Чому Ви вирішили, що саме прискорення дасть Вам потрібний результат?
Є конкретні приклади?
Я ж продемонстрував, як я можу контролювати систему Я-стільчик-підлога-будинок-Земля-Сонце-галактика-сукупчення галактик-...-Всесвіт.
Все дуже просто.
Якщо в пустині Сахара одна піщинка зміститься на 1 міліметр, то Сахара залишиться Сахарою, а піщинка піщинкою.
Став на стільчик - контролюєш Всесвіт, - примітивна концепція.
Поясню на прикладі:
Ось їдеш ти по гірській дорозі і бачиш камінь-валун, як танк завбільшки, перегородив проїзд.
Ти можеш змінити систему: залізаєш на нього, стаєш, змінюєш Всесвіт. І що далі? -Нічого.
Як не міг проїхати, так і не можеш, але, керуючись твоєю логікою, Всесвіт ти змінив.
Також ти можеш спробувати відсунути його.
(Тут пригадався "воєнний" анекдот:
Прапорщик проводить заняття на полігоні і каже:
"Іванов, ану іди підніми танк".
Солдат тужиться, але марно.
"Ну що, не можеш" - ухмиляється прапорщик, - " А хулі ви думали, 20-ть тон".)
В результаті ти спотієш, змучишся, контролюючи і "змінюючи" Всесвіт, але "воз і нині там".
Іще варіанти:
1)Ти сповільнюєш швидкість думок, і тупо стоїш перед каменем, довго і нудно. Далі без варіантів.
2)Ти прискорюєш швидкість думок, і тут з"являються варіанти:
а)якщо думка буде "не в ту стєпь", а-ля (я не користуюсь запозиченим з німецької словечком "на кшталт", яке часто вживає
ЯЯ, - бо ріже вухо, краще французьке а-ля, або "ну тіпа") розколоти валун на частини тупо б"ючись в нього головою. І чим більша буде швидкість, тим швидше буде розбита голова, а не камінь. Швидкість тут зашкодить. Це і "коню і єжу понятно" навіть без знань "сопромату".
Ще одна не конструктивна метода - піднатужитись і повірити, що силою віри в гірчичне зерно ти можеш пересунути камінь.
Якщо можеш зробити це за допомогою віри - то бажаю успіхів. Але я не вірю, я знаю, що чудес не буває. Чудом називають не зрозуміле природнє явище, або трюк, фокус, обман, як у Коперфільда.
б)розвертаєшся, їдеш шукати обїзд,
в)достаєш лопату, викопуєш яму безпосередньо біля каменя, таку за розміром, щоб його там похоронити.
"Нє пройдьот і полгода", як ти це зробиш, і тоді поїдеш далі. Але цей варіант підходить, якщо ти не запізнишся туди, куди ти їхав. Інакше - "нє пропадьот ваш скорбний труд", і по дорозі зможуть проїхати інші. Але потім.
г) викликаєш підмогу, або інформуєш Міністерстсво Надзвичайних Ситуацій, яке теж примчить і ліквідує затор, і також "нє пройдьот і полгода".
д) подумавши трохи після прискорення думок, ти приходиш до висновку "а на холєру воно міні треба?", і їдеш
в інший бік.
Всесвіт ти зміниш "по любому", але в масштабі Всесвіту такі зміни наближені до нуля.
Мораль сєй басні такова: "Думку в мозці карбувати дюже необхідно" (с) "Музіка"."Воплі Відоплясова".