Я теж останнім часом на тих сайтах багато такої інформації бачила, що спати не могла. За
ОФІЦІЙНОЮ статистикою у нас виліковують біля 50% онкохворих. На Заході - більше 80%. В наших лікарнях не вистачає елементарних речей, реактивів для контролю показників дитини при проходженні хіміотерапії. Не говорю, про препарати крові. Що можна говорити про лікування в Україні мамі, яка втратила двох дітей. Старший помер від лейкозу, а менший вилікувався від лейкозу, а помер від гепатиту С, який занесли дитині при переливанні інфікованої крові в процесі лікування лейкозу. В Росії не краще. На днях надійшла інформація, що дівчинка, якій назбирали гроші на трансплантацію в Німеччині, померла. Перед від"їздом у неї взяли аналізи на наявність злоякісних клітин - бластів. В обласній лікарні десь у провінції дали заключення, що бластів біля 1 % і почали давати слабку хімію. Батьки паралельно відіслали аналізи у Москву. Результати їм повідомили телефоном. Цих клітин більше 7 %. Наказали робити високотоксичну хіміотерапію. Батьки послухали лікарів, а за 3 дні дитина померла, не витримавши лікування. За деякий час батьки передзвонили в Москву, щоб їм вислали результати аналізів. Виявилось, що аналізи в Москві ще не робили. Без слів.
Ті, що лікуються за кордоном, більше жаліються на фінансові махінації клінік (аж до приписування фіктивних процедур і використаних медикаментів) та на фірми-посередники, які на горі батьків та житті дітей заробляють нереальні суми.
Збираючи кошти для Толіка, я усвідомлювала, що ще багато дітей потребують коштів. Навіть невеликих сум не вистачає - 3-5 тис. дол., а інколи і гривень. І розуміла, що не бачу як можна системно змінити ситуацію. Від цього безсилля опускаються руки.
Автор
Тема: Гілка негативних емоцій (Прочитано 388969 раз)