був кіоск союзпечат
То був самий моцний кіоск , там продавали польські газети і журнали з файними бабами 
В цьому кіоску і в другому, на “посьолку” напроти гастроному “Космос”, продавались польські журнали і газети. Асортимент виглядав приблизно так: “Kobieta i Życie”, “Życie Warszawy”, “Trybuna Ludu”, "Ekran", “Film”, “Przyjaźń”. На початку 80-х моя індивідуальна програма “вдосконалення”, в якій було вивчення польської мови, дозволяла вже самостійно читати ці видання. Особливого захоплення від цього чтива не було, так собі, кольорові фоти, незнайомі артисти і режисери...Та і продавці вже мали знайомих, постійних читачів і цікавіші номери чи видання продавались, як кажуть, “из-под полы”. І от саме тоді, на початку тих років, у сусідній Польщі почався якийсь незрозумілий рух, Лєх Валєнса, профспілки. В пресі і на ТБ відчувалося глухе невдоволення тими подіями владою. Зрозуміти щось було важко, повної довіри до офіційних видань не було. Випадково взяв ніколи не читаний багатосторінковий тижневик “Życie Warszawy” і від того читання був шок. Виступи, статті Яцека Куроня, Адама Міхніка були крутіші і розумніші чим всі заглушувані передачі Голосу Америки і Радіо Свобода. Назагал це було крутіше за всі, тоді ще недоступні і читані пізніше, видання самвидаву. Подумалось — пускати таку пресу на території західних областей це був тупий промах ГБ. Тоді ще подумось, що народ, який масово читає такі тексти, вже з точки зору “комунізму” втрачений назавжди. Що би потім не робила польська влада, які би договірні чи свої танки не виводила на вулиці польських міст і сел, це вже все. Назад дороги немає. І потім фінал — в кіоску купується партійне видання керівної Польської об'єднаної робітничої партії (ПОРП) “Trybuna Ludu” і в ньому вкладиш – повний текст статуту профспілки Niezależny Samorządny Związek Zawodowy "Solidarność". Там, серед всього, була фантастична стаття — право на страйк. Думалось — чи доживемо ми до таких часів?
Автор
Тема: Старовинні фото Калуша, калушан та цікавинок по темі (Прочитано 701490 раз)