Эх, харашо в стране саветскай жить!
Як радянський режим грабував селян
Знаєте, чому радянські колгоспники різали свиней вночі, в сінях, попередньо вдягнувши на голову мішок з попелом - щоб кабанчик задихався і не кричав? Не знаєте?
Тому, що мужик, який власними руками виростив кабана, зобов'язаний був віддати його шкуру державі. На офіцерські чоботи, портупеї та інше потрібне країні військове майно.
А сало хотілося щоб зі шкуркою було. Яке ж сало без шкурки? Ось і різали свиней потайки. А голові колгоспу і голові сільради хабар давали. Цим же салом зі шкуркою і кращим шматком м'яса.
Знаєте, чому селяни в СРСР рубали фруктові дерева? Тому, що комуністи ввели драконівські податки на них. Нема грошей? Не біда. Брали "натурою" - шерстю, м'ясом, овочами і тими ж фруктами. Ось мужики і взялися за сокири. Рубали і плакали - ті груші і вишні що їх діди садили.
А ще моя мама згадувала, як їх зобов'язували вивозити на колгоспні поля, власні екскременти. На добрива. Сам мав свій туалет типу "сортир" вичистити і сам на поле, куди бригадир вкаже, вивезти. Або винести. Нікого не хвилювало як це гуано в полі виявиться. Але віддай - Не гріши.
А ви в курсі, що рідна держава обкладала всіх селян, які мали корів, натуральним податком - 220 літрів молока на рік дай. Горбатися на корівку ти, а молочко держава підгортає. Якщо хто не в курсі, як воно дається - молочко - спробуйте день косою помахати. Я махав - знаю. А сіно скиртувати не пробували? Теж скажу - не ложкою за столом працювати.
І так, якщо у вас був десяток курей - улюблена держава робітників і селян дбайливо зобов'язувала здати 180-250 яєць в рік. Бо держава своїми яйцями пролетаріат забезпечити не могла.
І так - на кожну свиню, яку виростив радянський мужик, теж існував податок.
Це все на додачу до важкої, від темна до темна роботі в колгоспі. Практично безкоштовної бо що таке зарплата 40-50-60 рублів? І ту лише з 1966 року почали платити. А до цього цілих 36 років "ішачили" колгоспники задарма. За "трудодні". Відпрацював "трудодень" - отримай 2 кіло зерна, і ні в чому собі не відмовляй. Грошей хочеш? Продай ці 2 кіло рідній державі. За ціною в 2 рази менше, ніж держава у колгоспу купує.
Як люди не бігли з цього "раю"? Бігли, ще й як. Незважаючи на те, що "рідне радянське государтство," в якому "так вільно дихає людина", зробило мужиків кріпаками, фактично заборонивши виїзд з колгоспу, відібравши паспорти.
Моєму батькові пощастило. Рідний колгосп направив його вчитися на тракториста в Старобешеве. Після цього він потрапив в армію, а з армії поїхав "піднімати цілину" по "комсомольському набору". У Калмикії. А це вже - паспорт.
А паспорт давав право "на ліво". Так наша сім'я опинилася не в колгоспі, а в державному підприємстві - радгоспі.
А це вже зовсім інша справа. Платили хоч і мало, але все ж платили, а не ті мізерні 40-50 рублів "колгоспних". І пенсійний стаж йшов державний, а не колгоспний. Знаєте, що таке "колгоспна пенсія"? Це 12-18 рублів на місяць. Бувало, що і 5 рублів і навіть три.
Але про це якось іншим разом.
Народ, який забув, або не знає свого минулого, не має майбутнього, - сказав Платон.
Від себе додам: такий народ приречений ходити по колу, причому - по граблях.
(С) Павло Бондаренко via Останній Капіталіст