Так от , так сі стало , що батьки Кольцова були моїми судсідами по вул Калініна. То були старші поважні пенсіонери , мама була вчителькою , а тато ветеран війни . Володя (Кацуля) черговий раз повернувся з мест не столь атдальонних десь 1976-77 рік . І тогди нам , пацанам , підліткам , які гуртувались довкола пивзаводу , прийшлось особисто познайомитись з тою веселою компанією .
То було перше післяволєнне покоління , всім будо біля 40 років . Такі собі старші поважні дядьки , завжди гладенько поголені ( на відміну від сучасних ледарів ) чисто вбрані і завжди з ароматом "Тройного" одеколону в перемішку з ранковим алкоголем . Так що якщо думаєте , що то були "бомжі" , то помиляєтесь . То , як тепер кажуть був, центровський "бомонд" .
В компанію входили - Кацуля , Басуля , Мотя , Ташкент і Юра Кульберг . Кульберг був самий інтелегентний і самий заможний серед них . Тато його був завмагазином на кільці пасьолка і жили вони на загіррю біля молокозаводу . Самий нарваний був Кацуля , тому й постійно сидів по тюрмах . Басуля , Мотя і Ташкент були , як тепер кажуть , "тіхімі алкоголіками" , тому вреда от ніх не било .
На відміну від усього робочого класу міста Калуш , ця компанія виділялась одним - вони ніде не працювали . Звісно десь числились на роботі , але спосіб життя не давав їм можливості ходити на ту роботу . Робочий клас випивав пиво з горівочкою тільки після трудового дня , а центровська еліта починала робочий день в "Чайній" , далі "під ясенами" , потім йшли в "шашличну" чи в "пельменну" . Ну а трудодень завершали в "Прикарпатському" . І пили вони , ніяке не пиво , а тільки вишукані напої на шкалт "Червоне міцне" чи "Портвейн молдавський" , ну на край "Рубін" . А закусували цукеркою "Ромашка" . Гурмани
Вся їх маргінальність полягала в тому , що вони вели вільний , демократичний спосіб життя , а більшість працездатного покоління Калуша ходила на рабську радянську роботу і просто їм заздрила .
Ну а Іван Мостиський був просто від народження хворою недолугою людиною , над якою гріх сміятись .
Тепер відносно того опуса . Склалося таке враження , що автор , так як і наш ББА , з раннього дитинства ненавидів радянську владу. А всі тоті епітети і жовчний сарказм , формувались під впливом того , ніби радянська влада довела його сімю до злиднів , тато не вилазив з "Шашличної" , а мама стала привокзальною курвою аби прогодувати дітей .
Хоча було зовсім інакше . В 1973 році був зданий перший житловий будинок в мікрорайоні Рубчака . І в тому будинку за №11 в першому підїзді , на першому поверсі отримала від клятої радянської влади трьохкімнатну квартиру сімя Іванюченків , тато , мама і двоє синів . Поважні інтелегентні батьки , здорова радянська сім"я.
Діти ходили в російську школу №2 . Це говорить про те , що в сім"ї з дитинства спілкувались тільки російською мовою. Дітям з Копанок , Новиці чи Пійла не було що робити в СШ№2 , а Іванюченки були не місцеві . Ну ви пойняли .
Старший з братів після школи поступив в "Мареходку" в Нікалаєвє , мабуть ходив по марям і разним странам , але в Калуш він вже не повернувся , тільки у відпустки . Тому все , що написано в тому опусі , всі тоті казочки і легенди , почуті з третіх рук , і ніякого відношення до реальності не мають , тому що автор сам був тоді дітваком , і ніхто його до "Шашличної" не пустив би .
Так я до чого - людина виросла в квартирі наданій радянською владою , була жовтенятком , піонером , комсомольцем , а щоб пливати по морям треба було стати камуністом . А тепер це щирий пронаціоналістичний патріот, який в кожному своєму опусі ганчує своє тяжке радянське дитинство . От так і народжуються манкурти .
Ну й висновок . Одне покоління змінює інше , і в кожному поколінню є свої маргінали . Мотю з Ташкентом змінили Зварич , Тимусь і брати Гелети . В кінці 80х поперла наркоманія , і помінялись маргінали . В 2004 з"явились щирі маргінали . В 2014 появились маргінали "камуфляжники" . Тепер у вас маргінали "ТЦК". З роками якийсь черговий Ян Чернецький буде розказувати про "героїв свого часу" .
Доречі , а що тепер в Калуші модно ? Нюхати , курити чи колотись ? Чи може в повазі традиційні методи
Всі ми однакові , у кожного покоління свої маргінали , і своє життя
Автор
Тема: Історія Калуша в обличчях. Корінні калушани. (Прочитано 140653 раз)