Гріх дітовбивства
Сучасний світ намагається усунути орієнтацію на духовні цінності, відволікти молодих людей від шляху до Бога, розважити, вивести із стану молитовного єднання з Творцем, безупинно пропонуючи їм різноманітні спокуси. Людство в цілому не витримує натиску власних гріхів, духовно слабне і втрачає як тілесне, так і душевне здоров'я.
Засвоївши думку про труднощі, пов'язані з вихованням дітей, порушуючи приписи Церкви стосовно моральних принципів, чистоти і стриманості, люди, незважаючи на погибель духовну, скоюють страшний гріх - вбивство дитини, яка ще не побачила світу.
У наш час законодавство щодо абортів суворе у небагатьох країнах і змінюється лише в бік лібералізації. Головний аргумент прихильників аборту полягає в тому, що кожна жінка має право сама керувати своїм тілом і ніхто не може втручатися і вирішувати таке особисте питання. Унікальним добрим прикладом є Польща, де у 1993 році, під тиском Церкви, аборти були заборонені.
Згідно з ученням Святої Православної Церкви, у жіночому лоні із заплідненням починається не тільки фізіологічне життя нової людини, а й, що важливіше, плід з моменту зачаття отримує душу. Знищуючи плід у своєму лоні, жінка, часто навіть не усвідомлюючи того, вбиває живу істоту, що створена за «образом і подобою Божою». Згадаємо Іоанна Хрестителя: він ще в лоні матері пізнав Господа, Який теж перебував у лоні Пречистої Приснодіви Марії: «...затріпотала дитина в утробі її» (Лк. 1, 41), преподобного Сергія Радонезького, який тричі скрикнув у лоні своєї матері під час Божественної літургії. Тому церковні канони дуже суворо засуджують не лише аборти, а й навіть спроби перервати вагітність, бо вважають це гріхом дітовбивства.
«Хто навмисне загубить зачатий в утробі плід, підлягає осудженню за вбивство», - говорить святитель Василій Великий. «Хто дав зілля для вилучення плоду, є вбивця», - в іншому місці вказує він.
Відомий італійський юрист Рафаель Баллестріні писав: «Найвірнішим доказом повного морального падіння народу буде те, що аборт вважатиметься приватною справою і абсолютно допустимою». Але аборти не просто свідчать про моральний розклад, падіння чи загнивання суспільства, вони є й першопричиною цього розкладу і падіння.
Наслідки аборту досить серйозні:
- для матері: ймовірність смерті (від ушкодження матки, сепсису, інфаркту, тощо), втрата здатності народжувати дітей у майбутньому;
- для дітей: кількість мертвонароджених дітей і передчасних пологів у жінок, що зробили аборти, збільшується вдвічі; зростає число хворих дітей, із різними фізичними вадами;
- для сім'ї: психічне здоров'я, передусім жінки, надломлюється, моральна єдність подружжя послаблюється, жінка втрачає свою гідність, стає предметом експлуатації з боку чоловіка, сімейна гармонія порушується;
- для підлітків: полегшується безвідповідальна сексуальна поведінка, зростає кількість матерів-одиночок;
- для народу: виникає серйозна демографічна проблема.
У Всесвітній Декларації прав людини (ухвалена на сесії ООН 10 грудня 1948 року) у третьому розділі сказано: «Кожна людина має право на захист з боку закону» (ЮНЕСКО, «Право бути людиною», т. 2, с. 662). Неймовірне протиріччя полягає в тому, що люди, з одного боку, активно виступають за права людини, а з іншого - порушують їх, скоюючи такий ганебний злочин, як аборт.
Переривання вагітності не може бути виключним правом вагітної жінки: суспільство має право і обов'язок втручатися і не дозволяти окремим особам убивати найбеззахисніших і невинних своїх членів, малят, які ще не народилися. Щодо випадків, коли переривання вагітності рекомендоване «за приписами лікарів» - для збереження життя матері, то тут треба застерегти батьків, і їм потрібно дуже обережно довіряти людям, бо їм властиво часто помилятися. Відомі випадки, коли всупереч порадам лікарів матері проявляли подвиг віри і благополучно народжували, врятувавши життя і своє, і дитини.
Тому Православна Церква категорично засуджує аборт, прирівнює його до вбивства, і наполягає на особистій відповідальності за нього всіх його учасників: жінки, чоловіка (у випадку його згоди на аборт) і лікаря. Ставлення до абортів сучасного християнина повинне бути однозначне: не допускати навіть думки про знищення плоду. Це страхітливо, немислимо і неприпустимо.
З виступу архієпископа Львівського і Галицького Августина (УПЦ) на конференції Форуму Богословів-Моралістів Центральної Європи «Відповідальність за передавання людського життя: 40 років енцикліки Humanae Vitae» (26-29 серпня 2008 рік, м. Львів)
Голосування
Автор
Тема: Аборти, як до цього ставитесь ви?? (Прочитано 100948 раз)