Моя історія така......
Поступивши на перший курс, я все мріяла зустріти тут людину яка б зробила мене щасливою.
Моя сусідка познайомила мене з друзями, яких уже довненько знає. І в тій компанії був (і є) один хлопець. Він мені зразу сподобався. Ближче з ним познайомившись, я помітила, що ми дуже похожі. Довго не роздумуючи я точала «контр-атаку». А моя подружка сказала мені, що це буде не легко. Я така людина, яка завжди досягає того, що хочу.
Рівно через два місяці ми почали зустрічатися. Таке КОХАННЯ між нами розгорілося. Я була на «сьомому небі від щастя». Душа, тіло. Ми відчували один одного наскрізь. Ми і секунди один без одного не могли провести.
Мої друзі казали що міжнами таке велике «Є». Ми доповнювали один одного. І багато хто нашому щастю завидував.
Настало літо. Ми поїхали сяткувати День Народження моєї бабусі, зібралася вся моя родина. Приїхали мої брати з Москви. Старшого брата я вперше в житті бачу. Ми з ним дуже здружилися. Я завжди мріяла мати старшого брата. А мій хлопчик почав ревнувати мене до мого брата. І у нас вперше завязався конфлікт, повірте мені ми до того ні разу не сварилися, на той момент ми вже були разом 9 місяців.
Після того як мій брат поїхав, ми з коханим поїхали на море, і все замнулося. Хотя ми після того сварилися, але це все було дрібницями. Тільки почав мене дуже перевіряти, чи часом я в «ечку не стрибаю» Нічого, з цим змирилася.
Цього літа я їду до брата в Москву. Дньом ми гуляли по Москві, а вечером коли батьки лягали вже спати, ми з братиком йшли в мгазин десь 2 година ночі,брали пиво і сиділи в «Парку Вагітних»,і виливали один одному душу. Мій коханий злився що я з ним мало говорю, прихожу додому пізно,ще й з братом. Просто так вийшло, що......
Поки я була в Москві ми знов почали сваритися.
Приїхавши додому (на Україну) ми з друзями їхали на море. Все було класно, поки мені не позвонив брат щоб взнати як я там. І я була дуже щаслива чути його голос. І знов почався скандал. Тоді ми чуть не розійшлись.......
Від серпня місяця ми з ним в сварках.
Уже 3 рази розходились і зсодились. А разом ми вже 2 роки 1 місяць і 11 днів.
Я не можу зрозуміти одного, що я такого зробила не так, що наше КОХАННЯ руйнується......
В мене таке відчуття, що з мене щось вирвали. Чогось не хватає, хтось забрав «деталь» яка важлива для нашого КОХАННЯ. Я вмираю від страждання. Я стала дуже нервовою, у мене безсонниці ночами, я майже нічого не їм.....
Хтось хоче забрати те раді чого я зараз живу.
Я його КОХАЮ понад усе на світі, я все зроблю раді того щоб спасти наше КОХАННЯ!!!!!!!!!
Відповідь від: 12 Грудня 2007, 03:15:14
Сорі, якщо зробила помилку.))))))))))))
(в тексті)