Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[yurko]

   

[yurko]

Не знаю чи то на 100% було, але є така калуська легенда, що мовляв коли прийшли в 1939-му совіти, то калуські комуністи (а такі точно були за Польщі) водили їх по місту і показували що до чого.
І от в районі теперішньої райради стояв пам'ятник польському королю Яну ІІІ Собєскому (українською його прізвище зазвичай пишуть як Собеський. Але в розмові воно звучало майже Соб'єцкі).
Те, що у Калуші був йому пам'ятник - то зовсім не дивно, бо Калуське староство один час належало до його батька, потім самому Яну, і якраз під Калушем Ян здобув визначну перемогу над  турками  у 1672-му.

Ну ото йдуть савєти містом і бачать пам'ятник стоїть, та й питаються:
"А чьо ета за памятнік?"
а наші комуняки так знітившись відповідають:
"Та Собєскому..."

"А... Ну раз Савєцкій - пусть стаіт!"
    
 
Ось як виглядав той пам'ятник.
А про короля і зв'язок з нашим містом - то собі вже можете погуглити

[yurko]

Чому 1-го червня день захисту дітей?

Бо 31-го травня в школах атестати видають 

[Tad]

Galya Plachynda
14 ч ·
яка хороша історія - як вітамін С в застуду
Oksana Sampara
В автобус "Калуш-Львів" (із зупинками у Моршині та Стрию і саме в такій послідовності) заходить бабуся і одразу до водія:
- "Шоферунцю, як буде Моршин скажете мені, га? Я туткаво буду м сиділа..."
Водій: - "Добре, бабцю, добре, скажу. Сідайте і не переживайте!"
Бабуся: - "Лиш би с те не забули..."
Водій: - "Та не забуду, бабцю, сідайте, все буде добре!"
Людей в автобусі було небагато, водій більше нікого не чекав, швидко рушили, швидко приїхали в ... Стрий! І тут бабуся, невпевнено так:
- "Шоферунцю, то вже є Моршин?"
Німа сцена. Водій і всі пасажири, які чули попередню розмову, присоромлено згадують, що під час зупинки в Моршині ніхто вголос не сказав слово "Моршин". Німа сцена затягувалась... і тут водій, піднявши очі догори, почухавши чуба, глянувши на годинник і щось собі тихо промовивши, закрив двері, розвернув автобуса і попрямував назад, в Моршин. Дорога не така уже й далека, кілометрів 10, проте, якщо в якійсь інший ситуації це б викликало гнівний спротив пасажирів, тепер ніхто не заперечував, усі відчували певну винуватість перед бабусею. Приїхавши в Моршин і відкривши двері, водій, якось навіть так святково, промовив:
- "Все бабцю, то є Моршин, виходьте!"
Бабуся: - "Та ні, шофернунцю, мені не треба у Моршин. Я до Львова їду!"
Водій втратив дар мови, у пасажирів заокруглились очі, німа сцена у квадраті...
А бабуся продовжує: - "Дєкую вам шоферунцю, що нагадалисте мені," - і почавши копирсатися у своїх пакунках, - "Мені моя донька у Калуші наказувала, аби я таблєтку випила через півтори години. Але я той дзигарок не ношу... То вна мені казала, аби я таблєтку випила якраз у Моршині. То я зараз ту таблєтку знайду і вип'ю. Дай вам здоров'я, шоферунцю, що с ти не забули і нагадали старій".
Хтось пирснув першим, хтось другим, водій засміявся останнім, але усі реготали аж до Львова. Лиш одна бабуся не розуміла, чому всі себе так дивно поводять...

[ББА]

Сегодня годовщина, ровно 7 лет назад...


Ровно 7 лет назад, 17 мая 2010 года президент Украины Виктор Янукович и гостящий в Киеве президент России Дмитрий Медведев (не Димон) приняли участие в официальной церемонии возложения венков на могилу Неизвестного солдата.


<a href="https://www.youtube.com/watch?v=oowdk2Xqhbg" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=oowdk2Xqhbg</a>

[ББА]

Случилось горе в семье, мама к старости по навету подруг решила вступить в православную секту "РПЦ". Сначала из дома начали пропадать деньги, потом появились уголки с картинками лидеров секты, всякие книжки, свечечки, совершение ритуалов и прочее. Далее начались разговоры с предложением вступить в секту, упреки в моей дремучести и несоблюдения крестных знамений, требования посетить ритуальные собрания, предложения купить свечки и воду обладающую некими волшебными свойствами. Нехилый такой MLM. Особую тревогу вызвал визит служителя культа с ритуальным прибором для окуривания помещений, причем если бы это как то помогало от насекомых, но нет, хотя оплата услуг мага по прейскуранту обошлась в 2500 рублей. Все это безобидное хобби стало несколько напрягать и в данной ситуации я решил поступить следующим образом, принес домой множество религиозной литературы, которая читалась демонстративно в слух в закрытой комнате, обильные поклоны уголкам, крестные знамения по поводу и без, что несколько обескуражило пожилую прихожанку и стало предметом подозрений. Разумеется бриться, мыться, чистить зубы я тоже перестал, так как не положено по канону. Примерно через месяц я решил взяв икону святой заступницы Параскевы, тряся своей редеющей бородой, выступить с заявлением, мол третьего дня, ко мне во сне явился святой Христофор и велел раздать имущество верующим женщинам у нашего храма, а самому по велению высших сил проследовать на службу в монастырь свято-пустынную пустошь где предаваться молитвам прямиком до страшного суда. И не откладывая в долгий ящик я собираюсь последовать святым заветам в самом ближайшем будущем, но не позднее чем в следующий вторник. Не теряя драгоценных секунд удивления и словесной немоты маман, я строго посмотрел на телевизор вытащил штекер и понес его к двери, правоверная побледнела. Для закрепления результата, со знанием дела, подошел к окну, снял одну из занавесок и начал в молитвенном пении шить подрясник. На этот раз беспокойство было у драгоценной маман, я даже заволновался в первые часы, а не случится ли сейчас еще одна великомученица, бледный маман ушел к себе в комнату и заперся просидев так до следующего дня. К концу недели из квартиры стали исчезать мои книги религиозного содержания, молитвы и поклоны маман, после свечки, ближе ко вторнику я сказал, а может мне почудилось и не стоит ехать в монастырь и возможно лучше завести внуков, маман сказала что "так и надо" и на радостях побежала печь пироги, в течении месяца из квартиры пропали все картинки с волшебниками, книжки, а телевизор вернулся на место да и в целом мама переключилась на телевизионное шоу "Голос", где уровень продакшена немного выше, чем в любой духовной корпорации.

Андрей Иванов

[ББА]

[...] у Києві також стоїть "шедевр" Першотравневого парку- арка, де українець разом з кацапом стоять у позі, близькій до калхозніци і рабочього. У кацапа піджак надітий на голе тіло, у українця на вишиванку.
Запитання екскурсоводу - а де сорочка? Відповідь - пропита до початку роботи над пам"ятником.

[yurko]

Приснився мені страшний сон про таке.
Приходжу я в суботу на ринок, підходжу до баби з молоком, питаю:
- По чому ваше молоко?
- по 33 грн.

Йду до другої.
- По 33
Третьої...п'ятої, всі 33.

І тут мені шоста каже:

- Пане, не ходіть, не питайтеся то корова нам дала таку рекомендовану ціну і то у всіх 33, а як буде передвеликодна акція то у всіх буде по 30...   

[yurko]

 

[yurko]

Маю 90-то річну тітку. (чи то пак стрийну, бо то татова сестра, але ми ніколи чогось так не говорили).

Так от нині зранку вона розповіла, що не мала що робити надвечір - то згадувала старих жартівливих пісень.

І як приклад - навела пісню про "товаришку блоху".

Я думав що Інтернет такої не знає. Аж ні.



Єдине, що у її варіанті то був не капітан а сотник (що і більш логічно) і кричав він не то,  а "Позір! Гукнув пан сотник". А далі був Семен Партика і ворушив не дупою а плечима. Що теж логічно. То ж не мандевошка, а блоха 

А загалом дуже цікаво, бо ніколи раніше не чув.

А чула вона пісню від свого  батька, (котрий відповідно мій дід -  Онисько Володимир Михайлович) який був в УСС де служив разом із братом своєї майбутньої дружини Ярославом Дозорським. Відповідно такий варіант пісні мабуть теж був.
 

[yurko]

Колись думав, що от щось напишу в неті - і то на віки збережеться.

А фіг там. Хотів знайти фотку з дідом і вуйком - а нема... 

Один був сайт https://kalusz.io.ua/album456276
і той умер

[Tad]

(чи то пак стрийну, бо то татова сестра, але ми ніколи чогось так не говорили).

Усьо вiрно - тiтка , бо стрийна , то жiнка татового брата .

[yurko]

Вирішив тут розмістити ще раз




Середній рад (третій чи знизу чи зверху).
Дід - Онисько Володимир Михайлович другий, якщо рахувати з права на ліво
і  через одного  четвертим стоїть брат бабці Дозорський Ярослав Миколайович.

Українські Січові Стрільці.

Так дивлюся по фото і здається, що Дозорський ще навіть потім трохи підріс був. Якщо то 1918-й то дідові тоді 19 років було.
Відповідно то може ще й раніше сфотографовано. Зовсім діти...

[gaar]

Один був сайт https://kalusz.io.ua/album456276
і той умер

Власник того сайту заходить на форум був нині, нік enkala. Зібрав був хмару фото, шкода як пропали.

[ББА]

та там взагалі то весь домен пропав io.ua   . У мене там теж були фотки на bristolko.io.ua

[yurko]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=s7vFkOoambU" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=s7vFkOoambU</a>