"що потрібно робити коли сумно?"-не постити в цый темі
кожен дає собі відповідь на це питання сам.
Знов ти пишеш за ВСІХ - пиши від себе тобі про це вже стільки разів казали. Раз тема існує\виникла, значить комусь вона потрібна. Тобі не потрібна - просто не читай.
А комусь може і стане у пригоді якась із порад.
Коли просто сумно - все простiше, а от коли на душi важко ...
Так, згідна. Але і з цим станом потрібно "боротись", вірніше пройти крізь нього. Раз важко - десь щось не влаштовує (і перед тим, як змінити щось потрібен час, щоб зібратись "з духом" чи, якщо ситуацію не змінити - то час, щоб зуміти сприйняти її такою як є).А от як використовувати той час - люди і діляться своїм досвідом, якийсь із методів та й підійде. Часто важко, коли не можеш когось пробачити чи вибачити собі. І як лиш ми зуміємо це виправити - важкість сама падає з душі.
Той "дядько" добре каже, що ми повинні пройти крізь різні стани і стан важкості також. "Головне пройти швидко", не зациклюючись. І при цьому душа має "очиститись", а не "забруднитись". А ми, часто, коли нам важко можемо нарікати, проклинати, лаятися, мстити і т.д. А коли людина розуміє, що стан, коли по ній наче каток проїхався - то нормально, то для нашої зміни на краще дано Богом ( чи викликано нами ж) - то уже і переживає цей стан по-іншому.