Вільний форум міста Калушa

Різне => Для душі => Малятко => Тема розпочата: romashkin від 02 Серпня 2007, 22:27:55

Назва: Віршики
Відправлено: romashkin від 02 Серпня 2007, 22:27:55
Ці віршики люб'язно надані нашому форуму автором Юлею Смаль.

Гномику сумно

А гномику сумно, бо падає дощик,
За шибкою мокро і сіро навколо.
І крапає дощик на кущик, на хвощик,
Гном хоче гуляти, гном хоче у коло.

Він мріє побавитись з друзями в танці,
Погратися хоче маленький хлопчина,
Піде у садочок, захопить воланці,
Ракетки і м'ячик, червону машину.

А гномику сумно, бо падає дощик,
Із хати його не пускає йти мама,
Встромив у віконце малесенький носик,
"Ну, сонечко любе, побався із нами!".


Городні віршики

Дозрівала на городі чорна з білим квасолина -
То квасолі тичкової рідна сонячна дитина.
І сестричок безліч має чорна з білим квасолина,
Бо в квасолі на городі величезна є родина.

Веселун горох на ланці все збирався стать до танців,
Розкотились горошини, їх збирати будем вранці.
І в гороху на городі не маленька є родина,
Не злічити, не злічити у стручках всі горошини.

Посміхнулись огірочки, їм роса умила личка,
Їх багато і колючі в огірків зелені щічки.
Огірочки побратались на городі з кабачками,
Хоч подібні, але різні в кабачків із ними мами.

Скільки всього на городі - морква, бурячки, капуста,
Кукурудза, кріп, картопля і росте петрушка густо!
В овочів усіх велика, дружна, радісна родина -
В помідорів чи редиски, часнику чи цибулини!



Моїй солодкій донечці

В твій веселковий сон, моє малятко,
Напевно, заблукало янголятко.
Ти, оченьки відкривши, усміхнулась,
Щось муркнула і знову в сон майнула.

Така була та усмішка щаслива,
Аж у душі минула смутку злива,
Моя дитино, зоре світанкова,
Для тебе я, моє життя казкове.

Ти простягнула рученьки-долоньки:
Милуйся, мамо, пальчиками доньки,
А потім покривилась вередливо:
Хвали мене, кажи, що я красива!

Схоплю тебе, в обіймах закружляю,
Сміятимемось разом, я вже знаю.
Солодка доня, сонечко маленьке,
Моя царівна - крихітка Оленка!
Назва: Віршики
Відправлено: romashkin від 02 Серпня 2007, 22:29:25
Про гномиків

Малесенькі гномики маленькими ніжками
Чвалають і чапають, кружляють доріжками.
Малесенькі ніженьки малесеньких гномиків
Вже гупають-стукають, неначе у слоників.

Малесенькі гномики великими очками
На світ роззираються, танцюють з грибочками.
Великими очками малесенькі гномики
Побачать веселоньку, всміхнуться до зореньки.

Малесенькі гномики маленькими ніжками
Добігли до кізоньки з копитцями й ріжками.
Малесенькі гномики маленькими ніжками
Стомились, вернулися тими ж доріжками.



Іграшки

У сина - машина,
У доні в долонях
Лисичка-сестричка
Руда вереда.

Два зайці у штанцях,
В них капці на лапцях,
Вухаті, кудлаті
Стрибають по хаті.

І ненька рідненька,
І тато завзято
Для доні, для сина
Збирають машини.

Лисичка-сестричка
І зайчик-стрибайчик
Ляльки й піаніно -
Все доні і сину.


Дітки

У моєї донечки
Посмішка, як в сонечка,
Усміхнеться і здається,
Усміхнулось небо.

А в синочка-хлопчика
Оченята-зоречки,
Озирнеться, і здається
Озирнулось небо.

Маю я двох діточок,
Як у полі квіточок,
Усміхнуться, озирнуться,
Дякувати небу
Назва: Віршики
Відправлено: romashkin від 02 Серпня 2007, 22:31:48
Будні

Перевернули дім увесь
Догори дном, догори дном.
Де ручка, зошит, олівець?
А он ведмедик під столом!

Посеред хати вовченя,
В кутках ляльки і два свистки,
Із переляку кошеня
Сховалось десь між рушники.

Перевернули цілий дім:
Де верх, де низ, де верх, де низ?
І як тепер шукати в нім,
Де плінтус тут, а де карниз?

Прийде матуся, що скажу?
Тут привид був, а з ним бабай,
А я злякався і ходжу,
Шукаю, де наш кіт Мурзай.

А кіт з кутка собі мнявчить:
"Усе брехня, усе брехня!
Це ж ти розкидав всі м'ячі,
Всі іграшки, зламав коня."

Перевернули дім увесь
Догори дном, догори дном.
І що тепер шукати десь
Під ліжком, в шафі, під столом???



Наша пісенька

Каже собачка: "Гав-гав-гав!"
А поросятко: "Хрю-хрю-хрю!"
А кошенятко: "М'яв-М'яв-М'яв!"
Ну, а корова: "МУ-у-у!".

Приспів:
Кожна тваринка в світі знає
Свої слова
Кожна істота щодня співає,
Як навчилась вона.

Півень співає: "Ку-ку-рі-ку!"
"Ко-ко-ко!" - його курчата,
Качка кличе через ріку,
"Кря!"-кричать качата.

Приспів:

Свариться гуска: "Ґа-ґа-ґа!"
Що у калюжі гусеня,
"Бе!"- маленьке козеня,
"Іго-го!" - слова коня.

Приспів:



Колискова для доні

Спи, Оленко, спи, моя доню,
Спи, маленька, спи, засинай.
Спи, Оленко, спи, моя доню,
Спи, моя доню, очки стуляй.

Приспів:
Спи, спи, спи, Оленко,
Спи, маленька, спи, засинай,
Спи, спи, спи, моя доню,
Спи, дитино, очки стуляй.

Спить твій братик, спить твій тато,
Спить садочок, зелен гай,
Спить твій братик, спить твій тато,
Спи, маленька, очки стуляй.

Приспів:

Хай тобі насниться казка,
Веселковий дивокрай,
Хай тобі насниться казка,
Спи, дитино, очки стуляй.

Приспів:
Назва: Віршики
Відправлено: romashkin від 02 Серпня 2007, 22:33:36
Марку на виріст

Марчик маленкий,
Мамин синочок,
Хлопчик слухняний
Пішов у садочок.
Довго гуляв він,
Дуже стомився,
Прийшов додому,
До мами притулився.
Мама обійняла,
Їстоньки дала,
Що вдень траплялось
В сина запитала.
Він розповів,
Що муха прилітала,
Листя шуміло,
Сонце сідало...


Зимова феєрія

Білий-білий весь світ, лиш прозорі сніжинки
Тихо падають з неба додолу.
Легко кружать у танці, чарівні пір’їнки,
І лягають на килим прозорий.

Тиша в парку так лунко узимку дзвенить,
В гіллі гукне невпевнено ворон.
У хурделицю сніг біло-біло шумить,
Все тепліш обгортаючи крони.

Скрипне дуб, хрусне кущ, пролетять снігурі,
І заляже навколо знов тиша,
Вітер десь заблукає у кронах в горі,
Загуде й біло-біло засвище.


Різдвяна надія

Снігопади в Колорадо,
По Техасу йде торнадо,
Біля Токіо цунамі,
Вісім балів – шторм в Маямі.

Всіх ляка вулкан на Яві,
Вивергає тонни лави,
У Австралії засуха,
Виживають тільки мухи.

Землетрус трясе Аляску,
Уругвай, Тайвань, Небраску,
Залива вода голандців
І в’єтнамцям не до танців.

Неврожаї у Китаї,
Параноя наростає,
Бо пташиний грип смертельний
Повбивав курей на фермах.

Вибухи гримлять в Нью-Йорку,
Сонце обмина Майорку,
Не співають в Ватікані,
Зброя ядерна в Лівані.

Вмер баші в Туркменістані,
Нафта дорога в Ірані,
З ніг збиваються зелені –
Хочуть захистить оленів.

Не злічити усі біди –
Від сусіда до сусіда,
Від країн до країни,
Страх і лихо у людини

Ти ж бо спи, малюк мій любий,
Може, завтра краще буде,
Йде святвечір над землею,
Він зігріє нас зорею.

Як і сотні літ до цього,
Нам Ісус прийшов від Бога,
Захищати і зціляти,
Від гріхів людей спасати.
Назва: Віршики
Відправлено: romashkin від 02 Серпня 2007, 22:35:39
Зима

Зимо, зимонько-зимо, сніжна красуне!
Ми чекали на тебе цілий рік, цілий рік,
І коли танцювали гаївки з весною,
І коли куштували перший літній пиріг.

Ми чекали на сніг і морозні розваги,
І як прийде у хату святий Миколай,
І листи під матрасом до нього ховали,
Все молились: "Святотче, ти листи почитай!".

Бо я хочу машину і пульта до неї,
І на літо новенький, швидкий самокат,
Ще льодяників торбу і книжку про фею,
Що бажання виконує, я був би рад.

А я мрію про ляльку красиву-красиву,
Щоб з дівчатами гратись улітку в дворі,
І сестричку ще хочу малу, галасливу,
Або братика хай подарують мені.

Як прийде в нашу хату різдвяний святвечір,
Ми ялинку прикрасим, і дідух, і дім,
Будем їсти кутю, подарунки малечі
Приготують завчасно на радість усім.


Звістка

До світлого святого воскресіння
Не гаснуть вікна, свічки запалили -
Все стихло від страшного потрясіння:
Безвинного за гріх людський убили.

Молив: "Отець! Нехай мене минує
Безжальна чаша ця вина гіркого,
Людина я, син жінки, Батьку, чуєш?
І я боюсь цього жеребу злого..."

Сад гетсиманський співчував мовчазно,
Бо знав, що Юда вже продав Христа,
Молитву слухав трепетно, приязно
І відав - не минує чаша та...

Один прийняв цілунок він зрадливий,
Не дав убити учневі солдат.
За кров ішов на смерть і був щасливий
Умерти, вже чекав його Пилат.

Тримав отвіт в палаці гордовитім,
З очей лилися сум і доброта
Ніхто ж не бачив сліз в жалю пролитих,
Що не минує біль і самота.

Спитали: "Вам кого до свят пустити
Убивцю злого чи цього, святого?
Кого ви скажете, що треба вбити?
Ми виконаєм волю вам святкову!"

І натовп заревів, сліпий у злості:
"Христа убийте, він злочинець, він!"
"Прости їм, Боже, в цьому світі гості,
Не відають вони, що я твій син."

І розпинали - рвали цвяхом руки,
Терпів, простив усю жорстоку міць.
Дивився в світ і рвалось від розпуки
Найм'якше серце, що твердіше криць.

До гіркого Ісуса погребіння
Не гаснуть вікна, свічки запалили,
Все стихло від страшного потрясіння -
Безвинного за гріх людський убили.

Та діви звістку радісну розносять:
"Христос воскрес, зійшов нам із небес!
Радійте люди, славте стоголосо:
Христос Воскрес! Воістину воскрес!!!"


Вкладання

Всіх вкладає неня спати:
Зайця, мишу, книжку, брата.
А мені усе не спиться:
Мамо, ти не вклала кицю!

Ніч надвОрі, темно всюди,
Сплять, напевно, звірі й люди,
А мені не спиться, ненько,
Люляй і співай тихенько.

Про царівну - милу діву,
Про чарівний ліс щасливий,
Про сади, ліси, городи,
Про казкові всі пригоди.

Люляй, неню, люляй доню,
Ручки грій в своїх долонях,
А тоді вже відпочину,
Бо мала я ще дитина.


Просто віршик

У моєї Ляночки
Гарні вишиваночки,
Нумо, доню, у танок,
Щоб стомився чобіток.

У моєї донечки
На спідничці сонечко.
Гей, Оленко, не барися
Й до роботи скорш берися.

В донечки Оленочки
В мисочці варенички,
Ну, дитино, час вже сісти,
Треба Ляночці поїсти.
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 04 Серпня 2007, 08:31:28
Дякуем Юл1.Вона друкуеться?
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 04 Серпня 2007, 10:39:28
ні :).
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 04 Серпня 2007, 12:24:37
Прив1т Юля!Гарн1 в1рш1 1 проза.Це твое захоплення?
Назва: Віршики
Відправлено: Пиво від 04 Серпня 2007, 13:07:31
я знаю віршик :)  :D :D :D

Купила мама коника
а коник без ноги
шо у того коника
замість ноги було
ніколи недізнається ніхто
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 04 Серпня 2007, 14:05:24
До сих п1р ставила тоб1 завжди +,за те,що ти молодий,активний 1 стараешся.Але це трохи не в тему,тому -1.Такий в1рш знаем вс1,але 1 в голову не прийшло вставити його.Ти молодець :no:! щось без рифми в1н в тебе.Це б1лий в1рш?
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 04 Серпня 2007, 14:29:04
Прив1т Юля!Гарн1 в1рш1 1 проза.Це твое захоплення?
Намагаюсь вивестись в площину професійних інтересів :). Але поки що не виходь. Захоплення? Ну, захоплення, звичайно, я не люблю робити те, що не подобається, хотілося б тільки з того мати не тільки моральне задоволення, але то вже таке :)
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 04 Серпня 2007, 14:44:18
Мен1 здаеться,що зараз уже з цим легше,з друкуванням,критиками 1т.д.Бажаю усп1ху.А 1люстрац11 теж тво1,чи немае 1люстратора?Адже це теж важливо...
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 04 Серпня 2007, 15:10:56
ілюстратор є для казочок, яких тут нема, я їх до форуму видавців готую :)
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 05 Серпня 2007, 16:06:22
Молодець.Усп1х1в тоб1 1 творчого надхнення.я так розум1ю,що надхненням тво1 д1точки являються?
Назва: Віршики
Відправлено: Рибка від 07 Серпня 2007, 16:40:49
Віршики прикольні Ромашкін виставив. А хто така Юля, я так зрозуміла що вона пише віршики, якщо так хотілось б почути їх на форумі. Ти молодець так тримати
Назва: Віршики
Відправлено: romashkin від 07 Серпня 2007, 17:30:29
Написано ж на початку теми, що автор усіх цих віршиків і казочок шановна Юля Смаль.
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 07 Серпня 2007, 18:36:43
Віршики прикольні Ромашкін виставив. А хто така Юля, я так зрозуміла що вона пише віршики, якщо так хотілось б почути їх на форумі. Ти молодець так тримати
так, ці віршики мої. На якому форумі?
Назва: Віршики
Відправлено: doktor-maks від 08 Серпня 2007, 10:49:07
Віршики дійсно хороші. Віє від тих рядків добротою і любов'ю. А віршик "Різдвяна надія" - як для дорослих  :)!
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 08 Серпня 2007, 17:01:03
Віршики дійсно хороші. Віє від тих рядків добротою і любов'ю. А віршик "Різдвяна надія" - як для дорослих  :)!
А д1тям гарн1 знання про кра1ни св1ту ;).
Назва: Віршики
Відправлено: walkman від 05 Вересня 2007, 23:57:25
Мені набрид страх і повністю залежити від нього
В моїх очах ти маєш бачити холодний БІЛЬ
За всім цим поруч стоять
Пігулки!Драп!І молитви!
Ваші очі,ван погляд,ваш тупий БІЛЬ
Імунітет до оголеной,плосколобой бидлоти
Поступово зникає.Відчуваю БІЛЬ
Майже всі хочуть знищити те,що я маю

дитині сподобається!!! :)
Назва: Віршики
Відправлено: yurko від 06 Вересня 2007, 08:48:18
Ну це ти блін завалив!!!
Мені 31, а я з трудом розібрав, про що там йдеться.
Але теперішні діти, особливо ті старші...
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 06 Вересня 2007, 16:21:16
Мені набрид страх і повністю залежити від нього
В моїх очах ти маєш бачити холодний БІЛЬ
За всім цим поруч стоять
Пігулки!Драп!І молитви!
Ваші очі,ван погляд,ваш тупий БІЛЬ
Імунітет до оголеной,плосколобой бидлоти
Поступово зникає.Відчуваю БІЛЬ
Майже всі хочуть знищити те,що я маю

дитині сподобається!!! :)
Дуже ориг1нально!!!!!!
Назва: Віршики
Відправлено: doktor-maks від 04 Жовтня 2007, 18:23:40
Моє любе ластів'ятко.   ;)
Ви хотіли сказати пластів'ятко?
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 07 Жовтня 2007, 12:25:33
я сказала те, що хотіла сказати
Назва: Віршики
Відправлено: yurko від 07 Жовтня 2007, 14:44:49
Він пришпилюється. То ж у нас доктор такий є. І крім того, замічено за ним, що зачіпається в основному до жіночої статі  ;)
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 07 Жовтня 2007, 15:27:06
значить, до мене вже не буде. Ненавиджу, коли хтось до мене зачіпається просто аби позачіпатися.
Назва: Віршики
Відправлено: Рибка від 07 Жовтня 2007, 17:12:08
yusmal не втікай від нас, та не слухай Доктора, він такий є, до нього треба просто привикнути, от як він Світ зачіпає постійно, а вона йому теж відповідає і правильно робить.
Не хочеться щоб така хороша людина покидала цей форум :'(
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 15 Жовтня 2007, 16:29:57
Матусині вигадки

Матусю, матусю, чом небо блакитне?
А сонечно жовте для чого скажи?
Чому на стеблині та квітка розквітла,
А ще розкажи, куди річка біжить.

Чому та веселка над полем іскриться,
А ще скільки років каштану в дворі?
І, мамо, а синьою може буть киця?
Усе треба знати малій дітворі!

Ну, слухай, чомучко, те небо блакитне,
Бо небо - це очі матусі Землі,
Коли вона добра, то й оченьки світлі,
Як настрій поганий - то сірі і злі.

Про квітку питаєш, мала непосидо,
Вона розцвіла, бо прийшов уже час,
Бо сонце нагріло і снігу не видно,
Метелик злетів, щоб потішити нас.

Про що ще, дитино, тобі розповіти?
Про свіжу веселку - барвистий мосток,
Вона об'єднала хмаринку і місто,
І світ змалювала, як хлопчик листок.

Каштану старому вже років багато,
Його посадив ще твій дід молодим,
Щоб тінню своєю у будень і свято,
У спеку гарячу завжди холодив.

Про кицю давай почитаємо книгу,
Про звички котів, їхню шерсть, кольори,
Сідай біля мене, ти, крихітна дзиго,
Британська блакитна - порода вгорі.

Із ранку до ночі питання, питання,
Матусю, матусю, усе розкажи,
Про сніг і рибину, великих варанів,
Про вітер і те, куди річка біжить.
Назва: Віршики
Відправлено: WikTor від 18 Жовтня 2007, 16:35:03
Аж прослезился  :'( Супер стихотворение!
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 18 Жовтня 2007, 21:19:45
та шо ви народ, це ж не сумний віршик. Всі такі сентиментальні.... :-[ :unknow
Назва: Віршики
Відправлено: Svit від 22 Жовтня 2007, 08:47:41
 Коли моя доня була маленька я розпов1дала,але не знаю,чие це
-Де ночуе сонечко?
-У бабус1 в л1жечку.
А хто його бабуся?
-Сине небо.
-Чим воно накриеться?
-Шерстяною хмаркою.
-Хто його накрие?
-Д1дусь в1тер.
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 23 Жовтня 2007, 11:06:38
Мишка і кішка
Мишка одягла сукенку
В кольорову смужечку,
Про запас взяла цукерку -
Пригостить подружечок.

Прихопила капелюшка,
З білою пір'їнкою,
Що лишилась від подушки
З теплою перинкою.

Мишка вибігла на ганок,
Посміхнулась сонечку,
Привітався з нею ранок,
Підморгнув в віконечку.

Танцювала довго мишка,
Покрутила хвостиком,
Зголодніла, з'їла трішки
Печива з компотиком.

Але ж, гульк! Прибігла кішка
Зі страшними кігтями,
Поховались миші в діжку,
Там уже й сидітимуть.

Не дістати Мурці лютій
Ні одної мишечки,
Хоч шкреби, сичи, хоч стукай,
У дубову діжечку! :)
Назва: Віршики
Відправлено: kiteck від 22 Листопада 2007, 15:39:53
Матусині вигадки

Матусю, матусю, чом небо блакитне?
А сонечно жовте для чого скажи?
Чому на стеблині та квітка розквітла,
А ще розкажи, куди річка біжить.

Чому та веселка над полем іскриться,
А ще скільки років каштану в дворі?
І, мамо, а синьою може буть киця?
Усе треба знати малій дітворі!

Ну, слухай, чомучко, те небо блакитне,
Бо небо - це очі матусі Землі,
Коли вона добра, то й оченьки світлі,
Як настрій поганий - то сірі і злі.

Про квітку питаєш, мала непосидо,
Вона розцвіла, бо прийшов уже час,
Бо сонце нагріло і снігу не видно,
Метелик злетів, щоб потішити нас.

Про що ще, дитино, тобі розповіти?
Про свіжу веселку - барвистий мосток,
Вона об'єднала хмаринку і місто,
І світ змалювала, як хлопчик листок.

Каштану старому вже років багато,
Його посадив ще твій дід молодим,
Щоб тінню своєю у будень і свято,
У спеку гарячу завжди холодив.

Про кицю давай почитаємо книгу,
Про звички котів, їхню шерсть, кольори,
Сідай біля мене, ти, крихітна дзиго,
Британська блакитна - порода вгорі.

Із ранку до ночі питання, питання,
Матусю, матусю, усе розкажи,
Про сніг і рибину, великих варанів,
Про вітер і те, куди річка біжить.
стиль схожий з Наталею Забілою
взагалі ,я в захопленні...
повернувся на мить в дитинство.. ))
Назва: Віршики
Відправлено: walkman від 24 Листопада 2007, 13:08:31
Спи моє миле дитятко,
А я тобі розповім малятко
Про те як лоскотно мені від дотику ніжних трав,
Про те як печально мені, що рученьку ти зламав.

Хай не сниться тобі потвора, не лякає тебе до плачу,
Ось така моя колискова, це тому що тебе я люблю.

Ти, ліхтарику мій, в непроглядній пітьмі сяє посмішка твоя,
Загорнись в свої сни, відвернись до стіни, хай не сліпить тебе зоря.

Спи моє миле дитятко,
Не грай в дурні зі мною малятко.
Пташки заснули в ставку, рибки заснули в садку
Один ти оленятко не спиш і до болі в вухах ти кричиш.
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 12 Грудня 2007, 01:43:15
Вереда
Що за лихо? Що за диво?
Побігалися усі!
"Це ж якась страшенна злива!" -
Вигукнув старий сусід.

Налилося вже багато
Та не спиниться й на мить.
Треба дощика спитати,
Може, щось йому болить?

Ллє і ллє, ну що ж за диво?
Завиває і гуде?
Це дитинка вередлива
Так до столу їсти йде!

Відповідь від: 12 Грудня 2007, 01:38:30
Живе в непрохідному лісі
Сім гномів, а зовсім не вісім.
І гостя в них мешкає дивна -
Маленька вродлива царівна.

Співає вона вечорами,
Сніданки готує, як мама.
На вулицю вийде, звірята
Радіють, неначе на свято.

Красуня ця добра, привітна,
Її люблять вітер і квіти.
А звати малу - Білосніжка...
Ви, певно, читали цю книжку?

Як сталось - царівна у лісі
І гномиків сім, а не вісім?
Ну що ж, розкжу, що там буде,
Як в казці живуть різні люди.

Там відьма лиха проти ночі
Красуні біду напророчить,
Відправить вовкам на поживу...
Царівну врятують щасливо.

Вона віднайде серед лісу
Сім гномів, а зовсім не вісім.
І житиме в їхній хатинці,
Дарунки збиратиме в скринці.

Сніданки із ягід малини,
Обіди у глечику з глини...
Та відьма їй щастя не схоче,
Бо щастя це муляє очі.

Отруїть малу Білосніжку,
Вона в кришталевому ліжку
Засне, сумуватимуть гноми,
Це зовсім не крапка, а кома!

Бо лицар сміливий царівну
Знайде і цілунком чарівним
Розбудить, радітимуть гноми,
Добро переможе зло знову!

Живе в непрохідному лісі
Сім гномів, а зовсім не вісім.
І гості в них мешкають дивні -
Із принцом красуня-царівна.
Назва: Віршики
Відправлено: walkman від 21 Січня 2008, 11:37:37
На базарі жираф
Вибирає теплий шарф.
Переміряв чималенько -
Всі шарфи коротенькі.
Є великі, є маленькі
Є широкі, є вузенькі,
Є блискучі, наче змії,
Та нема на довгу шию.
І, нарешті, в продавщиці
Він купив дві гострі спиці.
І тепер собі жираф
Дома в’яже довгий шарф.

--------------------------------

Є у мами хвостик –
Хвостик-Малоростик.
Пустотливий, наче в киці,
Вигляда із-за спідниці.
Хоче мама прибирати –
Хвостик – слідом по кімнаті.
Сяде мама на хвилину –
Моститься він на коліна.
Як обід готують в кухні –
Лізе носиком у кухлик;
А коли лягають спати –
Любить хвостик поспівати.
Мама хвостик дуже любить,
Його хвалить і голубить.
І ніхто у цілім світі
Їх не зможе розлучити.

-------------------------------

Розплакалася дитина,
Уже мокрі дві хустини.
Давай слізоньки збирати,
Город будеш поливати.
Наплакали повну ложку –
Поливали ми картошку.
Наплакали повну миску –
Поливали ми редиску.
Наплакали ще каструльку –
Поливали ми цибульку.
Наплакали вагани –
Поливали кавуни.
Де нам слізоньок узяти,
Щоб ставочок наплакати.
Будемо ходити з дідом,
Ловить рибку до обіду.
Назва: Віршики
Відправлено: A.L.V від 19 Жовтня 2008, 16:56:13
Тут знайдете багатезно дитячої УКРАЇНСЬКОЇ літератури  http://abetka.ukrlife.org/index.html
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 19 Жовтня 2008, 22:48:26
Влюлювання
Спи, дитино неслухняна,
бо пора вже спати.
Треба в ліжко, встанеш рано -
будеш знову гратись.

Треба спати - всі заснули.
Лис і лисенята,
і лисиця капці взула -
не шуміти в хаті.

Спить їжак і їжачиха,
їхні їжачата
уві сні та й зовсім тихо
вчаться рахувати.

Міцно вічка постуляли
звірі і комашки,
засинай же, моя лялю,
спи, мала мурашко.

Гноменята
Гноменя і гноменятко
восени гуляли з татком,
назбирали сто листочків,
ще - каштанів і грибочків.
Гноменятонька маленькі
мають жовтня повні жменьки,
шарудіти люблять листям,
кольоровим та барвистим.
Та пора вже гноменятам
повертатися до хати,
кличе їх додому тато,
час прийшов малятам спати

Бабине літо
Осінь, а кажуть "бабине літо".
Небо блакиттю холодною вмите,
жовті дерева тихо дрімають,
їм колискову вітер співає.

Тче павучок літачок-павутину,
довго літатиме, поки не спинить
квітка чи, може, ніжна травинка,
там і залишиться плести хатинку.

Як промине тепле бабине літо,
сни павучок буде в хатці дивитись,
дощик його не промочить жовтневий,
і не замерзне в морози грудневі.

Осінь, а кажуть "бабине літо".
Скільки ще встигнути, скільки зробити!
Білка у нірку носить горішки,
Сину читає ведмедиця книжку.

Сонце ліниво світить над гаєм,
золотом листя фарбує-вдягає.
Скоро закінчиться бабине літо,
плакати дощик буде над світом.

А далі воно матюкається: то повідомлення завелике, то подвоювати не можна. Значить, буде, скільки є :).
Назва: Віршики
Відправлено: Лалія від 19 Жовтня 2008, 23:03:59
yusmal, якраз сьогодні натрапила на дану тему. Нам з донечкою сподобалися Ваші віршики, а тут і новинки - приємно.  (http://forum.justlady.ru/images/smilies/roze.gif)
Назва: Віршики
Відправлено: yusmal від 19 Жовтня 2008, 23:05:24
http://yusmal.livejournal.com/tag/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%96+%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BA%D0%B8

http://www.sevama.uaforums.net/--vf265.html  - тут більше
Назва: Віршики
Відправлено: arheeP від 22 Листопада 2008, 19:42:11
геніально файні віршики



З КНИЖЕЧКИ "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК

ГРАЄ КОНИК

Грає коник на одній струні -
майже голосні його пісні.

Джміль гуде, як десять літаків,
та, мабуть, не всі джмелі такі.

Жайворонка хтось на небо взяв
і на довгу нитку прив'язав.

І пошкутильгав за річку міст -
вовк і лис тягли його за хвіст.

А за ними я слідком ішов -
і квітки цвіли з-під підошов.


КАЗОЧКА

В Цареграді жив-був лис
не тепер і не колись.

Сіло сонечко за ліс,
лис на дерево заліз.

Жовтий місяць, а й лис
на гілляці обнялись.

"Лисе, вусом не колись!" -
хтось казатиме колись.


ЛЕЛЕКА

Чи то клопіт,
чи не клопіт? -
загубив лелека чобіт.

Загубив і не шукав,
не шукав -
босу ногу заховав
у рукав.

Ти б ніколи ногу
так не взув,
а лелека ще й дратує
козу:
- Не стояти козі
на одній нозі!


Приховано: Показати
І НЕ МОРКВА

На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.

Вулиця до неба стала сторч,
іне так ходити треба -
хоч-не-хоч!

У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!

І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.


ТОПОЛЯТА

Попід муром тополята стоять -
не чотири та й не п'ять тополят.

Перший, щонайвищий, свище:
я найви,
я найви,
я найвищий!

Другий - не такий, як усі, -
на бруківку жовте листя
обтрусив.

А найменший тополин
хвацько шапку заломив:

- Ну ж бо, хлопці,
кроком руш -
на вечерю хочу груш!


ЛЕВИ

А мої дерева -
схожі на лева.

Разом лапи склали -
в гриви заховали.

А хто каже: леви,
леви кришталеві.

Разом лапи склали -
в гриви заховали.

Ой випало снігу -
левам не до сміху.

Разом лапи склали -
в гриви заховали.


МАЛИНОВІ КОНІ

Як захочу - маю
малинові коні,

малинові коні -
на долоні,

на моїй долоні -
ягоди червоні.


З КНИЖЕЧКИ "ГОЙДА - РАЗ, ГОЙДА - ДВА" 1989 РІК

ГОЙДАЛКА

Гойда - раз, гойда - два,
гойдаються дерева.

Деревa-дерeва -
наша королева.

Наша королева
сіла на лева.

Гойда - раз, гойда - два,
гойдаються дерева.


ПІВНИК

Тигри ходять по квартирі:
два та два - чотири тигри.

І висока жовта шафа
обернулась на жирафа.

Щоб її не з'їли тигри:
раз-два-три-чотири!

А малий червоний півник
заховався у годинник.

І дзьобає синій мак
тільки так:
тік-так, тік-так...


ПІР'ЇНКА

Червонобоке яблуко,
перекинся в зяблика.

Зябку-зяблику малий,
левенятко примани.

За горою, за отою -
пір'їнкою золотою.


КАШТАН

Аж там -
на горі каштан.

Засвітив свічки
біля кринички.

Піду по воду,
піду по холодну.

Навшпиньки стану -
свічечку дістану.


ПОМАРАНЧ

Два коти, три коти
з глини-теракоти.

Пішли на Підзамча,
знайшли помаранча.

Кіт котові каже: "Ач!
справді гарний помаранч.

Даймо його мавпі
поділити навпіл".


ДУНАЙ

Біля моря, дле Дунаю
з вуха воду виливаю.

Чотирнадцять відер
затопили Відень.

Тра' човника рихтувати,
щоб віденців рятувати.


З НЕВИДРУКОВАНОЇ КНИЖЕЧКИ "ЇВ ТРОЛЕЙБУС БУЛКУ З МАКОМ"

ВЕЧЕРЯ

На блакитному папері
намалюю сині двері.

Сині вікна й синій ліс,
ще й будинок без коліс.

Під будинком є печера,
у печері є вечеря:

Три тарілки, ложка, пляшка,
а на пляшці - синя пташка.


ЗВІР ТАКИЙ

Як по ниточці ходив
звір такий собі один.

В нього роги є аж два
й отакенна голова!

Голова, немов казан,
щоб нікому не казав,

ніби весело жукові
у коробці сірниковій.


ДВІ КОСИ

Я веду козу
через дерезу.

Рогату козу
заплету в косу.

А на дві коси
треба дві кози.


ВОРОН

На городі дички -
ондечки.

Що на першій дичці,
я не бачу звідси.

А на другій - он!..
кряче ворон.

І чого він кряче,
і чого неначе

очі-намистини
на хліб намастили?


СТОНОГА ПЕРЕ ШКАРПЕТКИ

І казати навіть сором,
що під нашим осокором

30 - 40 - 50
на мотузочці висять.

Як висять і чом висять,
і чому їх 50,

і чого казати сором,
що насправді тільки 40?


ТРОЛЕЙБУС

Загадаю тобі ребус
про дванадцятий тролейбус.

Кругом нього хлопці босі
тупцювали на морозі.

Їв тролейбус булку з маком
і чогось тихенько плакав.


З ЕВЕНТУАЛЬНОЇ КНИЖЕЧКИ "ЕРБОД ІЦИК"

ЯЦИК

Аліс Яцик ан аток.
Ощан Іцик молоток?

Молоток - котолом.
Ербод Іцик під котом.


ПАННОЧКА

Панночка Галя
на скрипочку грала.

Що на першій струні -
квіти розцвіли.

Що була зросла
край поля сосна.

Що хлопці-молодці
не ходять по струнці.

На те вони хлопці.
І всі вони звідти,

звідки грає чайка
на синьому вітрі.


МАШИНА

Тільки в нашої машини -
очі мурашині.

То дарма,
що машина без керма.

Без керма, ще й без коліс -
мають вирости колись.


ДВІ СТЕЖКИ

На ліщині дві сережки.
Під ліщиною дві стежки.

Перша стежка - в чисте поле,
де їжак гуляє голий.

Загубив їжак піджак,
і не колеться їжак.

Друга стежка навпаки -
там гуляють літаки.

І під музику іржаву
жук везе Царівну Жабу.


БАБА - БУБУ

Чом сорока чорно-біла
відучора трохи зблідла?

Чом навпочіпки корова
на три чверті чорноброва?

Чом автівка упівшини
шепелявить у шипшині?

Відкопилив пугач губу:
"Баба-бубу, баба-бубу".


РАВКА

Равлик чорний - равка біла.
Білій равці каша збігла.

Равка вдруге кашу варить.
Друга каша ґаві вадить.

Третю кашу равлик з’їв.
Повних ложок сорок сім.


 :=) :=) :=) :=) :=) :=)

найшов на http://orklyn.narod.ru/dit.htm (http://orklyn.narod.ru/dit.htm)


Назва: Віршики
Відправлено: Кітка_Проня від 22 Листопада 2008, 19:44:46
про Яцика  файНИй  =)) :D
Назва: Віршики
Відправлено: arheeP від 22 Листопада 2008, 19:50:57
Сумно й гірко аж до сліз.
Не беруть мене у ліс.
Кажуть, в лісі заблуджуся,
В грибники я не годжуся.
Витру сльози я дрібненькі,
Візьму кошичок маленький,
Побіжу у ліс густенький,
Назбираю там опеньків.
З повним кошичком вернуся –
В грибники давно годжуся!

не знаю чий,  дуже сильний віршик :=)
Назва: Віршики
Відправлено: yurko від 22 Листопада 2008, 19:54:57
ОГО
І таке у нас друкують?!
Я по пяні би теж так написав. Проблема у тому що здоровя не дозволяє аж так напиватися.  :-D
Назва: Віршики
Відправлено: arheeP від 22 Листопада 2008, 20:01:22
Проблема у тому що здоровя не дозволяє аж так напиватися.  :-D

мистецтво вимагає жертв :-D :-D :-D :-D
Назва: Віршики
Відправлено: Ассоль від 18 Грудня 2008, 20:23:06
День святого Миколая

Сьогодні, дитино, раніше вставай:
Іде по Вкраїні святий Миколай.
Заходить сподіваний гість до осель,
І дітям слухняним гостинці несе,
Гадаю, що правило знаєте ви:
Ніколи святого цього не гніви,
І дома і в школі ти будь молодцем,
Щоб радо зустрітись в цей день з Дідусем,
Що знає усе й помагає в біді
Як де на землі, а бува на воді.
Радіє йому не лише дитинча,
Знедолених, бідних у нас вистача.
Тож просимо ревно: Святий Миколай,
На нашій землі бідарям помагай!
:Та треба, щоб чуйною влада була
І людям у скруті вона помогла!
Микола Братан
Назва: Віршики
Відправлено: Ассоль від 09 Лютого 2009, 17:14:29
До дня святого валентина.

Нагадай батькам, дитино:
День Святого Валентина
Незабаром наступає,
Всіх закоханих вітає.

Мама дуже любить тата.
Хай спече йому до свята
Торт у вигляді сердечка –
Буде смачно і доречно.

Тато маму теж кохає
Радо з святом привітає:
Принесе букет духмяний –
Як приємно буде мамі!

Валентинки, подарунки,
Привітання, поцілунки…
Ти, коли дорослим станеш
Теж кохану привітаєш!

Ми Святого Валентина
Всі шануємо, дитино!
Нашим дав батькам зустрітись,
Щоб змогли ми народитись!
Назва: Віршики
Відправлено: masterwish від 15 Лютого 2009, 22:18:54
Крыша ехела домой

Мальчик шел,сова летела,
Крыша ехала домой.
Эта крыша не хотела
Спать на улице зимой.

Мыли блюдца два верблюдца,
И мяуклаи дрова,
Я ждала,когда вернутся
Крыша,мальчик и сова.

Спит диван со мной в обнимку,
Пляшет снег над головой
Вдруг я слышу - в кнопку бимкнул
Мальчик с крышей и совой!

Я от этого бим-бома
Стала песней на сорва.
Я пою,когда все дома -
Крыша,мальчик и сова.

Мальчик щел,сова летела
Крыша ехела домой -
Вот какое было дело
В среду вечером зимой!
 :=)
Назва: Віршики
Відправлено: Ассоль від 17 Грудня 2009, 20:22:44
Дивлюсь в вікно - сніг лапатий,
Хтось там іде до нашої хати,
То не якийсь дід Мороз,
То Миколай бородатий.
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 24 Квітня 2010, 18:48:01
Ловіть віршик від мого сонечка - їй 5 рочків, але вона страшенно хоче в "Дзеркальний" :))))
Хоче змагатись, слемитись :). Я вже їй пообіцяла, що вона піде і сяде мені на плечі - бо я вже застара, а вона ще замолода для конкурсу, а так буде такий собі симбіоз сонечок:). Це від нас обох:

От скажіть мені батьки,
Ви б рюкзак між ніжками носили
Мокрий, грязний і важкий такий?
То, для кого ж памперс ви створили?
.............
далі - без слів
Назва: Віршики
Відправлено: Ne-TA від 26 Квітня 2010, 23:21:58
Розплакалася дитина,
Уже мокрі дві хустини.
Давай слізоньки збирати,
Город будеш поливати.
Наплакали повну ложку –
Поливали ми картошку.
Наплакали повну миску –
Поливали ми редиску.
Наплакали ще каструльку –
Поливали ми цибульку.
Наплакали вагани –
Поливали кавуни.
Де нам слізоньок узяти,
Щоб ставочок наплакати.
Будемо ходити з дідом,
Ловить рибку до обіду.

______________________

Вередулі – коверзулі
Прийшли в гості до Зінулі.
Водовари, нехочухи,
Нервомотики, плаксухи,
Верещали, тупотіли,
Слухатися не хотіли.
Стало в нашій хаті тісно,
Навіть киці ніде сісти.
Нащо гості ці дитині,
Бери, в руки швидше віник,
Двері – вікна відчиняй
Вередулі виганяй.
Хай ідуть через море,
Через ліс, через гори.
У болотах заблукають
І до тебе не вертають.

_________________________

Є у мами хвостик –
Хвостик-Малоростик.
Пустотливий, наче в киці,
Вигляда із-за спідниці.
Хоче мама прибирати –
Хвостик – слідом по кімнаті.
Сяде мама на хвилину –
Моститься він на коліна.
Як обід готують в кухні –
Лізе носиком у кухлик;
А коли лягають спати –
Любить хвостик поспівати.
Мама хвостик дуже любить,
Його хвалить і голубить.
І ніхто у цілім світі
Їх не зможе розлучити.
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 11 Травня 2010, 18:20:26
Ось знайшла в інтернеті такі віршики - примовляння

Примовляють дівчаткам після сну

Потягусі, потягусі,
На (Галю) ростусі.
Щоб (Галочка) росла,
Росла-виростала,
Щоб (Галочка) своїй мамці
Скоріш в поміч стала.
У помочі стала,
Діток колихала
Й хату доглядала.

Коли дитина прокинеться, приказують

Ототушки-тутушки!
На котика потягушки,
А на (Василька) ростушки.
Ой тошки, тошки!
Щоб підрости трошки.

Потягусі потягусі
Наша доня уставусі
А кісточки росточки,
У рученьки хватюсеньки
У ніженьки ходюсеньки
У тілечко здоров'єчко
Уставай моє сердечко
Потягусі потягусі
Обняли свою матусю

Примовляють під час умивання

Купалися ластів'ята
 Та в чару-водиці,
Щоб були ми білотілі
Та ще й білолиці.

Щоб дитина не перебивала апетит, приказують
Пироги ~ обідові вороги.
Вже то буде по обіду,
Бо вже пиріг на стіл іде.

Соромлячи замурзану, невмивану дитину, жартома приказують
І
Іванку, Іванку (Яринко; Яринко),
У кого ти вдався (лася)?
 Біг(ла) через воду
 Та й не вмивався (лася).
 
Тому, хто гарно їсть, жартома приказують

Наш Івашко не перебирашко,
аби в мисці повно.

Вередливим приказують Не хочем ми того,
Дайте нам другого,
Дайте нам іншого,
А щораз ліпшого.

Тому, хто поспішає їсти, жартома приказують

Антошку!
їж потрошку,
Лише не з'їж ложку.

Приказують жартома до неуважних
Пішла Гандзя в поле жати,
Та забула серпа взяти.
Серп узяла, хліб забула,
Таки Гандзя вдома була.

Заохочуючи до праці, приказують

Ой нуте робить, Себе не барить!

Коли дитина лінується після себе прибирати, приказують

Ой чим же я не хазяйка,
Чим не господиня?
Сім день хати не мела,
Сміття не носила.

Коли діти не признаються, хто зробив шкоду, приказують, соромлячи

А Степан-Степанок
Поїв бабин медок
 І сховався в куток.

Дітей, що сперечаються, присоромлюють

Катерина і Андрій
Сварилися за щавій.
 Катерина Андрію
Не давала щавію
Раз Варвара та Дем'ян.
Сварилися за бур'ян,-
Бо Варвара Дем'яну
Не давала бур'яну.

Дитину, що сумнівається в своїх силах, підбадьорюють

Хто хоче, той може.
 
Дитині, що перебиває нечемно інших, приказують

Помовчи, язичку, кашки дам.

Будь добрим вислухачем,
будеш добрим повідачем.

Примовка-підбадьорення, щоб не було страшно
Гриць миші злякався,
В кропиву сховався,
Бороною вкрився,
Щоб не пожалився.

Приказують, коли час додому іти
Уже сонце котиться -
Нам додому хочеться.
Ой на горі, на горі
Кусають комарі
Кусають і нас,-
Нам додому час!

Приказують, коли були десь далеко на прогулянці
Стояла вербонька на дворі,
Спустила віттячко до землі,
Спустила віттячко додолу,-
Ой час нам всім додому.
Вже вітер ворота одчинив
Вже місяць дорогу освітив.
Да вже сонце кружком, кружком,
Нам додому лужком, лужком.
Лужком, бережком,
Жовтеньким піском,
Калиновим мостом,
Нам додому просто.

Тим, кого довго чекали, а він барився, приказують

А де ти був,
Забарився?
На дірявім мосту
Провалився.

Коли дитина впаде, втішають

Від порога до порога
Простелилася дорога.
Ти поїдеш у Полтаву
Там загоїш свою ваву.

Коли дитина лінується вставати, приказують

Петро-гарбуз
На печі загруз,
Подайте лопату -
Петра витягати.

Примовляють, коли хтось лінується

В понеділок орав,
В вівторок плуг поламав,
В середу волів погубив,
В четвер шукав,
В п'ятницю найшов,
В суботу додому пішов.

Розповідаючи про українські звичаї, рідну природу, приказують

Чуже миле, своє наймиліше,
Чуже святе, своє найпресвятіше.

Повернувшись з екскурсії, з прогулянки або з гостей,
приказують

Всюди гаразд, а дома найліпше.

Якщо в казці немає традиційної кінцівки, приказують

От і казці кінець,
Пішла баба у танець,
А за нею горобець,
Викрутасом, вихилясом,
Молодець, горобець.

Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 20 Травня 2010, 01:09:51
ХТО ХОРОШИЙ

Засинає бегемот,
позіхнувши на весь рот.
Біля нього моститься
ніжна бегемотиця,
й бегемотенята
полягали спати.

Лиш в сусідньому вольєрі
хижі зайчики не сплять
і зубаті пащі шкірять –
бегемота покусать…

Не повірили? Авжеж!
Бегемот хороший теж.


КОЛЬОРОВІ ПРИКОЛИ

Два зелених крокодили
аж по дрова в ліс ходили,
та у лісі, як на зло,
дров зелених не було.

Два слони сріблясто-сірі
на сріблясту гору сіли.
Хоч би що їм говорив,
а зробилось дві гори.

На червоній черепиці
спали дві червоних птиці.
Дивувались вранці-рано:
– Я рожева, ти багряна.

Дві коричневих мурахи
повбирались у папахи
і в коричневих дворах
загубились між мурах.

Раз на грушку теплу, спілу
двійко приятельок сіло –
жовті-жовті дві оси…
Обережно! Не вкуси…

Синій кит гука киту:
– Я шукаю смакоту.
Синій кит відповіда:
– Ду-уже синя смакота.

Біла киця кицю білу
похвалила, як уміла:
– Ти білесенька така.
Напилася молока!

Раз вужище чорно-чорний
до чорнозему дочовгав.
– От лиш вуха зачорню я,
і безпечно заночую.

Iван АНДРУСЯК
Відповідь від: 20 Травня 2010, 00:58:40
Починаємо вчити абетку?
Ліна Біленька

ВЕСЕЛА КАЗОЧКА  ПРО ХОРОБРІ БУКВИ

Буква А затемна встала,
Розбудила букву Бе:
– Чуєш? – злякано сказала, –
Мишка в закутку шкребе.
Бе зіскочила з полиці
І термосить букву Ве:
– Розшукать негайно кицю –
Всім завдання бойове!
Ве мерщій до Ге, Ґе, Де:
– Хто з вас знає, киця де?
Ге, Ґе, Де того не знали,
Та швиденько повставали,
Підняли Е, Є, Же, Зе:
– Хто до киці повезе?
Тут вся азбука проснулась,
Одягнулась та узулась:
– У похід усі на мишку!
Турбувати нащо кішку?!
– Нас багато! – каже Зе, –
Мишка нас не погризе!
Налякали букви мишу,
Утекла. Настала тиша.
Букви знову на полиці,
Та хоробрим вже не спиться,
Скоро візьмуть їх до школи
Таня, Галя та Микола.

Назва: Віршики
Відправлено: Ne-TA від 01 Вересня 2010, 22:13:18
Жабка

(http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQTljyaFlKtl32LsNRfPQKBu1CeJKkbfRKpWeUGYPFRVLeeOgA&t=1&usg=__70hS7gfKCevnqNxzrUYhHMCs7WQ=)

Журилась під осінь
Малесенька жабка:
Уже потемніла
У соняха шапка
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я іще й досі
Зелена-зелена!..
__________________

Кіт Василько

-Кіт Василько, де бував?
-Я на мишок полював...
-А чому в сметані вуса?
-Бо в комору лізти мусив...
-Довго був там?
-Півгодини...
-Ну, і що там?
-Солонина...
-Ну, а звідки ж ця сметана?
Краще, котку, не обманюй,
Розкажи скоріше нам,
Як мишей ловив ти там.
-Там сидів я біля квасу...
Поруч із вареним м"ясом.
Тільки глянув на сирок -
Зачепився за мішок,
Бачу - мишка у коморі,
Ну й сметана недалече...
Словом, гепнувся той глечик.
Ледве вибрався з-під скла...
-Ну а мишка?
-Утекла...

(http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQN-yQYVjW-lvTBHWKCB1v6TXvEAGjviMUEV2AXv68lJBtWPgQ&t=1&usg=__XuJQMZlPf_4nomeEvatZRmzdqno=)
______________________

(http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSjKdIr17-i4ruQBn2Lb9HqB2hwaFBqvgoP8o1HSI0snpVAucw&t=1&usg=__KPYJv4OTyDO3dGf2DllRn4HiASs=)

Попри річку, попри став,
Равлик-Павлик проповзав.
А за равликом равлиха
проповзала тихо-тихо.
За равлихою равля
теж по-малу проповза.
А за ним, а за ним,
проповзав ще равлик Слим.
А за Слимом жінка Слима
теж з дитиськами малими.
Один, два, три і ще одне,
неслухняне і смішне,
але мама його любить,
у травичці не загубить.
Ви б мені не підказали
Скільки всіх їх проповзало?
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 07 Лютого 2011, 02:02:02
Мотивуємо діток до чищення зубок :):

Ей мікробо – геть жени!
Чищу зуби! Ти тремти!
Щітку в руки я беру
в мить порядок наведу!
Не залишу тобі їжі
навіть у найдальшій ніші!
Знаю я харчі ти любиш
через них всі зубки губиш.
Чищу, мию, полоскаю
за зубами доглядаю!
 Вправо, вліво, вниз, доверху
чисть від ясен в першу чергу!
Так повторюй кілька раз
3 хвилини! Це твій час!
Жоден зубчик не забудеш
їх ти лікувать не будеш!
Всі мікроби розігнали
здоровішими ми стали!
А здоров’я — це життя,
шлях в щасливе майбуття!
 
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 28 Листопада 2012, 02:05:11
Віршики-молитви для найменшеньких (назбирала в інтернеті)
(http://s19.rimg.info/cdb3f84874e6e716fb235bfc74ea2d5c.gif) (http://smayliki.ru/smilie-1181859687.html)
О Ісусе, глянь на мене,
Зроби добре дитя з мене.
В мене серце ще маленьке,
В нім ніхто не може жити,
Тільки ти, Ісусе дорогенький.
Я до Тебе ручки зношу,
Здоров'ячка прошу
Для тата, для мами,
Для всієї родини,
Вислухай молитву
Малої дитини.

***

В кивоті на престолі
Золота хатинка
Там лежить Ісусик
Маленька дитинка.
Я встану раненько,
Вклонюся низенько
І скажу: Ісусе,
Люблю Тя щиренько
А моє серденько
Ще дуже маленьке
Не знає нікого
Крім Тебе одного
Ісусе - я Твоє дитя
Буду Тебе любити
Все своє життя

Вечірня  молитва
             Ісусе любий, Ісусе  милий,
             Вже ангели в небі зірку  засвітили,
             Ніч темна надходить, і  всі ми в поклоні
             До Тебе підносим  маленькі долоні.
             І молимось щиро за  маму, за тата,
             За діда, бабусю,  сестричку і брата.
             За всіх, кого любим,
             За всіх, хто нас  любить,
             Що нам помагають і  ніжно голублять.
             Дозволь нам щасливо цю  ніч переспати,
             Набратися сили,  здоровими стати.



Вірш-молитва
             Ангелику мій любий,
             найвідданішій друже,
             Тебе я, мій хранителю,
             просити буду дуже:
             в тривогах, небезпеках
             мене не покидай,
             зробити добрий вибір
             завжди допомагай.
             Не дай об гріх спіткнутись,
             попереду іди,
             дорогою правдивою
             до неба приведи.
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 04 Січня 2013, 03:08:22
Для вивчання найменшеньким не годиться, але читати корисно буде :) :

Раз зозулька у селі почала кувати,
Всім тваринам для життя роки дарувати.
Для малого поросяти двадцять два „ку-ку”,
Півнику - дванадцять років для ку-ку-рі-ку.
Вівцям справно відлічила двадцять один рік.
Для лоша відрахувала гарний, довгий вік.
Шістдесят... і ще рахує!.. все - шістдесят сім!
Всі тваринки до зозульки: от би нам так всім!

Для корівки сорок років, вісім для кроля,
Тридцять літ відрахувала для кача-маля.
Котику п"ятнадцять років: ку-ку, ку-ку, ку..
І тринадцять накувала дядьку індику!

От така тривалість віку у тварин села.
Всім лічбою догодила пташечка мала.
А як скажеш – це все казка, стільки не живуть,
Відповім: цілком я згідна – люди не дадуть!
Назва: Віршики
Відправлено: DVania від 04 Січня 2013, 07:26:38
Хіба котику вдастся своє протягнути,а інколи і більше може  :) Відомо ж "кому на Руси жить хорошо"
Назва: Віршики
Відправлено: yurko від 04 Січня 2013, 09:21:26
Нє всьо коту маслєніца!

Це я про яйця  :pardon  :=)
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 04 Січня 2013, 17:55:26
Хіба котику вдастся своє протягнути,а інколи і більше може
То середні показники ;) і не враховуючи китайських і корейських котиків :)
Назва: Віршики
Відправлено: Alexander від 04 Січня 2013, 19:44:50
 
И узлом завязал на спине
:good Анюта

Я видалила "шедевр" - тема "віршики " знаходиться у підрозділі "Малятко":!!
Такі твори краще викладати у "Еротичну поезію"
Назва: Віршики
Відправлено: yurko від 04 Січня 2013, 23:44:29
Правильно.
І добре, що лишила коментар Александра, по якому легко впізнати загальновідомий "шедевр" зацитований Анютою ;)
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 09 Січня 2013, 21:05:50
 ;)
Я для мами і для тата квітів назбирала,
Величезного малюнка їм намалювала.
Але все це заховаю до пори в шухлядку,
За обідом обміняю в них на шоколадку!
Назва: Віршики
Відправлено: ДДК від 11 Січня 2013, 17:05:36
Яка кмітлива дівчинка! :good Майбутня бізнесвумен напевно. :)
Назва: Віршики
Відправлено: asin від 11 Січня 2013, 22:14:59
Та краще було б якби просто так батькам намалювала.Щоби батькам зробити приємно.А то дивуємся шо всьо за гроші.З дитинства того вчимо шо за просто так нічо нема  :(
Назва: Віршики
Відправлено: Сонечко+ від 15 Січня 2013, 19:44:01
З дитинства того вчимо шо за просто так нічо нема 
Ну, хто вчить, а хто і ні...В Україні, думаю, навряд чи хто вчить, що "все за щось".
Віршик гумористичний)).

Заспівала жабка пісеньку: ква-ква...
Про липневу спеку і швидкі жнива,
Про дощу краплинки і про комарів,
Про кущі лепехи і великий рів...
Про гаряче сонце і казкову ніч
До подружок жабка квакотіла клич.
Закликала друзів утворити хор,
Заспівати разом пісню в до-мажор...
Назва: Віршики
Відправлено: Yana від 01 Червня 2013, 12:08:05
Саша МОЇСЕЄНКО
Літня колискова Солодко спи. моя донечко, В ніч цю останню весни... Завтра прокинеться сонечко- Літо внесе на росі! Літо здарує нам яблука, Вишні-черешні рясні... Місяць в віконечко стукає! Спи, моє ладо. засни... В снах обійме тебе сонечко Теплим промінням ясним! Ранок здарує намистечко З крапель дощу голосних... Солодко спи, моя зірочко, Літо чекає уже! В лузі калина і квіточка Ніжно цілують тебе... Спи, моя крихітко! Спи, моє ладо! Спи, моя донечко, Літечко іде...
Назва: Віршики
Відправлено: орклин від 21 Січня 2015, 09:45:24
Та краще було б якби просто так батькам намалювала.Щоби батькам зробити приємно.А то дивуємся шо всьо за гроші.З дитинства того вчимо шо за просто так нічо нема  :(
Прикро...
Але даром навіть тато маму не цілує...
Назва: Віршики
Відправлено: Sofa від 09 Жовтня 2015, 16:26:07
Я прокидаюсь рано,-
Тихенько лежу, не встаю.
Тільки спросоння погляну,
Бачу матусю свою.
Мати - досвітня пташинка.
Здосвітку віч не зімкне.
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Мати – то сонечко рідне,
Тепле, ласкаве, земне.
Слово її заповітне
Гріє й тривожить мене.
Гнатюк Іван