Жила – плила Рибка. І була вона не проста, а шустра. А шустра, бо чарівн
а. А чарівн
а, бо чар
івна. І створена вона була для вищих цілей. У секретній лабораторії так і було написано: «Роботизированный Искусственный Биомеханизм для Космической Атаки». І звали її ніжно – Сурочиха.
Та Рибка завжди хотіла бути сама собою. Тому вона знайшла сили утекти із лабораторії. Але у неї таки залишились деякі дивності. Як згодом виявилося, Сурочиха уміла не лише плавати, а ще й лазити по скелям, плести з бісеру, вишивати хрестиком і вирощувати красиві вазонки. А ще – дуже красиво фотографувати. І навіть робити із мухи слона.
Сурочиха оселилася в невеличкому ставочку, який усі називали Калюжею. Калюжа була європейським ставком(про це свідчив невеличкий бігборд) і напевне саме по-європейськи була брудною і роздовбаною. Та Рибка не дуже засмутилася, вона зуміла створити у тому ставочку власний куточок. Він був напрочуд чистий і затишний. Найрізноманітніші водорості, навіть ті, чиїх назв не було відомо, росли у окремих симпатичних горщечках. У куточку-світі Сурочихи біля її берега плавали стайки риб-невидимок, які приносять успіх.
Сурочиха дуже швидко влаштувалась на роботу і працювала з якимось Ніконом і дуже хотіла – Кенона. А от закохалась таки в українця – у Юрка.
Рибка була хоробра, хороша, голосна, шорохувата, яскрава, радісна, активна, швидка, рухлива і могуча. І коли вона різко вистрибувала із води, то над поверхнею води розлітались бризки, а над бікіні – груди. Ой! Ні-ні, вона ніколи не казала «ой», а тихенько і акуратно все розташовувала по місцям. Бо дуже любила порядок, а уваги чекала лише від коханої рибки Сурка-Юрка
.
І ще у Рибки проявлявся один наслідок лабораторних експериментів. Усі рибки, як рибки – мовчазні. А наша Сурочиха – така базікалка, Юрко деколи називав її жужалкою. Правда, Сурочиха не дуже широко відкривала свій ротик. Бо одного разу відкрила – і їй вирвали аденоїди. Обідно було.
У всьому іншому – Сурочиха була звичайною Рибкою. Як і всі, влітку худла і лінувалася ходити на шейпінг для плавників, а взимку – поправлялась, як ховрашок. І усіх питала, хто шо робить, щоб тримати фігуру.
З інших тваринок Рибка найбільше любила собачок і робила їм на голові зачіски з хвостиками. А найменше – котиків, бо котики любили її,її хвостики ловити і кусати.
Читачі, напевно, уже передчувають фінал – що нашу Рибку таки зловлять. Так було би, якби рибалки знали, що ні на опариш, ні на черв’ячок, ні на сирий живець, а тим паче на часник, цибулю, буряк, моркву, капусту і язик Рибку не піймаєш. Все це вона не любить! А любить молочне і м’ясне, тушене і жарене!Відбивнушки, тушені реберця, копчену рибку, смажену сардинку і тунець, креветки, картоплю фрі, деруни, гранати, банани, гарбузове насіння, а особливо – мариновані та квашені огірочки і білі грибочки, фісташки і чіпси з крабиками. А ще Рибку можна було привабити запахом, наприклад, ароматом лілій.
А так як про це браконьєри не знали, то Рибка жила собі приспівуючи, готуючи щоранку в мікрохвильові канапки з ковбаскою салямі і сирком. По пупчику визначала наскільки партнер темпераментний в любовних утіхах, а по сну – піде вона сьогодні вночі в туалет сама чи з Юрком.
Рибка дуже любила теплу погоду. А коли над ставком було пасмурно, Сурочиха сиділа вдома і обов’язково з коханим, пила чай з лимоном, дивилась телевізор чи читала книжку. А ще запалювала аромолампу чи камін. І мріяла опинитись в Ульмі.
Тс, не будем заважати сьогодні – нехай мріє. Лише всі разом побажаємо, щоб мрії її обов’язково здійснювались!Усі, усі! З Днем народження, Рибко!