Особисто мені ця позитивна музичка за будь-яких обставин піднімає настрій
ластфм:
Реггей (англ. reggae, «реггі»), будучи часто загальним найменуванням для всієї ямайської музики, вперше виникає у 1968 році. Будучи «спадкоємцем» рокстеді і ска, реггей значно від нього відрізняється, ідучи від м'якого і десь солодкаво звуку (перейнятого рокстеді з американського Ритм-енд-блюзу), до більш жорсткої ритміці, де ритм-секція виступає на перший план.
Спочатку реггей характеризувався ритмом «уан-дроп» (удар бочки і «рімшот» - удар по ободу малого барабана, припадає на третю частку кожного такту), відбиваємо парні частки ритм-гітарою та клавішним «бульканням» - баблінгом. Зараз же досить складно (а швидше й зовсім неможливо) дати загальне визначення всього розмаїття стилів-різновидів реггі.
У народі реггей часто асоціюється з релігією Растафарі, що не зовсім вірно. Безумовно, ці вірування мали значний вплив на творчість багатьох музикантів, особливо в 70-ті роки, роки розквіту Рутса, та й зараз не менше третини реггей-пісень містять растафаріанську тематику, проте ж називати реггей релігійною музикою - некоректно і неправильно. Дуже популярні теми насильства і жорстокості, сексу і наркотиків, соціальні теми і політичні, вульгарність і стьоб, а також, звичайно, романтика.