Що таке ідоли?
Це— істукани, які зображають собою неіснуючих богів, таких як Марс, Юпітер, Нептун, Венера, Перун, Даждьбог та багато інших Інколи ці істукани були зображенням диявола. Тоді ідолопок лонники були водночас і дияволопоклонниками. Ось чому Біблія так категорично виступає проти різного роду ідолів.
Господь не лише ніколи не забороняв робити священних зображень, а навпаки, велів це чинити. Так, в кінці книги «Вихід» у гл. 25 Бог пророку Мойсею говорить: «Зроби ковчег з дерева... І зроби з золота двох Херувимів... Хай будуть Херувими з розкритими крилами, покриваючи кришку (ковчега), а лицями хай вони будуть повернуті один до одного».
Як бачимо, Сам Господь велить Мойсею зробити і поставити в храмі Херувимів. А далі Господь додає: «Там Я буду відкриватися тобі (себто, Мойсею) і буду говорити з тобою над кришкою між двома Херувимами» (Вих. 25, 22).
Окрім золотих Херувимів, Бог каже Мойсею вишити Херувимів шовком на церковному покривалі (Вих. 26, 1-31). Про все це детально розповідається в цій же книзі в главах 25, 26, ЗО, 31,40, Так що кожен сектант може взяти в руки Біблію і на власні очі переконатися і зрозуміти, що Бог робить різницю між священними зображеннями та ідолами. І не плутає їх, як це роблять сектанти,
Такі ж самі святі зображення прикрашали і храм Соломона. В книзі «Царств» читаємо: «І побудував Соломон храм, і закінчив його. І зробив у Давірі двох Херувимів з оливкового дерева... І обклав він Херувимів золотом, І на всіх стінах храму скрізь зробив різьбляні зображення Херувимів» (3 Цар. 6-29). 39 Коли Соломон завершив свою роботу, йому явився Господь і сказав: «Я почув молитву твою і прохання твоє, про що ти Мене просив. Я освятив цей храм, котрий ти побудував, щоб бути Імені Моєму в ньому повіки» (3 Цар. 9, 1 -7). У цьому храмі молилися пророки, Сам Христос часто бував у ньому і сказав про нього: «Дім Мій домом молитви наречеться для усіх народів» (Мр. 11, 17). У цьому храмі молилися святі Апостоли. «Петро, Іоанн йшли разом у храм в час молитви дев'ятий» (Діян. З, 1), —сказано в книзі «Діянь».
Апотол Павло про себе каже: «Я прийшов в Єрусалим для поклоніння» (Діян. 24, 11). «Коли я повернувся в Єрусалим і молився у храмі...» (Діян. 22, 17-18),—говорить апостол Петро.
Усі вони бували в Єрусалимському храмі — пророки, Христос і Апостоли. Всі вони бачили священні зображення — Херувимів, — але ніхто з них не виступив проти них і жодного Херувима не назвав ідолом.
Сектанти ж називають ідолами всі церковні зображення — називають зображених на них Ісуса Христа, Апостолів, Богоматір, пророків, мучеників. І не бояться вони Бога!..
Священні зображення — це не тільки окраса храму, їм притаманна і сила Божа, і благодать. Пророк Єзекиїль про це . говорить у таких словах: «І слава Бога Ізраїлева зійшла з Херувима, на котрому вона була, до порогу дому» (Єзек. 9, 3). Отже, на Херувимові, який був зроблений з золота, перебувала слава Божа, свята благодать, котра потім з нього зійшла «до порогу дому», тобто, на людей.
Якщо благодать Божа могла бути в Старому Заповіті на золотому Херувимі, то, тим паче, благодать може бути з нашими іконами. Історія розповідає, що євангеліст Лука був не лише лікарем, а й хорошим художником. Одного разу він намалював образ Божої Матері й показав Пречистій. Побачивши це зображення, Богоматір сказала: «З ним Моя благодать і сила». І ми тепер є живими свідками цієї благодаті і сили.
У книзі «Діянь» говориться: «Бог чуда чинив надзвичайні руками Павла, так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, — і хвороби їх залишали, і духи лукаві виходили з них» (Діян. 19, 11). Якщо хустки й пояси Павла могли робити чудеса, то чом такого не може бути від ікони?
Православна Церква знає сотні чудотворних ікон, від котрих віруючі одержували зцілення.
Таких зцілень від ікон багато. Якби священні зображення, святі ікони були справою не богоугодною, якби вони були ідолами, як про них богохульне говорять сектанти, то хіба діяв би через них Бог? Хіба Він творив би чудеса через них? Звичайно, що ні! Та оскільки такі чудеса є, і їх дуже багато, то це означає, що Бог Своєю благодатною силою діє через них.
Звідси випливає ще одна страшна істина: хто хулить святі ікони, той хулить і тих, Хто на них зображений, себто Христа, Богоматір, Серафимів, Херувимів, усіх Ангелів, Апостолів, пророків, мучеників і всіх святих.
А тепер запитаймо себе: чи можуть богохульники спастися? Ні! Зі Святого Письма ніде не видно, щоби такі люди спасалися, хіба лише при умові, що вони покаються. Та сектанти не каються, а вперто йдуть до духовної загибелі й інших туди за собою тягнуть. Сектантським проповідникам можна сказати словами Христа: «Горе вам... що обходите море й сушу, щоб придбати нововірця одного, а коли те станеться, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас» (Мф.23, 15).
Голосування
15 (57.7%)
Автор
Тема: Церковні традиції та обряди (Прочитано 295084 раз)