Давайте уявно помандруємо в хлібний магазин за булочкою. У крамниці, сподіваюсь, кожен із нас вважає логічним для себе побачити усі ціни на хліб, булочки та рогалики… Уявімо, що в нашому магазині ціна на свіженький хліб і на вчорашній-позавчорашній різна. Це здається нормальним. Тепер залишилось сказати продавцю, що ми б хотіли хліба, у відповідь той мав би уточнити, що саме нам до вподоби. Ми вибираємо хлібину за три гривні (свіжоспечену) або ж за дві гривні (учорашню). І тут найцікавіше: нам кажуть що ми маємо заплатити п’ять гривень… Як? За що? За «інформаційно-консультативні послуги» і «підготовку пакета продуктів» в хлібному магазині… Правда абсурд?
Схоже, що абсурд повний, але він успішно живе у державному органі – секторі громадянства та реєстрації фізичних осіб у структурі МВС, і не тільки в Калуші, але й інших містах нашої неньки, котра незабаром святкуватиме незалежність.
6 серпня 2010 року в газеті «Дзвони Підгір’я» була опублікована стаття «Закордонний паспорт: що входить в його вартість» (
http://www.dzvony.if.ua/index.php?news=1577), присвячена депутатському запиту депутата Калуської міської ради Володимира Полицького до міської ради та начальника Калуського МВ УМВС України на основі моєї заяви до депутата.
Ось кілька слів стосовно моєї заяви і опублікованої статті. Зайшовши в Калуський паспортний стіл, ви не знайдете стенда про вартість закордонного паспорта, про призначення і розмір платежів та про їх обов’язковість чи факультативність. А ви ж такий самий клієнт, як і в хлібному магазині…
На запитання, скільки коштує паспорт, вам скажуть: шістсот десять гривень. Я б це назвав «швидким і гарячим розводом», своєрідною державною грою в наперстки, бо реальна вартість інша… І це аж ніяк не можна назвати «всестороннім і повним інформуванням населення з надання державних послуг». Чому так? Все дуже просто!
Вся вартість виготовлення закордонного паспорта регулюється Наказом №369/1105/336 від 05.10.2007 р., виданим спільно МВС, Мінфіном та Мінекономіки України «Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами МВС та Порядку їх справляння» із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС №73/272/152 від 24. 02. 2009 р. (
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1235-07). Згідно з цим документом, якщо клієнт не поспішає і нічого не збирається терміново виготовляти, вартість виготовлення закордонного паспорта становить триста сорок три гривні тридцять вісім копійок, і ні копійки більше.
Ті ж самі цифри ви побачите на веб-сторінці Міжрегіонального центру видачі паспортних документів (
http://www.passport-ua.org/ua/price.html), котрий успішно функціонує в м. Києві та яким гордиться МВС і вся паспортна служба. Ніяких інших документів, які регулюють ціни на виготовлення закордонного паспорта, не існує.
У вищезазначеній статті начальник сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Калуського міськвідділу міліції, виправдовуючи цифру 610 гривень, згадує міфічне розпорядження МВС України від 04.12.2009 р. №1057 «Про посилення ролі у фінансовому покритті витрат щодо комп’ютерного оснащення та модернізації програмно-апаратних потужностей служби ГІРФО та забезпечення чіткого виконання розпорядження прем’єр-міністра України від 16.10.2009 р. №57973/1/1-09», котре, до речі, ніяк ніхто не може знайти (як і згадане доручення прем’єра…) на порталі всеукраїнського законодавства (
http://zakon1.rada.gov.ua/). Може, його взагалі немає в природі або ж воно втратило чинність? Відповіді немає. Але справа навіть не в тому, чи є таке розпорядження, чи нема… Слава Богу, юристів, в тому числі і безробітних, в Україні останніми роками стало багато, і здається, багато хто вже знає, що вищу юридичну силу має конституція, закон, зрештою, наказ міністра… і аж ніяк не якесь розпорядження.
Може, розпорядження, про яке згадує начальник паспортного стола, й має якесь відношення до того, як «збивати бабло» з громадян «на розвиток фірми», але ніякого відношення до виготовлення мого паспорта – це точно!
У газетній статті згадується про те, що, наприклад, довідка про відсутність судимості коштує шістдесят шість гривень двадцять копійок. Але це не зовсім так. Дійсно, за десять днів (термінове виготовлення) вартість довідки становить 26 грн. 20 коп., а от за двадцять днів — наполовину менше. Але в Калуському паспортному столі цього вам не скажуть ніколи, тому що здерти з вас додатково 13 грн. 10 копійок – то святе. Як-то кажуть, з миру по нитці… і буде голуба сорочка з погонами.
Про згадані додаткові послуги вартістю сорок гривень я взагалі мовчу, бо ці «послуги» ви вже оплатили в сумі 13 грн. 10 копійок (і це не ціна бланка, а вартість довідки, куди вже включені і ціна бланка, і роботи з виготовлення такої довідки). Хто не вірить – зверніться в м. Івано-Франківськ на вул. Коновальця у відповідний кабінет. Але ж ми, громадяни міста, маємо право звернутися за місцем свого проживання, чому нас футболять в обласний центр?
В усній розмові в Калуші мені пояснили, що ці кошти (40 гривень) йдуть на витрати кур’єрської пошти. Дивно. А якщо б ті бланки доставляли вертольотом, я теж мав би за це платити? Думаю, що ні. А хто платить за доставку робочих внутрішніх документів паспортного столу, хіба не сам паспортний стіл? Не забувайте, що купуючи батон, вартість доставки його із полиці вам у руки – то робота продавця, і вона вже оплачена.
Цікавий момент із страхівкою: той, хто їздить часто за кордон, знає, що нормальну страхівку можна придбати і за 40-50 гривень, а не за 75, котра пропонується паспортним столом. Я як клієнт маю право вибирати страхову компанію і розмір страхового платежу. Крім того, за страхівку краще платити безпосередньо перед поїздкою, для чого зараз витягати із кишені кошти? Це те ж саме, що платити сьогодні за хліб, котрий будете їсти через півроку… А може, платити треба вже і негайно, бо хтось має «свій процент» від кількості оформлених страхових полісів? Можливо, це й так, а, може, й ні, – сподіваюсь, що люди спеціально на те навчені, дослідять це питання.
Ще цікавіша історія із Державним підприємством «Документ», яке нібито надає мені якісь «інформаційні послуги» і «послуги з підготовки пакета документів». Цікаво, де і коли? Ксерокопії необхідних документів я робив сам, на купку їх складав сам, то як же ДП «Документ» готувало мій пакет документів? Вважаю, що коли продавець складає в пакет придбаний мною рогалик і бублик, то його робота. Зрештою, я й сам можу це зробити, не потрібно мені як клієнту платити за «підготовку пакета продуктового набору», бо це додатково, за словами начальника сектору ГІРФО, сто двадцять гривень… А є ще одне запитання: працівники паспортного столу одночасно на двох роботах гарують? І в паспортному столі, і в ДП «Документ»? А де офіс того підприємства, хто ним керує?
Обурює і ще одна фраза в статті: «це не якісь накрутки окремо взятого Калуського чи Івано-Франківського ВГІРФО, а держави в цілому»…
А, то це все ж таки НАКРУТКИ! Іншою мовою, з нас просто збирають гроші ні за що, десь по 250-260 гривень з особи за кожен паспорт. Напевно, так наповнюють державний бюджет в економічну кризу… чи, може, це йде в якийсь інший бюджет?
Тепер ясно: мої законні права та інтереси всім до одного місця, бо фірма з оформлення паспортних документів дуже бідує, і тому створила собі державне підприємство, яке нібито надає якісь послуги. Все оформлено так, аби було як законно і легально гроші щибати з громадян. Ну і що з того, що це протиправно. Навар мусить бути, хоча б і на модернізацію апаратних потужностей…
Підсумовуючи все сказане і зважаючи на те, що мені відмовили у виготовленні паспортних документів при належній оплаті обов’язкових платежів, вважаю, що працівники державних органів влади, а саме працівники сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області, навмисно не інформують громадян про справжню вартість виготовлення паспортних документів, чим вводять громадян в оману, а також схиляють клієнтів паспортного столу до додаткових платежів за, ймовірно, фіктивні, надумані й необов’язкові, на мою думку, послуги, котрі не включені в перелік обов’язкових платежів і котрі нав’язуються громадянам, чим порушують їхні конституційні права. Таким чином здійснюється «здирництво в законі», котре, я сподіваюсь, припиниться завдяки втручанню прокуратури чи інших правоохоронних органів.
Хотілося б зазначити, що зростання недовіри до правоохоронних органів є чинником дестабілізації суспільства і несе загрозу національній безпеці. Тому довіру громадян треба берегти, бо вони громадяни, а не лохи.
Голосування
70 (59.8%)
Автор
Тема: Газети Калуша (онлайн) (Прочитано 427253 раз)