Фільм "Нью Йорк,я люблю тебе!"
Я вчора подивилася,і марно витратила час.То і не дивно,бо в кожного свої смаки і погляди.Але-суть кіна я вловила,а от змісту-ніякого.Не люблю незмістовних фільмів.А ще ота сцена -випускний вечір,хлопець везе до дому дівчину-інваліда в інвалідній калясці(я вже не впадаю в подробиці),вони зупиняються в парку.Хлопець трохи у відчаї-дівчина гарна,але інвалід.І тут вона йому каже,мовляв,загадай бажання.Він не встиг оглянутися,як дівчина якимось чином самотужки опинилася на гілці дерева,підвісившись руками за якийсь ремінь.Хлопець в шоці,вона просить зняти з себе трусики,він знімає-довго оглядає їх в руках(добре,що хоч не нюхав),потім вона просить зняти його штани з себе і ....Ранок,вони просипаються в парку,лежачи на траві,вона щаслива,він засмучений і шокований,бо пізня година.Стрімголов везе її через місто до дому,вона імітує,сміючись,що керує авто.Біля будинку,вони зустрічають її батька,хлопець хвилюється,що той йому скаже,батько каже,що мало таких залишилося чуйних,як він,і що він радий,що його дочка провела приємно час.В цей момент,дівчина встає з інвалідного крісла на рівні ноги,і біжить сходами в будинок.Хлопець в шоці,на що батько говорить,ох ці актриси,минулого року вона місяць ходила з пов"язкою на оці,щоб ввійти в роль ,а тепер місяць вже їздить в інвалідному кріслі
І тут хлопець щасливий,бо йому стало легше,що вона не інвалід.
Думаю,що в цій сцені,інвалідність недоречна.Краще би він її кохав такою,якою зустрів.А то спекався біди,називається. Це моя думка.
Автор
Тема: Порадьте фільм! Обговорюємо фільми (Прочитано 791136 раз)