Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

17 років 4 місяці 20 днів

Автор Тема: моя поезія  (Прочитано 28966 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Nick

  • Новачoк
  • Карма +4/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 19
    • Останні відвідини:
    14 Грудня 2012, 06:18:43
    Звідки: східна Україна
моя поезія
« Прочитано #20 : 23 Липня 2012, 18:50:25 »





































Балада про вандалів

Кажуть є таке село,
З назвою Стаханівка,
Але то було давно,
А тепер Вандалівка!

І кому він заважав?
(і селу крикраса!)
"Мідяки" чомусь беруть,
Тільки у Тараса!

По рукам ніхто не дав.
і не став спиняти!
Тільки, то вже не село,
Без отой прикраси!

Вам, звичайно. тут і жить.
Тихим, і убогим!
і нікому не кортить.
Побалакать з Богом!

І тепер вже не село.
Хутором зоветься!
А на *шльондру гроші є
Голова сміється!

Кажуть, є таке село.
А тепер не стало!
Бо загинуло воно,
Від руки вандала!

*Шалава - мається на увазі Катерина 2
Записаний

Nick

  • Новачoк
  • Карма +4/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 19
    • Останні відвідини:
    14 Грудня 2012, 06:18:43
    Звідки: східна Україна
моя поезія
« Прочитано #21 : 24 Липня 2012, 18:45:05 »

Ну що, панове, ще не стомилися від моєї поезіі?

Заповіт 21 століття

Борітеся!
Та не проти Бога,
То хибна дорога!

Борітеся!
Не з "сатаною",
А з самим собою!

Борітеся!
Перемагайте,
І страху не знайте!

Борітеся!
За власну родину,
За свою країну!

Борітеся!
Не бійтеся муки.
Бо проклянуть вас онуки!

Борітеся!
Не будьте дурними,
Підступними, злими!

Борітеся!
Невгамовані.
Чужими керовані!

Борітеся!
Не за жменю сіна,
А за божого сина!

Борітеся!
Ще не налякані,
А вже вкакані!
Записаний

Nick

  • Новачoк
  • Карма +4/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 19
    • Останні відвідини:
    14 Грудня 2012, 06:18:43
    Звідки: східна Україна
моя поезія
« Прочитано #22 : 25 Липня 2012, 17:22:52 »
Ну що, панове, скидаю, ще один вірш, і зникаю. Заглядать буду нечасто!

Це не нас продавали

Це не нас продавали,
Ми самі продали:
Свою землю і волю,
І луга, і ліси!

Це не нас розтоптали,
Розтоптали самі,
Свою гідність і долю!
Недалекі мужі!

Не простили нащадки,
Бо у себе чужі!
І з огидой плювались,
і на вік прокляли!
Записаний

Nick

  • Новачoк
  • Карма +4/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 19
    • Останні відвідини:
    14 Грудня 2012, 06:18:43
    Звідки: східна Україна
моя поезія
« Прочитано #23 : 18 Серпня 2012, 05:49:17 »
В Український центр скинув кілька поем і повістей. галівер микола.
Записаний

Харитя

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 22
    • Останні відвідини:
    23 Грудня 2015, 20:08:45
    Звідки: Чорновола
моя поезія
« Прочитано #24 : 06 Липня 2013, 12:20:29 »
Бачу в цій темі давненько вже не відписували. Поезія тепер не в моді, чи що? В мене теж є кілька римівок, звичайно це не шедеври, але це були пережиті справжні емоції...

Яскраве сонечко надворі сяє,
Блакить небесна дивиться згори,
Десь соловейко радісно співає,
А у садочку повно дітвори.

Усе, що є, усе було чудове:
І ліс, і гай, й малесенький струмок,
І річка слалась килимово,
Мов зіткана із голубих ниток.

Аж раптом спалахнула ця пожежа,
Усе, що є охопила вона.
Усе червоне, наче кров ведмежа,
І зникла вся картина чарівна.

Вогонь горить, але його ніхто не бачить,
Вогонь горить неначе увісні,
Пекельним полум'ям і та гаряче
горить вогонь у серденьку моїм.
Відповідь від: 06 Липня 2013, 12:16:55
Ось іду дорогою до лісу
Дорога рівна, наче килимок
Десь соловей співає свою пісню,
А там внизу біжить струмок

Та раптом ця дорога розділилась,
На три стежини розійшлась вона,
Які неначе зговорились,
Бо кожна в інший бік вела.

Підеш направо - щось зустрінеш,
що знадобиться у житті,
Хочеш зрадіти, то наліво підеш,
Там є щось миле лиш тобі.

А прямо підеш, то святково
Всміхнеться щастя там тобі,
Але найважче серед всього
Зробити вибір у житті.
Записаний

Харитя

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 22
    • Останні відвідини:
    23 Грудня 2015, 20:08:45
    Звідки: Чорновола
моя поезія
« Прочитано #25 : 06 Липня 2013, 15:48:19 »
Доле, прошу, поговори зі мною,
Стань подругою хоч на мить мені,
Давай порозуміємся з тобою
І вирішим проблему у житті.

Проблему найважливішу, єдину:
Чому дорогу переходиш ти мені?
Чому ти переслідуєш людину
і підкорятись змушуєш собі?
Чому хоч крок не відійдеш від мене?
Чому стежки, які ведуть аж до висот,
у світ, де все неоціненне
заплутуєш у нероплутаний клубок?

Якщо заходиш в дім, щоб його зруйнувати,
то краще залишися край воріт.
Дозволь мені самій побудувати
свій власний незбагненний світ!
Записаний

Харитя

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 22
    • Останні відвідини:
    23 Грудня 2015, 20:08:45
    Звідки: Чорновола
моя поезія
« Прочитано #26 : 10 Липня 2013, 15:09:20 »
Кохання...Яке чарівне слово
До кожного приходить хоч би раз
Воно цвіте так ніжно, так чудово
І довго пам'ятається той час.

Твоє кохання перше пам'ятаю,
Душа твоя цвіла, як пишний сад.
Ти була наче у квітучім раю,
Вночі для тебе падав зорепад.

Цей стан душі ніколи не забудеш,
А хочеться, щоб він тривав завжди.
Та все пройде, плин часу не зупинеш
Й твоя любов минеться назавжди.
Записаний

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
    • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28
    Звідки: Проспект
моя поезія
« Прочитано #27 : 10 Липня 2013, 15:18:51 »
 :bouquet:
Гарно, складно, мелодійно  :)

Дайте комусь, xай ліричні пісні-романси напише, справді гарно, а головне, якось так свіжо і легко, я не поет, але щось так відчувається. Певно ті спомини легко відпустили? Свобода?(від ниx)
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Харитя

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 22
    • Останні відвідини:
    23 Грудня 2015, 20:08:45
    Звідки: Чорновола
моя поезія
« Прочитано #28 : 10 Липня 2013, 15:52:39 »
Своя земля
Поле, річка, гай, сади -
усе це моя рідна Україна,
І знай, що де б не повернувся ти,
до себе манить мамина стежина.

Часом здається у часи скрутні,
Коли нема поради в чужім світі,
Так хочеться хоч грудочку землі
І руки мамині, теплом зігріті.

І, як та пташка, що летить у теплий край,
Від зими шукаючи рятунку,
Так і людина залишає рідний край
І в чужім шукає подарунку.

Але найбільше щастя в себе вдома,
свої поля, ліси і жито золоте...
Свої лани й своя земля чудова,
яку ти не зустрінеш більш ніде.
Відповідь від: 10 Липня 2013, 15:49:31
Цитата: Lyolik від 10 Липня 2013, 15:18:51
Певно ті спомини легко відпустили? Свобода?(від ниx)
На той момент в мене такі були емоції, що надихали на римування, а зараз як згадаю про ті спомини, то аж смішно самій з себе, що так брала близько до себе. Але ж то була юність, напевно так і мало бути... Зараз абсолютна свобода, напевно аж занадто, бо вже би й двох рядків не зримувала.
Записаний

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
    • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28
    Звідки: Проспект
моя поезія
« Прочитано #29 : 10 Липня 2013, 15:55:31 »
Зріло, по-дорослому.... Життєвий досвід за плечима
                                  Розпізнається мудрість, то як дар -
                                 Побачити життя вже іншими очима
                                 Покинувши минулиx літ тягар......  :)
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Харитя

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 22
    • Останні відвідини:
    23 Грудня 2015, 20:08:45
    Звідки: Чорновола
моя поезія
« Прочитано #30 : 10 Липня 2013, 16:03:00 »
Любов... Яке прекрасне слово,
Вона людей веде до забуття,
Душа смієтьсярадісно й святково
Й назад уже немає вороття.

Любов прийшла й постукала в віконце
І виглянуть заставила тебе,
А потім, увірвавшись в твоє серце,
Тебе у світ ілюзій поведе.

У світ, де все прекрасне і безхмарне,
Де ясно світить сонце золоте.
Але насправді все таке туманне...
Та серце, закохавшись, не збагне.

Не збагне воно і навіть того,
що усе там тьмяне і пусте.
Але любов й приходить лиш для того,
Щоб своїм сяйвом засліпить усе.
Відповідь від: 10 Липня 2013, 16:00:35
Цитата: Lyolik від 10 Липня 2013, 15:55:31
Зріло, по-дорослому....
Бо це вже пройшов час, і після почуттів прокинувся патріотизм.
Відповідь від: 10 Липня 2013, 16:01:45
Цитата: Lyolik від 10 Липня 2013, 15:55:31
Життєвий досвід за плечима
                                  Розпізнається мудрість, то як дар -
                                 Побачити життя вже іншими очима
                                 Покинувши минулиx літ тягар......
А ви бачу теж маєте натхнення до римування. :good
Записаний

Lyolik

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +268/-4
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1098
    • Останні відвідини:
    04 Жовтня 2016, 14:32:28
    Звідки: Проспект
моя поезія
« Прочитано #31 : 10 Липня 2013, 16:06:22 »
Цитата: Харитя від 10 Липня 2013, 16:01:45
Любов прийшла й постукала в віконце
Колись була така в Калуші фірма  :),
Приєднуйтеся до забавки "Віршик", пишіть по пару рядків  :bouquet:
http://forum.kalush.info/index.php/topic,7959.new.html#new
Відповідь від: 10 Липня 2013, 16:05:25
З поетами і жити, й форумитись веселіше  ;)
Записаний
Найбільша проблема Культури - це її відсутність

Харитя

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 22
    • Останні відвідини:
    23 Грудня 2015, 20:08:45
    Звідки: Чорновола
моя поезія
« Прочитано #32 : 10 Липня 2013, 16:08:09 »
Прикольно, про фірму не чула. Ок, попробую побавитись.
Записаний

Харитя

  • Новачoк
  • Карма +8/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 22
    • Останні відвідини:
    23 Грудня 2015, 20:08:45
    Звідки: Чорновола
моя поезія
« Прочитано #33 : 10 Липня 2013, 22:06:02 »
Сенс життя.
Як трудно сказати словами
Це дивне слово "життя".
Отак живемо ми із вами,
Незнаючи свого буття.

Живем і не знаєм навіщо,
Чому ми прийшли у цей світ?
Прожити роки свої грішно?
Побачити безліч тих бід?

Та ні, живемо для того,
щоб слід залишить по собі,
щоб пам'ять про нас жила довго
і люди згадали в добрі.
Відповідь від: 10 Липня 2013, 21:46:58
Напиши мені, мамо, листа
Своїй милій, єдиній дитині.
Напиши мені, мамо, листа,
Як живеш ти сама на Вкраїні?

Напиши мені, мамо, листа
Чи хлюпоче вода у струмочку,
Чи покрилася снігом земля
І чи вбрались дерева в листочки?

Напиши мені, мамо, листа,
Як живеш ти і важко працюєш,
Чи вкрила голівку сивина
Через те, що за мною сумуєш?

Напиши мені, мамо, прошу!
Бо Вкраїну вже більш не побачу,
В чужім краї, напевно, помру
І за мною лиш дощик заплаче...
Записаний

Nensi

  • Новачoк
  • Карма +0/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 3
    • Останні відвідини:
    30 Вересня 2015, 11:15:49
    Звідки: Kuiv
моя поезія
« Прочитано #34 : 08 Вересня 2015, 11:36:09 »
***
ІСХОД
сходить сонце й заходить (ц) екклезіаст
сходить сонце й ісходить (ц) це вже я
ми безумні в словах як вони у нас
тільки їх не відріжеш як голову короля
я не маю сумнівів у столі
хіба в назві «пудельце» і назві «хліб»
бо коли умирають люди і королі
залишаються ці слова й барабанний дріб
я омега-ц ц-ц-ц зета зет
я шукав замінник до слова «смерть»
та найближчим до нього було «ісход»
альфа сходить – вже місяць на голові
наче сходження крапки з-над букви і
я не в змозі стримати цих істот
 
Мирослав Лаюк, із поетичної збірки «Метрофобія»

Записаний

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 30351
    • Останні відвідини:
    Сьогодні в 10:24:39
    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
моя поезія
« Прочитано #35 : 08 Вересня 2015, 13:20:32 »
То занадто глибоко для мене  :-[ :-[ :-[
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.