Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[yurko]

Вау!!!

Бабця Натуся - то прабаба.
Ґєня - то моя бабця
Третя донька правда Іра, а не Гелена. Не знаю чого так написали. Марія і Катя ок.
Потім ще були Мирон і Тарас - який один залишився ще живий     

[yurko]

Дата народження? Ім'я прабаби?

♀ Анастасія Степанівна Бруцяк (Мисюга)
народження: 19 серпня 1908, м. Кутно, Австро-Угорська імперія, тепер Польща
шлюб: ♂ Михайло Степанович Мисюга

♂ Михайло Степанович Мисюга
народження: 21 листопада 1903, с. Нижнів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер Тлумацький район, Івано-Франківсьбка область, Україна
шлюб: ♀ Анастасія Степанівна Бруцяк (Мисюга)

Приховано: Показати

https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:619514

[yurko]

Товариш підказав -  Potasowa то теперішня вулиця Павла Грабовського.

То здається наш Солдат Удачі мені табличку покаузвав. А він якраз жив біля вул. Грабовського

[yurko]

Цікаво, що місяць по прадіду не той. Я ще пригадую як родина на Михайла збиралася на Мостиській

Була така традиція.

[ABCD]

Картки можу на електронку.

[yurko]

kalush@i.ua 

[yurko]

Велике ДЯКУЮ ABCD за надану інфу!   

[gaar]

Про той садок "Теремок" - у Інформаторі пишуть мало не як про викопного шерстистого носорога, а я туди ходив 

мене так само туда водили колись на форумі викладав фото ще як вийшли перші інтелекти по обробці фотографій нашої групи.

[gaar]

Є

Немає слів просто супер!

[yurko]

Воно на жаль викликає цікавість та жвавий інтерес лише у таких історичних задротів як ми з вами 

Показав Мамі, братові...

хм, у, ага... і шо?..


 


А про молодше покоління взагалі годі говорити. Правда і серед них є історичні задроти   



А ABCD - молодець!

[kac]

Знайшов такі телеграм канали
https://t.me/kalush_srsr
https://t.me/kalush90

[Zakhar_Kalush]

Шукали ми десь 5 років тому з металошукачем хоч щось металеве на пасовищі, де за картами знаходився чи то замок чи то великий фільварок, нічого окрім радянських монет і металевих кришечок від алкоголю ми так за пів дня і не знайшли
Або коров'ячий гній за багато десятиліть все роз'їв, або люди давно все прибрали собі
ну а цеглу чи якусь кераміку ми не шукали бо то треба рити шурфи, в принципі й так ямки в нас були чималі
повезло, що була мжичка і не було ані людей, ані корів, а то й того не встигли б зробити (ми за собою ями закопували якщо що)

Я теж в районі Хотіня нещодавно лазив, по картах пізніше придивлявся до того фільварку і місця, де мали бути укріплення. Теоретично, сліди укріплень, будівель та тогочасної господарки треба шукати безпосередньо в районі водокачки, де зараз Браття з Прикарпаття роблять ветеранський осередок. Внаслідок господарської діяльності, я думаю, ландшафт був дуже видозмінений, тому культурний шар може бути на досить значній глубині, і при тому в не найкращому стані внаслідок пізнішої забудови території. Щодо того, що від замку видимих слідів немає - я припускаю, що традиційно укріплення свого часу були розібрані на буд.матеріал місцевими, як це часто і практикувалось. Якщо говорити загалом, то цим би археологи мали займатися, але в нас з цим вкрай сумно. Ну а щодо копу і т.д, то тема сама-по-собі дискусійна, тому маємо, що маємо. Ну і міська влада наврядчи  буде фінансувати якісь дослідження. Щодо замків у нашому районі загалом - то найцікавіший мабуть у Завадці, планую якось туди поїхати і глянути.

[ABCD]

Три роки тому івано-франківське онлайн видання РепортеР публікувало матеріал про родинний альбом жителя Івано-Франківська Василя Супруна і читачам матеріал пропонувався як “Станиславів 1940-1960-х років на фотографіях Василя Супруна”. Серед іншого в матеріалі згадувалося, що Василь Супрун, до переїзду в Станіслав, народився і жив до 1944 року в Калуші. По архівній інформації 14.06.1925 року влаштувався на роботу на підприємство ТЕСП. Спочатку учнем а потім електрослюсарем і електромеханіком на електростанції ТЕСП. З 01.07 1941 року по 01.10.42 року працював в канцелярії механічного відділу і з 01.10.1942 року працював іспектором по електрообладнанню підприємства. Приблизно на початку 30-хроків Василь Супрун придбав фотокамеру і фотографування стало його захопленням. Частину його фотографій з альбому періоду життя в Станіславі видання РепортеР виклало в мережі і я покажу першу, ранню частину, ті фотографії які Супрун робив в Калуші і які збереглися в родинному альбомі. Їх небагато і в першу чергу це фотографії зроблені під час роботи на підприємстві ТЕСП і ними я доповнив власну історію підприємства. Також є кілька фотографій з мандрівок – Карпати, Галич, Манявський скит. Хоча фотографії з мандрівок не датовані, але можемо признати що для Калуша Василь Супрун був непересічною особистістю. Професійних фотографів тоді уже було досить, а любителів, які в той час придбали фотокамеру і носили її з собою на роботу, в гори – були одиниці. Ну і фотографії зроблені на підприємстві ТЕСП унікальні – обладнання, працівники…

Альбом зберігається у Ростислава Супруна, внука фотографа.

https://dutchak.pp.ua/blog/fotografiyi-vasylya-supruna/

[ABCD]

https://dutchak.pp.ua/blog/vyrobnycztvo-kuhonnoyi-soli-v-kalushi/

[yurko]

цаль: – давня міра довжини (2,4 см)

Взагалі це і в сучасній польській мові використовується і перекладається дує просто - дюйм 

[yurko]

А за працю велике ДЯКУЮ! 

Часто ми собі думаємо що в кінці 19 ст. люди були мало не як папуаси, а то вже он як неорганічна хімія була розвинена.

[ББА]

цаль: – давня міра довжини (2,4 см)

Взагалі це і в сучасній польській мові використовується і перекладається дує просто - дюйм 

дюйм - це 2.54 . А раніше в кожній країні чи навіть в кожному районі були свої  міри довжини

[yurko]

І що?

Я про то, що я написав.


Взагалі це і в сучасній польській мові використовується і перекладається   просто, як дюйм.

Зважаючи на 2,4 - мабуть то старий дюйм 

[gaar]

Нині вперше публікую інформацію з перепису населення домінії Калуш Стрийського циркулу 1786 року:
- В місті Калуш в 1786 році було 382 хат, в яких мешкало 2741 людей.
- В селі Бережниця Шляхетська (нині с.Бережниця) в 1786 році було 97 хат, в яких мешкало 544 людей.
- В селі Вистова (нині с.Вістова) в 1786 році було 57 хат, в яких мешкало 338 людей.
- В селі Грабівка в 1786 році було 39 хат, в яких мешкало 213 людей.
- В селі Добровляни в 1786 році було 53 хат, в яких мешкало 361 людей.
- В селі Довге (нині с.Довге-Калуське) в 1786 році було 58 хат, в яких мешкало 361 людей.
- В селі Завій в 1786 році було 47 хат, в яких мешкало 271 людей.
- В селі Загір’я (нині частина м.Калуш) в 1786 році було 29 хат, в яких мешкало 154 людей.
- В селі Кадобне (нині с.Кадобна) в 1786 році було 48 хат, в яких мешкало 306 людей.
- В селі Камінь в 1786 році було 92 хат, в яких мешкало 546 людей.
- В селі Красне в 1786 році було 106 хат, в яких мешкало 627 людей.
- В селі Кропивник в 1786 році було 75 хат, в яких мешкало 454 людей.
- В селі Ландестрау (також с.Мазурівка, нині с.Зелений Гай) в 1786 році було 40 хат, в яких мешкало 177 людей.
- В селі Льдзяне (нині с.Вербівка) в 1786 році було 64 хат, в яких мешкало 327 людей.
- В селі Мислів в 1786 році було 61 хат, в яких мешкало 350 людей.
- В селі Мостиська (нині с.Мостище) разом з с.Копанки в 1786 році було 74 хат, в яких мешкало 451 людей.
- В селі Новиця в 1786 році було 210 хат, в яких мешкало 1199 людей.
- В селі Небилів разом с.Слобода (нині с.Слобада-Небилівська) в 1786 році було 132 хат, в яких мешкало 796 людей.
- В селі Перлоги (нині с.Берлоги) в 1786 році було 92 хат, в яких мешкало 552 людей.
- В селі Петранка в 1786 році було 136 хат, в яких мешкало 813 людей.
- В селі Підгірки (нині частина м.Калуш) в 1786 році було 113 хат, в яких мешкало 730 людей.
- В селі Підмихайля в 1786 році було 162 хат, в яких мешкало 1000 людей.
- В селі Пійло в 1786 році було 76 хат, в яких мешкало 512 людей.
- В селі Присліп з с.Майдан (нині с.Міжгір’я) в 1786 році було 55 хат, в яких мешкало 337 людей.
- В селі Риб’янка (нині с.Ріп’янка) разом з с.Яворівка в 1786 році було 44 хат, в яких мешкало 260 людей.
- В селі Сівка (нині с.Сівка-Калуська) в 1786 році було 43 хат, в яких мешкало 264 людей.
- В селі Сливки в 1786 році було 60 хат, в яких мешкало 386 людей.
- В селі Угринів Старий та Угринів Середній в 1786 році було 99 хат, в яких мешкало 565 людей.
- В селі Уґартшталь (також с.Теспово, нині частина с.Сівка-Калуська) в 1786 році було 36 хат, в яких мешкало 152 людей.
- В селі Хотінь (нині частина м.Калуш) в 1786 році було 70 хат, в яких мешкало 411 людей.
- В селі Ясениця (нині с.Ясень) в 1786 році було 156 хат, в яких мешкало 891 людей.
- Всього в домінії Калуш Стрийського циркулу було 2806 хат, в яких мешкало 17016 людей.
- Ці дані мені пощастило знайти в фондах Антонія Шнайдера в Державному архіві міста Кракова.
- Читаючи мої дослідження, ви маєте змогу дізнатися більше про історію своїх маленьких батьківщин, а згодом, коли назбираю багато інформації, спробую видати книгу про це.
https://www.facebook.com/pages/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%20%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%88/511980412204538/

[yurko]

За років 5-10 знов так буде