Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Alexander]

е молодеж,не гнівіть Бога, фігню пишете, вам мало суїцидів в школах,в славному місті Калуші

[яничар]

хороший вислів Альбера Камю

Справді хороший? Він висловив його від свого імені чи літературного героя? (пробачте, не читав- мені Сковорода ближче). це останнє що він сказав про життя? чи може він потім змінив свою думку, а Ви посилаєтесь на вислів, який Вам підсунули люди чи злі духи. І, зрештою, чому якийсь Камю для Вас- особа авторитетна, а- наприклад- пророк Сулейман (цар Соломон)- ні?

[Azazello]

 

Цитата: Azazello від 07 Травня 2010, 23:39:32
хороший вислів Альбера Камю
Справді хороший? Він висловив його від свого імені чи літературного героя? (пробачте, не читав- мені Сковорода ближче). це останнє що він сказав про життя? чи може він потім змінив свою думку, а Ви посилаєтесь на вислів, який Вам підсунули люди чи злі духи. І, зрештою, чому якийсь Камю для Вас- особа авторитетна, а- наприклад- пророк Сулейман (цар Соломон)- ні?

     Свого часу Григорій Сковорода писав:
«Не все те хибне, що тобі не зрозуміле»
 або ж
«Хіба може говорити про біле той, кому невідоме, що таке чорне».
     Важко говорити з людиною, яка не читала Альбера Камю чи Жан-Поля Сартра. Альбер  Камю писав  “Не існує любові до життя без відчаю від життя”.  Щоб говорити про вислови цього визначного  французького  романіста, філософа, публіциста, одного з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму потрібно хоча б прочитати такі його твори як «Чума», «Спід і лице»,  «Сторонній»,  «Міф про Сізіфа», «Каліґула» , «Листи до німецького друга», «Падіння», «Справедливі», «Бунтівна людина», «Вигнання і царство» чи «Перша людина».
     Оскільки одним з основних завдань екзистенціалізму є встановлення змісту людського існування, то природньо, що кожен з філософів - екзистенціалістів висував свою концепцію сенсу буття - релігійну, або, навпаки, атеїстичну. Серед мислителів, стверджує Камю, немає жодного, хто б заперечував сенс життя.
     То ж, шановний Яничаре, ( доречі, якщо Вам близький Сковорода, не розумію Вашого ніку, адже як відомо яничари - це була регулярна піхота в Османській імперії, що діяла у 14 — 19 століттях, створена султаном Мурадом І, а в українській мові ця назва вживалася переносно на означення ренегатів, що вірно і завзято служили чужій владі, лютих карателів, катів, поневолювачів. Авт.  , якщо б ви читали Камю, то знайшли б спільне між ним та Сковородою, на могилі якого написано "Свiт ловив мене, та не пiймав".
     А щодо царя Соломона,то, безумовно він був одним з найбільш могутніх, розумних та заможних царів давньої держави Ізраїль. Та все ж незважаючи на мудрість, життя царя Соломона не було спокійним. Як гласить легенда: «І звернувся одного разу цар Соломон за порадою до придворного мудреця із проханням: «Допоможи мені – дуже багато що в цьому житті здатне розлютити мене. Я дуже підпадаю під вплив пристрастей, і це мені заважає!» На що мудрець відповів: «Я знаю, як допомогти тобі. Надінь це кільце – на ньому висічено фразу: «ЦЕ МИНЕ!» Коли нахлине сильний гнів або сильна радість, подивись на цей надпис, і він тебе зупинить. В цьому ти знайдеш спасіння від пристрастей!» Соломон зробив так, як велів мудрець і знайшов спокій. Але настав момент, коли, поглянувши, як завжди, на кільце, він не заспокоївся, а навпаки – ще більше розлютився. Він зірвав його з пальця і хотів закинути його чимдалі в ставок, але раптом помітив, що і на внутрішній стороні кільця був якийсь надпис. Він придивився і прочитав: «І ЦЕ ТЕЖ МИНЕ…»
     І ще одне. Мудрий Соломон в книзі Екклезіаста 12:7 описує смерть, як зворотній творінню процес: „І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!”
      А давайте згадаємо, що писали інші великі люди, в тому числі Григорій Сковорода:і
       Смерть людині – спокій.
                   або
      Знаю, що смерть — як коса замашна,
      Навіть царя не обійде вона.
      Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
      Все пожере, як солому пожар.
      Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
      Той, в кого совість, як чистий кришталь...
 Смерть -- це закон, а не кара (Сенека)
 Я хочу, щоб смерть застала мене посеред трудів. ( Овідій)
 Якщо після моєї смерті триватиме життя, то чому ж мені вдаватися в тугу? ( Г. Тютюнник)
 Смерть – це велика всесвітня, космічна самота. ( Леся Українка)
 Суть будь-якої віри полягає у тому, що вона надає життю такого сенсу, котрий не знищується смертю (Л. М. Толстой).
 Життя саме по собі - ні благо, ні зло: воно є вмістилищем і блага, і зла, залежно від того, у що ви самі його перетворили (М.  Монтень).
 Життя як п'єса у театрі: важливим є не те, скільки вона триває, а те, наскільки добре вона зіграна (Сенека).
 Дехто вмирає, так і не народившись (П. Загребельний).
 Смерть ми бачимо лише перед собою, а вона ж, значною частиною, - вже позаду (Ю. Мушкетик)
 Жизнь - вредная штука. От неё все умирают. (Станіслів Єжи Лец)
 Первое условие бессмертия - смерть. (Станіслів Єжи Лец)
 Жизнь отнимает у людей слишком много времени. (Станіслів Єжи Лец)
 Смерти меньше всего боятся те люди, чья жизнь имеет наибольшую ценность.( Кант).
 Умереть - значит перестать умирать. - Шарль П'єр Бодле́р
 Не бойся смерти, тогда наверное победишь. Двум смертям не бывать, а одной не миновать. - Суворов А.В.
 А народна мудрість гласить:
 Боятися смерті – на світі не жити! 
 Смерть боїться того, хто з нею бореться.

[яничар]

яничари - це була регулярна піхота в Османській імперії

Хочу добавити: "Яничарські піхота була створена султаном Мурадом I в 1365 з християнських юнаків 12-16 років (албанці, вірмени, боснійці, болгари, греки, грузини, серби, росіяни), згодом вихованих в ісламських традиціях" http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D1%8B%D1%87%D0%B0%D1%80

кожен з філософів - екзистенціалістів висував свою концепцію сенсу буття - релігійну, або, навпаки, атеїстичну

інакше кажучи, читати Камю чи Сковороду і від кого з них взнати що є чорне, а що- біле я, з Вашого дозволу, виберу сам.

Серед мислителів, стверджує Камю, немає жодного, хто б заперечував сенс життя.

Але ж у попередньому дописі Ви навели його вислів "не варто чіплятися за життя" Тому я і перепитував чи не передумав пізніше Альбер, чи сказав він від свого імені?
"Вот так поступал и Иоганн фон Гете, старый дурак. Думаете, ему не хотелось выпить? Конечно, хотелось. Так он, чтобы самому не скопытиться, вместо себя заставлял пить всех своих персонажей. Возьмите хоть "Фауста": кто там не пьет? Все пьют. Фауст пьет и молодеет, Зибель пьет и лезет на Фауста, Мефистофель только и делает, что пьет и угощает буршей и поет им "блоху". Вы спросите: для чего это нужно было тайному советнику Гете. Так я вам скажу: а для чего он заставил Вертера пустить себе пулю в лоб? Потому что - есть свидетельство - он сам был на грани самоубийства, но чтоб отделаться от искушения, заставил Вертера сделать это вместо себя. Вы понимаете?.....
Вот так же он и пил, как стрелялся, ваш тайный советник. Мефистофель выпьет, а ему хорошо, старому псу. Фауст добавит - а он, старый хрен, уже лыка не вяжет.......
Вот так и ваш хваленый Иоганн фон Гете! Шиллер ему подносит, а он отказывается - еще бы! Алкоголик он был, алкаш он был, ваш тайный советник, Иоганн фон Гете! И руки у него как бы тряслись!"
Венедикт Ерофеев."Москва - Петушки" гл."Есино - Фрязево"
Я не мав наміру обговорювати твори Камю, а тільки наведені Вами вислови, які мені видалися неправильними, а не незрозумілими.

Камю писав  “Не існує любові до життя без відчаю від життя”

Відчаю в житті не повинно бути. Почитайте Сковороду чи Сулеймана, Євангелія- там підтвердження моїх слів.

Боятися смерті – на світі не жити!

Залежить який зміст вкласти в слово "жити".

[Azazello]

Я не мав наміру обговорювати твори Камю, а тільки наведені Вами вислови, які мені видалися неправильними, а не незрозумілими.

Відчаю в житті не повинно бути. Почитайте Сковороду чи Сулеймана, Євангелія- там підтвердження моїх слів.

     Не можна вважати вислови інших людей неправильними (якщо ви це мали на увазі,а, можливо не правильно сформулювали свою думку чи допустили граматичну помилку). Це думка визначного письменника. Її можна сприймати або ні. А жити за принципом "Є дві точки зору: моя і неправильна", вибачте мені, це по крайній мірі не розумно.Тим паче, що Камю писав про те, що не існує ЛЮБОВІ до життя без відчаю до життя. А не про те, що відчаю в житті не повинно бути. Так, не повинно, але він є.
     А щодо Сковороди, то Шикула Олександра Петрівна у своїй праці "Екзистенційний вимір духовності людини у творчості Григорія Сковороди написала:
"Важливими для Сковороди були такі екзистенціали, як відчай, гріх, страх і самотність. Саме вони були сфокусовані на філософію життя мандрівного філософа. Подолання цих небажаних, але неминучих у житті людини станів є важливим кроком у вдосконаленні духовності." А щодо Сковороди і Соломона, то справді вони закликали людей не падати у відчай, але не стверджували, що його не повинно бути. Ось наприклад:
     Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись! (Григорій Сковорода).
     По-мудрому поступає той, хто над згубною пропастю відчаю дивиться вверх! ... але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9) ...

[яничар]

Не можна вважати вислови інших людей неправильними

Отже всі праві?

не існує ЛЮБОВІ до життя без відчаю

неправда. спростувати моє твердженя ви не можете, бо

Не можна вважати вислови інших людей неправильними

закликали людей не падати у відчай, але не стверджували, що його не повинно бути

якщо людина не падає у відчай, то чи є він у її житті? Одна справа не повинно бути, а інша- нема. Людина слабка і впадає в спокуси, а від цього- відчай.
Визначний письменник Камю чи ні? якщо він збиває з правильного шляху, то- ні. Цитата, з якої почалась наша суперечка, вказує на те, що він- нерозумний ( граматичної помилки нема). Тому моє запитання чи не передумав він пізніше є суттєвим не для мене, а для нього.

[Azazello]

Отже всі праві?

Кожна людина має право на власну думку.

не існує ЛЮБОВІ до життя без відчаю

Це не мій вислів, а Камю. І це його переконання.

неправда. спростувати моє твердженя ви не можете,

Я не збираюсь спростовувати ваше твердження. Це ваша думка.

Цитата, з якої почалась наша суперечка, вказує на те, що він- нерозумний

Альбера Камю разом з Сартром прийнято визначати як найвизначніших екзистенціалістів у Франції та й у всій Західній Європі. Так що вважати його нерозумним по крайній мірі не коректно. У своєму житті Камю багато розмірковує про смерть, у щоденнику навіть зізнається в тому, що боїться її, шукає можливості до неї підготуватися. Камю не вірить у безсмертя душі. Замість цього він хоче довести, що той, хто був щасливий в житті, здатний до «щасливої смерті». Ця «щаслива смерть» перетворюється у нього в наслання.
І на останок. Головний підсумок багатовікового досвіду осмислення смертності людини слід було б висловити пронизливим рядком Марини Цвєтаєвої: "Послухайте! - Ще мене любите за те, що я помру".

 

[яничар]

Кожна людина має право на власну думку.

Результат в байці Крилова "Лебедь, щука и рак"

прийнято визначати

ким прийнято?

Камю не вірить у безсмертя душі

Так коротко і скажіть: Камю- безбожник про якого і говорити не варто, не те щоб читати чи вивчати.

[Azazello]

Кожна людина має право на власну думку.
Результат в байці Крилова "Лебедь, щука и рак"

     Скільки людей у світі, стільки існує різних думок. Уявімо, що всі люди на Землі мають одні й ті самі смаки, однакові уподобання, однакові думки. Жили б ми тоді й досі у кам'яному віці, бо жодна людина не намагалася б виділитися, довести свою думку, стати кращою, щоб привернути до себе увагу та змусити інших поділяти її переконання. Саме це і робить життя цікавішим, бо через наявність різних смаків у людей ми бачимо абсолютно несхожі колекції одежі у відомих модельєрів, через різницю у поглядах може розвиватися мистецтво (хтось, наприклад любить класичні твори, а хтось, можливо, авангард) чи  наука.
     З самого початку свого розвитку люди вступили у суперечності. Завдяки цьому ми маємо те, що маємо: міста, будинки, сім'ї. Людина — найрозвиненіша істота на Землі, дуже складний механізм, створений природою. Ми бачимо незвичайні твори мистецтва, такі несхожі один на одного, читаємо справжні літературні скарби, але кожен розуміє їх по-своєму... Та чи можливою була б наявність всього цього, якби серед шістьох мільярдів людей панував якийсь один смак?
     Саме те, що люди мають різні смаки, робить наше життя кольоровим та яскравим, сповненим великих несподіванок. Тому суперечки й образи тут зайві. Іноді бачимо людину, яка вважає, що оточуючі повинні мислити, як вона, висміює чужі погляди й ображається, коли хтось не дотримується її думки. Не варто сперечатися з такою людиною, адже вона не розуміє, наскільки цінною є різниця в поглядах, від неї навіть можна почути образливі слова. Але якщо добре подумати, то розумієш, що не варто відповідати їй тим самим: така людина, як правило, обмежена, тому її можна лише пожаліти. Правда, обговорення різних поглядів може бути надзвичайно цікавим (на подібних дискусіях базуються різноманітні телевізійні ток-шоу), але тільки якщо воно відбувається у межах розумного і не переходить у з'ясування стосунків з опонентами. Неправильно, коли свою думку починають нав'язувати іншій людині, оскільки кожен з існуючих на землі погля¬дів може знайти своїх прихильників. Чи то буде суперечка про літературні жанри, чи то обговорення ансамблів одягу, чи то виникне дискусія, яким повинен бути домашній інтер'єр, завжди знайдеться людина, що підтримає саме вас.
    Така річ, як власна думка, робить людину особливою. Це властиво людям сильним, впевненим у собі, тому особистість зазвичай несхожа на інших. Якщо всі люди будуть такими, то так і житимемо, маючи різні смаки, різноманітністю думок будемо прикрашати життя, роблячи його унікальним. Але навіть якщо маєш власне бачення будь-якої проблеми чи питання, не слід забувати про те, що поряд із тобою така сама особистість, як і ти сам. Думки ближнього треба поважати і цінувати, інколи незайвим є й прислухатися до них. Чинячи так, людина має репутацію мудрої й розважливої, до неї звертаються за порадою, як до зразка поміркованості.

Цитата: Azazello від 10 Травня 2010, 19:08:45
прийнято визначати
ким прийнято?

Вченими і літераторами світу.

Цитата: Azazello від 10 Травня 2010, 19:08:45
Камю не вірить у безсмертя душі
Так коротко і скажіть: Камю- безбожник про якого і говорити не варто, не те щоб читати чи вивчати.

     Французький філософ - екзистенціаліст А.Камю писав: „Велика мужність – дивитися відкритими очима на світло і смерть”.  Ніцшеанского презирства до християнства Камю ніколи не розділяв.
     Життя містить в собі смерть, а смерть є  умовою нового життя, можливо, не схожого на життя нинішнє. Саме усвідомлення вічного круговороту життя і смерті лежить в основі уявлень про власну конечність людини і безкінечність буття.
     У ХХ ст. німецький філософ М.Хайдеггер визначає смерть онтологічною характеристикою людського буття: життя є „буття-до-смерті”. Людина проявляється у світі усвідомленням власної смертності. Смерть, будучи завжди „моєю” смертю, виводить людину з анонімності життя до „власного” буття, смерть доповнює можливе буття людини до повного буття. „Справжнє буття-до-смерті” пориває з повсякденними спробами відвернутися від смерті і є основою смислотворення людини.
      На відміну від Хайдегера, А.Камю і Ж-П.Сартр бачать у смерті не позитивний, стверджуючий момент людського буття, а такий, що руйнує сам сенс людини та її індивідуальність.
     І насамкінець приведу ще одну цитату Альбера Камю: "Быть язычником для себя, христианином для других — к этому инстинктивно склоняется всякий человек."

[яничар]

Azazello , ми відійшли від теми і, з таким довгими розясненнями, можемо ще далі відійти.
Коли у людей одна ціль, один шлях, то яке може бути розмаїття думок? Йти, повзти, бігти чи летіти? Але це скоріше залежить від можливостей.
Тобто нехай дюдина пє, курить, наркоманить, розбещує (рос. "растлевает") інших і т.д., а ми будемо цінувати цю його свободу-думку-індивідуальність? "(на подібних дискусіях базуються різноманітні телевізійні ток-шоу)". Поміркованими можна бути в непринципових питаннях.

Вченими і літераторами світу.

Ким вони вчені ці підератори? Сатана був не посліднім в раю і по знанню, а де тепер.

А.Камю і Ж-П.Сартр бачать у смерті не позитивний, стверджуючий момент людського буття, а такий, що руйнує сам сенс людини та її індивідуальність.

Дозволю собі скоротити цитату, сподіваюсь від цього вона стане яснішою:" А.Камю бачать у смерті момент людського буття, такий, що руйнує сам сенс людини та її індивідуальність." Людина існує (приходить в світ), щоб померти? Курка годує людину, червяк має функцію, а людина приходить, щоб померти???

[Azazello]

людина приходить, щоб померти???

     «Жити - означає вмирати» - один із найзнаменитіших висновків Енгельса.
     Що ж таке смерть? Смерть – це  припинення життєдіяльності організму, загибель його. Розрізняють 2 основних етапи смерті: клінічну смерть і наступну за нею - біологічну або істинну - необоротне припинення фізіологічних процесів у клітинах і тканинах.
     Я згідна з Вами, Яничаре, що людина приходить у цей світ, щоб жити. Але Людина разом з усім тваринним світом змушена підкорятися законам, що зумовлюють неминучість смерті. Смерть є необхідний момент життя.
     Проблема смерті набуває центрального значення і у Фрейда. І центральною є саме проблема смерті, нерозривно пов'язана з проблемою часу. Смерть є найглибшим і найбільш значущим фактом життя, підносить самого останнього зі смертних над буденністю і вульгарністю життя.
     Тільки факт смерті ставить у глибині питання про сенс життя. Життя в цьому світі має сенс саме тому, що є смерть. Сенс, пов'язаний з кінцем. І якщо б не було кінця, то сенсу в житті не було б. Смерть - граничний жах і граничне зло - виявляється єдиним виходом з дурного часу у вічність, і життя безсмертне і вічне виявляється досяжним лише через смерть.
Життя благородне тільки тому, що в ньому є смерть, є кінець. Це свідчить про те, що людина призначена до іншого, вищого життя.
     Але між життям у часі і життям у вічності лежить безодня, через яку перехід можливий тільки лише шляхом смерті, шляхом жаху розриву. Смерть вказує на існування вищого сенсу життя. Живі, а не мертві страждають, коли смерть зробить свою справу. Мертві більше не можуть страждати, і ми можемо навіть похвалити смерть, коли вона кладе край фізичному болю або сумному розумовому занепаду.
     Однак неправильно говорити про смерть як про "винагороду", оскільки справжня винагорода, як і справжнє покарання, вимагає свідомого переживання факту. У житті кожної людини може наступити момент, коли смерть буде більш дієвою для досягнення його головних цілей, ніж життя; колись те, за що він стоїть, завдяки його смерті стане більш ясним і переконливим, ніж якщо б він вчинив будь-яким іншим чином.
     І на останок, Фрейд стверджує, що мета, до якої прагне всяке життя, є смерть. Парадокс смерті в тому, що смерть є найстрашнішим злом, яке більше за все страшить людину, але через це зло розкривається вихід до вічного життя або один з виходів. Такими парадоксами наповнене наше життя. На жаль.

[яничар]

через це зло розкривається вихід до вічного життя або один з виходів. Такими парадоксами наповнене наше життя. На жаль.

не зрозумів вашого жалю. вихід до вічного життя Вас засмучує?

[derevynka]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=yB1J7JBszys" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=yB1J7JBszys</a>
смерть як перехід у щось інше

[Сонечко+]

Людина, яка убивала інших людей (навіть, захищаючи Батьківщину) вона ж  читнить смертельний гріх. Хіба його душа може потрапити в Царство небесне?

[yurko]

Ну то троха не в ту тему питання 

[doktor-maks]

Людина, яка убивала інших людей (навіть, захищаючи Батьківщину) вона ж  читнить смертельний гріх. Хіба його душа може потрапити в Царство небесне?

Неможливо привідкрити таємницю Божого Промислу нам смертним. У наступному житті дізнаємось

[derevynka]

У наступному житті дізнаємось

можливо це не є так важливо у наступному житті

[яничар]

Людина, яка убивала інших людей (навіть, захищаючи Батьківщину) вона ж  читнить смертельний гріх

Думаю, Ви помиляєтесь.
"3. Воздаяние равным (кисас)
  Улемы едины во мнении о том, что человек, намеренно убивший мусульманина, заслуживает воздаяния равным, иначе говоря, казни.
   Аллах Всевышний сказал:
   "Мы предписали им в (Торе): жизнь за жизнь..." "Трапеза , 45.
   Это было сказано для того, чтобы обезопасить жизнь людей.
   Аллах Всевышний также сказал:
"В возмездии для вас жизнь, о обладающие разумом, чтобы вы остерегались.!" "Корова",179.
   Таким образом, человек, обязанный соблюдать предписания религии, подлежит казни, если он намеренно убил человека, не имея на это права, независимо от того, к какому полу принадлежали убийца и убитый, и в соответствии с тем, что сообщает Амр Ибн Хазм, отмечающий, что пророк, (салляллаху ‘алейхи уа саллям), сказал:
  "Поистине, мужчина подлежит казни за женщину".
  Кроме того, имеется достоверное сообщение о том, что пророк, (салляллаху ‘алейхи уа саллям), велел казнить одного иудея, убившего девочку.
   Наказание в виде воздаяния равным не применяется, если родственники убитого простят убийце его преступление."
Джерело:"40 хадисов ан-Наваи с комментариями by Юнус"
"Наказания в исламе носят сдерживающий характер. Их целью является предупреждение преступлений и защита общества."
"Посланник Аллаха (мир ему и благословение) сказал: «Непременно все права в Судный День будут восстановлены, и даже рогатая овца возместит нерогатой» (Муслим и Тирмизи от абу Хурайра). Обо всем этом нужно хорошо помнить, дабы не оказаться в числе притеснителей. И в то же время Пророк (мир ему и благословение Аллаха) в одном из своих хадисов дает нам право постоять за наши права, если на них посягают путем угнетения и притеснения. В достоверном хадисе, приведенном от Муслима, говорится: «Один человек пришел к Посланнику Аллаха (мир ему и благословение) и спросил: «Как ты думаешь, что мне делать, если ко мне придет человек, который хочет забрать мое имущество?». Пророк (мир ему и благословение) сказал: «Ты не давай ему свое имущество». Он спросил: «А если он будет сражаться со мной?», - «Тогда и ты сражайся с ним», - сказал Пророк. «А если он убьет меня?». Он сказал: «Тогда ты шахид». «А если я его убью?», - спросил человек. «Тогда он окажется в Аду», - ответил Посланник Аллаха (мир ему и благословение Аллаха)».

Приховано: Показати

http://www.islamdag.ru/vse-ob-islame/1077

[chuck]

Людина, яка убивала інших людей (навіть, захищаючи Батьківщину) вона ж  читнить смертельний гріх. Хіба його душа може потрапити в Царство небесне?

У Царство Небесне не знаю, а от до раю — можливо. Хоча це може бути дуже і дуже непросто.
Пам’ятаєте розбійників, які були розп’яті поруч з Христом?

[Alexander]

Висоцький точно підмітив по темі

Кто верит в Магомета, кто - в Аллаха, кто - в Иисуса, Кто ни во что не верит - даже в черта, назло всем,- Хорошую религию придумали индусы: Что мы, ...
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=H-2pyKXEC-A" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=H-2pyKXEC-A</a>