Дніпропетровськ - місто на Дніпрі. В 1635 році побудована фортеця Койдак, після її зруйнування - козацькі села Старий Койдак, Новий Койдак і Половиця, на місці яких після приєднання до Росії виник у 1786 році Катеринослав ("слава Катерини", на честь царюючої тоді Катерини ІІ). У 1796-1801 під час царювання Павла офіційно іменувався Новоросійськ (від Новоросія, як тоді називали степи Північного Причорномор'я); Олександр I у 1802 році повернув назву Катеринослав. В 1926 році перейменований за назвою ріки і прізвищем Г.І. Петровського (1878-1958), партійного і радянського діяча. Г.І. Петровський працював на заводах цього міста, керував там революційним рухом, в 1919-1939 роках - голова ЦВК УРСР.
Донецьк - заснований у 1862 році. Раніше Юзівка - підприємствами, біля яких розвивався населений пункт, володів англійський капіталіст Джон Юз. З 1924 по 1961 роки - Сталіно.
Маріуполь - місто на Азовському морі. Місто засноване для греків, які втікали з Криму від турецьких переслідувачів. Назване у 1779 році на честь Марії Федорівни, дружини Павла, тоді спадкоємця російського престолу; поль - від давньогрецького, модного в російській топонімії тих років, поліс - "місто". З 1948 року перейменоване у Жданів в честь А.А. Жданова (1896-1948), діяча КПРС, який тут народився. Зараз місту повернута первинна назва - Маріуполь.
Сімферополь - до 1784 - татарське місто Акмечеть - "біла мечеть" (ак - "білий", мечеть - мусульманський храм). Після ліквідації турецького панування у Криму в 1784 році за пануючою тоді модою давати давньогрецькі назви місто отримало назву від сімферо - "збирати разом, з'єднувати" чи "бути корисним, приносити вигоду", поліс - "місто"
Харків - виник у XVII столітті. В основі, припускають, лежить ім'я першопоселенця козака Харка, зменшене від Харитон. За гіпотезою Н.Я. Марра хар-сан - це етнонім хозар. Оскільки у місті тече річка Харків, можливо, що первинним є саме гідронім
Чернігів - назва вперше зустрічається у формі Чернігога з 907 року в Констянтина Багрянородного, який наводить договір Русі з Візантією. Перекази, які пов'язують назву з ім'ям князя Чорного, який боровся проти хозар, чи княгині Чорної, яка викинулася із терема, щоби не дістатися ворогам, безпідставні. Припускали в основі власне ім'я Черніга, але основи на -а вимагають присвійного суфікса -ін, а не -ів. У пам'ятках тих часів часто зустрічається форма Чернъговъ. Можливо, назва асимільована за аналогією із численними слов'янськими топонімами на -ів- з більш ранньої невідомої форми або в її основі лежить ім'я Чернъг (Черніг), поки що не знайдене.
