Мені здається, що ви, люди, взагалі не розумієте про що тема ))
Я в опитуванні взагалі ні за що не голосував і голосувати не збираюся. Це тупо.
Є ж різні пси й собаки ))
Якщо собака скажений, зрозуміло, що з метою безпеки для спеціаліста, того пса краще пристрелити або отруїти, щоб не мати з ним контакту.
Хтось буде сперечатися? Чи може тут знайдуться такі, що візьмуть скаженого пса до дому?
Якщо собака агресивний (поганий в нього "характер") я би радив в цілях тої самої небезпеки теж з ним не гратися.
Знищити найбезпечнішим для людини методом.
Чи хтось візьме собі "злючку" до дому? Попереджаю, вашим сусідам це не сподобається. А якщо в них є діти...
Якщо собака хворий, хто буде робити йому обслідування? Він може й сам здохне, але я б радив... бо як відомо, хворі і поранені тварини стають небезпечніші в рази.
Стосовно благополучних з вигляду тварин, які все ж такі не мають офіційних господарів...
А от скажіть мені, як ви ставитеся до дітей-наркоманів, дітей-безпритульників, дітей-крадіїв і інших "важких" дітей??
Шкода?
Але ж вони, при тому всьому, що до кінця життя мають шанс стати "благополучними", все одно — група ризику. І джерело різних негараздів: від дрібних бійок та п'янок до злочинів більш серйозних.
Ну, давайте будемо травити тепер цукерками усіх дітей, які *підкреслюю* на наш розсуд не вписуються в наші уявлення про благонадійність.
Нонсенс? А чому?
Та тільки тому, що це заборонено законом! Не можна вбивати людей... звичайним громадянам.
Це функція держави.
Виховання, профілактика і найбільше покарання — це дозволено лиш державі (системі).
Вибачте, але в системі, де народ є лиш "біопаливом" (він не дуже сильно відрізняється від братів наших менших: головне забезпечувати життєдіяльність системи), я вважаю проблемою безпритульних тварин повинна займатися виключно держава.
Нехай приймають нормативні акти й дотримуються виконання.
А до того часу, люди, спираючись на свій інстинкт самозбереження та інстинкт захисту потомства, цілком природно реалізуються хто як може.
Як би я був батьком маленьких дітей і в нашому подвір'ю з'явилася зграя псів, а я би був слабим, боягузливим але хитрим, я вам чесно кажу, я б їх потравив.
Як би я був літньою жіночкою, в якої старенький чоловік повільно ходить спираючись на паличку, я б вимагав від влади забрати тих псів, не важливо яким чином.
Як би я був підлітком з "зірваною планкою" я б купив або зробив собі зброю і "палював" би на тих псів.
Але мені пофіг. Якщо я не зможу порозумітися із зграєю псів, то це повинно хвилювати лиш мене.
Є ж ще один спосіб.
Але про нього ніхто не питає, не пише... всі й так розумні і знають, що робити.
Тоді в чому проблема?