Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[лесик]

фото давай  з написом)

[yurko]

Я і не пам`ятаю, чи фоткав. Вір на слово 
Передивився свої фото. Таки я тоді не фотографував той напис. 

[Tad]

От тоді я і побачив напис LESKOWIC.

Тепер у мене в головi складаеться той ребус , завжди цiкавило питання , як так сталося , що ми жили в державнiй квартирi по-центру тоi хати , а у сусiдiв були приватнi права i лiва частини , щей роздiленi нашою квартирою . А було , мабуть , так
- там де ми жили був саме ресторан i вiн був нацiонализований , а отi двi частини залишились приватними .
Доречi на фасадi був центральний вхiд з шикарними сходами i балясинами , якраз по центру хати .

[yurko]

Там ще одна кімната потім була державою виділена під ЖЕК 
Зараз тими крилами (зліва і з права) володіє один чоловік, а то що по середині - купили інші люди. Вони ж і робили той ремонт.
Було помітно, що колись був вхід з дороги, але яким він був - того я не знаю.
Ціннішим було б не фото з написом над вікнами, бо там ледь видно ті букви було, та й і так зараз то вже все рід пінопластом, а фото, який той будинок був ще із тими сходами 

Але ще скажу інше.
То цікаво і важливо лише маленькій купці людей, які відчувають прикипілість до Калуша. Всім решта начхати. Та й не розуміють вони того.

[Tad]

Там ще одна кімната потім була державою виділена під ЖЕК

То була кутова кiмната , ближча до тебе. Там була спiлка мисливцiв , а мiй дiдо там був кiровником . У нас колись було то фото з сходами , але де воно 

[Tad]

Спецiально поговорив з сестрою про Чорновола 6 , вона старша , троха бiльше знае. Так от , там пiсля вiйни ще жили тотi Лiсковицi , був у них там ресторан-чайна-пивна , в тiй частинi , що вiд церкви була мясарня , а вiд тебе двi жилi кiмнати . В кiнцi 40х ресторан нацiоналiзували i передали в комунальну власнiсть . А жили там старенькi брат , сестра i ii дiти . Так от коли ресторан забрали сестра з своiми дiтьми виiхали в Польщу , а дiдо зостався . Зразу ж бiля дiда зявились нинiшнi господарi тоi жилоi половини , вони були родом з Мартинова , а родич у них був нотарiусом в Калушi . Як що ся стало невiдомо , але з часом вони стали господарями , а дiда здали в будинок престарiлих . От така iсторiя . Так що "чорнi рiелтори" були вже тодi 

[yurko]

2 березня виповнюється 135 років від дня народження нашого земляка Михайла Козоріса.
Добре, що маємо у місті вулицю, названу на його честь. Але мабуть одиниці знають ким він був і як трагічно його нестало. А вже тих, хто знайомий з його творчістю - можна на пальцях рук перелічити.
Свого часу, завдяки виставі, я познайомився з творчістю Григорія Цеглинського і зрозумів, що виявляється і в "свойом атєчєствє" є герої...
То ж хто цікавиться - можете коротенько прочитати про того, кого називали "Галицьким Гоголем"

Приховано: Показати

http://www.radiosvoboda.org/a/24538812.html

А як хто захоче копнути глибше...

Приховано: Показати

http://elib.nplu.org/view.html?&id=7520

[yurko]

Прочитайте 11-й розділ з ст. 32. там гуцульська еротика   

Досить гарно писав дядько. 

[yurko]

Гарно написана стаття
Калуш — другий у світі, де виникла калійна промисловість
http://kalush.info/page/kalush-drugij-u-sviti-de-vinikla-kalijna-promislovist

[ББА]

[Tad]

https://vimeo.com/154519075

[ББА]

ну і навіщо євреї обманули гітлєра , який був найкращим колєгою сраліна ?

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=H6b_1PJr5Bs" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=H6b_1PJr5Bs</a>

[yurko]

https://vimeo.com/154519075

Куруто!
Молодці.

[Tad]

http://wujek2.ia.pw.edu.pl/wm/archiwum/ofb/OFBKalusz1784-1870.pdf

Ortsfamilienbuch Kalusz/Galizien
1784-1870
Мiй колега вважав , що у него польське корiння , а виявилось - нiмець нiмцем 

[yurko]

То ще всьо фігня, а от мій прадід цілу війну тріс штанами через то, що у нього в свідоцтві про хрещення хтесним (чи свідком) був записаний якийсь Буркхард і так як ніхто вже не пам'ятав, хто то такий був, думали що то жид  і що відповідно можуть німці докопатися, шо мол раз то твій родич, то і ти такий же...
 Що значить страх і як він логіку виключає. Просто жид би не міг брати участь в такому обряді, навіть свідком 

Прадід страшенно боявся, щоб його не вбили. Звісно було чого боятися, коли ти під час війни у лісі живеш (на Заліссі).
А тут от пише, шо то німецьке прізвище.

[yurko]

А на рахунок знайомого - так то нічого не означає.
Німці з поляками дуже сильно перемішані. Тому прізвища на -цкі, які є історично польськими, просто з часом ставали прізвищами родин, які вважали себе суто німцями.

Навіть отої Свєти, про яку я писав, чоловік, то він чуть не портрет Гітлера на стіні тримає, такий фріц затятий, а батько його походить з того кавалка Чехії, що до війни був під Німцями і який німці своєю територією вважають до нині (звісно негласно).
Так у нього теж суто чеське прізвище. Не буду тут розголошувати яке саме, але повірте на слово 
Корінь від слова "Сват". Ну короче ніяк не германське.
Тому все відносне.
І самі німці і нацисти вони точно так як нині поляки, не за прізвищем признавали за своїх, а за переконаннями і "стилем життя".
Типу ходиш в гетрах, шкіряних шортах і з капелюху з п'юрком - значить істинний баварець. А як ще понад тоті шорти пузо звисає - то навіть не мусиш паспорт показувати 

[Tad]

думали що то жид

Тут подiбна iсторiя . Мама того колеги родилась пiсля вiйни i аби не попасти пiд репресii iй дали чисто жидiвське iм"я . В тi часи хто як мiг рятувався . 

[yurko]

Маю 5 книг авторства Богдана Тимківа про Калушан:

"Приборкувач глини та каменю" - творчий портрет скульптора І.М. Семака (практично всі скульптури у місті - його роботи. Завдяки йому, діти таки будуть знати, як виглядав Чорновіл чи Цеглинський. Бо франківські діти мабуть матимуть спотворені уявлення 

"Крізь вогонь та пекло" - книга пам'яті Калуського товариства ветеранів. У ній є зокрема перелік тих, хто не повернувся з війни до рідного Калуша. Зазирнув щоб знайти запис про пропалого безвісти брата бабці і знайшов відповідний запис. Що вразило - кількість тих, що пропали безвісти. То просто нереально багато для того, щоб бути збігом. Або людей тупо вбивали, або просто на стільки не цінувалося людське життя, що смерть взагалі нікого не цікавила. Або і одне і інше.

"Кумири нашої молодості" - про творчий шлях ВІА "Голубі кристали".

"Із когорти "почесний" - про людей що були удостоєні звання "Почесний громадянин міста Калуш".

і найтовстіша книга
Від "Сокола" та "Чайки" до олімпійського п'єдисталу" - про калуських спортсменів.

[Amateyr]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=vQRYoEFnEuw" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=vQRYoEFnEuw</a>

[yurko]

Уже було.