Пояснено справді гарно...Але всіх запитань не відкидає.
Гарно пояснено? А, що саме пояснено?
Християнські священники переконані, що якраз слухати духів не можна, бо не відомо які вони. І що підкажуть.
тож виходить, що таки до духовного світу потрібно прислухатися. Чи ми просто не правильно\по різному сприймаємо поняття "дух".
А, що Святий Дух, вже не дух? Це по-перше.
По-друге, як можна не слухати духів, якщо згідно того ж церковного вчення, світ матеріальний, це лиш віддзеркалення світу духовного. І буквально вся інформація, яку ми отримуємо це "голос духів".
По-третє і по-головне, ніхто не забороняє спілкуватися з різними духами. Та це і не можливо, тому що, протистояти волі духа, може людина, яка обізнана про саму можливість впливу духа, тобто фактично вже віруюча людина.
Що таке дух? Можу запропонувати лиш своє розуміння.
Дух це основа будь чого. Як не дивно, головна його властивість в тому, що опис за допомогою якихось характеристик неможливий. В силу необмеженої кількості цих характеристик.
Також відомо, що для духа не існує перепон для свого проявлення: в залежності від ситуації він може проявити себе так, як треба саме в цій ситуації.
Усі, так звані, чуда описані в Біблії, можуть мати абсолютно логічні пояснення з точки зору буденного життя, та НЕ являтись надприродними явищами.
Це також може стати передумовою для думки, що "могутність" духів така, що умов нашого повсякденного життя їм більш ніж достатньо для втілення своїх планів.
Адже у духовному світі самих духів багато. Кожне Я має свій дух.
Ми в кайданах свого сприйняття. Наше сприйняття нав'язує нам опис. Коли людина стикається з чимось, що не піддається опису, вона починає вигадувати. Якщо відразу не попередити, що зараз при описі буде брехня (але інакше описати я не можу), то і вийде брехня.
Отож, зараз буде брехня, але інакше я описати не знаю як.
В світі духу НЕ існує понять. Тому там немає "багато", "мало", "довго", "швидко". Немає там простору і часу...
І він(дух) напевно різного рівня.
... а от сила є. По суті, дух і сила — дві назви одного й того ж явища. Царство Небесне силою береться. Ферштейн?
Причому не йдеться про якісь об'єми чи потужність в абсолютних величинах: в того сили лиш 100 одиниць, а у от того — понад 5000... Такого немає.
Всі пам'ятають випадок з 2 лептами старої вдови? Христос засвідчив, що вона поклала в скарбницю більше всіх багатіїв. Її дух сильніший.
Чи в кожного Я є свій дух? Не думаю.
Прихильник тої, чи іншої ідеї, вже є на боці певного духу: Хто чому прислуговує, той тому і раб.
Але відомо, що різні люди можуть поділяти одну й ту саму ідею: де двоє чи троє зберуться (не обов'язкова фізична присутність) заради мене — там Я (або той, заради чого зібралися) серед вас.
Ти уподобляєшся богословським демагогам. Мудрствуєш лукаво.
Коли людина хоче прояснити питання, то не вдається до таких словесних викрутасів, як ти в попередній відповіді.
Я розгорнуто відповів на запитання. Спробував стисло пояснити те, в чому сам переконався і що зрозумів — звертаючись до людини, яка, м'яко кажучи, не демонструє готовності до конструктивного діалогу.
А з тобою розмова буде окрема.
В книжках про "самовдосконалення", не зважаючи якої лінії вони дотримуються, часто зустрічаються такі собі дисклеймери про те, що цей матеріал лиш для тих, хто готовий його сприймати, а всі незгідні можуть прямо з цього місця "йти лісом". Зустрічав і в православних, і у католиків, і у йогів різних сортів.
Тобто, вони зорієнтовані на певну аудиторію і від читача відразу вимагається чітка відповідь на запитання: "Ти з нами чи ні?!" Напевно, всі без винятку сучасні тренінги саме з цього і починаються.
Христос знає, що аудиторія у нього дуже різноманітна, тому не робить з того проблеми: "хто має вуха, той почує". Навіть, якщо інформація подається у вигляді баєчок або казочок: "в притчах отверзу уста свои".
То мені про що турбуватись?
Автор
Тема: Про віру (Прочитано 598155 раз)