Тема: "На добраніч від ЯЯ" (Прочитано 247957 раз)

ЯЯ · « : 14 Грудня 2009, 01:27:49 »

Таки наважуся відкрити ще одну "рубрику" музики-гармонії-кокафонії - й то буде називатися
"На добраніч від ЯЯ"

Не обмежуватиму себе ні жанрами ні стилями - єдине можу обіцяти - то буде та музика, котру вартує послухати.

"На добраніч від ЯЯ"
В ефірі з понеділка по четверг з 23:00 до 1:00

doktor-maks

Супер!!!
Відповідь від: 14 Грудня 2009, 01:46:08

Але на майбутнє
хочу сказати, для формату, наскільки я розумію, не треба вмикати повний альбом одного виконавця,
для порівняння хоча би двох,
щоб не було двох слухачів

ЯЯ

John Peter Petrucci - Джон Пітер Петруччі

Джон Пітер Петруччі народився у Ньо-Йорку 12 липня 1967 року. Вперше взяв гітару до рук у восьми річному віці та серйозніше почав ставитися до гри лише з 12-ти рокі – почав брати уроки гри та був запрошений до гурту свого друга Кевіна Мура, що згодом стане першим клавішником Dream Theater. В значній мірі Джон є самоучкою й розвинув власну майстерність намагаючись виконувати соло своїх кумирів. Пізніше Петручі вступив до Музичного коледжу Берклі у Бостоні також із своїм другом Джоном Маянгом, бас-гітаристом, де вони познайомилися з майбутнім барабанщиком свого гурту, Майклом Портном. Саме таким складом – також запросивши Кевіна Мура – вони заснували гурт Majesty, що пізніше отримав назву Dream Theater (прогресив, метал).
Наразі, Джон Петручі вважається одним з кращих гітаристів сучасного світу. В 2007 році одержав «Guitarist of the year award» від журналу Total Guitar.

John Petrucci

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=t25AOSxZZkI" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=t25AOSxZZkI</a>

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=v8pUqln36po" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=v8pUqln36po</a>

ДИСКОГРАФІЯ

Приховано: Показати

Tandylight

John Petrucci - Furia Taurina
Просто шаленнно подобається!!!!!!
ДУЖЕ ДЯКУЮ

Tandylight

ЯЯ дуже дякую тобі за Secret Garden, що звучав вчора вночі....то просто неймовірні враження
+100 але поки просто в карму, скільки можу

ЯЯ

"DEEP FOREST" - "Глибокий Ліс"

Ерік Муке (Eric Mouquet) та Мішель Санчес (Michel Sanchez) були добре відомими у франції як продюсери ще задовго до з’яви ідеї створення проекту DEEP FOREST у 1991 році. В загалом вони працювали з роу-гуртами та Санчес ще з часу навчання у консерваторії захоплювався фольклором та етнічною музикою Африканського континенту.
Коли Мішель згармонізував на своєму синтезаторі декілька оригінальних народних мелодій, що були записані на Соломонових островах, то захотів почути сторонньої думки з приводу свого нового захоплення. З Еріком він був знайомий давно й працювали в одній студії, тому Мішель запропонував Еріку послухати свої творіння. Останньому така ідея та музика дуже сподобалася й він запропонував Мішелю співпрацю.

На початку їм не вірилося в успіх такого проекту, адже розуміли, що подібна музика навіть не може бути віднесена до будь якої категорії в музичній індустрії. Проте, дуже скоро їх роботи здобули широку популярність та навіть нагороди, «золоті» та «платинові» титули.

Надихнувшись власним успіхом вони почали багато подорожувати екзотичними країнами з єдиною метою – збір фольклору тих народів. Та повертаючись, їм залишалося лише усамітнюватися у студії – бо обидва француза є добрими аранжувальниками, клавішниками та комп’ютерщиками. Нерідко вони навіть працювати над однією й тією ж аранжировкою починають нарізно та до виходу композицію готують лише разом взаємодоповнюючи роботу один одного.

Багато хто вважає, що DEEP FOREST – то лише студійний проект, та то не так. У 1996 році відбувся перший тур з концертами DEEP FOREST, що правда Ерік та Мішель для туру підшуковували собі музикантів, що змогли б наживо відтворити їх музику не тільки на традиційних (класичних) інструментах, а подекуди й на етнічних та ті виконавці мусіли ще й у короткі терміни вивчити музичні тексти двох альбомів DEEP FOREST. Тоді й сформувався колектив гурту з десяти виконавців на інструментах та вокалістів дев’яти різних національностей.

Тур проходив у різноманітних куточках світу – від Японії та Австралії до Східно-Европейських країн (Польща, Угорщина). Ті концерти відбулися з великим успіхом.

Саме завдяки музиці дуету Еріка та Мішеля ми можемо відчути себе археологами світових культур не виходячи з власних домівок.

Deep Forest

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=6jZ8VNANHwM" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=6jZ8VNANHwM</a>

ДИСКОГРАФІЯ

Приховано: Показати

ЯЯ

Secret Garden - "Таэмний сад"

Secret Garden – дует у складі якого норвезький композитор та піаніст Рольф Ловланд (Rolf Løvland) та ірландська скрипалька Фіноола Шеррі (Fionnuala Sherry) – виконуючий музику у різноманітних стилях та з перевагою напряму Нью-Ейдж, обробки нордичних та кельтських народних мотиві в традиціях гармонії класичної школи та музику у неокласичному напрямі.
Як визначають напрям, у якому працюють, самі музиканти: «Наша музика налічує елементи неокласики, народної норвезької чи ірландської, напряму Нью-Ейдж та головне, що наша музика лине прямо з наших сердець. І ще кажуть, що наша музика дуже візуальна тому схожа на музику до кіно. Тут можна додати, що вона подібна на музику до фільму, який ще ніхто ніколи не бачив, який ще не відзняли».
Рольф Ловланд приймав участь у написанні пісні «La det swinge» (Let it swing), що забезпечила перемогу норвезькому дуету «Bobbysoсks» на конкурсі Евробаченя в 1985 році. А у 1995 на цьому ж конкурсі переміг його гурт Secret Garden з композицією «Nocturne», пісню виконувала співачка Гуннхильд Твиннерейм, що до складу гурту не входить.
Якщо характеризувати напрацювання Secret Garden в цілому, то необхідно зазначити декілька основних моментів, що відрізняє цей гурт с поміж інших, що виконує Нью-Ейдж. Перше, то вже згадане гармонічне поєднання традицій двох стародавніх багатих культур Ірландії та Норвегії. На основі цих традицій, музиканти уникаючи кліше фольк виконавців, вплітають в свої мелодії східні мотиви, елементи церковних співів середньовіччя та класики. Експериментують з хоровим співом та сольним вокалом, змішують стилі та епохи, стираючи кордони музичних традицій – творячи нове лише їм притаманне звучання. У колективу практично відсутні прохідні композиції, що не запам’ятовуються, при цьому мелодії красиві, а лірика проста та глибока – позбавлена фальші та нещирості.
Центральним інструментом у гурту – є скрипка, а в виконанні Фінооли Шеррі скрипка звучить особливо тендітно та проникливо.
Ідея, що є основою творчості Secret Garden не є новітньою, її можна зустріти в багатьох філософських вченнях – то є ідея про внутрішні «сади» душ людей, джерел внутрішньої краси та гармонії особистостей. Формально вона належить Френсісу Ходгсону Бернетту, автору повісті «Таємний сад». Та ось що про це пише Р. Ловланд:
«У кожного з нас десь глибоко в середині схований таємний «сад», наш притулок у важкі хвилини, джерело нашої радості, місце де народжуються та розцвітають наші емоції, мрії, почуття. У кожного шлях у власний сад свій. Хтось говорить про це в голос, хтось мовчки розмислює на прогулянці, хтось пише вірші, хтось малює… Спільне для всіх нас одне – те внутрішнє відчуття гармонії, що є сутністю нашої природи.
Я завжди приходив до свого саду в пошуках гармонії та натхнення. Мої пісні – лише частка з того, що я знайшов у своєму саду.
Нарешті я зустрів актрису, котра подарувала голос моїм пісням через тонке душевне виконання на скрипці. І тепер я разом з Фіноолою збагачуємо наші таємні сади, черпаючи в них натхнення. Результат можна почути в нашій музиці. Щиро сподіваюся, що музичні секрети мого таємного саду допоможуть і вам знайти стежинку в ваш власний таємний сад».

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=ux8TmhcMwns" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=ux8TmhcMwns</a>

ДИСКОГРАФІЯ

Приховано: Показати

Tandylight

Дякую за гарну музику

ЯЯ

Afro Celt Sound System

Гурт - Afro Celt Sound System - один з най цікавіших колективів, що працює у жанрі world music. Проект був створений гітаристом, композитором та продюсером Simon Emmerson в 1992 році. Який ще з 80-х років захоплювався фольклором різних країн та континентів й виношував ідею виявити зв’язок між ірландською та африканською музикою і знайти гармонійне поєднання фольк мелодик різних континентів на основі сучасних поп-ритмів. Допомогли з втіленням такої ідеї – колеги – продюсер та мультиінструменталіст JamesMcNally, вокаліст та поет, збирач та аранжувальник фольклору Iarla Lionaird, а також продюсер, саунд інженер та програмувальник Martin Russell.

Першим значущим виступом гурту було прийняття участі у фестивалі WOMAD в Редінгу, Англія, у 1995 році. А в 1996 році на лейблі Peter Gabriel Real World вийшов перший диск – «Volume 1», котрий критики назвали доволі вдалим поєднанням культурних традицій.

Afro Celt Sound System – проект, що активно запрошував до співпраці інших музикантів виконавців етнічної музики африканських народів, кельтського фольку, індійських мелодик… За роки існування формації в ньому приймали участь на духових інструментах Moving Hearts та Ronan Brown, виконавець на народному Кенійському інструменті Ayub Ogada, вокаліст та виконавець на Гвінейському струнно-щипковому інструменті – кора – N’Faly Kouyate, виконавець на барабанах дхол і таблах Johnny Kalsi, виконавець на джембі та «говорящих барабанах» Moussa Sissokho, флейтист та волиняр Emer Mayock.
Учасники гурту Бааба Маала та Shoonglenifty (виконавець на мандоліні, бонгах, банджо, гітарі, фіддлі та ін..), син Jack Bruce – John Bruce (клавішник та програміст, на жаль, помер від астми), а також самі Peter Gabriel та Robert Plant, відомі своїм захопленням неєвропейськими культурами.

Дебютний концерт у США відбувся в липні 1997 року. Тему першого диску продовжили альбоми «Volume 2: Release» (1999, номінований на «Греммі») та «Volume 3: Further In Time» (2001).

Гурт багато гастролює, в тому числі й країнами Африки, займається збором фольку різних країн та «екзотичних» музичних інструментів.

Їх музика вирізняється з поміж хвилі виконавців осучаснених етно композицій поєднанням електронної основи з автентичними тембрами оригінальних інструментів, злиттям в єдине здавалось би несумісного - попритм структури, своєрідність мелодики африканських барабанів та кельтських наспівів.

Слухайте та насолоджуйтеся.

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=feZL8sd3ro8" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=feZL8sd3ro8</a>

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=VJ55Jp3FQWs" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=VJ55Jp3FQWs</a>
ДИСКОГРАФІЯ

Приховано: Показати

ЯЯ

Yann Tiersen - Ян Терсьєн

БІОГРАФІЯ

Приховано: Показати

Ян Терсьєн, уродженець кельтського північча Франції – Бретані міста Брест. З малку здобував музичну освіту та закінчив цілий ряд музичних академій Франції. Після чого займався написанням фонової музики до театральних постановок та короткометражних фільмів, був учасником кількох рок-гуртів.

Випускав студійні записи своєї музики ще з 1995 року («La Valse des Monstres» – пер. «Вальс Потвор» 1995 та «Rue des Cascades» - пер. «Вулиця водоспадів» 1996) то були збірки написаної ним музики до театральних постановок. Та популярність здобув після випуску третього альбому «Le Phare» - «Маяк» у 1998, де Ян широко використовує шумові ефекти притаманні театральним постановкам (на приклад, звуки велосипедного колеса чи друкарської машинки), саме з цього альбому почалася співпраця Терсьєна з відомим музикантом Доменіком А.
Та відомості світового масштабу Ян Терсьєн здобув завдяки добряку і романтику Жан-Пьєру Жене, який вирішив використати композиції Яна «La Dispute», «La Noyee» та «Sur Le Fil» з альбому «Le Phare» у своєму фільмі «Амелі» та запропонував Терсьєну написати й інші треки до свого кіно.
Цікаво, що картина Жан-Пьєра Жене була висміяна критиками та інтелектуальним журі Канського фестивалю, проте стала справжнім Європейським хітом прокату багато чим завдячуючи чарівній та наївній, як дитяча казка музиці Терсьєна. Після тріумфу «Амелі», він випускає два повноцінних диски – «Amelie» та «Le Fabuleux Destin D'Amelie Poulain» з саундтеками, що звучать у фільмі – які здобувають неабияку популярність та ствердили його статус молодої зірки й самого «ніжного» композитора останнього десятиліття.

У своїх композиціях Ян Терсьєн дотримується мінімалізму, багато виконує особисто на фортепіано, акордеоні, скрипці, мандаліни. Широко використовує тембри інструментів для дітей – дитячого фортепіано, клавікорду, дзвіночків чи мініатюрної гітари. Застосування таких тембрів додає його музиці щирості та проникливості, дитячої відвертості та наївності. Та він продовжує доповнювати власну музику не музичними тембрами чи ефектами звучання, на приклад, ті композиції, що звучать наче з грамофону.

Терсьєн продовжує працювати у кіно – пише музику до фільмів (та випускає повноцінні альбоми з саундтреками під тими ж назвами) «Good Bye Lenin» реліз у 2003, «Tabarly» 2008.

Останній альбом «L’Absente» , що можна перекласти як «Відсутня», навмисно електричний – у якому електронне звучання перемежовується із романтичними струнними частинами, фортепіанними пасажами і доповнюється різними за тембром голосами в тому ж числі й самого Терсьєна. Для запису цієї збірки був зібраний чудовий виконавчій склад музикантів: Віденський симфонічний оркестр, французький гурт Tetes Raides, вокалістів Lisa Germano, Neil Hannon, Dominique A, Sacha Toorop та інших

Сам Терсьєн говорить, що вибирає музикантів серед власних друзів чи людей духовно йому близьких. Так, на приклад, непрофесійний вокал акторки Наташі Реньйо йому допоміг саме своєю не академічністю, утворюючи атмосферу близькості, майже інтимності у виконанні певних композицій.

Його музика характерна простотою гармонії, ба навіть примітивністю гармонічної складової, різнобарвною ритмікою та яскравими тембрами, що не залишають байдужими наші серця.

ЯЯ

ЯЯ

Gabin

Джазовые эксперименты зачастую дают необычные результаты. Яркий пример — Gabin: открытие прошлого века — культ века нынешнего.

ВІДОМОСТІ ПРО ГУРТ

Приховано: Показати

Джаз, по определению, не может быть обречён на провал. Никогда и ни при каких обстоятельствах. Это аксиома, и она не требует доказательств. Другое дело — музыка электронная. Стиль, прямо-таки, сказать на любителя. Жёсткая, зачастую холодная и неприветливая, от которой на милю веет злостью и разочарованием. У такой музыки нет вроде бы совсем никаких преимуществ. У джаза наоборот. Например — полная сочетаемость с тем, что может казаться абсолютно несовместимым. Так родился Gabin.

Проект появился на свет после того, как одержимый джазовый бас-гитарист Макс Боттини (Max Bottini), никому ещё тогда не известный, познакомился с ди-джеем Филиппо Клэри (Fillippo Cary). Оба с ума сходили от музыки, поэтому общий язык нашли достаточно быстро. Также нашли и силы создать нечто оригинальное, дерзкое и индивидуальное. Провели несколько репетиций, после чего сколотили команду и назвали безобразие в честь итальянца Жана Габена (ребята его творчество любят и уважают). Сначала, правда, думали называться The Jean Gabin of Rome, однако, подумав, решили, что получается очень сложно и долго. В результате остался просто Gabin.

Боттини всегда был человеком общительным. На заре своего творчества ему довелось сотрудничать с саксофонистом Cтефано Ди Баттиста, послом итальянского джаза на лейбле Blue Note и Аной Каррил Обиолс из скандальной Mano Negra. Все эти личности, безусловно, повлияли на формирование его музыкальных вкусов, однако музыка Gabin получилась совершенно иной.

Первый одноимённый альбом сошёл с конвейера компании Virgin в середине 2002 года и сразу же завоевал сердца истинных любителей смелых экспериментов. Он наполнен энергией цыганских струнных гитар, трип-хоповыми скретчами 90-х, трансом (мягким и очень текучим) а-ля Paul Oakenfold и этническими экспериментами в духе Deep Forest. Ну и, конечно же, прослушиваются настроения законодателя жанра — Cafe Del Mar.

Изначально планировалось раздвигать барьеры современной поп-музыки, взяв джазовую основу, разбавив всё это типичным "чилл-аут" с андеграундным хаусом. Однако, сведя первую композицию, парни поняли, что получается недурно, и решили "добить" конкурентов, отказавшись от единого стиля. До сих пор ломают головы музыкальные критики, как же всё это безобразие обозвать. Ведь Gabin несёт в себе латино-джазовые настроения (в мягком ретро-стиле), сплетённые оригинальными техногенными сэмплами. И никакой структуры и композиции. Музыка тянется, лавируя от композиции к композиции, меняя настроение ежеминутно.

Макс Ботини, настоящий джазовый гитарист, умело преподносит импровизационные настроения. Клэри же, профессионально владеющий вертушками, засемплировал джаз до неузнаваемости, наложив на творчество коллектива отпечаток трип-хопа. Он же принёс в Gabin присущую многогранность. Клэри сводит композиции таким образом, что даже самая обыкновенная bossa-nova превращается в бушующий поток эмоций и ярких красок, уносящий всякого, кто осмелился противостоять Gabin в нереальное измерение. Именно оттуда выплывут клавишные, сглаживающие неровные углы электронных экспериментов. Ещё через какое-то время обязательно появится французский аккордеон. Инструмент абсолютно, казалось бы, бесполезный. Однако именно пресловутая гармошка придаёт музыке текучесть и стройность. Без неё Gabin был бы жалкой пародией.

Однако, главный козырь Gabin, как ни крути — роскошный вокал Даниэлы Волпе (Daniela Volpe). Она не поёт, она растекается по всему диску, изредка пропадая, чтобы через какое-то время снова ворваться в сознание. Слушать этот чарующий голос можно до бесконечности, однако Gabin поклонников не балует, ограничиваясь лишь полуторачасовым выступлением. Но и этого достаточно для того, чтобы надолго лишиться рассудка. В хорошем смысле этого слова.

С тех пор как Filippo Clary и Max Bottini, полушутя обыгрывая эллингтоновскую вещь "It don`t mean a thing" почти случайно превратили ее в культовый хит, известный теперь всему миру как "Doo Uap Doo Uap Doo Uap", с ними произошло много интересного. Сначала они обнаружили свой совместный проект Gabin в итальянском Top 10, вскоре после чего проснулись не просто знаменитыми, а мегапопулярными на всей планете - от Штатов до Новой Зеландии, и от Аргентины до России. Их альбом был выпущен более, чем в 35 странах, а их треки вошли в сотни самых престижных компиляций, представляющих electro-dance, chill out, jazz и другие модные стили.

Слава Gabin распространилась с космической скоростью и на них посыпались запросы на ремиксы многочисленных хитов, в числе которых такие знаковые как Fever легендарной Пегги Ли, вошедшая в ее трибьют, и композиция Marc Moulin для юбилейного альбома, посвященного The Pink panther.

Но даже при такой бешеной востребованности, Gabin нашли время для работы над новым собственным альбомом. Основной мыслью при его создании для них было не отказываться от своих прежних музыкальных идей и стилистических направлений, использованных на дебютной пластинке, а представить их в новой перспективе. В то же время горизонты второго опуса Gabin определенно сдвинулись в западном направлении, в сторону любимых заокеанских стилей soul и blues. Для более успешного достижения поставленных целей, Gabin с особой тщательностью подходили к выбору представленных на своем альбоме артистов. Так появилась идея пригласить рок-н-ролльного Эдвина Коллинза (Edwyn Collins), чей голос звучит на первом сингле Mr freedom с нового альбома. Поэтесса Lisa Lore украсила декламацией собственных стихов композицию Africa. Леди-джаз Dee Dee Bridgewater сотворила магию потрясающего трека Into my soul, а ее дочь Шина, унаследовавшая немалую долю материнского таланта записала вокальные партии еще в трех треках пластинки. Таким образом, вместе с полюбившимися всем стильными лаундж и чилл аут ритмами, Gabin выплеснули на заждавшуюся их нового релиза мировую клубную сцену целый океан по-настоящему прекрасной и глубокой музыки.

ЯЯ

Gabin
ДИСКОГРАФІЯ

Приховано: Показати

Azazello

Молодець. РОбиш потрібну справу. А то всюди звучить попса, аж не цікаво

Azazello

Привіт, ЯЯ. У нас вчора вибило світло і ми не договорили. Прийде син зі школи і скине адресу свого скайпа. По можливості скинь музику, яку пропонувала. Дійсно класно.

smm

ЯЯйка, вже все перечитала - ДЕ ПРОДОВЖЕННЯ? Я знаю - у тебе великий архів музики - не будь жадіною. Може щось із свого східного набору?

romashkin

афтар, пиши исчо

Tandylight

Я теж в захваті і від Афрокельтики, і від Сікрет Гарден і від Джона Петручі і від Діп Фореста

Джона петручі і Сікрет гарден тепер маю і в своїй бібліотеці з твоєї подачі. Дякую все дуже гарно

ЯЯ

Справжній формат - НА ДОБРАНІЧ від ЯЯ - колискові...
формація - Beijing Angelic Choir
про який мені зовсім нічого не відомо, та тим не менше - його варто послухати - чи то запропонувати власній дитині перед сном

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=QlaT_MCFKy4" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=QlaT_MCFKy4</a>

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=SxtVxoIC1U4" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=SxtVxoIC1U4</a>
композиціям у котрих звучать дитячі голоси додають неаби-якого шарму супровід народних інструментів

Приховано: Показати

ЯЯ

Beijing Angelic Choir

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=C_S5kZrHQYY" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=C_S5kZrHQYY</a>

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=wkK2Qwc2HbI" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=wkK2Qwc2HbI</a>

Приховано: Показати

Вільний форум міста Калушa

Форуму:

Автор Тема: "На добраніч від ЯЯ" (Прочитано 247957 раз)