Спочатку відповіді на запитання, потім даю пояснення позиції.
Коли я йшов з УІТ на Карпатнафтохімі у вересні 2007 року, то моя середня з.п. на руки в довідці за півроку була 2150 грв. Посада була - начбюро. Якщо потрібно, то довгу назву підніму з трудової. Тоді ще не було курсів, в котрі вкладено біля 6000 грв, не рахуючи транспорту і проживання в Києві. Ще не було досвіду роботи самотужки на іншому підприємстві. Дуже цінний, до речі. Тоді це здавалося мало і літр бензину коштував 5 грв. І долар коштував 5 грв, а не 8. Життя показало зворотнє.
Пропозиція роботи на Білайні звучала від бувшого головного інженера Франківського відділення Білайну,
кортрий перед тим працював у калуському відділенні Укртелекому. Імя розголошувати не можу, хіба бажаючим на вушко скажу.
Заміри продуктивності Мандарина проводилися торентами з достаньою кількість роздаючих. Десь від 5 до 10 разів на протязі останніх 2 тижнів. У всіх випадках я досягав заявленої швидкості. За 10 місяців експлуатації мною було замічено 2 випадки нероботоздатності Інтернету. Нічні закачки не практикую. В домашньому інтернеті знахожуся 1-2 години на добу, в основному у вечірній час.
Відповідь від: 21 Березня 2011, 01:57:41
Пояснення позиції.
Про закиди до місцевих колгоспів взагалі - то є стаття "Статистика проти малого бізнесу", опублікована на Економічній правді 08.02.2011. Є також відповідна стаття "Статистика проти великого бізнесу", від 14.02.2011.
Маю особистий досвід спілкування з менеджерами великої компанії, коли я не міг отримати абсолютно стандартну послугу на протязі місяця. І це не державна компанія. І це компанія, котра хвалиться на сайті, що отримала сертифікат якості з менеджменту. Так як цей досвід стосується чисто мобільного звязку, то в розділі Інтернет його приводити не обовязково. Але мож робити висновок, що в межах однієї компанії методи управління будуть однаковими, дарма що підрозділи різні.
Стосовно закидів про медстраховку і офіційне працевлаштування. Знаю про інснування типової практики неоплати працівникам виходів у вихідні і святкові. Дають відгули замість зарплати. За цим навіть не треба ходити у Франківськ. Наголошую, це стосується не мобільних операторів Київстар чи МТС. Але вони є типовими представниками російського бізнесу і російських методів управління. Втім, цей абзац написаний, аби врівноважити шанси маленьких і великих.
По відмовах все просто. Якщо у вас поламалася мобіла, то ви берете другу і викорстовуєте її, поки перша на запрацює. Багато провайдерів у Калуші можуть похвастатися, що вони мають два незалежних джерела постачання Інтернету? Чернівецький провайдер "Сакура" наприклад таке має, але його ціни таки трохи вищі від середніх по місту. На підприємстві, де я зараз працюю, за резервний канал платяться такі самі гроші, як і за основний. Незалежно від того, що його завантаження 2-3%.
Тому, панове споживачі, не літайте в хмарах. Не може бути якісне і дешеве одночасно. Це не реклама, а реальне життя. Маємо дешеве і неякісне. Можливо, як прийде Київстар, будемо мати дороге і якісне. Дай боже.
До речі, хтось має інформацію про просування дротового інтернету від Київстару в Долині чи Рожнятові? Поділіться, ради цікавості.
Відповідь від: 21 Березня 2011, 02:32:26
Не сподівайтеся, що прийде новий і все буде шовково.
І у випадку малих, і у випадку великих провайдерів: Це типова система масового обслуговування. Курс СМО читається на компютерних спеціальностях. Сподіваюся, на економічних теж. Втрати заявок обслуговування завжди будуть. Бо для відсутності втрат заявок прийдеться наймати додатковий персонал.
Практика роботи великих компаній показує, що при великій аварії їхні супорти просто перестають піднімати слухавку. Бачив це на прикладі роботи Оптіми, або Авалівського клієнт-банк, чи прийому звітів пенсійного.
Того року навесні погоріли кабелі біля КМЗЗ. Сиділи усі на хімії без звязку з Інтернетом більше ніж 6 год. Незалежно, великий провайдер, чи малий. Пожежа не ділить кабелі на багатих і бідних.