Дивився.
Наразі рівень нашого кіно мені не заходить.
Але цей фільм був найкращим, з того що я дивився з нашого.
Люди дуже хвалили "Довбуша". Я дуже люблю і поважаю актора ТЕАТРУ Гнатковського, але не зміг дивитися той фільм.
Можливо через те, що маю родичів у Косові. Донька сестри моєї бабці заміжня за справжнім гуцулом. І коли ти бачив тих людей як то кажуть " в живу" то там той кіношний Довбуш... то як мультик

Звісно, не всі гуцули однакові, але мій родич Юрко - це прямо як правнук Довбуша. І зовнішньо і розмовою і поведінкою. Там один погляд такий як у ведмедя. Ти ніби і знаєш, що він тебе не рушить, а все одно холодок по шкірі.
От такий би мав бути на екрані Довбуш.
А ще, я розумію, що треба було зняти так, аби всі розуміли, шо вони там говорять, але то так виглядає у фільмі, як у "17 миттєвостей весни" німці по руски говорили...
Ти дивишся і не можеш внутрішньо сприйняти то як історичний фільм. Суто як художній.
А як художній фільм, де ти все знаєш наперед - воно нецікаве.
Але вам може сподобатися.
Не у всіх є досвід спілкування з правдивими гуцулами, які не лиш на гриби ходять на сусідню гору, а і в Румунію, на ведмедя... (звісно він то робив як був молодшим і то було ще певно в 2000-них.