Вільний форум міста Калушa
Різне => Віра, релігія, філософія, світогляд => Тема розпочата: yurko від 31 Липня 2007, 22:21:34
-
Але все ж дещо ми маємо, закладене від самого народження. Частенько ми дивуємося поведінці малесеньких діток, вчинки яких не можемо вважати свідомими, а ті вчинки показують вроджений характер, вроджену сміливість, чи ворожість...
-
Як позитивні, так і негативні риси дитина успадковує від батьків. Всі люди грішні. Наша гріховність обумовлена гріхопадінням першої людини - Адама. Дуже цікаве і повчальне питання - питання наслідування гріха першородного (original sin), тобто від Адама, і наслідування наслідків гріха, тобто особистих якостей предків.
http://zazimye.narod.ru/books/katehizis_dav.htm
Каким же образом наследуется в человеке грех?
По библейским представлениям, первородный грех извратил самый способ существования человека, он фактически сделался паразитом сущности. Таким образом, грех наследуется по мужской линии. В Св. Писании и в святоотеческих творениях говорится о грехе Адама, но нет упоминания о том, что человек наследовал грех Евы. Что же тогда наследуется по женской линии? Поскольку она обеспечивает качество жизни, по женской линии должны передаваться последствия греха. То есть, все те ограничения, все те несовершенства, которые наложены грехом на нашу природу. Естественно, что к современной генетике эта схема отношения не имеет. Современная наука считает, что в процессе деторождения женское и мужское начала участвуют на паритетных началах. Почему нас эта схема может заинтересовать? Не только с исторической точки зрения, поскольку действительно это очень устойчивая мифологема, характерная для всех древних культур. Прежде всего потому, что эта схема в истории осуществилась только один раз - в случае бессеменного зачатия. А во-вторых, потому что здесь содержится одна очень верная интуиция, что в наследовании греховности человека нужно различать два аспекта: наследование греха, собственно адамовой порчи, того самого изменения способа существования человека, и наследование последствий греха, т.е. тех ограничений, которые наложены грехом на человеческое естество. Здесь содержится безусловно верная мысль: нужно различать, с одной стороны, наследование первородного греха как такового, который не зависит от личных качеств человека. Каждый человек уже потому, что принадлежит к человеческому роду, что он потомок Адама, носит в себе первородный грех, изначальную порчу своего естества. И какой бы он хороший сам по себе не был, эта порча передается по наследству. А с другой стороны, надо отличать наследование последствий греха, т.е. всех тех ограничений, которые наложены грехом. И вот это наследование последствий греха в значительной степени зависит от личных качеств предков, т.е. качество природы человека в значительной степени обусловлено качеством природы его родителей. Чем более нравственно и физически здоровы были предки, тем больше вероятность того, что и природа новорожденного человека из этого рода тоже будет физически и духовно совершенной.
-
Тут як і у генетиці. Буває, що через 7 поколінь знову з'являється у родині чорне (негроїдне) дитя, хоча всі батьки, діди, і прадіди були білими. Мабуть так і з успадкуванням гріха. Бо як інакше пояснити те, що у деяких дійсно праведних сім'ях часто буває, що родяться справжні "чортенята".
А якщо моя версія правильна, то спостерігається дивне єднання релігії і науки.
-
Завжди чула,що маленьк1 д1ти-свят1 O:).Ц1кава позиц1я....Одного разу з друзями наблюдали таку картину.Дв1 в1руюч1 с1м 1 з немовлятами 11 м1сяц1в.Д1ти на п1длоз1.Одне до другого п1дповзае 1 починае з усього маху лупцювати другу дитину.Не просто гратись,а бити 1 насолоджуеться,подобаеться йому....Можна говорити тут про психолог1ю дитини,розвиток 1 т.д.Але,doktor-maks правий. В1д першого Адама походить гр1х.! д1ти,являються тими,хто вибирае пот1м св1й шлях,сл1дкувати за Богом,чи залишатись в гр1ховному св1т1.
А благослов1ння передаеться в тисячн1 роди,а прокляття-до сьомого кол1на.Отже нав1ть по цьому можна побачити,який милостивий Бог,що милост1 у Нього б1льше,н1ж суда.
-
Тут як і у генетиці...
... А якщо моя версія правильна, то спостерігається дивне єднання релігії і науки.
Ви праві, Юрко :), наука підтверджує вірність істин, викладених у Слові Божому. Генетика, психологія, біологія, астрофізика... Цей ряд можна продовжувати
-
А благослов1ння передаеться в тисячн1 роди,а прокляття-до сьомого кол1на.Отже нав1ть по цьому можна побачити,який милостивий Бог,що милост1 у Нього б1льше,н1ж суда.
Звичайно, Svit, милості більше. Бог милостивий, але й справедливий.
Прихильники вчення про наслідування провини і гріхів дітьми від батьків посилаються у більшості випадків на такі цитати з книг Старого Заповіту:
"...Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей."
(Вихід 20:5-6)
"І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,
що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях."
(Вихід 34:6-7)
Чи справедливо Бог карає дітей за провину їх батьків?
-
Це вже Богов1 р1шати...А в1рш точно,до четвертого покол1ння.переплутала...
-
Але кожна людина в прав1 прийти до Бога з покаянням 1 зняти прокляття гр1ха...
-
А в1рш точно,до четвертого покол1ння.переплутала...
Svit, я навів вірші не для того, щоб вказати на те, що Ви щось переплутали... :)
-
Але кожна людина в прав1 прийти до Бога з покаянням 1 зняти прокляття гр1ха...
Ми, християни Нового Заповіту, маємо владу руйнувати прокляття і хвороби іменем Ісуса Христа!
-
Так, але хто з нас пробував це робити, і чи хоч у когось виходило?
-
Є свідчення про зцілення онкохворих. Зокрема, я особисто знаю одну таку жінку. За її одужання молились в усіх храмах того міста, де вона мешкає
-
Я теж про таке чув. Але як знати, що то поміч молитви, а не простий збіг?
-
Повірити!
Якби Ви знали, Юрко, яким я скептиком був колись... Затятим
-
О,св1дчення п1шли,це добре!
-
Колись розповіси особисто. І БУЛЬ ЛАСКА "ти", а не "Ви". То ж неформальне спілкування. Я ж знаю, що ти мене поважаєш, і я тебе теж. І пара маленьких букв цього не змінить.
-
Домовились
-
Так, але хто з нас пробував це робити, і чи хоч у когось виходило?
Юрко...виходило...1 дуже багато...[logged]М1й перший чолов1к був прекрасним 1 люблячим,але наркоманом,з великим досв1дом,в1н був старший за мене на 10 рок1в.Ми жили в Криму...Наркоман1в в Криму багато...Один хлопчина,наш товариш.попав в одну з Ново-зав1тн1х церков 1 там покаявся...А пот1м приходив до нас 1 розпов1дав за Бога,за зц1лення 1 т.д.Я завжди в1рила в Бога,мен1 це привила бабуся..Я завжди молилась 1 коли вже не стало сил...я просто кричала до Бога,що Його нема,раз так в1н розрушае с1м ю 1 не допомагае...Я лишила чолов1ка 1 пере1хала в Калуш(не розвелись,моя мама була важко хвора,я за нею доглядала в Калуш1).А коли в1н дзвонив,то весь час говорив,що в1н зм1нився,що Бог творить чудеса,що Бог його зм1нив...
Ага....Зм1нив...Не в1рила...
Та коли я при1хала,побачила людину,в яко1 оч1 дивились 1накше...Дуже багато Божого втручання було...Я подала на розв1д,але коли побачила його,ми забрали заяву з суда...18 рок1в людина вживала наркотики...А Бог зц1лив..зняв прокляття...
М1й чолов1к помер,загинув,коли йому було 33 роки...1хав додому з служ1ння 1 зупинив машину,щоб п1двезли...Там були люди п ян1,один його знайомий...Обзивали його святошею,а пот1м те що сталось....На суд1 вони сказали,що в1н 1м щось про Бога говорив,але сатана вершив свое...Я знаю,що Бог його взяв,я знаю,що в1н з Ним....
[/logged]А ще я знаю,що ми ще побачимся,Юрко 1 у мене е багато доказ1в(особистих)що Бог чуе,зн1мае прокляття,зц1люе,в1дпов1дае на молитви...
-
Сильно написано! Повір при зустрічі мені буде цікаво. Дякую.
-
Так, але хто з нас пробував це робити, і чи хоч у когось виходило?
Юрко...виходило...1 дуже багато...
Далі частина повідомлення мала б бути прихованою! (прим. doktor-maks)
.....
А ще я знаю,що ми ще побачимся,Юрко 1 у мене е багато доказ1в(особистих)що Бог чуе,зн1мае прокляття,зц1люе,в1дпов1дае на молитви...
:'( :'( :'( :'( :'( :'( :'(
Життя жорстоке.Мені дійсно сумно від того,що ти написала...
:''( :''( :''( :''( :''(
-
Завжди чула,що маленьк1 д1ти-свят1
діти до семи років - безгрішні
-
діти до семи років - безгрішні
Н1хто не безгр1шний.Нав1ть д1ти.Просто у д1тей серце прост1ше,в1ри б1льше...Коли 1сус говорить,щоб ми були,як д1ти,то не мае на уваз1,щоб ми були безгр1шн1.
-
діти до семи років - безгрішні
але так і в церкві говорять
Коли 1сус говорить,щоб ми були,як д1ти,то не мае на уваз1,щоб ми були безгр1шн1.
Ніхто не може бути безгрішним
-
Гріховна природа у дітей починає проявлятись ще на першому році життя: все їм подай, не відбирай, не заважай :), догоджай у всьому. Якщо щось не так, то крик, в деяких - істерика :o
-
ги-ги :D
-
Публікую у стислій редакції
Наказывает ли Бог детей за грехи родителей?
Иеромонах Феогност (Пушков)
В ветхозаветные времена бытовало мнение, что за вину родителей несут наказание (т.е. не просто последствия грехов родителей, как например, наследственные болезни, которыми родители «наградили» детей, а именно «кару») их дети. Так ли это?
Бог, сотворив человека по Образу Своему, вложил в нас естественное понятие о справедливости. Грехом это понятие было искажено в человеке, но не уничтожено совсем. Месть – это искаженное восприятие справедливости, рассматриваемой в ракурсе гордыни. Но наиболее чистому сердцу органически противоестественно карать детей за вину их родителей.
Апологеты средневековой дикой нормы римского права ссылаются в защиту себе на слова Писания: «Я Господь, Бог твой, Бог ревнитель, наказывающий детей за вину отцов до третьего и четвертого [рода], ненавидящих Меня, и творящий милость до тысячи родов любящим Меня и соблюдающим заповеди Мои» (Исх.20:5-6). «И прошел Господь пред лицем его и возгласил: Господь, Господь, Бог человеколюбивый и милосердый, долготерпеливый и многомилостивый и истинный, сохраняющий милость в тысячи [родов], прощающий вину и преступление и грех, но не оставляющий без наказания, наказывающий вину отцов в детях и в детях детей до третьего и четвертого рода» (Исх.34:6-7). Но при этом совершенно не хотят учитывать сказанного в 18-й главе пророка Иезекииля
Общий грех или наследованные грехи?
Итак, сторонники учения о наследовании вины и грехов детьми от родителей обычно ссылаются на некоторые цитаты из книг Ветхого Завета. Разберем подробно каждую из них.
«И прошел Господь пред лицем его и возгласил: Господь, Господь, Бог человеколюбивый и милосердый, долготерпеливый и многомилостивый и истинный, сохраняющий милость в тысячи [родов], прощающий вину и преступление и грех, но не оставляющий без наказания, наказывающий вину отцов в детях и в детях детей до третьего и четвертого рода» (Исх.34:6-7). «Я Господь, Бог твой, Бог ревнитель, наказывающий детей за вину отцов до третьего и четвертого [рода], ненавидящих Меня, и творящий милость до тысячи родов любящим Меня и соблюдающим заповеди Мои» (Исх.20:5-6 –ср. Втор. 5: 9-10).
А что неблагочестиво останавливать внимание на одной букве, сему учит Сам Бог, постанавливая законом противоположное. Ибо Он же Сам говорит: "Отцы не должны быть наказываемы смертью за детей, и дети не должны быть наказываемы смертью за отцов; каждый должен быть наказываем смертью за свое преступление" (Втор.24:16).
И чрез пророка Иезекииля говорит: "Зачем вы употребляете в земле Израилевой эту пословицу, говоря: "отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина"? Живу Я! говорит Господь Бог, - не будут вперед говорить пословицу эту в Израиле. Ибо вот, все души - Мои: как душа отца, так и душа сына - Мои: душа согрешающая, та умрет" (Иез.18:2-4).
Думаю же, что угроза особенно показывает Божественное человеколюбие. Ибо присовокуплено: Ненавидящим Меня. Т.е. Долготерпелив Я к отцам согрешивших, долготерпелив и к детям их. Но если внуки и правнуки поревнуют [т.е. станут подражать – им.Ф.] лукавству отцов и предков – тогда наложу наказания…
Итак, мы видим, что:
1. В этой угрозе Бог обращается к отцам, чтобы они, греша, подумали о своих детях, которые могут понести последствия их грехов;
2. Наказание Божие простирается к потомкам в том случае, если они становятся подражателями грехов родителей (т.е. родители – виновники того, что дети грешат, ибо отцы детям дали дурной пример). Точность этого подчеркивается словами «наказывающий детей за вину отцов до третьего и четвертого [рода], ненавидящим Меня», т.е. если вражда к Богу простирается до 3 или 4 колена – Бог простирает руку для наказания.
«И вот, вместо отцов ваших восстали вы, отродье грешников, чтоб усилить еще ярость гнева Господня на Израиля. Если вы отвратитесь от Него, то Он опять оставит его в пустыне, и вы погубите весь народ сей» (Чис.32:14-15) . Опять – речь идет именно о том, что потомки усугубляю в себе вину праотцев.
Именно в этом контексте стоит и молитва: «Господь долготерпелив и многомилостив, прощающий беззакония и преступления, и не оставляющий без наказания, но наказывающий беззаконие отцов в детях до третьего и четвертого рода. Прости грех народу сему по великой милости Твоей, как Ты прощал народ сей от Египта доселе» (Чис.14:18-19). Если бы не было возможности простить при покаянии потомков греха, который потомки усвоили как традицию от предков, но впоследствии осознали греховность этой традиции, то молитва была бы бессмысленна;
3. В истории множество примеров того, что Бог долготерпит и не исполняет угроз;
4. Так же примеры исторического наследования детьми грешников благословений Божиих доказывают для нас тот факт, что если дети не следует путем грехов отцов своих, то они и не наказываются;
5. В подтверждение так же приводится Иез. 18., из чего видно, что отцы Церкви этот текст понимали не только как пророчество о мессианских временах, но и как прямое обличение современников пророка.
«Оставшимся из вас пошлю в сердца робость в земле врагов их, и шум колеблющегося листа погонит их, и побегут, как от меча, и падут, когда никто не преследует, и споткнутся друг на друга, как от меча, между тем как никто не преследует, и не будет у вас силы противостоять врагам вашим; и погибнете между народами, и пожрет вас земля врагов ваших; а оставшиеся из вас исчахнут за свои беззакония в землях врагов ваших и за беззакония отцов своих исчахнут; тогда признаются они в беззаконии своем и в беззаконии отцов своих, как они совершали преступления против Меня и шли против Меня» (Лев.26:36-40). Т.е. они наказываются за то, что сами следовали путем беззакония отцов своих, а вовсе не за самые беззакония предков. Если бы дети не последовали родителям во грехах, то и не были бы наказаны. В словах Божиих беззакония обличаемых и беззаконие их отцов представлено как одна вина, один грех, который они из поколения в поколение творили.
Итак, Сам Бог многократно объясняет, почему вместе с отцами наказываются дети: не потому что они наследовали некую абстрактную вину родителей, а потому что наследовали нрав родителей, стали подражать своим отцам в грехах; дети сделались соучастниками зла, творимого их родителями.
Итак, мы видели, что теория «передачи вины по наследству» чужда как святоотеческому богословию, так и самому духу Священного Писания. Мы можем говорить только о передачи некоторых негативных последствий, возникающих в результате того, что родители (которые являются корнем для детей) своими грехами сами искажают свою природу и вносят в нее изъяны. Повредив себе, свое повреждение они передают детям. Но это не вина (culpa) детей, а доставшаяся им в наследство болезнь. Но и это все исцелят всемогущая благодать Христа, благодать и дар Нового Завета. В крещении человек отрезается от старого, ветхого корня и прививается к новому корню – ко Христу. Крещенный человек умер для ветхой жизни и рожден для новой, в новой жизни он живет и спасается. Итак, все «порочное наследство» полностью стирается во Христе.
Но изначально у нас речь шла не о том. Может ли Бог «карать» детей за грехи родителей? – Ответ однозначный: Нет! Он может вразумлять родителей страданиями детей, но в этом случае виной их страдания нужно прямо видеть самих родителей, которые своими грехами причиняют раны своим близким. Ведь известно, что порочное слово может нанести рану сердцу и разрушить жизнь, зато доброе слово мира и любви может исцелить многолетние раны грехов.
-
им...тобто все-таки це питання спірне - чи караються діти за гріхи своїх батьків. і не треба звинувачувати мене в релігійній безграмотності. :!!
щодо 7-и років, то чому саме сім? не вісім, не шість?
а на рахунок успадковування особливостей поведінки (в даному контексті - гріховності), то це, перепрошую, повна маячня. як представник суміжної до цього питання галузі науки, мушу вам сказати, шо від біологічного (спадкового) детермінізму поведінки більшість вчених відмовилося ше десь в другій половині 20-ого століття. поведінка людини є соціально сконструйованою в процесі соціалізації (майже те саме, шо і виховання). інше питання, шо діти зазвичай виховуються батьками, а тому схильні засвоювати їх поведінкові моделі, але аж ніяк не через біологічне спадкування.
-
...тобто все-таки це питання спірне - чи караються діти за гріхи своїх батьків.
Діти караються самими батьками, а не Богом. Тому Бог через Біблію застерігає батьків від гріха, закликає дбати про фізичне і духовне здоров'я сім'ї
і не треба звинувачувати мене в релігійній безграмотності. :!!
Безграмотність сама по собі не заслуговує на докір. Але безграмотність з претензіями на істину - це вже занадто
щодо 7-и років, то чому саме сім? не вісім, не шість?
Поясніть
а на рахунок успадковування особливостей поведінки (в даному контексті - гріховності), то це, перепрошую, повна маячня. як представник суміжної до цього питання галузі науки, мушу вам сказати, шо від біологічного (спадкового) детермінізму поведінки більшість вчених відмовилося ше десь в другій половині 20-ого століття. поведінка людини є соціально сконструйованою в процесі соціалізації (майже те саме, шо і виховання). інше питання, шо діти зазвичай виховуються батьками, а тому схильні засвоювати їх поведінкові моделі, але аж ніяк не через біологічне спадкування.
Бог відкрив це ізраїльському народу через пророків ще три з половиною тисячі років тому! Наука тільки підтверджує Божі істини
-
Безграмотність сама по собі не заслуговує на докір. Але безграмотність з претензіями на істину - це вже занадто
мабуть ту частину якоїсь із наших дискусій, в якій я говорила про особисте несприйняття поняття істини, ви пропустили :duvno
щодо 7-и років, то чому саме сім? не вісім, не шість?
Поясніть
це було адресовано автору першого коментаря на цій сторінці.
а на рахунок успадковування особливостей поведінки (в даному контексті - гріховності), то це, перепрошую, повна маячня. як представник суміжної до цього питання галузі науки, мушу вам сказати, шо від біологічного (спадкового) детермінізму поведінки більшість вчених відмовилося ше десь в другій половині 20-ого століття. поведінка людини є соціально сконструйованою в процесі соціалізації (майже те саме, шо і виховання). інше питання, шо діти зазвичай виховуються батьками, а тому схильні засвоювати їх поведінкові моделі, але аж ніяк не через біологічне спадкування.
Бог відкрив це ізраїльському народу через пророків ще три з половиною тисячі років тому! Наука тільки підтверджує Божі істини
щасливий ізраїльський народ! шкода тільки шо на кілька століть люди забули цю істину, а дехто не в курсі ше навіть зараз.
-
А потім дивуються: чому євреї такі успішні?
-
А потім дивуються: чому євреї такі успішні?
це була іронія :-[
-
А як ви ставитесь до карми і до того, що її треба відробляти? Гріхопадіння Адама, як на мене, є фактором, який запроваджує схильність людей до гріхів. Проте, головна провина людей в тому, що вони роблять можливим вплив сатани на своє життя. Тому й грішать. Невідробленні гріхи переходять на наступні покоління у вигляді записів негармонічних коливань у їх інформаційному полі. Чи я помиляюсь?
-
Чи я помиляюсь?
Ісус Христос своєю смертю очистив нас від первородного гріха.в тому, що вони роблять можливим вплив сатани на своє життя.
а це як? Всі люди, я так розумію, по своїй природі грішні. Сам Ісус казав "хто безгрішний - нехай першим кине камінь"...Чи то було при житті Христа в людській подобі, а після його фізичної смерті - людство очистилось від гріха? Ще не розібралась...Йду подумаю...
-
Скажемо так: гріх можна розглядати як вірусну програму. На жаль, людина, в тому числі сучасна людина, не має надійного захисту від вірусів та паразитних образів, які нав'язуються нам слугами антихриста. Бо це дуже серйозні програми зомбування та нейро-лінгвістичного програмування людей. Тому очищатися треба постійно!
-
Скажемо так: гріх можна розглядати як вірусну програму
Прикольно,я завжди так порівнював і навіть "кінець світу" називав форматуванням землі ;)
(http://img15.imageshack.us/img15/1870/53b2ab0e0801862c638a399.jpg) (http://www1.freeonlinephotoeditor.com/)
-
проте, головна провина людей в тому, що вони роблять можливим вплив сатани на своє життя. Тому й грішать.
До гріха людину може схиляти лукавий, може людина грішити і через обставини(оточення, вплив світу, дух часу), а може грішити людина і через свої похоті тілесні, гордість, марнославство...
-
а може грішити людина і через свої похоті тілесні, гордість, марнославство...
так це і є вплив лукавого
-
і через обставини
І це від сатани - обставини людина сама собі створює своїми вчинками і станом душі. А якщо по-науковому, то пошкодження інформаційного поля людини (гріхи) призводять до притягання інших негармонійних інформаційних полів. Тобто, негатив притягає негативні прояви.
-
а може грішити людина і через свої похоті тілесні, гордість, марнославство...
так це і є вплив лукавого
Є давнє повчання про монаха,який у піст смажив яйце на свічці,обгорнувши його волосиною.
А потім якось його застукав за цим ділом ігумен монастрия. І монах почав просити прощення і виправдовуватись,
що це його біс поплутав. І тоді із-за печі озвався чорт і почав верещати, що той монах нагло бреше. Каже: я би то
такого ніколи недодумався би, навпаки, то я в нього вчуся!!!
ми дуже часто в своїх проблемах робимо когось винуватим, тільки не себе. Так, що не тільки є вина лукавого
в наших гріхах.
-
Так, що не тільки є вина лукавого
в наших гріхах.
Лукавий спонукає\спокушає до гріха. Готує людину до можливості здійснення гріха. А робить вчинок\вибір, звичайно, що сама людина. Тому саме людина і відповідає за свій гріх. Тобто, "вина" лукавого в тому, що він створює можливість гріха. А людина винна, що не бореться з цим і дозволяє собі бути сприйнятною до гріха\грішити.
Тому я і написала, щоа може грішити людина і через свої похоті тілесні, гордість, марнославство...
так це і є вплив лукавого
Названі якості - є різновидом гріха. І їх не Бог сотворив, а лукавий. А люди їм дозволяють увійти у своє життя і власне стати особистим гріхом. Звичайно, що ці названі вади від лукавого є гріхом людини.
-
7 смертних гріхів у виконанні Штефана Акермана
Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього.
(http://kyrios.org.ua/images/stories/statti/g1.jpg)
Гординя - неналежне почуття власної вищості, кращості; невідповідна самооцінка, пиха, бундючність.
(http://kyrios.org.ua/images/stories/statti/g2.jpg)
Жадібність, захланність — жага до здобування чи купування, іншими словами - жадання наживи, користолюбство.
(http://kyrios.org.ua/images/stories/statti/g3.jpeg)
Заздрість - самолюбне і недружелюбне невдоволення тим, чим інша людина насолоджується.
(http://kyrios.org.ua/images/stories/statti/g4.jpeg)
Лінь, лінивство (також лінивість)
(http://kyrios.org.ua/images/stories/statti/g5.jpeg)
Хтивість — люте уподобання; безладне бажання тілесного задоволення; розбещена думка, огидна моральність, жадання за збудженням, чи потреба бути сприйнятим чи визнаним іншими. Вона теж включає гнітюче чи палке позашлюбне сексуальне бажання, таке як бажання вдовольняти надмірні сексуальні апетити: свинство, гвалтування та перелюбодіяння — крайні форми хтивості; мастурбація теж вважається видом хтивості.
(http://kyrios.org.ua/images/stories/statti/g6.jpeg)
Марнославство — негативна риса особистості, пристрасть, набута психологічна вада, що характеризується частим намаганням людини показатися іншим у вигідному світлі й униканням такого положення, у якому вона могла би зробити відразливе враження. Прагнення стояти в думці навколишніх вище ніж є насправді.
(http://kyrios.org.ua/images/stories/statti/g7.jpeg)
-
А лінивість,наприклад, чи безмірне споживання їжі (обїдання, черевоугодие) також лукавий придумав ? Чи це вже гріх тільки людини. Так лукавий може спонукати до гріха, підсилювати вплив піддатися спокусі, але є гріхи творячи які людина сама собі ворог і без лукавого.
-
Дуже влучно сказано, лукавий тут осторонь стоїть, людина сама лукавить, пояснюючи свою лінивість впливом диявола