Старий гуцул ділиться спогадами:
- Якось під час війни я 10 кілометрів тяг пораненого комуніста.
- І вас нагородили?
- А як же! Дали 100 дойчемарок!
Єно запіяли кугути. Ґаздиня зівнула, потєгнуласи під теплов перинов, друлила ногов чоловіка, та й каже :
- П'єтнайціть кулок тонкої ковбаси, п'єтнайціть грубшої, десіть кусків підчеревини, десіть - полядвиці, дванайціть - сала, шість сальцесонів, п'єть фаршированих риб, пару трилітрових слоїків маринованого товстолоба, штири зайці.Ти горівки кіко вигнав ?
- Одинайціть літрів ? - бурчить спросоння чоловік.
- Штири перекладанці, шість пляцків, пальчики, рогалі, два сирники, три медівники, ведерко печінкового салату, ведерко олів'є.Йой, я тагі забула з чесноком зробити?
- В зеленім ведерку за дверима, - бурчить чоловік, би єно відчепиласи.
- Пітнайціть пасок, дві баби, вісім струцлів, вісім струделів, двайціть флєжок мінеральної води, двайціть синдової, кетчуп,
гірчице, аджіка, ведерко цвіклів.
- Ти мені даш виспатиси ?
- Спи вже, спи... Йой ! Ти сіль "екстру" купив ?
- Ту таку мілку ?
- Ая! Купив ?
- Нє-а, Не було в склепі.
- Драню солоденький, - зривається на ноги злосна гуцулка, -
Нендзо! Люде зберуться, а я перед ними, що на стіл поставлю?!
Прийшов хлоп з роботи. Жінка кричить йому з ванної:
- Микольцю, я там салат крабовий приготувала, йди перекуси. Тільки майонезу додай, його рис ввібрав. І сіль додай, рис несолоний був, сіль він теж ввібрав ...
Хлоп:
- Біжу швидше жерти, поки цей рис не ввібрав крабові палички і кукурудзу!
Карпатське село. Вечір. В хаті Іван з Марічкою .
- Давай, Марічко, забавимось..
- А як? ..
- Та як бик з коровов. Корова - в єдному кутку, бик
- в еншому. Корова ричит: "Му!" а бик ся
розбігає, застрибує ну і все слічно ..
- Ну давай!
Зайняли позиції.
Марічка:
- Світло будемо гасити?
- Ну, давай погасимо.
Темрява. Тиша...
Марічка:
- Му-у!
Тупіт, сопіння, і раптом гуркіт .. дзвін... брязкіт...
.. крик... і тиша..
Марічка:
- Му! .. Му-у-у!
Глухий голос:
- Та яке, курча мать, "Му!". Погріб закривати треба!
Десь на Галичині. Чоловік з жінкою вдома.
- Вже десята, ти чому ще в ліжку? Троха-с захорувала? А виглядаєш на здорову...
- Та щось трохи прихворіла, 38,7. Але щось їсти хочеться...
- Ого! Я би при такій температурі певно, що копита-б відкинув. Лежи, лежи,.. я сам все приготую...
Пішов на кухню. Звідти голос:
- Тааак! І де у нас тут вермішель?
- ...
- В якій банці - їх тут десять штук.
- ...
- Та не вставай ти, не вставай! Я сам все знайду. Тааак, в цій мука, тут цукор... От, холєра ясна!
- ???!!!...
- А тобі не все одно, що тут розсипалося? Ну, крупа, курва, якась! Ну і чо ти прийшла? Тобі ж лежати треба з такою температурою! Я сам все позбираю. Лягай і не хвилюйся...
- Таак! А де тут в нас відкривачка? В столі немає... Ну і чо ти знову прийшла? Ти ж хвора! І де ти її знайшла? Я ж там шукав! Але я дебіл!
- ...
- Та бо я там два рази шукав!.. Все, йди лягай, я все зроблю сам... Тааак, а де в нас ніж? А-а-а-а, твою ж мать! Хто так ножа поклав, що я собі пальця порізав. А як-би я туди голову запхав, що тоді? Га? В нас десь є йод? Нє, ти йди лягай, я сам замотаю... Агов, а бинти в нас де?
- Ох, і вдячний же я тобі. Сам би ніколи так не забинтував. Але, курва, болить. А най би тебе шляк мав трафити! Щось аж голова закрутилася,.. піду ляжу...
- Щось мені зовсім зле. Я тобі так скажу, що врізати пальця, то є дуже зле! Принеси мені якийсь анальгін. О, і виключи того дурного телєвізора! Вже задовбала та кацапня з "Інтера"! Заодно відкрий кватирку...
- Щось вже я сам їсти захотів. Нє-а, яєчні не хочу. Щось плову захотілося. Ти дуже смачний плов вмієш готувати, тільки інколи барбарис забуваєш додавати...
- !!!
- Та нє, нє! Всьо правильно. То я інколи забуваю його вчасно купляти...
- !!!
- Та кілько там в тебе тої температури. Плов готувати будеш години дві, нє? О, видиш! Якраз і температура спаде. Скажи дітискам, аби не гарцювали, і, закрий ми двері - хворим тре спокою!
Подружня пара відпочиває після сексу... На дружину щось, як завжди найшло, і, вона починає "домахуватися" до чоловіка...
- Коханий! Якщо б я несподівано померла, ти би одружився знову?
- Та що ти вічно таке дурне городиш?!. Певно, що ні!..
- Ні?!! А то чому ні?!. Тобі не подобається бути одруженим? Ти мене що, може вже не любиш?!.
- Ну причому тут це? - витягує цигарку і хоче закурити...
- Ще й як при чому! - вириває цигарку в нього з рук. - З якого дива ти не хочеш ще раз одружитися? - мне цигарку і викидає геть. - Ти що думаєш, я така вже дурна, що не зауважую, наскільки ти стараєшся уникати мене? І маму нашу ти вже давно ігноруєш...
- НАШУ маму?!.
- Ну добре,.. добре... Мою маму...
- ... твою маму!..
Обидвоє замовкли, дивляться у стелю... Хлоп би вже радий встати і піти, але на всякий випадок не ризикує...
Проходить кілька хвилин... Жінка тепер вже лагідно горниться до чоловіка...
- Ну, любий,.. рідненький мій. Ну я дуже хочу, аби ти знову одружився. Коли я помру, ясна річ...
Чоловік подивився на неї, як на якесь непорозуміння...
- Гаразд, дідько з тобою! Одружився би, якщо тобі від того стане легше і ти від мене відчепишся... - і встає аби піти. Наївний такий...
Жінка (засмучено):
- Ага... Все-таки одружився-би, значить...
- Ну певно, що так! Раз тобі самій вже так приспічило вмирати. І щоби я відразу після поминків одружився...
- Та чого ти злостишся. Я ж за тебе дбаю,.. я ж хочу, аби тобі потім було знову добре... Коли я помру... - їй стає себе шкода і вона починає шморгати носом...
Проходить ще декілька хвилин. Хлоп знову із стратегічних міркувань ліг назад у ліжко. Жінка за той час знову повеселішала...
- Коханий, скажи мені, поки я ще жива. А ти б з нею спав у нашому ліжечку?
- А де мені по твоєму з нею спати? Що, в псячій буді?!
- І ти б замість моїх фотографій понаставив би скрізь її фото?
- Ну, думаю, що так. Звичайно,.. а куди б я дівся...
- І ти б позволив їй водити моє авто?
- Ні-і-і-і...
- Чому ні?!
- Бо в неї ще немає прав...
Мертва тиша...
Чоловік схопився за голову:
- Курва-а-а-а-аааа!!!....