Тема: Історія чи міф про історію України (Прочитано 171814 раз)

ББА

Relaciones exteriores con Ucrania

En febrero de 1921, el Presidente Argentino, Hipólito Yrigoyen, reconoció a Ucrania como un Estado libre e independiente, por medio de un Decreto.

Fondo documental del Ministerio de Relaciones Exteriores y Culto

лист від аргентинського президента 1921 року, дон Хіполіто іригойен, де він визнає вільну та незалежну Україну

ББА

https://uk.wikipedia.org/wiki/Трагедія_села_Павлокоми

Понад півтисячі українців із України та Польщі приїхали у село Павлокома (Підкарпатське воєводство, Польща), щоб вшанувати пам’ять 366 вбитих мирних українців представниками польської Армії Крайової та місцевої самооборони. Ця трагедія сталась 1-3 березня 1945-го року. Вперше у заходах взяв участь Міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Польські поліцейські і служба безпеки посилили охорону, але жодних провокацій із боку радикально налаштованих польських активістів не було.

https://www.radiosvoboda.org/a/29076907.html

Довідка.

2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо-»Вацлав») разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому. Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців.

Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.

За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.

Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків.

Проблема щодо спорудження пам’ятника на місці поховання 366 українців, трагічно загиблих 3 березня 1945 року в селі Павлокома чекала свого вирішення досить довгий час. Польська сторона, в особі Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіка Польща та місцевої влади Підкарпатського воєводства всіляко затягувала вирішення даного питання.

13 травня 2006 року у присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.

Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/03/03/u_polskiy_pavlokomi_vshanuvaly_pamyat_vbytyh_366h_ukraintsiv_1278025

ББА

Tad

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.505829223124982.1073742740.270615366646370&type=1&l=678b2868a0
Уже на початку війни в місті було знищено 1414 будинків і 976 окремих господарств – 15 відсотків міського житла. Російськими військами тільки в самому місті було спалено 200 жидівських будинків, загинули і їхні архіви. В липні 1917 р. російські війська, відходячи з Калуша, вдруге спалили багато будинків.

от так вам закручують того шурупа , хоча ми вже в тому розбирались

брешуть й не моргають

ББА

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=Tnb2ybtDXME" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=Tnb2ybtDXME</a>

Тернопіль. Спогади про осінь 1939 року

Tad

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=ewjWU3UZsCc" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=ewjWU3UZsCc</a>

Файно ця панi розказуе . Тут вона бiльше при памятi . Послухайте з якоi сiм"i i як iй жилось за Польщi . Ну i як жила решта украiнцiв .
Менi тоже тато розказував i про ноцники , i про нiчнi сорочки i т.п. То вже ходило межи людьми як анiкдот .

Маскалi канешно були далекi вiд европейськоi цивiлiзацii , але свою сраку мили в своiй банi. А де мився оцей хлоп ? В Бистрицi чи в Лiмницi ?

ББА

а я тобі розкажу де - це в основному було в суботу ( перед церковним походом в неділю ) . Брали таку велику діжку і нагрівали води і заливали . Ось там і мились .В діжку спокійно поміститься доросла людина ( сидячи на дупі ) . Коли жив в селі то і сам так мився . А потім жив в Калуші і теж так мився , лише замість діжки була ванна . І моя бабка з дідом так мились . А в озері чи на річці купались лише в липні-серпні ( ті села , де була річка чи озеро ) . А ще можна було по іншому митись . Нагріваєш воду , береш ковшик і обливаєш себе тією водою . Потім намилюєшся і змиваєш те все таким же чином .

Для загального розвитку . Така велика діжка називалась "кадіб" ( інколи і "цебер" ) . А в калуському районі є навіть село Кадобна

Судячи з твого питання ти міг не митись роками , якщо не було ванни чи душевої кімнати

Tad

тому то поляки й називали украiнцiв "бидло смердюче" .
Зверни увагу не маскалi так казали , а саме поляки

ББА

зверни увагу , що москалі не мились взагалі , і вони взагалі могли нічого не ляпати , так як від них так смерділо , що піпєць . а твої поляки теж були бидлом смердючим - але ж цього "не знав" , так як тобі саме головне це наляпати побільше лайна на українців . А якщо послухати китайців , то всі європейці смердять як чорт зна що . Так що ти там мийся , щоб твої нові хазяєва тебе не відмивали в сургуцком жолтом снєгу

yurko

Стосовно розповіді ( не стососно того хто де мився).

Таде, я вже розказував. У моїц родині було точно так само, лиш без жидів.
Дід працював на залізниці у Львові.
Жили на з'йомній квартирі.
Правда один раз переховали пів дня чемодан, який попросив один знайомий жид перетримати до ночі.
Людей не переховували. хоч і за той чемодан мало не посивіли.

А решта точно так само було. Бабця не працювала. Тітка була старша а стрийко (татів брат, вже помер) молодший і з ними ще була дідова мама.
Дід правда не просто сам мову вивчив, а вчився у Данціґу (Ґданьську). А решта ну дуже схоже.

І як прийшов фронт, шеф теж дав, але не бус, а вагон і всі разом, зібравши ВСІ речі, поїхали на захід.
Не вагалися. Бо дідові в 40-му чи 41-му знайомий з НКВД потай сказав, що вони вже в списках на вивезення. То ж всі чітко усвідомлювали, що москалі то гірше вд німців. Сіли і поїхали.

На території теперішньої Чехії дідові дали роботу начальником якоїсь маленької станції. Дали житло. Тітка ходила до німецької школи. І так тривало певно близько року.
Бомбардування Дрездена (де жив брат діда Олександр, який швидше від них втік до Німеччини). Дідів брат з жінкою і сином втікають машиною. Малий обхизявся. Так то було страшно.
Дорогою заїздять до діда і стрийко каже, шо мовляв збирайся, я якось організую транспорт.

Але не вийшло організувати.
І їдуть радянські танки, а треба було 14 км перейти до американців, але дідова мама була вже старенька і каже, я хочу вдома вмерти.

І вони вже товарняком і без речей їдуть на схід.

Дорогою допити в НКВД, де їх (і навіть мою тітку, якій тоді лиш 13 стукнуло). Звісно написали заяву, що їх насильно на роботу німці забирали і що вони до діда в Калуш хочуть, бо мовляв у Львові то з'йомна була квартира і хто значи ще залишилася, а у Калуші є житло.
І якимось дивом (очевидно дід Дозорський якось посприяв, бо хоч і не був партійним, але всі його знали) їх не вивезли на сибіри.

Так що все то добре відоме, і ще від бабці по маминій лінії, яка з 1928-го була і при німцях в торговельній школі вчилася. А тітка досі при пам'яті і любить розказувати, як в тому домі на станції, де вони жили - бачила привида, перший і мабуть останній раз у житті. І як хотіла підняти з дороги годинник, а німка-однокласниця одним лише поглядом дала зрозуміти, що не можна (то чуже, хай собі лежить).

Так що і про відкриті німцями львівські тюрми, і про то, як німці злодіїв щемили - все то не раз чув від очевидців.

yurko

На рахунок миття - ББА добре написав.
Тепер всі мають можливість митися, навіть в глухому селі можна зробити подачу води і її пдігрів, але хтось в селі миється, а хтось в місті брудний ходить.

Що ж до поляків і того, що вони "казали" - тобі та бабця добре все розповіла.
Ми для них як жиди для німців були недолюдьми. Не через то, що мигірші, а через то, що вони мали бути ліпші. Отже українці мали бути апріорі лакеями, служками і тупими селюуками, які лиш панів забезпечують харчами і голову не підіймють. Чим тупішими будуть - тим нам полякам простіше буде їх тримати під каблуком.

І тут їм всралася Австрія. Польщу поділили і галичани стали на рівні з поляками для імперії. Тоді то (на кінці правління імперії) дали попуск і купа українців з бідняків змогли вивчитися і доробитися.

У москалів такого періоду не було.

От і вся різниця.
От чому ми завжди хотітимемо Європи. А москалі хотітимуть цілувати ханські ярлики.

Tad

Цитата: yurko від 28 Березня 2018, 22:20:44

У моїц родині було точно так само, лиш без жидів.

Ти думаєш в моїй родині було краще ? Такий був страшний час . Але коли тота пані розказує про ноцники з молоком , про жінок в комбінаціях , про офіцера над унітазом , вона говорить що то були маскалі , і не думає що то могли бути жінки українки з села з під Умані , а офіцер з Черкасів . ТО обовязково мали бути маскалі з Новосибірська чи з Чіти . Чи може пора вже ділити на справжніх українців Галичини , і мутантів усієї решти України ?
Як послухаєш спогади старших людей то в "стрибках" також були наші земляки. Не треба всіх міряти одним мерилом . Всі люди єднакі.

Цитата: ББА від 28 Березня 2018, 21:11:11

всі європейці смердять як чорт зна що

Ото тебе порвало . Мабуть для тебе то асабліва тема , бо у наглосаксів вода дуже дорога . Приїзжій в Сургут , хоч помиєшся

Цитата: yurko від 28 Березня 2018, 22:30:42

У москалів такого періоду не було.

Тому то ти тільки й альфабетку й вивчив в ІФІНГУ

Tad

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=8TpRcyORzak" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=8TpRcyORzak</a>

Передивляюсь сесю панi . Дуже цiкаво . Тут вона вангуе . Думае що буде як в 39 му . Маскалi не прийдуть , воно iм не треба . А прийдуть данецкi i буде таке ж як в 39 му , бо , як вона каже - багато серед наших людей запроданцiв .

ББА

Tad

Цитата: Tad від 29 Березня 2018, 22:17:38

багато серед наших людей запроданцiв .

https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/29/7176173/
Поліцейські, що танцювали під Газманова, поїхали в АТО "замолювати гріхи"
Тернопільські поліцейські, які танцювали в ресторані під пісню російського співака Олега Газманова, попросилися в зону АТО, щоб "підтримати своє лице".