Різне > Людська поведінка
Християнські свята. Радіємо в Господі без горілки і пива
yurko:
За вмістом алкоголю пиво слабше за вино, вживання у невеликих кількостях пива теж є корисним для здоровя.
Проблема у тому, що ми не "пивна нація", а тому пиво у нас вживається не як напій для свят, а для втамування спраги, закріплювач для горілки, похмелятор, чи засіб для розбивання живота.
Тому пиво є пиво і у нас мабуть ніколи не буде благородним напоєм.
Вино. Та лише в останні роки наша винна промисловість почала робити вино, а не сурогати з розведених есенсій з барвниками і додаванням спирту (якраз щоб та бурда не кисла). На щастя вином у нас майже ніхто не спивається. Навіть менше ніж пивом, бо останнє дешевше і активно рекламується, а тому молодь часто втягується у пиятику починаючи саме з пива.
А отже ми дійшли до горілки. От наш ворог. Спільний ворог. Але не так сама горілка, як її культ і зайва доступність.
Звісно у нашій українській традиції є застілля з чарочкою, звісно завжди були місцеві п'янички, які не просихали бо потрапили у владу змія, але з історії ми знаємо, що не було проблеми тотального пянства і підліткового алкоголізму.
Можливо ви як люди молоді рідко мали нагоду поспілкуватися із людьми старими, саме старими, а не старшими. Якщо ж ще маєте бабусю чи дідуся дуже поважного віку, але при добрій пам'ятні, не полінуйтеся задати Їм питання, а як святкували весілля у час, коли ти був (була) молодим (молодою)? Чи була горілка на столах? Скільки її було? Чи спали гості в салатах?
Відповіді вас може і не здивують, але проаналізуйте, чому тоді горілка була лише засобом щоб розслабитися і повеселитися, а зараз - щоб перейти у стан свині, чому було встидно, щоб тебе побачили п'яним - а зараз це предмет гордості і змагань по літроболу, чому у Калуші існував мало не культ пива, яке вживалося як у Німеччині, не для закріплення ефекту ввід горілки, а замість. Запитайте чи бабуся знала хоч один матюк і що він означає, а що важніше, коли саме і від кого вона вперше почула такі слова.
Попитайте старих, поки вони ще живуть, бо коли я зараз розповідаю молоді те, що колись розповідав мені мій дід, ніхто не вірить, а то таки правда, що до 1939 року було інакше і то правда, що тоді роль церкви у вихованні молоді була значима. І то правда, що ціна на горілчані вироби разюче занижена, що сприяє споюванню нації.
Не вино є злом і не у вині живе зло, а у нас з вами, у нашій байдужості і у тому прикладі, який ми подаємо нашим дітям.
У всіх країнах світу можна придбати спиртне у магазині, але не всюди воно таке дешеве, особливо сильноалкогольні напої. Порахуйте як змінилися ціни на продукти з радянських часів. Практично всі продукти харчування подорожчали у 10 а то і більше разів (яйце 9коп - 90 коп, ковбаса 2-5 рублів - 25-90 грн) і так все решта, і молочні продукти і інше. А горілка? вона подорожчала лише в 5 разів. Прийнято пити і то пити багато, виставляти за день народження, перші зарплату, народження дитини і що найбільш бридко - з нагоди релігійного свята і іменин.
Я не ханжа і не проповідник, я люблю випити у гарній компанії, у колі близьких друзів чи родичів. Випити, а не напитися до рвоти, і щоб потім похмелятися.
Коли ми літом були у Судаку, при чому 2 літа поспіль, то не останнє через що ми їхали саме туди було те, що біля фортеці один кльовий дядько, татарин продає вино. Це домашнє вино і воно не сухе (на жаль). У нього там десь з 8 сортів. Ми через день ходили на закупи, а ввечері збиралися за столом з друзями і випивали то вино. Я довго пам'ятатиму ті палкі філософські дискусії і ті посиденьки запах вигорілих під сонцем степових трав що гармонійно переплітався із ароматом доброго вина. Звісно всі були захмелілі, але не більше того. Ніхто не буянив,не робив дурниць не спав у салатах. За 2 тижні ніхто не випив навіть краплі горілки, а самого вина було випито десь зо 6 літрів.
Juli:
"Немного вина - благословение или проклятие?" Вячеслав Дмитриев...Продовження:
Древние способы сохранения виноградного сока
Не смотри на вино, как оно краснеет, как оно искрится в чаше, как оно ухаживается ровно; впоследствии, как змей, оно укусит, и ужалит, как аспид… Притчи 23:31,32
Процесс брожения происходит только при определенных условиях, таких, как средняя температура, влага и воздух в виноградном соке. Есть четыре главных метода, посредством которых эти условия могут быть изменены или исключены. Благодаря их применению виноградный сок может быть сохранен свежим и неброженым. Причем они настолько просты, что легко применялись в древнем мире. Рассмотрим каждый из них.
Брожение виноградного сока можно предотвратить, удаляя в достаточной мере влагу или нагревая виноградный сок до высокой температуры.
Это объясняется тем, что рост дрожжевых микробов, вызывающих брожение, замедляется или полностью останавливается, когда содержание влаги в виноградном соке устраняется при 70–850С. При такой температуре большинство ферментов уничтожается. Оба результата достигаются кипячением сока. Во время кипячения вода из виноградного сока испаряется, микробы и плесень уничтожаются, содержание сахара увеличивается, и, таким образом, сдерживается рост микробов. Этот метод сохранения виноградного сока неперебродившим путем тщательного кипячения и превращения его в сироп был распространенным и успешно практиковался в древнем мире. При желании этот сироп можно было разбавить водой до концентрации сока.
Об этом методе свидетельствует множество независимых источников того времени. Так, римский поэт Вергилий (70 – 19 гг. до Р.Х.) в своем труде Georgics изображает хозяйку дома за следующим занятием: "Она выкипячивает огнем влагу из сладкого муста и снимает пену из котла". То, что именно этот метод применялся довольно широко, подтверждают Колумелла и Плиний в своих трудах "О сельском хозяйстве" и "Естественная история", соответственно. Как объясняет Колумелла, для того чтобы обеспечить сохранность сока, "некоторые люди помещают муст в свинцовые сосуды и путем кипячения уменьшают его на четверть, другие на треть. Нет сомнения, что тот, кто испарит муст до половины, сделает более лучший, густой муст". Муст, прокипяченный до трети объема, назывался defrutum: "Наиболее сладкий возможный аромат муста бывает тогда, когда он выпарен до одной трети первоначального объема; тогда он будет называться defrutum". Плиний, в отличие от Колумеллы, называет defrutum муст, выпаренный до половины его объема, а sapa – выпаренный до одной трети.
Рассуждая о различных видах "сладкого вина" (vinum dulce), он писал: "Siraeum, некоторыми названный hepsema, а в нашей стране – sapa, является продуктом искусства, а не природы; это выпаренный посредством кипячения муст до трети его количества; муст же, кипяченный только до половины его количества, называется defrutum". Различие в названиях, данное разным видам прокипяченного муста, служит подтверждением широко распространенного употребления этого напитка. Эти термины приводят нас к пониманию одного из библейских отрывков, раскрывающих отношение апостолов к употреблению вина: А иные насмехаясь говорили: они напились сладкого вина [gleukos]. Петр же, став с одиннадцатью, возвысил голос свой и возгласил им: мужи Иудейские и все живущие в Иерусалиме! сие да будет вам известно, и внимайте словам моим: они не пьяны, как вы думаете, ибо теперь третий час дня… Деяния 2:13–15
Некоторые рассматривают этот текст как доказательство того, что в раннеапостольские времена у христиан был обычай пить алкогольное вино, и предполагают, что обвинение насмешников было основано на том, что они стали свидетелями того, как христиане распивают алкогольное вино. Это беспочвенное предположение, поскольку насмешники не обязательно основывали свою клевету на действительном наблюдении. Они увидели апостолов, находящихся под воздействием Духа Святого, а не алкоголя, но не смогли правильно оценить происходящее. Увиденное ими ввело их в заблуждение.
Иудейский философ Филон, живший в то время, рассказывает, что наиболее умеренные люди, "трезвенники", находясь под влиянием Божественного вдохновения, выглядели в глазах других пьяными. Если насмешники действительно желали укорить учеников Христа в пьянстве, они должны были обвинить их в том, что они напились "вина" (oinos), а не "виноградного сока" (gleukos). Термин gleukos употреблялся для обозначения неперебродившего виноградного сока. Тот же Плиний ясно объясняет, что "греческое название aigleucos – это наш муст" и далее рассказывает, как предотвратить его брожение. Даже Гораций Бамстед, по мнению профессора Баккиоки, автор одной из наиболее научно обоснованной защиты умеренного употребления спиртных напитков, в своем труде доказывает, что когда gleukos встречается сам по себе, как в Деяниях 2:13, он означает исключительно неперебродивший виноградный сок. Далі буде...
doktor-maks:
--- Цитата: Juli від 22 Грудня 2008, 14:24:29 ---Оба результата достигаются кипячением сока.
--- Кінець цитати ---
Отримаємо компот! :)
--- Цитата: Juli від 22 Грудня 2008, 14:24:29 ---Так, римский поэт Вергилий (70 – 19 гг. до Р.Х.) в своем труде Georgics изображает хозяйку дома за следующим занятием: "Она выкипячивает огнем влагу из сладкого муста и снимает пену из котла"
--- Кінець цитати ---
Варєньє! :)
Автор досі не показав способу отримати безалкогольне вино! Або зберігти виноградний сік непереброженим без герметичної упаковки. Євреї 2000 років тому займалися пастерізацією і пакуванням :) ?
yurko:
Вони (посли) мабуть і парфуми вживають безалкогольні :)
Juli:
:-D :-D :-D Думаю, що не вживають взагалі :-D :-D :-D
Навігація
Перейти до повної версії