Я пам'ятаю, як моя однокласниця отримувала поблажки за "подношенія" у вигляді масла, якого у магазині ніколи не було, але певні люди мали.
Також пам'ятаю, як аби купити меблі в магазині треба було дати в кишеню. При чому самі меблі магазину і не виділи, бо відразу зі складу їхали до тих, хто заплатив.
та навіть дурний ровер, який мені купили за відмінне закінчення 3-го здається класу - і той по блату куплявся у Спорттоварах. (До речі його успішно вкрали з-під пункту прийому склотари, з-заду кафе "КГБ"). Мабуть тому, що всі були рівні і у всіх був свій ровер
І такого було на кожнім кроці.
Я не був з тих бідніших, але у нас у класі були і діти начальників ОБХСС і діти санітарок з райлікарні. І різниця БУЛА!
Звісно не така, як з дітьми якихось вищих партійних бонзів, але була.
І то я пишу для молодих людей ,які можливо читатимуть. Бо для ТАДа писати то напрасний труд...
Я вже писав, як стрийко не міг поступити у той вуз, у який хотів.