незнаю про існування Тараса Андруховича, але Юрія Андруховича, батька Софійки Андрухович читала... "12 обручів"... дещо наївно, але в загальному цікаво...
Софійка Андрухович "Жінки їхніх чоловіків" має свій шарм: різні оповідання нічим ніби не поєнані, але переносять - це однозначно - в іншу реальність... не скажу що дуже цікавий сюжет, проте психіка тут зачіпається...
"Польові дослідження українського сексу" Забужко... Надзвичайна книжка в тому плані що я раніше і не здогадувала якими можуть бути речення в українській мові і про присутність деяких слів... дуже важка по змісту і від того не дуже цікава, але в плані риторики, чи як би це сказати словесності - дуже яскрава книга, я таких іще не читала...
Остання книга, яка залишила незгладимі враження - "Солодка Даруся" Марії Матіос... Плакала поки читала, а прочитала за вечір...
Іще одна книжка, яку варто почитативсім - це "Ритуал" Дяченків... Така собі казка зі щасливим кінцем... Казка в яку хочеться і потрібно вірити...
Зараз читаю сучасну тернопільську письменницю Софію Романчук - 8-ми томник "Не залишай мене"... Перші 4 томи швидко... А зараз щось туго іде... Якісний любовний роман... Без слізливих супердраматичних епізодів і детальних сцен кохання.... досить цікаво і приємно дізнатись, що існують і такі твори в українській літературі...
Тут іще згадувалась Карпа... Вона мені не дуже сподобалась, якись набір слів, фраз, ситуацій, пошлості... Я чекала чогось більшого...