Шкода, але нині нічого внятного написати мабуть не зможу. Ця тема задумувалася, як просто одна з провокаційних, але зараз я вже дивлюся на неї дещо ширше. Є випадки і є люди, для яких питання звучить так, як для жителя пустелі питання "А як ви ставитеся до проблеми незакритих кранів, розбазарювання водних ресурсів і загаджування джерел питної води?".
Те, що одним здається вимушеною, чи навіть природною життєвою необхідністю, для іншого постає як страхітливий злочин. Особисто я би судив людей, які зробили аборт. Тобто і того хто зробив дитину і потім допустив, довів, уговорив, схилив до дітовбивства і ту яка бездумно дала, і піддалася на вмовляння, чи під плив, а на додачу ще й того хто зробив сам акт вбивства.
Ні, я звісно не кажу, що я б їх убивав, зовсім ні. Просто за вироком справедливого суду засуджені мали б виконувати примусові громадські роботи, у клініках для онкохворих, ВІЛ інфікованих, розумово неповноцінних, та і не лише у суто медичних, але і у інших не надто привабливих закладах.
Скажете, жорстокий, кожен має право на помилку, і т.д.
Так, має. Але кожен з нас і розплачується за свої помилки. Інколи майже відразу після їх скоєння, а інколи вже після смерті, а інколи навіть ще його діти і онуки розплачуються за ті "невинні" помилки.
То може інколи, коли досить лише на секунду замислитися, і не зробити помилку, або хоча б згрішити, але не зробитися грішником-рецидивістом, може все ж таки варто перед тим замислитися?
А таки замислився б багато хто, якби знав, що буде буба!
Сьогодні у Фуршеті, я тактовно попросив одного дядька (доволі дорослого, щоб бути моїм батьком) покласти кошик для продуктів, (який йому був більше непотрібний біля каси), не на підлогу, під ноги іншим, хто стоїть у черзі, а на столик біля касира, де їх переважно і треба класти.
Скажете, теж мені вчинок дня
Може і так, але згадайте, як часто ви проходили повз і не робили нічого у ситуації, коли хтось смітив насінням соняшника, залишав купу сміття на річці, писав при вас по стінах під'їзду. Розумієте, ці всі дрібнички які робляться довкола нас, які ми самі часто робимо і навіть не замислюємося, що робимо зле, всі вони формують ото загальне багно у якому ми живемо. Бо нам на все нас
ти, бо то нас напряму не стосується.
Не треба бути надто релігійним, аби любити себе ну і ще собі подібних, ближніх, родичів, односельчан, українців кінець кінців. Треба лише прочитати статистичні дані народжуваності і смертності у нашій державі. Невже не видно, що ми вироджуємося як руді миші!
Ви скажете, що якщо якісь несвідомі селюко-алкоголіко-цигани захотіли зробити аборт, то воно і добре, бо не народиться ще один виродок, що і так не дав би користі суспільству. Хм... А звідки ви знаєте, що з тої дитини виросте? З Шевченка теж не мало вирости нічого путнього, зважаючи на його походження, а його мама, як зрештою і мати Моцарта і багато-багато інших матерів, якби жили у сучасних умовах охоче зробили б аборт, виправдовуючи себе тим, що мовляв не зможуть вигодувати перканадцяту у сім'ї дитину. Хвалити Бога, у ті часи аборти не робили.