Мене більше здивував Суддя.
То що ти запропонував Бюті одружитися ще перед тим, як ви почали зустрічатися???
Ну я швидкий, але такої швидкості ще не бачив.
Тепер до JASTRUB.
Читав я читав, думав. хм. Важко щось сказати. Твоя ситуація протилежна до моєї. Ти ніби моя жінка а я твоя дівчина. Зараз я би не хотів їхати на море з друзями і без жінки, хоча для мене не є умава "разом або ніяк" аж такою критичною. Жінку я би легко відпустив на море з друзями. Я їй вірю і знаю, що вона мене не зрадить. А от вона мене не відпустила б ні за що.
З іншого боку я люблю її і ціную, а значить розумію і поважаю її позицію, а отже у випадку, якби я навіть виграв у "Галопом по європах" (знаю що нема Пелеха, але гіпотетично), я би не поїхав без дружини.
Звісно ми дефакто одружені. Але ж жили ми 2 роки без штампу у паспорті. Для декого шлюб у церкві то така ж формальність. Тому нас можна порівнювати.
Якщо ви 2 роки разом їй начхати на твої почуття і життєві принципи, значить щось не так у ваших стосунках.
Звісно психолог тобі таке мабуть не скаже, а я можу.
Маю досвід відносин, коли у кожного трохи своя любов. То не діло.
Я не кажу тобі лишати її і шукати іншу, бо ситуація реальна може бути не на стільки однозначною як змальована, але якщо ти хотів і міг їхати з ними, а вони не хотіли тебе брати і дівчина вибрала компанію...
Я б зробив так як і ти. Навіть суто для перевірки сказав би що їду з ними (навіть якщо б не збирався).
Є таке неписане правило, не знаю чи то я придумав чи десь злизав, "Якщо зразу не надто добре - то потім ліпше не буде!"
Запам'ятай його.
Можна жити без взаємної любові. Але тоді має бути або довіра, або якийсь економічний чи інший інтерес який спонукає людей бути разом. Однобока ж любов, то найгірше і найважче, що може тільки бути. То гірше ніж нерозділена, бо там ти хоч йшов до вершини але так і не дійшов, а тут ти постійно будеш відчувати непевність і просто сам доведеш її до розлучення.