З листопада минулого року Ігор Степанович Насалик на вільному форумі міста Калуша веде діалоги з громадою. Справа дуже корисна, бо сайт уже відвідало понад одинадцять із половиною тисяч громадян.
Отож, із наявної на сайті інформації можна зробити такі висновки. Міський голова в своїх відповідях дуже часто лукавить. Оскільки сумніватися в тому, що Ігор Насалик не знає законодавства про місцеве самоврядування та про державну службу не можна, то зрозуміло одне – системно містом наш вінценосний займатися не збирався, не збирається і не буде – це йому просто непотрібно. А так як відповідати все одно необхідно, то він неоковирно та незграбно постійно «з’їжджає» з тем, котрі йому є нецікавими. І знову обманює виборців. Прикладів – більше ніж достатньо.
Ось відповідь міського голови на запитання стосовно будівництва моста по вул. Чорновола: «Нещодавно депутати обласної ради від міста Калуша знову актуалізували цю тему – подали звернення до голови обласної ради та голови ОДА щодо клопотання перед відповідними Міністерствами про продовження в 2012 році фінансування генерального плану ліквідації наслідків стихії 2008 року, до якого включено й згаданий об’єкт. Сподіваємося, що ця проблема нарешті вирішиться».
Хочеться сказати, що це знову пряме словоблудство – «...подали звернення... щодо клопотання про продовження фінансування...». Це значить, що в 2012 році про будівництво моста забудьмо. Якби Ігор Насалик забажав, то ми вже давно ходили б та їздили цим мостом. Але він цього не хоче! Тому й крутить. Адже місто просто купалося в «стихійних» коштах, які виділив уряд Тимошенко. Доказ? Будь ласка. Яка така стихія пройшла проспектом Лесі Українки, що його двічі впродовж двох років капітально ремонтували за ці ж «стихійні» гроші? Міг би за ці кошти бути збудованим міст? Однозначно – міг.
Незважаючи на те, що міський голова відповідає особисто за місто, як адміністративно-територіальну одиницю, Ігор Насалик дозволяє собі виділяти в місті зони та сфери діяльності, на які він нібито не має впливу. Брехня це, шановний та вінценосний, бо, далі цитата з відповіді Насалика, «...територія «хімічного», як Ви зазначаєте, коледжу вже у власності цього державного навчального закладу. Тому й освітлення його – справа Міністерства освіти. Щодо інженерного корпусу, то міська влада частину його орендує в ДП «Оріана». Тут подумаємо з освітленням.
Погляньте, який абсурд. І одна, й інша територія – це, перш за все, територія міста, за благоустрій якої персонально відповідає міський голова, але в першому випадку «відмазка» – «це не наше», але ж і в другому випадку «це теж не наше, а «Оріани», але перше ми ігноруємо, а з другим щось робитимемо. Зауважмо, що обидві установи належать не до приватної, а до державної власності.
Цинічною та вульгарною є відповідь міського голови на запитання стосовно петард, із якими граються діти. Ось текст запитання: «Ігорю Степановичу, вплиньте якось на продавців петард дітям. Постійно спостерігаю, як на площі поблизу «Прометею» школярі молодших класів влаштовують канонаду. Люди з ними сваряться. Але то не вихід, доки їм будуть продавати ті петарди, доти вони будуть їх купувати». Відповідь мера: «Продаж петард заборонений законом. На жаль, деякі наші підприємці на це не звертають увагу. А в міської влади немає достатньо повноважень вплинути на приватний бізнес...».
Але ж на всі «фронти» та всі округи міський голова «трубить», що ми – європейське місто. Тож якщо ми – європейське місто, то й безпека його громадян має бути європейською, а для забезпечення цього місто має голову, який, відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «...забезпечує здійснення в межах, наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади».
У такому ж руслі «вирішується» питання з...
(Далі буде...)
Оригінал статті тут:
http://zahidonline.com/news/article/murzilka_ta_dalogi_z_merom/