Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[yurko]

Цікаво воно буває. Дивишся і не бачиш.

На чорно-білій карті Міга я не побачив церкву Преображення, а на кольоровій аж недавно додивився, що там є цікава лінія.
Починається від костелу, йде вліво, потім вниз.
Так виглядає, що то залишки укріплення самого панського замку. (найімовірніше то було щось типу залишків земляного валу, бо навряд чи стіна така довга могла бути і достояти до того часу)
Тобто були загальні міські укріплення (міський замок, властиво те, що і називалося тоді містом, а все довкола передмістям), які на кінець 18 ст. ще цілком собі нормально існували (бо їх добре показано на карті Міга),
 але і сам панський маєток був обвалований і укріплений і мав окрему стіну від міста (від площі) куди вела брама з вежею.

міська брама з хвірткою на завісах із залізним засувом і клямкою. Над брамою є приміщення із залою на поверсі. Вона із двома дверима, під банею у формі вежі, по-старосвіцьки вкрита ґонтами

Отой панський замок на час складання карти вже занепадав. А ще через 30 років всі вали і укріплення міста порозбирали.

Таким чином, враховуючи те, зо за описом будівлі замку розміщувалися квадратом

дерев’яні будинки на зразок замку, розплановані в квадрат, під ґонтами

можемо домалювати в уяві ту лінію в двох місцях по горизонталі до міських укріплень на карті і матимемо межі старостинського замку у Калуші кінця 17 ст.
Яким він був раніше - не знатимемо, бо друзі татари частенько допомагали його перебудовувати 

Відповідь від: 14 Грудня 2014, 23:44:42Залишається лише уявляти, яким був вал зі східного боку і де точно він проходив, але там перекопування тих курганів-валів мусіло бути дуже масштабним. Досить стати перед костелом і подивитися на якому він підвищенні, потім подивитися на спуски вбік калійного і протилежний в бік Загіря. Нічогенькі такі підйоми. А приблизно так мусіло бути і зі сходу. Зараз же навпаки зі сходу підйом. Про це також свідчить цитата (

Далі у перекопаному валі була ново вимурувана брама від фільварку з подвійними окутими дверима. Нагорі цієї брами була резиденція старостинського управління, а внизу, під нею,— вимурована з цегли пивниця. На дитинці на фундаментах стояв будинок під ґонтовим дахом. На другій стороні від брами, до в'їзду у фільварок, стояв будинок з ганком, збудований з квадратного каменю. На даху будинку височіли два великі комини.

) про те, що у східному валу прокопали прохід до фільварку. На карті то мабуть те місце де будинок на самому укріпленні намальований.

Відповідь від: 14 Грудня 2014, 23:57:30Ще раз два описи замку.

Уперше натрапляємо на достовірний опис Калуського замку в королівській люстрації 1661 року . В ній записано, що в замку є в'їзд до міста, де замкова брама, в якій розміщена кімнатка, що являє собою їдальню з буфетною коморою. Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами. У виході із замку до волоського саду також було розміщено кілька кімнаток. Під волоським садом, очевидно, розуміється сад, де росли дерева волоського горіха. Близько садової брами стояла стайня з коморою і кухнею. На озброєнні калуського замку була армада — арсенал, який складали великі спіжові гармати і кілька залізних гарматок. Крім того, тут було 10 гаківниць.

Більш повне уявлення про калуський замок дає інвентарний опис Калуського староства від 22 вересня 1771 року : замок від сходу сонця був обнесений оборонним валом, на якому були встановлені дерев'яні паркани. Брама від міста з ринку була мурована, вкрита ґонтовим дахом. Вона мала подвійні ворота, зроблені з ялинових зрубів, які були окуті залізними штабами. По лівій стороні від входу був мурований будинок для жовнірів замкової залоги (гарнізону). По правій стороні розміщувався мурований скарбник, до якого вели двері з дитинця — основної частини замку. Далі у перекопаному валі була ново вимурувана брама від фільварку з подвійними окутими дверима. Нагорі цієї брами була резиденція старостинського управління, а внизу, під нею,— вимурована з цегли пивниця. На дитинці на фундаментах стояв будинок під ґонтовим дахом. На другій стороні від брами, до в'їзду у фільварок, стояв будинок з ганком, збудований з квадратного каменю. На даху будинку височіли два великі комини. Далі була офіцина, покрита гонтами. Вона мала 3 муровані пивниці, вхід до яких був з дитинця. Недалеко містилася офіцина для економа і писаря. Три паркани від костьольного цвинтаря (від валу, із сходу на захід) були покриті гонтовим дахом. Біля шпихліра стояла замкова стайня — коло церковного цвинтаря, напроти офіцини. На замковому дитинці був розташований старий будинок — вище офіцини, по лівій стороні від виходу з костьольного цвинтаря. Тут була також невелика стайня, а біля виходу — великий шпихлір. Великий сад, який називався "Зслніле", був за фільварком. У ньому росли фруктові дерева: яблуні, груші, сливи тощо.

За іншими даними, калуський замок від сходу був оточений валами. На них стояли дерев'яні паркани, які в 1767 р. були попалені. На західній стороні паркани були споруджені на мурованих фундаментах. На південь від цвинтаря стояли плоти — огорожа з хащів, на півночі замок був оточений парканом, накритим гонтами. Одна брама була мурована, в ній була кімната для жовнірів, призначених до скарбових послуг. Друга брама, новозбудована, була розміщена від фільварку, нагорі містилася резиденція з ганочками навкруги. В центрі дитинця була споруджена стара дерев'яна офіцина, а далі офіцина економії, за нею — стайня .

[Tad]

http://forum.zamki-kreposti.com.ua/topic/39-%C2%AB%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0-%D1%84-%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%BC%D1%96%D0%B3%D0%B0%C2%BB-1779-1782-%D1%80%D1%80-%D1%8F%D0%BA-%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE-%D0%B4%D0%BE-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81/ цiкавi коментарi по цим картам

[yurko]

Пан Філін надавав цінну інформацію і поради по нашому замку   

[yurko]

У оригіналах описів замку є кілька архаїчних термінів.

Отож

W pośrodku dziedzińca officyna stara z drzewa, officyna ekonomska, szpiklerzyk 

dziedziniec місце оточене з чотирьої боків стінами великої будівлі.
oficyna - крило палацу, або будинок біля палацу, переважно господарського призначення.

В іншому описі

na bramie izdebka, wszedszy do zamku iest izba stołowa z komorą, do tego pokoiow 8 z izdebkami

izdebka невелике приміщення, зазвичай вбоге без прикрас, коморка.
Чому є і комора і іздебка, бо комора польською це ближче до того що і у нас, тобто сховище для харчів, а ізба то більше як нежила кімната. Відповідно жила кімната - покуй.
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 18:02:04szpiklerzyk то дійсно склад зерна. Суфікс yk означає маленький. Стародавнє слово.
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 18:07:46

Споруда панської резиденції (100 х 24 лікті, лікоть львівський – 73, 2 см)

Мене здивував і поданий розмір ліктя і відповідно йому велетенські розміри які мав би мати той панський будинок.

Тож що каже польська Вікі пролікоть як старовинну міру довжини
http://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%81okie%C4%87_%28miara%29
Отже в Польщі не було "стандартного" ліктя, всюди були свої мірки. Приймемо, що у нас дійсно був Львівський лікоть, бо про нього сказано, що він вживався у

łokieć lwowski albo galicyjski (w Galicji 1787–1857 r.) – 59,6 cm;

тож розміри найбільшого будинку (який можна було б назвати палацом за його кращих часів) у якому було 8 кімнат та ще й з комірками були - 59,6 х 14,3 метрів.
Малоймовірно, що кімнати йшли по 8 в ряд. Мабуть в 2 ряди по 4. Тоді кімнати були десь по 6х12 метрів.
Ну я б сказав такі нормальні кімнатки виходять. Мабуть вони не були аж такими прямокутними і решту довжини займали оті іздебкі.
Також мабуть на час опису внутрішнє "убранство" навіть не те, що не "блєстало", а зовсім було голо і порожньо після якогось черговоро татарського спустошення.
Але в описі сказано інакше

У будівлі резиденції вісім кімнат (12х12 ліктів) з кам’яною підлогою

І я щось не годен то розмістити у прямокутник 8 кімнат розміром 7,2х7,2 метри. 


Відповідь від: 15 Грудня 2014, 18:27:32Тобто площа восьми кімнат виходить більш ніж в 2 рази меншою за площу цілого будинку.

Так що щось у описі не так. Або будинок не був аж такий довгий і вузький (що дуже ймовірно), або кімнати не були 12х12 ліктів, або комірки були більші ніж кімнати.
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 18:36:23Або ще інакше, так, як Грабовецький то тлумачив

Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами

То правда вже більше змахує на комуналку, але і такий варіант міг бути 
От лише як той хто описував, розділяв, що є покій, а що кімната?     

[Ben]

Якщо судити по тих умовних позначеннях де пише що Міг дуже рідко зображував цвинтарі на своїх карта то виникає питання, що то за дивний хрест в районі сучасної височанки обведений пунктиром значить на якомусь підвищенні наче якесь велике поховання.
І ще одне фільварок як я зрозумів folwerk зображений на карті Міга далеко за містом в районі бані, що суперечить опису і він також має таку цікаву лінії, значить укріплений.
Така ж споруда з цікавою лінією є заді сучасного майдану шептицького біля сівки. Не один значить панський будинок в Калуші був.

[yurko]

Розберемо. Цікаві зауваження.
По питанню хреста.
Я теж звернув увагу. Це цікаво, бо ніде у текстах не згадувалося, що там був цвинтар. Взагалі тоді у місті не було аж так багато людей, щоб хоронити їх десь далеко, тому цвинтарі були в місті або зразу біля.
Досить піти на Загіря, в Підгірки, та в будь-якому селі цвинтар переважно відразу коло церкви.
У описі замку теж написано, що цвинтар був на півдні. Мабуть зразу за укріпленнями недалеко церкви. Це десь у районі теперішньої вулиці Коцюбинського, мабуть на схилі. Також в історії церкви сказано, що церковне подвір'я займало площу 1 гектар, і на ньому були дзвінниця і плебанія. Ну гектар це 100х100 метрів, можливо там і цвинтар був, але точно за межами міського замку.
Щож до локадізації того поховання на Височанці, як і щодо інших питань, то нагадую, що коли посунути повзунок Opacity то стає видно де позначене на території сучасного міста. Похибка складає не більше 50-100 метрів.
Отже ото ймовірне поховання знаходиться на згині вулиці Артемовського неподалік вул. Шухевича.
При чому там і зараз нема будинків - городи. Треба буде навесні туди піти подивитися.

Можливо там був цвинтар. Можливо якийсь давній цвинтар. Ще є версія, що то був курган. Пам'ятаєте, що у Калуші було декілька курганів. Точно один біля замку під Струковою горою, у якому проводили розкопки і знайшли древні поховання.
Ще кургани були на Загробищі. Не здивуюся, якщо і на Височанці були.
Тут люди жили ДУЖЕ-і ДУЖЕ давно і то протягом довгого часу.
Але найшвидше таки цвинтар, бо подібні рисочки є і на території теперішнього старого цвинтаря.
Загалом факт позначення необхідно запам'ятати і може колись десь щось випливе і вже будемо мати чіткішу картину.
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 20:59:54Про фільварок. Він добре позначений і то не той фільварок, що в описі замку. З одного з описів зрозуміло, що в 18 ст. замковий сад вже був старий і запущений. У фільварку зазвичай вирощують городину, а не садовину. Років 100-200 перед тим може і достатньо було того що був біля замку, але на час складання карти вже був там де намальовано.
Що ж до лінії, то я мабуть помилився назвавши її укріпленням. Потім я дочитався. що з західного боку замку буда мурована огорожа На західній стороні паркани були споруджені на мурованих фундаментах
То ж мабуть і фільварок був добре огороджений (шоби кансєрви нє варавалі    )

Ага, забув сказати, звідки я знаю де був замковий фільварок. бо на тій схемі замку, яка тут була і яку я не можу в себе відшукати він був чітко позначений і розміщувався десь в районі саду першої школи.

Ну і на останок, фільварок з карти Міга не в районі Бані, а між вулицями Банянською, Вітовського і аж до Пушкіна. А Баня то все що вище і праворуч вул. Банянської.
вул. Вітовського ж називали Новий Калуш, тому то не Баня.
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 21:10:28Ну і на рахунок того, що за Сівкою.
Видно, що річка сильно змінила русло з того часу. Якщо згадати, що було ще 60 років тому, а саме які повені чудила Сівка далі щороку поки не було каналу і шлюзів то стає зрозуміло, що там показано укріплений беріг. Річка там робила петлю і щоб вона не захотіла "піти навпростець" люди зробили якусь подобу дамби. От і все. Лінія просто показує відмежування "кварталу", вона там не така рівна, як довкола фільварку і тим більше не ламана, як у місці замкової огорожі. Ну і як я писав вище, лінія могла означати огорожу.
Але сам факт існування отої  дамби теж цікавий.
Звісно то лише моя думка і там могло бути і будь що, тим більше, що там не показано зеленого, тобто, якби мені показали таке на сучасній карті сучасного міста - я б сказав, що то якийсь готельно-ресторанний комплекс 
Без поняття короче. 
Якщо точніше локалізувати ту петлю - то це район якраз де зараз міст по Євшана, трохи вище нього по течії і далі аж до Помаранчевої революції. Що цікаво, там у 60-х роках ХХ ст. був сад. Якраз вдовж ріки і якраз в тих межах. Батько розказував, що їм малим дітям той сад здавався лісом. І що весь той сад належав одному власнику за Польщі.
Можливо в кінці 18 ст. то був якийсь маєток, а через 100 років будинки перебудували чи завалили і посадили там сад.
Якось так.
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 21:37:16Що ще здивувало - що в районі старого калійного ВЖЕ ТОДІ були якісь великі будівлі 
Ми знаємо, що там був завод за Австрії, але всюди де зустрічав інфу йшлося про максимум кінець 19 ст. а виходить, що виробництво могло бути ще більш як за 100 років перед тим, ще за Польщі. Щвісно не таке промислове і велике, але і не кустарне, раз аж такі будівлі. Якщо прикинути масштаб, то будинки мали десь по 50 метрів в довжину 

[Ben]

При чому там і зараз нема будинків - городи.

Нажаль там будинки, на гібриді видно

[Tad]

ВЖЕ ТОДІ були якісь великі будівлі

а що таке SALZ ?

[yurko]

Тоді нічого там не побачимо. Будемо надіятися що десь про то писали 
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 21:56:43Ну зальц то сіль. То шо там були скляні криниці ще у 15 ст. то було відомо з описів.
Відповідь від: 15 Грудня 2014, 21:58:02А раз підписано та ще й 'цехи' намальовані то вже і сумнівів нема, що було промислове видобування

[Ben]

А раз підписано та ще й 'цехи' намальовані то вже і сумнівів нема, що було промислове видобування

Ну звісно там постійно життя вирувало, не могли ж там від XV до XVIII століття одні криниці залишатись. Через те я маю великі надії на те щоб покопати біля калійного.

[Amateyr]

що то за дивний хрест в районі сучасної височанки обведений пунктиром значить на якомусь підвищенні наче якесь велике поховання.

Можу припустити і скоріш за все воно так і є що то курган на який по якійсь причині поставили хрест. Це не поодинокий випадок, такий же хрест є на кургані біля Копанок (зліва від дороги як їхати на Довпотів) це видно і на Міговській карті http://mapire.eu/en/map/fms-galicia/?zoom=16&lat=49.09059&lon=24.40759 Це місце мешканці села називають “Могилка”

[Ben]

Ото комусь файно на кургані живеться 

[yurko]

Як же мало ми знаємо. Люди сотні років знають що є якась там могилка і всьо. А що там, до чого воно...

[Amateyr]

Там їх два, другий трохи нижче і лівіше попри дорогу і без хреста.
http://mapire.eu/en/map/fms-galicia/?zoom=16&lat=49.02558&lon=24.37931

[yurko]

Та я писав шо то на цвинтарі старому

[Ben]

Старий цвинтар стоїть на кургані
вот ето поворот 
Але ж як люди копаючи могили нічого не помічали і не знаходили ?

[лесик]

Ось тримайте знимку замкових споруд! Це та - яка __ПОТЕРЯЛАСЯ_

[Рибка]

за 200 років до різдва Рибки

[yurko]

Ось тримайте знимку замкових споруд!

ВЕЛИЧЕЗНЕ дякую! Лесикові, що зберіг і http://forum.zamki-kreposti.com.ua/ що надали.

Давайте розглянемо. Фото досить цінне. Взяте воно звідси

Ян Лешек Адамчик, «Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku»:

Найбільше питання для мене полягає у тому, чого рисунок підписаний як "мапа" розташований не як всі карти (зверху північ), а (зверху захід)???

Якщо то справді кусок якоїсь старої карти, то чому повернуто і то повернуто не Адамчиком бо написи теж повернуті?
То ж будемо сприймати не як карту, а як план-схему.

Що вона нам показує?

Вона чітко показує таке:
1. Дуже ймовірно, що вже в 1787-му році була рядна забудова центру. Ми можемо її бачити і на фото з початку ХХ ст. та і на яву, бо один ряд де "Основа", "Любава", "Хлібна хата" все ще існує.
Відповідно то була площа-ринок із рядною забудовою жидівських будинків.
Ну і з цього припущення випливає інше. Раз було так багато будинків, значить цвинтар на Загробищі вже тоді мусів бути, хоча б невеличкий. Тим більше, що є у неті фото, на яких є розшифровані дати на надгробках (не можу зараз відшукати той закордонний сайт) і вроді там були дати кінця 18 ст.
2. Чітко видно, що на території школи був фільварок (з трьома будинками і великий сад, підписані як Follwerk  i garten )
3. Убийте не можу розшифрувати, що написано лівіше саду. Назва з двох слів.
4. Маємо позначені церкви. Ті ж і там само, що у Міга.
5. Якщо план намальовано хоч приблизно зі збереженням масштабу, то можемо сказати, що костел тоді був значно менший ніж тепер. Ймовірно вівтар був там де і зараз, а от вхід до костелу був ближче до вівтаря десь на половину від теперішнього.
Церква на дорозі на Загір'я  намальована більшою за ту, що за Веселкою. Це дивно, бо про неї взагалі мало де згадується і вона на той час точно не була головною, що ще раз змушує ставити під сумнів точність плану, або точність дати його складання.
Про те саме свідчать і розмиті обриси міських укріплень. Зате малюнок підтверджує описи, бо вали найбільші таки від сходу і заходу, а з півночі де за описом був паркан з дашком і з півдня де за описом був просто паркан намальовано менше.
6. Можемо прийняти, що панський будинок (палац) розташовувався зі сходу на захід (хоч я думав, що навпаки з півночі на південь). Розміри відповідають описам (вузький і довгий, приблизно 14х60 метрів. Він позначений з прибудовою на північ, а західне крило примикає до мурованого укріплення. Видно міську браму з кімнатою для охорони і скарбників та браму від саду, але шо цікаво не показано дорогу до саду, а лише браму з виходом на дорогу.
7. Ще є 3 будівлі. Треба їх ідентифікувати. Одна між костелом і палацом. Одна ліворуч менша і одна ліворуч більша.
Щось із них то є будинок старости, а щось їдальня. Зараз ще почитаю опис і можливо доповню. Пишіть свої спостереження.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 09:59:51

Від самої Струкової гори розташовані дерев’яні будинки на зразок замку, розплановані в квадрат, під ґонтами. Вони не мали якихось особливих укріплень, лише в куті від церкви знаходився зруйнований курган на зразок бастіону.

На плані якраз в куті від костелу є єдиний показаний бастіон. Видно там був той курган. Не думаю, що люди фон Міга малювали карту з уяви, чи "як би воно могло бути". Мабуть Калуш був змальований ще десь у 1760-х роках, а до 1787-го вже встигли багато розібрати і розкопати. Прийшла нова австрійська влада, яка хотіла аби не було повстань, а був розвиток "капіталізму" і наказала розбирати міські укріплення, бо загрози від орди вже не було, а замки могли лише підривати владу Відня.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:06:22

Споруда панської резиденції (100 х 24 лікті, лікоть львівський – 73, 2 см) з ознаками руйнування стояла на кам’яному підмурівку. До неї вели двоє дубових сходів, увінчаних великими круглими банями у формі веж. До цього будинку прибудовaний ґанок. Вхід до резиденції був у двох місцях.

Теж сходиться з планом. Тобто прибудова у бік костелу то мабуть той ганок. Там певно був один вхід, а інший з середини дитинця.
Раз до входу вели дерев'яні сходи та ще й з банями у формі веж, то можемо собі уявити, що будівля за своїх кращих часів мусіла виглядати досить серйозно!
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:11:08

Вхідні двері до обох сіней на залізних завісах. Підлога в сінях – дерев’яна.

Ну це в продовження. Думаю обидва входи були схожі за розміром і стилем.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:14:17

Їдальня з кам’яною підлогою, простора (24х24 лікті), але була зруйнована, не мала стелі.

Їдальня мабуть була в середині резиденції бо з кам'яною підлогою ,як решта кімнат.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:16:43

Ліворуч від будинку знаходилася стайня (70х15 кроків) з новим ґонтовим покриттям, відремонтована.
Кухня з двох кімнат (16х13 кроків) та мурованим каміном була розміщена навпроти резиденції. Піч у ній пекарська: мурована з цегли. Між кухнею і стайнею знаходилася новозбудована в’язниця. Поблизу будинку кухні – міська брама з хвірткою на завісах із залізним засувом і клямкою. Над брамою є приміщення із залою на поверсі. Вона із двома дверима, під банею у формі вежі, по-старосвіцьки вкрита ґонтами. До зали знизу вели окремі сходи.

Тут з планом нічого не сходиться. Або просто на плані їх не видно. Зрозуміло, що кухня була ліворуч резиденції і недалеко міської брами. Якщо її розміри 13х10 метрів (якщо взяти середній крок як 0,8 м) то з одного боку то була досить велика кухня, але з іншого на плані її і не мало бути видно, бо план (у нас на фото не надто великого масштабу).
Мабуть біля самої резиденції в куті стояла стайня, а кухня була як частина міської стіни. Ну і ота новозбудована в'язниця теж  мабуть була під міською стіною, бо між кухнею і стайнею.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:29:38

Праворуч від брами знаходився незакінчений невеликий будинок із сінями, трьома вікнами і двома дверима до кімнати та їдальні, заново вкритий ґонтами. У цьому приміщенні піч зелена.
  Замикали замкове подвір’я будинки з пекарнею та резиденцією підстарости,  в якій вікна – добротні, піч – зелена. Поблизу підстарос­тин­ського будинку є маленька хатина з добрими вікнами й піччю, а біля неї – замкова брама поблизу костелу. Над брамою – альтанка у вигляді вежі над нею, в якій зберігалися зброя і спорядження.

Праворуч від брами то мабуть як зайти у браму з міста і повернути праворуч. Будинок праворуч був маленький і його на плані не видно.У ньому було лиш кімната і їдальня.

Замикали замкове подвір’я будинки з пекарнею та резиденцією підстарости,  в якій вікна – добротні, піч – зелена. Поблизу підстарос­тин­ського будинку є маленька хатина з добрими вікнами й піччю, а біля неї – замкова брама поблизу костелу. Над брамою – альтанка у вигляді вежі над нею, в якій зберігалися зброя і спорядження.
І тут взагалі не сходиться з планом.
Як я уявляю, один з будинків на плані ліворуч то точно староство (будинок старости). Згідно планів початку ХХ ст. староство розміщувалося з півночі на південь. Тобто то мав би бути той менший будиночок. Але що тоді було тим великимм???
Можна було б припустити, що кухня була  тим великим будинком, адже написано, що вона навпроти резиденції. Але також написано, що вона поблизу міської брами, а по схемі будинок навпаки далеко від брами.
Поблизу підстарос­тин­ського будинку є маленька хатина з добрими вікнами й піччю, а біля неї – замкова брама поблизу костелу
А це ще більше не сходиться. Замкова брама поблизу костелу ніяк не може бути там де потім було Староство. Згідно опису староство мало бути тим будинком біля костелу.

[Ben]

Дивно за описами загірську церкву збудовано в 1792 а план датується 1787.
І ще ось таке знайшов

1731 рік у місті збудовано дерев'яну церкву Рождества Пречистої Діви Марії (пізніше перебудовану).

це напевно та церква яка була збудована на місці храму Преображення Господнього.
І доречі про той ніби то найстаріший будинок Калуша який вище весвлки знаходиться і ніби то датується XVIII століттям - на плані там є забудови, але саме того будинку не позначено.