Вільний форум міста Калушa
Різне => Розмови про все => Тема розпочата: Люся від 29 Листопада 2011, 13:19:04
-
Цей чоловік живе, хоч нам здається - це неможливо. І каже, що у нього нема проблем. Що тоді є наші проблеми?
http://www.youtube.com/watch?v=3e_P7g6KqC0&feature=related
-
Цікава тема.
Мабуть, у кожного знайдеться своя відповідь :unknow
Людина може почуватись щасливою за різних обставин - всі ми різні. Хоча, думаю, в основному всі ми схожі...
Щастя....Щастя - це коли тебе оточують близькі, які завжди допоможуть, коханий ( чи кохана.. ), який просто КОХАЄ і розділяє з тобою кожну хвилину, друзі ( чи друг.. ), які готові завжди вислухати і підтримати, колеги, які поважають, і просто люди... Щастя - це коли всі вони здорові і щасливі ( хоч кожен по-своєму ) Щастя-це діти, бо вони диво, якому ми даємо життя... Щастя у кожній хвилині і у кожній посмішці...
П.С. Посміхайтесь :). Даруйте іншим щастя
(http://cmexota.ru/uploads/2009/03/12/kids23.jpg)
-
Початкове повідомлення в цій темі дуже гарне.
Ви бачили, що люди в залі плачуть?
А, чого це вони?
Можливо, вони співставляють свої "проблеми" з його ситуацією...
А, може, плачуть, тому, що всім хочеться, щоби у такої хорошої людини, ВСЕ було добре! Така людина заслужила добре життя.
Але тут є одна нестиковка.
Боротьба за місце, за життя, в решті решт, призводять до того, що добрими обставинами ми вважаємо ті обставини, які сприяють нашому тілесному та психологічному комфорту.
І людина на повному серйозі починає вважати, що спокій та достаток (в усьому) — достатні умови для щастя...
Тільки чомусь, коли людина досягає такого рівня забезпеченості, коли вже не думає, як їй заробити завтра на дах та на кусок хліба для дітей, вона починає потроху ...
біситися з жиру ...
ой...
Починаються подорожі світом, польоти до космосу за величезні гроші...
Хто трошка бідніший, просто літає власним літаком до Атлантичного океану на рибу...
Ще "бідніші" іздять дорогими роверами по непролазних хащах, або на джипах по пустелях...
Вони ж й так були щасливі! Все мали! Та їхні дітки теж!
Чого не жити таким життям?
А-а-а, блііін!
Тому, коли людині вже нема за що боротися, їй раптово відкривається, що щастя буває в боротьбі.
Єдине, що дуже уважно треба поставитись до вибору мети за яку збираєшся боротись.
-
нарешті те відео в мене завантажилось!
Просто слів нема. Мабуть, цей хлопець краще знає ЯК треба цінувати життя і бути щасливим
-
:good
http://www.youtube.com/watch?v=2sH4jxIJ74k
-
Тому, коли людині вже нема за що боротися, їй раптово відкривається, що щастя буває в боротьбі.
Мені здається, що завжди є за що боротись. А чим багатший - тим більше "хочеться"...А чому щастя - не у досягненні чогось? Ціль досягнута - став нову ціль. Хіба погано мати машину, щоб мати можливість подорожувати світом і відкривати для себе щось нове і цікаве? Погано, напевно, коли це - єдина і уже досягнута ціль...
На теренах нету мені попалась така розповідь ( вона в основному про те - що ми жалкуємо не за зробленим, а за втраченими можливостями), тому не варто відмовлятись від чогось, боячись, що досягнеш цього і станеш нещасливим - у людини інколи стільки бажань - що на все життя боротись вистачить! :)
Однажды, профессор на одной из лекций представил нам новенькую. В этот момент я почувствовала легкое прикосновение к своему плечу. Оглянувшись, я увидела маленькую сухонькую старушку, улыбающуюся мне так открыто, что невольно улыбка озарила и мое лицо.
- Привет, красавица, меня зовут Роза и мне 87 лет, – сказала она. – Могу я присесть рядом? –
Я заулыбалась и подвинулась, чтобы уступить ей место. - Конечно, присаживайтесь. Могу я узнать, что привело Вас в университет в столь невинном возрасте? – мне вдруг захотелось шутить.
- Я здесь, чтобы встретить богатого мужа и нарожать ему кучу детей, – подмигнув мне, парировала старушка.
- А если серьезно?– Роза нравилась мне все больше и больше. Меня заинтересовали мотивы появления здесь этой весьма пожилой женщины.
- А если серьезно… Я всегда хотела получить высшее образование, и вот я здесь, – ответила Роза.
После лекций мы отправились в студенческую столовую и вместе пообедали. С этого дня мы на протяжении трех месяцев обедали вместе.
Роза стала душой компании почти всех студенческих тусовок. Все студенты охотно общались с ней, ни разу не высказав своей неприязни.
В конце семестра мы пригласили ее произнести речь на выпускном вечере. Когда она шла к трибуне, листки со шпаргалками выпали из ее рук. Смутившись, Роза попыталась подобрать их, но собрала далеко не все листочки.
- Прошу прощения, я стала такой рассеянной. Ради мужа я бросила пить пиво, поэтому от виски я пьянею значительно быстрее, – пошутила она.
– Я уже не соберу шпаргалки, поэтому позвольте просто сказать мне, что я думаю.
– Пока затихал смех, она прокашлялась и начала свою речь:
- Мы не перестаем играть, потому что мы взрослеем. Мы взрослеем, потому что перестаем играть.
Есть всего лишь несколько составляющих Вашего успеха, молодости и счастья. Вы должны улыбаться и каждый день находить что-то смешное в жизни.
Вам необходима мечта. Когда Вы перестаете мечтать – Вы умираете.
Вокруг нас столько людей, которые мертвы и они даже не догадываются об этом!
Есть огромная разница между старением и взрослением. Если Вам 19 лет и Вы целый год будете валяться на диване и ничего не делать – Вам станет 20.
Если я проваляюсь на диване целый год и ничего не буду делать – мне исполнится 88.
Нет ничего сложного в том, чтобы стать старше. Нам не нужен талант или дар для того, чтобы постареть.
Дар в том, чтобы открыть новые возможности для себя в переменах.
Не жалейте ни о чем! Старые люди обычно не сожалеют о сделанном, они скорбят о том, чего они не успели сделать.
Боятся смерти только те, в ком есть много сожаления.
Закончив свою речь фразой «с уважением, Роза», старушка вернулась на свое место. Мы все молчали, переваривая услышанное.
Через год Роза получила высшее образование, о котором она так долго мечтала. А еще через неделю она тихо умерла во сне.
Более двух тысяч студентов пришло на ее похороны, в память о том, что эта маленькая светлая женщина научила их быть теми, кем они могут и хотят быть.
-
я банальний. для мене щастя коли мене обіймають сини. для мене щастя коли вони здорові і коли жінка радується якимось проявам уваги. коли ми всі разом десь подорожуємо. або просто робимо щось разом. :-[
-
І ми такі ж банальні. :)
Головне щоб всі були здорові, тоді і щастя буде. :)
-
Здоров"я і любов\взаєморозуміння. Бо лише здоров"я у сім"ї, в якій вічні сварки і непорозуміння щастя не приносить. Байдужий дотик також. Згідна - саме любов (чи дружба), здоров"я близьких і радість спільної дії (сімейні справи, подорожі, спільна мета,...) і ще - віра (в Бога, в краще, в правильність дій, в сенс свого життя...).
Далай-лама про мистецтво бути щасливим(правда дуже довго слухати, аж хід думки інколи втрачаєш :) ):
http://www.youtube.com/watch?v=1mGQZCKbXWg.
-
Дякую. Гарне відео. не часто його слухаю, але бачу, що варто би частіше.
Не перестаю порівнювати свої відчуття при перегляді відео з проповідями патріарха Кирила і далай-лами. :=)
Ну ДУЖЕ вже вони різняться.
Від Кирила зіниці мабуть звужуються :(
-
Тому, коли людині вже нема за що боротися, їй раптово відкривається, що щастя буває в боротьбі.
Єдине, що дуже уважно треба поставитись до вибору мети за яку збираєшся боротись.
Щодо вибору мети, то тут якраз і проблеми у деяких "борцунів".
Доходить до протилежного:
вони фанатично прикладають подвійні зусилля зовсім забувши про мету.
-
Що таке щастя ?
Щастя воно в повітрі,оповите добротою і ласкою,це любов яка вирує між деревами на гілляках, яких повішені і висять комуністи.
:good
-
я банальний. для мене щастя коли мене обіймають сини. для мене щастя коли вони здорові і коли жінка радується якимось проявам уваги. коли ми всі разом десь подорожуємо. або просто робимо щось разом.
:good
Як на мене, то це зовсім не банально. Щастя поруч і проявляється в маленкьких дрібничках. Інколи варто просто посміхнутись чи сказати одне добре слово. Більшість проблем люди самі собі придумовують, люблять все ускладнювати.
-
Від Кирила
Саме п.Кирила не можу сприймати(.
-
Знаете, трошки щастя ;) приходить, коли ми роззираемось довкола i починаемо цiнувати те, що маемо :) Адже кожна хвилина така неповторна 8)
Г, а одна моя знайома каже, що якщо щастя велике-воно йде маленькими кроками ;)
-
щастя - це коли ти всім задоволений :)
-
Щастя - це коли Богу дякуєш, а не просиш.
-
Щастя - це шлях, а не ціль.
-
щастя - це коли ти всім задоволений
гарно :good
задоволений, не зважаючи ні на що)). Значить щастя - це не зовнішнє (шлях, ціль), а стан душі)). А шлях - то як передчуття\передвісник\запальничка(капець, не можу підібрати одного-єдиного слова) сяйва щастя.
Відповідь від: 16 Січня 2014, 15:40:03
Щастя воно в повітрі,оповите добротою і ласкою,це любов яка вирує між деревами на гілляках, яких повішені і висять комуністи.
американо, ти не родич нашого Гикача ;)?[/cut]
-
Задоволення - то прерогатива тварин.
Свиня, яка зжерла ведро помиїв, зарилась у солому і тихо хрюкає - задоволена.
Але то не щастя.
Що ж тоді воно таке?
Один мій знайомий київський пейзажист і запеклий атеїст казав:
"Счастье - это почесать, когда чешется" - це теж задоволення, але не щастя.
-
не знаю , що таке щастя , але знаю , що воно дуже таки тимчасове .
p.s.Цицаца моя .
-
Все-таки впевнилась в останньому своєму твердженні. Що щастя -то внутрішнє. Як і любов. Або воно є в душі, або те, що знайдемо ззовні - справді буде тимчасовим - почесались і за 5хв "щастя" зникло, досягли мету - і відчули пустоту. А якщо стан душі "щасливий" - то і шукати нічого не треба. А коли, наприклад - тебе обіймає дружина\чоловік, діти і ви разом кудись їдете чи разом вирощуєте деревце - то це уже обмін щастям один з одним. Тому і в душі лоскоче по-особливому. А, що, непогана версія ;)?
-
А, що, непогана версія
:good щастя - це коли тебе люблять і чекають, коли ти потрібний людям яких теж любиш :)
це довготривалий стан, а не тимчасова ейфорія :)
-
це довготривалий стан, а не тимчасова ейфорія
так. А те, що тимчасове - то справді -ейфорія.