Вільний форум міста Калушa
Різне => Віра, релігія, філософія, світогляд => Тема розпочата: IxIXIxI від 24 Липня 2007, 16:36:09
-
Що ви розумієте під цим словом? До чого схиляєтесь: "від долі не втечеш" та "те що повинно статись те станеться", чи "кожен сам творець своєї долі" та "долю придумали слабкі люди, щоб оправдати свої помилки".......?
Тобто, на вашу думку, наша доля наперед визначена, чи ми будуємо її самі?
-
Екклезіяста 9:11
"Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!"
А перевод Москаленко говорит: «час і випадок»
2 Петра 3:9
"Єгова не зволікає з виконанням своєї обітниці, як декотрі вважають, а виявляє до вас терпіння, бо не хоче, щоб хтось був знищений, але щоб усі прийшли до каяття."
Получается, что если существует судьба и Бог её предопределяет, то он не хочет, чтобы не все люди покаялись, а только те, которым он это предопределил судьбой. Он видим это стих говорит противоположное.
Марка 3:35
"Хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати"
Если всё, что делают люди было предопределено Богом или другими словами было Его волей, то все имели такое же отношение с Богом, о котором говорит Иисус. Однако, Иисус сказал некотрым людям, что их отец дьявол (Iвана 8:44)
Повторення закону 31:20, 21
"Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого, то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка... Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того краю, що Я присягнув"
Обратите внимание, что способность Бог предвидеть последствия ихнего поведения, не значит, что он ответственный за неё или что Он предопределил ихнюю судьбу, чтобы Его избранный народ начал служит идолам.
Повторення Закону 31:19,20
"Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,
щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм."
Бог даёт право выбора. Если бы он предопределял судьбу человека, то какой смысл в выборе?!?! С этого стиха видно, что всё зависит от человека, он сам определяет свою жизнь.
Простой пример. Отец говорит сыну, чтобы он купил что-то в магазине, но в тоже самое время, но закрывает его дома. Прийдя вечером домой, Отец ругает сына за то, что он не был в магазине.
Что-то похожее с судьбой. Бог пишет какой-то человеку судьбу, что он будет убивать людей и за это же его наказывает, что он переступил Его закон "Не убей!" Театр какой-то получается!
-
До чого схиляєтесь: "від долі не втечеш" та "те що повинно статись те станеться", чи "кожен сам творець своєї долі" та "долю придумали слабкі люди, щоб оправдати свої помилки".......?
Перші два варіанти - для фаталістів або людей, які пасуть задніх.
Я більш схильний до третього варіанту.
Четвертим тезисом Ви самі пояснюєте все
-
...на вашу думку, наша доля наперед визначена, чи ми будуємо її самі?
Дуже добре відповів Flash:
Бог даёт право выбора. Если бы он предопределял судьбу человека, то какой смысл в выборе?!?!
Можу додати, що наперед визначене наше покликання, а не доля
-
Ц1лком зг1дна,долю ми можем м1няти сам1,дуже часто поступаючи не по вол1 Бож1й,що 1 зм1нюе нашу долю.Та 1 покликання ми не завжди приймаем,а уникаем.Або боячись,або сумн1ваючись,або не знаючи його,покликання....
-
Жодній людині Бог не дозволив з'явитись у цей світ без дарів і талантів. Саме вони визначають наше покликання. Шукаючи ту сферу діяльності, що відповідає покликанню, ми пізнаємо себе.
Згадаймо видатного українського мислителя Г.С.Сковороду та його ідею "зродної праці". Центральне місце у вченні Сковороди посідає принцип самопізнання. Вираз "пізнай самого себе" як відомо, був написаний ще над входом до храму Аполлона у Дельфах. Здійснення його Сократ вважав умовою доброчинності. Але за всієї співзвучності сократівського принципу із закликом до самопізнання, що визначає спрямування всієї філософії Г.С.Сковороди, між ними існує істотна відмінність.
Для Сократа самопізнання – насамперед акт інтелектуальний, який приводить до знання та розуміння. Сенс доброчесного життя полягає у перетворенні навколишнього світу відповідно до істини, одержаної саме під час пізнання. Сковорода, спираючись на традиції східнохристиянської філософії, розуміє акт самопізнання як процес реального наближення людини до Бога шляхом заглиблення у себе. І результатом цього процесу постає не зміна навколишнього світу, а перетворення людини, обоження її. У самопізнанні, з погляду Сковороди, полягає сенс людського життя. У процесі його людина розкриває саму себе, повертається до глибинних основ свого існування.
-
є російсе прислівя кожен кузнєц своєї долі. щодо роботи то треба займатись тією роботою яка подоається. щодо кохання то треба жити з тією людиною яку дійсно любиш. щодо хоббі треба захоплюватись тим що дійсно в кайф. інакше все це марно.
-
є російсе прислівя кожен кузнєц своєї долі. щодо роботи то треба займатись тією роботою яка подоається. щодо кохання то треба жити з тією людиною яку дійсно любиш. щодо хоббі треба захоплюватись тим що дійсно в кайф. інакше все це марно.
В принципі згідний, в ідеалі воно то все так... Хоча, це вже якось ближче до теми щастя...
p.s. А от "російське" прислів'я ти класно процитував :)
-
Що пос1еш,те й пожнеш.Так говорить укра1нська приказка. Це теж оприд1ляе нашу долю,так ми 11 можем зм1нити.Тому треба завжди бути обачним в своему житт1
А ще приказка з Б1бл11
Не роби ближньому те,що соб1 не бажаеш
Роблячи добро 1ншим,ми робим 1 нашу долю кращою.
Кожна людина в житт1 шукае себе:навчання,робота,одруження...Я не буду цитувати Б1бл1ю,бо для багатьох буква н1чого не говорить,але в кожного е своя доля,визначена Творцем.От коли ми почнем задумуватись над тим,чи можна зм1нити долю,то це якраз час звернутись до Нього,у Нього нав1ть волосся наше перераховане,що мене,особисто,дуже радуе... :)
-
Тобто виходить, що ми діємо самостійно, але під постійним і повним контролем. А от певні сценарії подій нашого життя нам задаються, чи ні. Бо якщо навіть того нема, тоді не варто взагалі говорити про існування якоїсь там долі. Дійсно ми самі по собі і самі все за себе вирішуємо.
-
Тобто виходить, що ми діємо самостійно, але під постійним і повним контролем...
Бог не втручається в життя людини, поки вона не звернеться до Нього
А от певні сценарії подій нашого життя нам задаються, чи ні. Бо якщо навіть того нема, тоді не варто взагалі говорити про існування якоїсь там долі.
Долі, у розумінні визначеності наперед, не існує
Дійсно ми самі по собі і самі все за себе вирішуємо.
Людина згідно Божому задуму має право вибору. Або людина навертається до Господа і підкоряє своє земне життя Йому, отримуючи в нагороду життя вічне в раю, або людина живе під впливом диявола, помилково вважаючи що діє самостійно
-
А що конкретніше відбувається після підкорення свого життя Йому? В плані втручання. Я розумію, що Господь допомагає слідувати життєвим шляхом, але чи направляє він нас на правильну дорогу безпосередньо, чи через своє вчення, яке стає нашим переконанням?
-
А що конкретніше відбувається після підкорення свого життя Йому?
Народження згори (див. http://forum.kalush.info/index.php?topic=76.msg1541#msg1541)
А що конкретніше відбувається після підкорення свого життя Йому? В плані втручання.
Симптоми індивідуальні :)
Я розумію, що Господь допомагає слідувати життєвим шляхом, але чи направляє він нас на правильну дорогу безпосередньо, чи через своє вчення, яке стає нашим переконанням?
Боже Слово дає кожному християнину особисті відкриття. Свідченням того, що певне місце Писання є відкриттям від Бога саме для тебе і для конкретної життєвої ситуації, являється відповідь на твою молитву про це слово. Бог також говорить до нас вустами віруючих, які нас знають, вустами наших духовних наставників, священнослужителів
-
Хто як ставиться до передрікання долі гадалками?
-
Хто як ставиться до передрікання долі гадалками?
Хм... Взагалі, в окремих випадках, можливо, в цьому щось і є (доля правди), та особисто ніколи не користувався їхніми послугами та й, в принципі, не збираюсь... Люблю сюрпризи :)
-
Гадалки теж духовн1 особистост1,т1льки дух у них не той...Так,вони можуть предректи правдиву долю,але оск1льки ми в1римо в1д почутого,то,почувши в1д них 1нформац1ю,сам1 перекручуем соб1 те,що може 1 не повинно було у нас бути...
Колись давно,я 2о ти р1чна зустр1лась з ж1нкою,яка взяла мою руку 1 сказала мен1...
-Ой,дитино,в тебе хороший чолов1к,так сильно любить тебе,але не жилець в1н...молодим п1де...Але ти не думай...Буде в тебе чолов1к,який буде тебе сильно любити...
Що вам сказати...Як каже doktor-maks ,краще напиш1ть,от 1 пишу... ще був у мене випадок...Коли я ув1рувала,п1сля покаяння мого чолов1ка,послала мене мама в1ск злити...Не хот1ла я,знала,що то не добре...Що треба молитись,а не по бабкам ходити...Але маму послухала,п1шла помолившись...С1ла там,почала мен1 ж1нка в1ск зливати...Раз,другий,трет1й...Як не злие,переверне,а в мене там паляниця плоска...Такого не бувае...Так н1би стерто все...Я то знала,що це Божа робота,а ж1нка злякалась...
Так що вс1м,хто хоче долю свою взнати,просто порада,шукайте Бога....А Бог 1 долю в1дкрие,1 все додасть,чого не хватае,а може в1дн1ме ;),це вже Йому видн1ше :)
-
А мені недавно довелося скористатися. Точніше не довелося, а випадково так сталося і як не дивно мало позитивний ефект. Я тоді себе фізично чомусь досить погано почував і тому навіть не хотів думати про майбутнє. Гадалка мене заспокоїла. І от я вже рік живу спокійний, що все буде ОК. Вона в принципі і не гадалка ніяка, просто мабуть хороший психолог. Парадокс у тому, що поки що все про що вона наговорила - збувається :o
Вважаю, що не варто ходити до гадалок, хіба, якщо не у Бога шукаєш відповіді і підтримки, бо розучився, або ніколи не вмів з Ним спілкуватися.
-
А мені недавно довелося скористатися. Точніше не довелося, а випадково так сталося і як не дивно мало позитивний ефект. Я тоді себе фізично чомусь досить погано почував і тому навіть не хотів думати про майбутнє. Гадалка мене заспокоїла. І от я вже рік живу спокійний, що все буде ОК. Вона в принципі і не гадалка ніяка, просто мабуть хороший психолог. Парадокс у тому, що поки що все про що вона наговорила - збувається :o
Вважаю, що не варто ходити до гадалок, хіба, якщо не у Бога шукаєш відповіді і підтримки, бо розучився, або ніколи не вмів з Ним спілкуватися.
P.S. Написав це перед тим як Світ написала своє повідомлення, але коли посилав Світ виявилася швидшою ;)
-
P.S. Написав це перед тим як Світ написала своє повідомлення, але коли посилав Світ виявилася швидшою ;)
;)Напевне просто ран1ше почала писати
-
Мусів пояснити, бо вийшло так ніби я повторюю написане тобою, хоч насправді написав ще не бачивши твоєї відповіді. Прикинь як думку прочитав :duvno
-
От так,чим част1ше люди сп1лкуються,тим скор1ше стають под1бними...Скоро вс1 станем думати одинаково :)
-
Світ виявилася швидшою ;)
Та вона як метеор гасає по темах! :)
-
:-[
Бо мен1 ц1каво все,що у вас 1 з вами в1дбуваеться...
-
Так що вс1м,хто хоче долю свою взнати,просто порада,шукайте Бога....А Бог 1 долю в1дкрие,1 все додасть,чого не хватае,а може в1дн1ме ;),це вже Йому видн1ше :)
Вважаю, що не варто ходити до гадалок...
Підтримую. Але не треба недооцінювати вплив гадалок, медіумів, чаклунів та інших ворожбитів на людей, бо серед них можуть опинитись близькі вам люди. Звичайно, серед так званих провидців є і шарлатани, і шахраї, але є також представники, що мають практику реального впливу.
Питання: чи ви вірите в те, що ворожбити входять в контакт з потойбічним світом?
Svit відповідь знає
-
думаю що ні. Просто вони використовують дані нам природою чуття на більше відсотків ніж більшість людей, які втратили цей дар.
Приклад телекінез і телепатія. Ми самі знаємо відповіді на наші питання, просто шукаємо когось, хто б нам сказав то, що ми ітак знаємо.
-
думаю що ні. Просто вони використовують дані нам природою чуття на більше відсотків ніж більшість людей, які втратили цей дар.
А я думаю що так. В духовному світі є і темні сили
Приклад телекінез і телепатія...
Це теж явища до кінця не вивчені і не мають завершеного наукового пояснення. Я думаю, що вони мають метафізичну природу
-
Звичайно,що входять в контакт..Духовний св1т мае дв1 сторони.Св1тлу 1 темну.Якщо ми моджем вв1йти в сп1лкування з Богом,то чому не можем вв1йти в сп1лкування з темною стороною?Але питання е ще таке.А що це дасть?До чого це приведе?Чи д1йсно т1,хто називае себе ц1лителями,дають зц1лення?
-
Я не вірю ні цілителям, ні іншим їм подібним. Але є люди, що кажуть наче їм лікарі не змогли помогти, а ворожки помогли.
Я думаю вони мають звязок з потойбічним світом. А якщо і мають якусь силу. то це не від Бога, а від темних сил.
На рахунок передбачення майбутнього то Ісус сказав, що після нього пророків :) не буде, а будуть лише лжепророки.
-
Укладання, розповсюдження і читання гороскопів, а тим більше астрологічних прогнозів, я вважаю однією з форм окультизму. Дуже гарно про окультизм висловилась одна людина:
Грехи в оккультной области, любое суеверие, объяснение примет, предсказания, культ мертвых, спиритизм - равносильны тому, как будто мы отдали ключи к своему телу и жизни (или части из них) в руки империи тьмы. Эти ключи - грех мерзости. Не имеет значения, отдали мы ключи от дома вору сознательно или несознательно, из баловства или по глупости. В один прекрасный день вор ворвется с этим ключом.
/А. Гиппел/
Не дозволяйте марновірству керувати вашим життям і, як наслідок, вашою долею
-
Ми ікноли віримо прикметам, говоримо, що вони збуваються, а преподобний Серафим відповідав у такому випадку:"А ти не вір і не будуть збуватися!"
А в деяких випадках і молитви читаються і хресне знамення накладається, а ось послухайте, що говорить святитель Іоан Златоуст:" Хоч би і імя Святої Тройці закликалося, чи святі споминались, чи хресне знамення накладалось - тікати належить від таких."
:stop:
-
Доля чи промисел Божий?
У Господніх руках жереб наш, тобто доля наша. Як же розуміти цю долю, або жереб? За вченням Церкви, Господь кожному готує долю його в житті тутешньому, земному, і в майбутньому вічному бутті не безумовно, але на підставі передбачення, залежно від того, як буде поводити себе людина в час земного життя. Всупереч цьому вченню, серед багатьох людей поширена хибна думка про долю, чи фатум. Багато хто вірить, що долею для людини уготовані всі обставини життя і навіть усі вчинки й дії, і як вони уготовані, так обов’язково здійсняться, незалежно від нас та нашої волі. Таке твердження про долю запозичене в язичників. На жаль, ці хибні поняття про долю забобонні християни перенесли на Єдиного, істинного Бога, так що деякі з нас цим виправдовують свої тяжкі гріхи, посилаючись на волю Божу. Чи може щось бути нечестивіше цієї упередженої думки про Бога як про невблаганну долю, як про сліпу віру, що володарює світом? Істинно, без волі Божої і волосина з голови не впаде, але Він здійснює Свою волю, не порушуючи у людині її волі. Свобода волі – дар Божий, котрий Господь зберігає навіть у злочинців. Господь дає їй на вибір життя і смерть, благословення і клятву (Сир. 15:14), і лише з власної волі людина може зробити вибір. Бог творить долю людини згідно з тим, що обирає вона сама і чого заслуговує. «Коли хочете і послухаєте Мене, блага землі будуть вам, а коли не хочете і не послухаєте Мене, меч вас поїсть» (Іс. 1:19-20). Отже, винуватцем бідувань, якими Господь погрожує непокірним Йому людям, є не Сам Господь, а люди. Господь усім бажає добра, спасіння і не Він винен, якщо ми всупереч Його умовлянням, напоумленням ідемо шляхом загибелі. За забобонними уявленнями, доля, або фатум, невблаганна. Але про Бога Промислителя цього ніяк не можемо сказати. Його можна вблагати, як показують численні приклади Його милості до тих, хто звертається до Нього зі щирим проханням про помилування. У руках Господа наш жереб, і Господь завжди готовий полегшити його нам. Лише від нас і від волі нашої залежить право заслужити милість Божу.
Ієрей Василь Приходько
http://www.cerkva.info/2007/09/25/fatum.html
-
Доля якщо й існує, то ми її НЕ ЗНАЄМ, все, що ми будем творити на цій землі нею й буде. Просто люди залежні, чи то пак слабкі перед словами інших людей (гадалок, знахарів ітепе) і тому підсвідомо моделюють ситуації, в яких саме так має статися, як "пророковано". В такі моменти людина вразливою стає, і ті слова ще більше її пронизують. Все залежить тільки від нас, просто в деякі моменти вмішуються Вищі Сили, скеровують на якийсь путь, але це на мою думку стається тільки 2-3 рази в житті.
ЗІ: думала, що розділ справді філософський, а не посунутий на релігійній тематиці, трішки не того очікувала, хоча не атеїстка
-
думала, що розділ справді філософський, а не посунутий на релігійній тематиці
Так, твоя правда. Забагато висловлювань святих отців. Проте є і власні думки ;)
-
Спробую і я прийняти участь в обговоренні долі.
Колись, ще учнями 7го класу ми поїхали в трудовий табір в Запорізьку область. І от там хлопці нам розповіли, що вони "викликали духів" і дізнавались своє майбутнє. Наступної ночі, ми 12 дівчаток-мешканок нашої палати провели той самий ритуал... Коли зарухалась книга ми ледь не обпісялись, бо все ж таки не зовсім вірили у містику...Потім, оговтавшись, почали задавати питання. Я спитала, чи посуплю в інститут. На що була ствердна відповідь. Друге питання у мене вихопилось мимоволі: значить я все ж таки закінчу 10 класів школи. На що що була відповідь - ні. То ж я далі і не приймала уже участь в цьому дійстві, бо знала, що неможливо поступити у вищий заклад без 10річної освіти. Та все збулось, як у мене так і в інших учасників цього неподобства. Я справді після 8 класу поступила у технікум, а після нього відразу - в інститут...
Я це до того, що доля існує, віриш ти у неї чи ні. На кожну людину у Бога є свої плани. Кожному щось "записано". А от дорогу до цього записаного, цієї мети ти обираєш сам.
Якщо тобі дано підкорити гору. Ти врешті решт це зробиш. Але ти можеш, йдучи, сіяти добро, а можеш залишати бруд і зло. Тому, там на горі(образно обрано мету) ти будеш пожинати свої плоди. Ти можеш там зустріти людей,які поведуть тебе до просвітлення, а можеш, навпаки - тих, що поведуть таким ж брудними стежками.
Все, стрибає віконечко - допишу в новому повідомленні
Відповідь від: 08 Травня 2010, 15:27:18
Наприклад, гірший приклад, "на роду написано" попасти в аварію - наслідки можуть бути дуже важкі, а можуть бути легші - в залежносі від того ж шляху яким ти йшов. Але обминути цю чашу - в даному випадку аварію, ти не можеш. Бо для чогось тобі ця ситуація дається. Може так ти познайомишся зі своїм майбутнім чоловіком/дружиною, може це для того щоб щось зрозуміти чи змінити в своєму житті...
А ще вірю у те, що Богом дається талант. І ти не маєш права його не використовувати, не розвивати на благо. Ти мусиш цей дар знайти у собі, бо всім якесь уміння дано. Такий, вірю, промисел Божий.
-
Каждый имеет способности от природы, верующий скажет: От Бога. Только не каждый их развивает - это раз. И каждый может предвидеть будущее - это два. Только не каждый это может правильно понять. Просто не все наблюдательны, и не все анализируют события, действия - нам некогда. А потом говорим: доля, фатум. :!! А если уж рассуждать религиозно, то большинство из вас ходит в церковь, слушаете проповедь священника, но не вникаете в то, что говорит пастырь. "По вере вашей вашей будет вам дано". Верите в ворожей - пожалуйста, получите. Верите в "віск" -получите. Верите в демонов и чертей - получите. И пошло - поехало: подсыпали, подлили, нашептали. И самое ужасное - передаем эти псевдознания своим детям.
-
Доля - це сукупність всіх подій і обставин, які впливають на буття людини. А піддаватися цим обставинам або переробляти їх на свій розсуд - це вже залежить від людини.
"Ті люди, які, чи по природній обмеженості, або по неуцтву, або, нарешті, по легковажності, не в змозі спіткати в якій-небудь події всіх випадковостей, причин і стосунків, почитали богів і долю винуватцями того, що було досягнуте прозорливістю, розрахунком і передбачливістю»
Полібій - "Історія в сорока книгах"
"Хай вірно, що народження людей, талановитих або тугодумів, міцних або слабких, викликано попередніми причинами, з цього не виходить, що навіть те, що вони сіли або пішли гуляти, або роблять щось, теж зумовлено початковими причинами. . Якщо пороки можуть статися від природних причин, то їх викорінювання і повне знищення ., — залежать вже не від природних причин, а від нашої волі, старання, вправ."
М. Т. Цицерон - «Про долю»
Загалом доля - незбагненна річ. Немає мабуть такої людини, яка хоч раз би на неї не нарікала. Часто хочеться повернути час назад, щоб виправити щось, але... «Це доля...» - єдине виправдання на всі негаразди. І скільки людство не намагається з’ясувати «чи існує доля», однозначної відповіді на це запитання не маємо і досі.
Тим не менше одні люди частіше скаржаться на долю, інші рідше. То що ж тоді виходить, одні більше відчувають її вплив і неминучість певних подій у своєму житті, а інші менше? Чи то можливо від самої людини залежить, як вона сприймає своє життя і події, що відбуваються щодня. Адже відомо, що є люди, які вміють відповідати за свої вчинки, визнавати свої помилки, тому хід життєвих подій сприймають як належне, як ланцюжок взаємопов’язаних і взаємозалежних подій. І навіть коли щось не вдається, то вони знають, що в першу чергу слід щось робити аби покращити ситуацію, а не чекати, склавши руки.
Але якщо лише спостерігати за власними невдачами і оплакувати їх, то чи можна буде сказати, що доля є прихильною?! Однак маємо поміж нас і таких людей. Адже, якщо особа звикла лише отримувати і ставити претензії, то очевидно, що раніше чи пізніше стикнеться з ситуацією, коли отримувати не буде від кого, а працювати самостійно просто не навчена. От тоді від неї, мабуть, і можна буде почути оте добре знайоме «така моя доля».
Та все ж, якщо все-таки вважати, що всім своїм життям ми керуємо самі, тоді постане запитання часу нашого народження і смерті. Ну хай навіть і є люди, які знають час своєї смерті, але ж що стосується нашого народження, то цей факт відбувається без нашого усвідомлення. То може справді ми приходимо в цей світ саме в той час, в ту епоху коли повинні, щоб здійснити якусь свою місію і після цього відходимо у вічність.
Але чи вдається кожному усвідомити своє призначення, що саме і як слід робити у житті? Кожен від народження має якісь таланти, вміє виконувати щось краще за інших. І дуже часто, якщо людина починає цим займатися професійно, то досягає великого успіху. Інакше кажучи, займаючись улюбленою справою, отримує і задоволення, і заробіток, і часто ще й користь іншим приносить. Можливо саме це і слід вважати своїм покликанням заради якого приходимо у цей світ. Адже найперше наше покликання – бути щасливими. Життя - це як гра в шахи. Від одного твого ходу залежать декілька наступних. Ота залежність і є долею. Але кожен твій хід може її змінити.
-
Одна жінка (у даному випадку її ім'я неважливе) багато років працювала у хоспісі. Її обов'язок – полегшення стану помираючих пацієнтів. Отож, вона буквально проводила з ними останні дні та години їхнього життя. Зі своїх спостережень вона склала своєрідний рейтинг основних речей, про які шкодують люди, що підійшли до самого краю життя.
Отже, 5 найпоширеніших речей, про які шкодують люди перед обличчям смерті:
1. Я шкодую, що у мене не було сміливості, щоб жити життям, правильним саме для мене, а не життям, якого очікували від мене інші.
Саме про це помираючі найбільше шкодують. Коли люди усвідомлюють, що їхнє життя майже закінчене, вони можуть озирнутися назад і легко побачити, які їх мрії залишилися не реалізованими. Більшість людей навряд чи намагалися виконати навіть половину своїх мрій і повинні були померти, знаючи, що це трапилося лише внаслідок вибору, який вони зробили чи не зробили.
Дуже важливо спробувати реалізувати принаймні деякі з ваших основних бажань на своєму життєвому шляху. Коли ви втрачаєте своє здоров'я стає вже занадто пізно щось робити. Здоров'я приносить ту свободу, яку далеко не всі розуміють, поки не втрачають його.
2. Мені шкода, що я так багато працював.
Це почуття було у кожного пацієнта чоловічої статі, про якого я піклувалася. Вони сумували за своєю молодістю і за своїми стосунками. Деякі жінки також висловлювали жаль з цього приводу. Але оскільки більшість їх було старшого покоління, вони, в основному, не займалися зароблянням коштів для сім'ї. Всі чоловіки, з якими я працювала, глибоко шкодували про те, що витратили велику частину свого життя на одноманітну працю для здобування засобів для існування.
Спрощуючи свій спосіб життя, можна скоротити вимоги щодо доходів, які ви думаєте вам потрібні. Створюючи більше простору у вашому житті, ви стаєте щасливішими і відкритішими для нових можливостей.
3. Мені шкода, що у мене не було сміливості висловити свої почуття.
Багато людей придушували свої почуття, щоб зберегти певні взаємовідносини з іншими. У результаті вони погоджувалися на посереднє існування і ніколи не ставали такими, якими б вони хотіли себе бачити. Виникнення багатьох хвороб було пов'язане із почуттям гіркоти і обурення.
Ми не можемо управляти реакціями інших. Хоча спочатку люди можуть реагувати на зміни, які ви вносите у відносини, небажаним для вас чином, проте у кінцевому рахунку це піднімає відносини на новий, здоровіший рівень. Найкраще тим чи іншим способом усувати нездорові відносини з вашого життя.
4. Мені шкода, що я не підтримував стосунки зі своїми друзями.
Часто ці люди дійсно навіть не усвідомлювали всієї користі підтримки контактів зі своїми старими друзями, поки до їх смерті не залишалося кілька тижнів, і вже не завжди була можливість їх розшукати. Багато хто опинився настільки зануреним у своє власне життя, що дозволили їх дружбі багато років проходити повз них. Було багато щирого жалю про те, що їхній дружбі не було приділено стільки часу і зусиль, яких ця дружба заслуговувала. Всі сумують за своїм друзям, коли помирають.
Будь-якій людині, котра провадить активний спосіб життя, притаманне применшення значення дружніх відносин. Але коли ви стоїте на порозі смерті, матеріальні сторони життя втрачають своє значення. Звичайно, люди хочуть, щоб їхні фінансові справи були в якомога більшому порядку. Але не гроші і не статус зберігають в кінцевому рахунку своє значення. Вони хочуть принести якусь користь тим, кого люблять. Але зазвичай вони вже занадто хворі і втомлені, щоб якось справитися з цим завданням.
5. Мені шкода, що я не дозволив собі бути щасливішим.
Цей вид жалю був напрочуд загальним. Багато людей до кінця не розуміли, що їхнє щастя – це справа вибору. Вони були підпорядковані звичкам і сформованим уявленням. Вони перебували у полоні «комфорту» звичного способу життя. Через страх перед змінами вони прикидалися перед іншими і перед самими собою в тому, що були задоволені своїм життям.
Життя – це вибір. Це ваше життя. Вибирайте свідомо, вибирайте мудро, вибирайте чесно. Виберіть щастя.
-
Доля чи промисел Божий?
http://www.youtube.com/watch?v=BdqbAmMYuAEзнайшла ще варіанти відповіді на це та інші питання
-
У випадкові події з нашого життя я взагалі не вірю. Все це мало статися. Ми мали спілкуватися з цими людьми, жити саме в цій квартирі і ходити на саме цю роботу(для прикладу). Ходити до ворожок та інших медіумів не варто. Якщо вдатися до аналізу подій які відбувалися з членами вашого роду то можна навіть передбачити свою долю самотужки(змінити її вкрай важко). Все це грунтується на законі повторення певних подій через рівні проміжки часу(згадаємо дефолд 1998 року(17 серпня) і почато Світової фінансової кризи 2008 рік(жовтень місяць) Інтервал між кризами 10 років) Ці події наведені для прикладу правда в глобальному значенні. Підтвердженням теорії повторення є також роди, члени яких займалися 1 видом діяльності напротязі поколінь (скажемо рід адвокатів, логістів чи купців). Людина з роду адвокатів не буде займатися фінансами і навпаки фінансист не буде адвокатом. Теорія повторень входить до багатьох сфер життя. Приклади можна наводити довго і не обовязково брати тільки до уваги професії. Через цю теорію я почав вдаватися до нумерології і гороскопів. Якщо написав єресь то будь-ласка не кидайтесь овочами)
-
Случайного ничего не бывает... Это или испытание... или наказание... или подарок судьбы... :)
-
Отже, 5 найпоширеніших речей, про які шкодують люди перед обличчям смерті:
Класс
Живіть миттю, яка є зараз. І не будете ні про що шкодувати.
-
ДалайЛама якось класно сказав :)
— Человек. Вначале он жертвует своим здоровьем для того, чтобы заработать деньги. Потом он тратит деньги на восстановление здоровья. При этом он настолько беспокоится о своем будущем, что никогда не наслаждается настоящим. В результате он не живет ни в настоящем, ни в будущем. Он живет так, как будто никогда не умрет, а умирая сожалеет о том, что не жил. :)
-
то можна навіть передбачити свою долю самотужки(змінити її вкрай важко).
Щодо змінювати своє майбутнє\свою долю - уривок з "ТРАНСЕРФИНГ РЕАЛЬНОСТИ" Вадима Зеланда:
"...У просторі варіантів є нескінченна безліч ліній долі для кожної людини. У нас немає підстав ображатися на свою долю, тому що нам дано право вибирати. Наша проблема лише в тому, що ми не уміємо це робити. світ проявляє себе у всьому різноманітті, він неначе створений для того, щоб догоджати на будь-який смак. Кожен може знайти на цьому світі все, що душі завгодно. Навіть у різних напрямах знання, світ повертається до нас тією стороною, яку ми хочемо бачити. Наприклад, ідеалізм стверджує, що світ - це ілюзія, і світ погоджується. Матеріалізм затверджує зворотне, і світ знову не має нічого проти. Люди сваряться між собою, нав'язуючи один одному своє відношення до світу, а світ показує, що всі вони мають рацію. Ну хіба це не чудово?! Простір варіантів - це так звані ілюзії, а матеріальна реалізація - це те, що розуміється під матеріальним світом. Ми завжди отримуємо те, що вибираємо.
Хто знайомий з принципами ісламської релігії, той знає, що означають слова «доля людини відображена в Книзі». Мається на увазі, що доля визначена і від неї нікуди не підеш. Подібні твердження зустрічаються і в інших релігіях. Дійсно, доля людини вже визначена. Помилка релігій полягає лише в тому, що варіант цієї долі не один, а нескінченна множина. Від долі не підеш. І це якоюсь мірою вірно, тому що не можна змінити сценарій варіанту. Боротися з навколишнім світом за те, щоб змінити свою долю - дуже важке і невдячне заняття. Не потрібно боротися - можна просто вибирати собі варіант до душі..."
-
Боротися з навколишнім світом за те, щоб змінити свою долю - дуже важке і невдячне заняття. Не потрібно боротися - можна просто вибирати собі варіант до душі..."
:good :good :good :good
-
Гарна притча про долю: http://www.youtube.com/watch?v=ITos4APTcLs