Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[quicksilver]

Моя мама продає хліб (у Львові)
підходить негр-покупець:
— дайте будь-ласка хліб
— прошу. у вас така гарна українська!
— так я ж не москаль

Стою в Бориспільському аейропорті, чекаю друга. Метри за три від мене стоїть чорнющий негр. З виходу викочується мужик весь в пакунках та чемоданах і зачіпає негра одним із чемоданів.
Мужик: Ізвінітє!
І біжить далі.
Негр обтрушується і видає: З...али ці москалі!
Я ридав)))

Після матчу один українець відсмалив прямо як Мазепа! Підходить він (синьо-жовтий) до групи шведів (теж синьо-жовтих) і каже, мовляв у нас традиція після матчу бити один одному пики, але оскільки ми всі синьо-жовті і не зрозуміло, як відрізняти хто свої а хто чужі, то є пропозиція всім зібратися і йти товкти морди москалям - вони біло-червоно-сині і добре видно, хто є хто!

Їде молоде московське подружжя у потязі, і вони проїжджають річку:
Жінка - Дарагой сматрі какоє озєро бальшоє.
Чоловік - Да, нєт ето такоє вадахраніліщє.
Жінка - Та нєт ето озєро.
Чоловік - Та нєт, дарагая, ето вадахраніліще...
Поряд їхав наш студент, не витримав,
підійшов до них і просвятив:"Та ... вашу мать - Д Н І П Р О ЦЕ!!!!"


Вони є у всіх - зручні домашні штани, в яких соромно піти в магазин...

Друг сьогодні дзвонить і заливається в трубку:
я:- Чого ржеш??
д:- та папа їхав на своїй дев"ятці і на повороті..(тут рже як кінь)
я:- Ну, і?
д:- ...рруль відірвався...

ранок... заправка....
в черзі до бензоколонки десь 4-ри машини... і остання стоїть "Таврія".
машини помалу заправляються і от підходить черга піїзджати "Таврії" - як тут перед нею на великій швидкості заскакує "Mercedes" - водій Таврії відкриває двері і кричить:
- Ей, мужик зараз моя черга!
на що водій "мерса" викрикнув:
- доживешся до такої "тачки" як у мене будеш тоже без черги заїзджати...
довго не думаючи водій "таврії" здає взад і зі всього розгону врізається "мерсу" в "зад", вискакує і кричить:
доживешся до такого розуму як я, будеш тоже так робити! (і втікає)
воділа в шоці викликає ДАЇ... ті приїхалиі пробили по номерах, що машина крадена і перебуває в розшуку...
P.S. Бідний ти чи багатий - завжди будь людиною!


далі неформат, цензура )):

З розповіді друга Ігоря.
В нього є дівчина(назвемо її Іра), яка живе в будинку навпроти. Її батьки дуже консервативно ставляться до дошлюбного сексу, але це не заважає парочці ним займатися
Кожного разу, коли батьків нема дома, Іра вивішує на балконі червоний рушник - знак, що Ігор може приходити "на чай".
Одного разу, коли вся сім'я була дома, і про ніяке "чаювання" мови й бути не могло, мама дівчини затіяла прання. Випрала і злощасний рушник і повісила його на балкон. Ігор, побачивши цей знак, швидко побіг до коханої, відчинив двері своїм ключем і ще з порогу крикнув:
-Ірка, знімай труси і лягай на диван, в мене тільки півгодини!
Бачили б ви очі її тата! =)

Коли хлопцям вирізають апендикс, то їх перед операцією голять...там.
Мені було 17 років. Так сталось, що мене голила дуже молода медсестра - як мені було соромно!
Але це ще півбіди - коли я стояв, а вона сидячи мене там голила, мені це нагадало певні сюжети "німецьких короткометражок", і моє чоловіче достоїнство почало ставати все достойнішим і достойнішим.
Коли вона побачила це, відбуся наступний діалог:
- Я так розумію, що вам я дуже подобаюсь.
- Т-так. - відповів я, сконфузившись.
- Такого компліменту мені ще не робили.

Дія відбувається у магазині біля автобусної зупинки. Молодий хлопака питає гумові вироби:
— Яких марок у вас є?
Продавщиця чемно перераховує досить великий список. В цей момент в магазин забігає бабуся:
— Синку, мені автобус втікає, ще треба хліба купити!
Хлопака абсолютно не звертає увагу на бабусю.
— А ребристі є?
— Є.
— А з вусиками?
— Є
— Мені тільки хліба купити!!!
— А з якими смаками у вас є?
Продавщиця перераховує, і тут бабуся, яка вже ніде не спішить видає:
— Синку, ти йдеш курву грати чи компот варити?

[Сонечко+]

Справа була 31 грудня. Годин десять вечора. Йдемо святкувати Новий Рік. Несемо три пристойні сумки - зрозуміло з чим. Ну, і самі, зрозуміло, вже не зовсім тверезі. І ось, залишається всього 5 хвилин шляху, ми вже передчуваємо веселощі, і раптом... Метрах в десяти м"яко гальмує міліційна машина. Звідти вилазить сержант і прямує прямо до нас.
Думки, природно, найпохмуріші, - у кращому випадку грошей струсить, в гіршому - Новий Рік в обезьяннику. Адже як зустрінеш...
Сержант підходить:
- Сумки поставте! - покірно ставимо сумки на сніг.
Моєму другу:
- Руки протягни, - той простягає руки.
- Жменею! - той здивовано складає руки жменею.
Сержант лізе в кишеню і висипає йому в руки жменю цукерок. Після чого обертається і йде до машини. Від машини обертається і промовляє:
- Ну, ви ж чекаєте в Новий Рік якого-небудь дива!

[Сонечко+]

Сьогодні знайомі надіслали фото де стоять в черзі метрів на 100-200 автомобілі і пояснення до неї:
Давно я так не ржал!!!!! Видел  сегодня такую картину:
 Длинная очередь на шиномонтаж! В очереди железная дисциплина. Иногда, очень крутые машины проезжают мимо очереди к боксу. Там они вдруг быстро разворачиваются и встают в конец очереди. Их гонит не совесть, не злоба других водителей и не монтажники. В конец очереди их гонит объявление на дверях шиномонтажки: «ЛИЦА НЕТРАДИЦИОННОЙ СЕКСУАЛЬНОЙ ОРИЕНТАЦИИ ОБСЛУЖИВАЮТСЯ ВНЕ ОЧЕРЕДИ!»

[Сонечко+]

З нету:
Ехала я вчера домой на машине. По пути купила две бутылочки лимонада "Буратино" в стекле. Вышла из магазина, залезла в машину, пью холодненький напиток, от скуки сдираю этикетки с бутылок. Потихоньку начинаю трогаться, но не успеваю проехать и 30 метров, как меня тормозят два ДПС-ника... Видели бы вы, как горели их глаза, когда они увидели стеклянную бутылку с "пивом" у меня в руке. Останавливают меня, бегом несутся ко мне, на лицах явная радость. Говорят мол, распитие алкоголя за рулем карается огромным штрафом , то да се... Я им отвечаю, что это не пиво вовсе, а лимонад. Один из ДПСников берет мою открытую бутылку и отпевает, пока он пробует напиток на вкус, бутылку отбирает второй ДПСник и тоже делает глоток. Черт меня дернул пошутить: "Мне пиво нельзя, у меня туберкулез..." Впервые в жизни меня хотели убить ДПСники))

[yurko]

Писав у іншій темі про політику і згадав цей кумедний випадок. Чесно кажучи часто його згадую, коли читаю пости Сокола на форумі і Комуніста у коментах на сайті   

Пригадую у нас в універі був один тихопомішаний студент, на пункті комунізму, союзу і т.д. Його навіть Леніном обзивали 
Але він був від нас на курс чи 2 старший і з іншого факультету і тому про нього практично ніхто з наших не знав.
Ніхто... крім Паші Фурсова  Він вроді академку брав, тому був із старших.
От ідемо ми так якось з корпусу в корпус групкою людей так 8-10 і останніми йдуть якраз Паша і Сашка Іванов.
І тут, ні з того ні сього, Паша кричить:
- Ленін БИК!!!
І робить крок в перед і крок в бік. Виходить так, що Іванов ніби йде сам у кінці групи, а Паша ніби був весь час десь в її середині.
Далі було щось неймовірне. Треба сказати, що Саша десь під 1,80 м ростом, але худорлявий і доволі мирний такий чувак був, ну ніяк не боксер..
З групки старшокурсників, що йшла у протилежному до нашої групи напрямку, вискакує якийсь прямоволосий чувак, з виду ботан з рюкзаком, і накидується на Іванова, як молодий півень!
Треба віддати належне, десь так на третій секунді і після трьох плюх Саня таки дав йому в чоло і інцидент був вичерпаний так само раптово, як і почався, але ми ще довго його згадували 
Особливо слова Паші:
- Шо Саня, ачько как мишигий ґлаз??? 

текст мій, такщо будете цитувати - давайте посилання 

[yurko]

То вроді і не бувальщина, а історична річ.

От ви не замислювалися, чому всі числівники кратні десяти йдуть, як кількість десятків.
Ну типу 50 п'ять десят ків, 60 - шість десятків (шістдесят), і і так аж до сто. 90 теж раніше було дев'ятдесят, а не дев'яносто. То вже москалі перекрутили. 20 і 30 трохи інакше звучання, але сенс все одно той самий.
А от 40 з того правила випадає.
Чому так?

Відповідь під катом 

Приховано: Показати

Кажуть історики, що ще за часів Київської русі, коли ще грошима виступали певні товари теж, була спеціальна мірка, мішок, у який влізало рівно чотири десятки куниць. Той мішок називався "сорок". Так і число отримало від нього назву 

[yurko]

З блогу на Вікнах
Гуси-рятівники, або Без Бога – ні до порога

Приховано: Показати

Мої баба Рома у свої 86 зажили п’ятеро дітей, одинадцять онуків і п’ятнадцятеро правнуків. Її ставлення до виховання, догляду та здоров’я нащадків характеризується однією простою фразою: «Ніц йому не буде – шляк ’го не трафит». І дійсно – якось усі ми до цього часу, і діти, і онуки-правнуки нічим особливим не хворіли, всякі біди-лиха нас обминали й нічого надзвичайно-трагічно-непересічного з нами не траплялось. А певно все тому, що баба в житті керуються ще одним принципом: «Без Бога – ні до порога».

Так от. Було мені років три з невеликим. Мама час від часу спроваджувала мене з Івано-Франківська до баби в село Боднарів, на лоно природи, так би мовити. Дівчиськом я була ще тим – якби не бабин принцип про шляк, було б їй зі мнов непереливки.

Одного теплого літнього вечора – саме почало сіріти – ми з бабов побили горшки. Я сі взлостила і сказала, шо раз ви такі, поїду я додому, до Хранківска. Баба засміялисі, і сказали: «Їдь, з Богом». «І без Бога вашого поїду», – буркнула я у відповідь. На то баба проповідницьким тоном з піднятим угору пальцем прорекли: «Без Бога – ні до порога». А тоди взєли свою блищєчу дійницю і зацофану запаску й почовгали доєти корову до стайні. Я ж, буркочучи собі під носа шось там про Бога, без якого, виявляється, вже й з хати вийти не мож, гонорово грюкнула сінешними дверима і пішла – правильно, на стацію, з якої до Хранківска їздит червоний поїзд. Навіть подумати нині страшно...

Щоправда, дійшла я тілько до сусідиного плота. Перестріли мене по дорозі Миросинині гуси. Ох, шо то були за гуси! Двоє сивих, поскубаних, худезних гусий, старезних і злоснезних, як сама Миросина. Їх і старі боялисі, не то шо малі. Ото, йду я собі вулицев, а гуси з обори і просто до мене – шиями крутят, лапами ляпают, шиплют, крильми плещут – тут мені й смерть! Залізла я в траву під пліт – ревууууу, шмарки по бороді з болотом мішєю, а гуси собі навколо мене бур’ян запилючений щербатими дзьобами пощипуют.

Не знаю, кілько я там ревіла – десіть мінут чи півгодини, але баба з повнов дійницев прийшли до хати та й уздріли, шо мене такой нема. І тут перед їх сивими очима пролетіла моя маленька постать, яка самотньо йде вночі по Галицькій, а по ній же і трактори їздят, Господи милосердний!!! Далі я, ще менша й непомітніша, йшла вже по Калуській трасі, де тотих машинів до лиха і моє крихітне тільце вже було розметано по узбіччі в клапті. Але ні – трасу я в бабиній уяві минула ше жива, але робиласі все менча і менча. А далі сі зачинало найстрашніше: посадка. То такий кавалок лісу між селом і стаційов. А шо ви собі думаєте? В тоті посадци і цигани, і пси скажені, і вовки, і ведмеді, і певно навіть тигри з крокодилами. Боже, милий Боже!!! І, втираючи зацофанов запасков заплакані сиві очі, баба побігли ратувати дитину від циганів, які вже певно варили з мене юшку.

Яке щісьтє – вздріли мене під сусідиним плотом під надійнов гусячов сторожов. Певно баба мої не чули про гусий, які шось там колись мали до поратунку Риму, але мене сі двоє поратували точно. Баба з великов дяков пожбурили в тоті гуси грудку землі, взєли мене на руки й втерли свойов запасков мого шмаркатого носа й заслинену бороду.

«А видиш, казала м тобі: без Бога – ні до порога! Ше троха, та й тоті гуси би тебе з’їли», – казали баба, витулюючи мене до своїх сухих грудий, по дорозі додому вздовж сусідиного плота. І плакали, і сміялисі...

А я теперка, де б не йшла, стараюси такой брати з собов Бога. Ну так, аби гуси по дорозі не з’їли...

джерело http://vikna.if.ua/blog/author/1379/30844/view

[ББА]

А я теперка, де б не йшла, стараюси такой брати з собов Бога. Ну так, аби гуси по дорозі не з’їли..

Було би добре якби забрала вже того бога назавжди і щоб люди потім не вбивали один одного заради того бога

[yurko]

У нас на Донбасі і без бога вбивають нехило

[ББА]

У нас на Донбасі і без бога вбивають нехило

А що - в куйло вже ніхто не вірить ? А  різні попіки , які бігають з кулеметами і благаславляють вбивати бандєровцев заради рузькага міра ?

[yurko]

Це все є. Але поки саме таку реакцію викликає лише у Тебе 

[ББА]

Я добре памятаю вираз "Розділяй і властвуй" . Релігія - якраз ідеально під нього попадає . А якщо рпц втратить Донбасс - то буде довго кукати в кулачок у сибірах

[yurko]

Не думаю, що авторка потішиться саме з такої реакції на свій твір. Може дізнаємося тут від неї самої.
Я ж думаю, що "з Богом" значно більше злочинів і вбивств було уникнуто аніж з "за Нього" здійснено!
А от такого щоб просто було без нього - не буває.
Бо де людина - там бог, боги, духи, вірування.

[Сонечко+]

Сьогодні якийсь чоловік навів реготу на ВСЮ жіночу половину базару на "п"ятачку". Куди не приходив - стояв дикий регіт. І коли добрався до того місця де стояла я - то побачила причину.

Приховано: Показати

Він у руках тримав 2 довжелезні корені хріну. І ходив від жінки до жінки, трясучи своїм товаром, зі словами: "а у мене найдовший хрєн", "кому треба довгого хрєна?", "хто любить довгий хрєн - до мене".

[holik]

ну і твоя реакція?

[yurko]

Початок кар'єри Аншеля Мойсея Ротшильда зі Снятина

Приховано: Показати

http://firtka.if.ua/?action=show&id=72511

[Рибка]

У учительницы первого класса Мисс Нилам (28 лет) возникли трудности с одним из ее учеников. Она спросила :
— Что с тобой, мальчик?
Мальчик ответил:
- Я слишком умный для первого класса. Моя сестра в третьем, а я умнее ее! Думаю, я тоже должен учиться в третьем!
Для Мисс Нилам это было уже слишком. Она повела мальчика к директору. Пока он ждал в приемной, она объяснила директору всю ситуацию. И директор сказал, что он проведет для мальчика тест и если тот не сможет ответить на какой-нибудь из вопросов, он должен будет вернуться в первый класс и вести себя хорошо. Она согласилась. Мальчика привели в кабинет, объяснили условия, и он согласился пройти тест. Директор:
- Сколько будет 3 x 3?"
Мальчик:
- 9.
Директор:
- Сколько будет 6 x 6?
- Мальчик:
- 36.
И так было с каждым вопросом, на который, по мнению директора, третьеклассник должен знать ответ. Тогда директор повернулся к мисс Нилам и сказал:
- Думаю, мальчик может пойти в третий класс.
Тогда Мисс Нилам ответила директору:
- У меня есть свои вопросы. Могу я задать их?
Мальчик с директором кивнули.
Она начала:
- Что есть у коровы в количестве 4, а у меня только 2? Мальчик после паузы:
- Ноги.
Мисс Нилам:
- А что есть такого в твоих брюках, чего нет в моих? Мальчик:
- Карманы
Мисс Нилам:
- Он начинается с К заканчивается на С, волосатое, продолговатое, вкусное с беловатой жидкостью внутри? Мальчик:
- Кокос
Мисс Нилам:
- Что твердое и розовое - когда входит, и мягкое и липкое - когда выходит?
Директор остолбенел с раскрытыми глазами, и не успел опередить ответю
Мальчик:
- Жвачка
Мисс Нилам:
- Что делает мужчина - стоя, женщина - сидя, а пес - на трех лапах?
Теперь глаза директора на самом деле выпучились широко, но прежде чем он успел что то сказать
Мальчик:
- Подает руку
Мисс Нилам:
- Теперь я буду задавать вопросы из разряда "Кто я, хорошо?
Мальчик:
- Ага
Мисс Нилам:
-Ты вставляешь в меня свой кол. Связываешь, чтобы поднять. И я становлюсь мокрой раньше тебя:.
Мальчик:
- Палатка
Мисс Нилам:
- В меня входит палец. Ты трешь и теребишь меня, когда тебе скучно. Лучший мужчина получает меня первым. Директор очень обеспокоен, напряжен и вынужден принять большую порцию водки
Мальчик:
- Обручальное кольцо
Мисс Нилам:
- Я бываю разных размеров. Когда мне не хорошо, я капаю. Когда ты вдуваешь из меня, мне хорошо
Мальчик:
- Нос
Мисс Нилам:
- У меня тугой стержень. Мой конец вонзается. В движении я дрожу.
Мальчик:
- Стрела
Мисс Нилам:
- Какое слово начинается с F и заканчивается на K и означает много жара и волнений?
Мальчик:
- Firetruck (Пожарка)
Мисс Нилам:
- Какое слово начинается с F и заканчивается на K и если этого нет, тебе приходится работать руками?
Мальчик:
- Fork (Вилка)
Мисс Нилам:
- Это есть у всех мужчин, у кого-то это длиннее чем у других. Папа не пользуется своим совсем. Мужчина дает это своей жене, после свадьбы?
Мальчик:
- Фамилия
Мисс Нилам:
- У какого мужского органа нет костей, есть мышцы и много вен. Он пульсирует и отвечает за занятия любовью? Мальчик:
- Сердце
Директор с облегчением выдохнул и сказал учительнице:
- Отправьте его в Университет Кембриджа! На последние 10 вопросов я сам ответил неправильно!

[yurko]

То не зовсім веселуха, але...

Про смерть Сократа

Приховано: Показати

http://www.bibliotekar.ru/haron/96.htm

[Рибка]

якраз до Великодня

Село. Закарпаття. Наш час. Бабі вже за 90, айбо до церкви ще ходить. А от із церкви дійти додому вже трудно - з гори важче спускатися, ніж підніматися. То її машиною звозять. Баба перша на все село майстриня пекти паски. І щороку пекла їх штук по 20. А потом сказала: тяжко, най молоді вже печуть. І минулого року не пекла. Її теж без паски не оставили, привезли в хату. Баба подякувала, благословила. І цілий рік нічого не казала.

А зараз знову сама взялася пекти паски. Того року - каже - молода пекла. Айбо хиба молода знає, як треба добру паску спекти? То на цей Великдень взялася пекти знову сама. Ну, не зовсім сама - більше порядкує і контролірує сітуацію, бо є кому і тісто намісить, і піч розтопить. Сусідські господині ходять за бабою, як гусята за гускою. Перенімають опит, значить. І ота молода заглянула, та шо того року бабі паску приносила. Баба до неї повчально: - Учися, Маріко, бо ти щи молода!

Маріка почтітєльно улибається і вчиться. Їй же всього лише 76.

[ББА]

Літо. Приїхав я до дідуся з бабусею в село на канікули разом із собачкою, якого нещодавно підібрав на вулиці, аж дуже мені він сподобався. І слід відзначити, що песик був "Дворянської" крові, простіше кажучи, дворняга - Шарік. Він був дуже цікавий і непосидючий.
А через дорогу жили наші сусіди, і у них був улюбленець - кролик Кеша якоїсь рідкісної породи, білий і пухнастий. Коштував він 300 доларів. Сусіди його дуже любили, годували по-особливому, чесали ... Клітка з кроликом стояла в саду, і Шарік часто там крутився - вивчав дивного
звіра.
І ось одного разу сиджу я на веранді, і раптом бачу - біжить мій пес - весь в бруді, в землі - і тягне в зубах того самого дорогого кролика - дохлого і грязного. Ну все, думаю, кранти! Добрався-такидо Кешки! Відразу згадалися 300 баксів - де я візьму такі гроші ...
Тоді мені прийшла в голову ідея: відібрав кролика, покарав собаку і став відмивати нещасного Кешку шампунем. Потім висушив його феном, розчесав, і тихенько-тихенько - став пробиратися на сусідську територію. Посадив кролика в його клітку, намагаючись надати йому природню позу,
і для правдоподібності сунув йому в зуби морквину. Потім швидко повернувся до себе і сиджу - чекаю, що буде далі. Година проходить, друга, третя ...
Раптом - стук у двері. Відкриваю - на порозі стоїть сусід - білий як крейда, очі квадратні ...
Ну, думаю, почалося! А сусід каже:
- Петрику, уявляєш - вчора помер наш Кеша, ми поховали його в саду... А зараз я дивлюся - він сидить у своїй клітці і, як ні в чому не бувало, їсть моркву ... Петрику, у тебе є валідол?..