Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Lyolik]

Андрій Середа (український співак, артист, лідер гурту «Кому Вниз") виконує власні філософські, нецензурні (?) вірші.

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=oTPOZO5nikE" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=oTPOZO5nikE</a>
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=cLfc15JDHgk" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=cLfc15JDHgk</a>

"Вивалив Сміх" ОБЕРЕЖНО МАТЮКИ!!!
<a href="https://www.youtube.com/watch?v=ryYAz30zY54" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=ryYAz30zY54</a>

[newroman]

Здравствуй, мальчик за серым щитом,
Выполняющий мерзкий приказ!
Как же ты пожалеешь потом,
Что сегодня стреляешь в нас!
Ты кого защищаешь, сынок?
Тех, кто дал поглодать тебе кость?
Ну, зачем? Почему? Как ты мог?
Ты ведь в этой стране не гость!
Кучу денег притащишь домой,
Год не будешь вставать с дивана!
Только помни, на деньгах - кровь!
Кровь Сережи и всей Украины!
Когда будешь лететь в Шарм – эль – Шейх,
Отдыхать после братоубийства,
За тобой потянется шлейф -
То проклятья за Юру Вербицкого!
Когда будешь лететь назад
И тащить шмотья чемоданы,
Не забудь, что это - глаза,
Те, что выбили на Майдане!
Когда будешь сыну и дочке
Покупать игрушки и велик,
Не забудь - это печень и почки,
Что отбили у вас в райотделе!
А когда квартиру получишь,
Голяком в теплой ванне ляг.
Вспомни парня, которого мучил
На морозе ваш толстый хряк!
Мальчик-мальчик… погоны померкнут,
Деньги кончатся… жизнь продлится!
И короткого слова «Беркут»
Ты до гроба будешь стыдиться!

[DVania]

В. Маяковский ДОЛГ УКРАИНЕ

Знаете ли вы украинскую ночь?

Нет, вы не знаете украинской ночи!

Здесь небо от дыма становится черно,

И герб звездой пятиконечной вточен.

Где горилкой, удалью и кровью

Запорожская бурлила Сечь,

Проводов уздой смирив Днепровье,

Днепр заставят на турбины течь.

И Днипро по проволокам-усам

Электричеством течет по корпусам.

Небось, рафинада и Гоголю надо!

Мы знаем, курит ли, пьет ли Чаплин;

Мы знаем Италии безрукие руины;

Мы знаем, как Дугласа галстук краплен...

А что мы знаем о лице Украины?

Знаний груз у русского тощ -

Тем, кто рядом, почета мало.

Знают вот украинский борщ,

Знают вот украинское сало.

И с культуры поснимали пенку:

Кроме двух прославленных Тарасов -

Бульбы и известного Шевченка, -

Ничего не выжмешь, сколько ни старайся.

А если прижмут - зардеется розой

И выдвинет аргумент новый:

Возьмет и расскажет пару курьезов -

Анекдотов украинской мовы.

Говорю себе: товарищ москаль,

На Украину шуток не скаль.

Разучите эту мову на знаменах-лексиконах алых,

- Эта мова величава и проста:

„Чуешь, сурмы загралы, час расплаты настав..."

Разве может быть затрепанней да тише

Слова поистасканного „Слышишь"?!

Я немало слов придумал вам,

Взвешивая их, одно хочу лишь, -

Чтобы стали всех моих стихов слова

Полновесными, как слово „чуешь".

Трудно людей в одно истолочь,

Собой кичись не очень.

Знаем ли мы украинскую ночь?

Нет, мы не знаем украинской ночи.

[Lyolik]

ДО ЯКИХ ТИ ДОЗВОЛИШ ДІЙТИ, БОЖЕ, МЕЖ ???
Що не день - наче вдих чадом спалених шин,
Постріл в спину від Каїна-брата.
Хто зі сплячки цих демонів зла воскресив,
Щоб наш дух волелюбний розп'яти?
Що не день - морок віч хижих орд москальні,
Знавіснілих від "Слава Вкраїні!",
Що виплескують гнів, мов цариця на Січ,
Так, мов ми без вини щось їм винні.
Що не день - страх падінь у провалля біди,
Де нема й на життя уже права,
На цім дні ріки сліз збожеволілих вдів,
Чиї рани відча'ю кривавлять.
Що не день - вир зневір, круговерті нещасть,
У які ми засмоктані Звіром,
Де могили героїв так гучно мовчать,
Аж у скронях випалюють діри...
Вигоряє душа, мов стерня від пожеж,
Що не день - розроста попелище.
До яких ти дозволиш дійти, Боже, меж
Цій орді, що Вкраїну так нищить ???

Наталія Крісман

[Lyolik]

Vladimir Jyuty
Мені наснилось, що вони зустрілись
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
"За що тебе? " "За Україну, друже мій. "
"Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають... Вас тепер за що?"
"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."
"А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.
Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Большевики готовились до бою,
Я йшов на смерть... а жити так хотів."
"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."
... Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате мій."