Отже.
В 01.03 зателефонував в міліцію за номером 102 через компанію пияків, яка горлопанила, матюжилася і не давала спати. Кричала якась дівка. Також було кинуто петарду з криком "На пораженіє". Нормально, так? Чи це хтось з цієї компанії кидав, стовідсотково сказати не можу. Але той, хто кинув, перегукувався з ними.
01.05 надійшла смс-ка з текстом "Ваше звернення до міліції Києва зареєстровано за таким-то номером".
01.11 інша смс-ка з текстом "Призначено патруль Шевченківського РУ (телефон чергового такий-то)"
01.19 зателефонував інспектор нової патрульної служби. Представився, як потрібно. Прізвище Музиченко. Запитав, чи залишилася ще проблема. Кажу, що залишилася. А що маю казати? Син спить солодким сном, а під вікном якась кобила кричить "Іди на х*й", "Наркотікі, водка, патефон!", "Уууууууууу!". Я маю соромитися сказати, що вона порушує? Чи вповноважені служби повинні закрити їй пельку, чи принаймні відправити додому. Інспектор спокійно відповів, що вже під'їжджають і розберуться.
В 01.21 патруль був на місці. Почалася розмова. Дівки намагалися підкупити різноманітними дешевими фразами "Чо такой грозний?". Не подіяло. Далі вступив собутильник. Щось втирав, навантажував, навантажував, втягував у беззмістовні теревені. Не подіяло.
01.40 - після профілактичної бесіди викрики припинилися. Ще деякий час точилися балачки. Потім розійшлися. Наостанок "собутильник" обурився, накшталт "Ну що ж ви?" і теж почимчикував додому.
01.50 - на вулиці Тиша.
В 01.54 зателефонував інспектор Музиченко. Поцікавився, чи все гаразд. Кажу, та звичайно. Роботу виконано на відмінно. Подякував.
P.S. Два моменти.
У розмові інспектор скромно (абсолютно без гонору) зауважив "Може ви чули, відсьогодні на вулицях столиці працює нова патрульна служба?"
Інший штрих: "Вибачте, що я вас перебив, продовжуйте", - Музиченко під час спілкування.
Діло буде? Нє?
