Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

Так, однозначно виїхав(-ла) би до іншої країни на постійне місце проживання за першої найліпшої нагоди

Так, виїхав(-ла) би до іншої країни на постійне місце проживання за певних умов як то матеріальна скрута і т.п.

Виїхав(-ла) би до іншої країни тимчасово на заробітки

Ні в якому разі не збираюсь покидати кордони своєї держави (не рахуючи поїздок на відпочинок, для навчання, лікування і т.п.)

[IxIXIxI]

 Мені тут щойно пробували доводити щось про мою національну несвідомість і т.д. і т.п.. з іншої сторони мені аж дурно стало від кількості почутого наївного ідеалізму і безмежного патріотизму... Незнаю, можливо це зі мною щось не те?
 Під вливом емоцій виникло бажання почути громадську думку. Питання в наступному: якщо б Вам дали можливість виїхати в будь-яку країну, забезпечили житлом, роботою та умовами, ви б відмовились і з почуттям національного героїзму продовжили своє перебування на теренах "матінки", чи з радістю прийняли б пропозицію з перспективою любити рідну батьківщину десь з дуже далека? І таке: як, взагалі, вважаєте як нам тут живеться (знаю, що все пізнається в порівнянні, але якщо не рівнятись на якусь африканську тумбу-юмбу, чи навіть на північного сусіда) і якими бачите радужні перспективи нашого з Вами майбутнього? І ще: якщо можливо Вам все-таки здається, що живеться нам відносно хреново, які бачите цього причини? Спасибі!

[yurko]

Я ще не визначився у цьому питанні, тому поки утримаюся від голосування. Загалом я б не їхав нікуди, але коли бачу як наше бидло у прямому сенсі сере у 5 метрах від того місця де лежало і жарило шашлики, бо там є природня ямка і тому зручно...
Думаю ще рік-два і я відповім однозначно "так".

[Medved]

чи з радістю прийняли б пропозицію з перспективою любити рідну батьківщину десь з дуже далека?

 Прийняв би пропозицію. Я знаю як живуть люди за кордоном і багато дуже хотіли би повернутись , але цього не роблять. Причини цього ви і самі чудово розумієте.

бачу як наше бидло у прямому сенсі сере у 5 метрах від того місця де лежало і жарило шашлики, бо там є природня ямка і тому зручно...

 В тому то й справа. Крім національної свідомості треба ще мати поняття поваги до оточуючих.

[Хорс]

Однозначно НІ!!!! Це Земля наших Предків, Вони зрошували Її кров'ю і потом, Вони відавали за Неї життя, Вони захищали Її, і це Вони робили не для Себе, а для прийдешніх поколінь - для нас!!! І нашим обов'язком є робити те саме для наступних поколінь!

[IxIXIxI]

 

Однозначно НІ!!!! Це Земля наших Предків, Вони зрошували Її кров'ю і потом, Вони відавали за Неї життя, Вони захищали Її, і це Вони робили не для Себе, а для прийдешніх поколінь - для нас!!! І нашим обов'язком є робити те саме для наступних поколінь!

Дуже жаль... Насправді, дуже жаль людей, які свідомо (чи й під впливом обставин) віддали життя за ідею і віру в світле майбутнє своїх нащадків... Та на сьогодні це історія і на сьогодні ми маємо її результат... Ми живемо там, за що боролись і помирали... Ми маємо свою "суверенну державу", "свободу слова", що там ще... народних обранців, вибраних "демократичним" шляхом... Та ви самі розумієте хто, для чого і якими стежками стають цими самими "обранцями"... Так було є і буде. Бо так уже у нас повелось. Одинокі вівці, що чудом попадають в стаю вовків, як показує практика, довго там не потягують.

Маленький приклад (чисто власна творчість): жили-були в глухому селі два вуйка. Разом пахали, орали, гнули спини, поливаючи землю потом, над своїми городами. І от, одного прекрасного дня, одного з них все це дістало, він продав хату зібрав торбу і поїхав до Канади. Інший, був вірний син своїй Батьківщині, тому мови про те, щоб приєднатись і не могло бути.

Пройшло сто років... На сьогодні: внуки першого їздять на дорогих машинах, живуть в красивих будинках, вчать своїх дітей української мови, підтримують українські традиції та національні обряди... Внуки другого, гнуть спини на тому самому городі, що й їхній дід, живуть на межі бідності, заливають себе горілкою... дітей, швидше за все чекає те саме... бо так уже повелося. Висновки робіть самі.

[Morrison]

я підтримую Антіна
http://vkontakte.ru/video11760911_65076527

[doktor-maks]

Я би поїхав і повернувся 

[yurko]

Ну так, то всі би їхали (підзаробити і назад), а питання про виїзд на завжди.

[Хорс]

 Ми маємо свою "суверенну державу", "свободу слова", що там ще... народних обранців, вибраних "демократичним" шляхом...

А могли і того не мати

Пройшло сто років... На сьогодні: внуки першого їздять на дорогих машинах, живуть в красивих будинках, вчать своїх дітей української мови, підтримують українські традиції та національні обряди... Внуки другого, гнуть спини на тому самому городі, що й їхній дід, живуть на межі бідності, заливають себе горілкою... дітей, швидше за все чекає те саме... бо так уже повелося. Висновки робіть самі.

Рідна Земля - це святе, а машини, будинки і т.д. - це ніщо, сьогодні воно є - завтра нема

[doktor-maks]

Ну так, то всі би їхали (підзаробити і назад), а питання про виїзд на завжди.

Підзаробити - то не головне, головне - євангелія Царства!

[romashkin]

Пройшло сто років... На сьогодні: внуки першого їздять на дорогих машинах, живуть в красивих будинках, вчать своїх дітей української мови, підтримують українські традиції та національні обряди...

моє переконання - проблема якраз у вуйках. а не їхньому місці проживання.
Я впевнений, що якщо б той вуйко не виїхав, а залишився він би жив гідно, можливо чуть гірше ніж в Канаді, проте ...
нам якраз не вистачає тих виїхавших вуйків, щоб побудувати нормальне суспільство.

[IxIXIxI]

Рідна Земля - це святе, а машини, будинки і т.д. - це ніщо, сьогодні воно є - завтра нема

Кожен сам обирає, що для нього краще. ІМХО: можливість забезпечити життя, а не існування своїй сім"ї, старість батькам та майбутнє дітям, впевненість в завтрашньому дні... це короткий перелік того, що дійсно "святе".

...І нашим обов'язком є робити те саме для наступних поколінь!

Мені це чимось нагадує процес головою в стіну - толку нуль, а крові повно. Незнаю, може помиляюсь...
Відповідь від: 15 Липня 2008, 21:13:06

Пройшло сто років... На сьогодні: внуки першого їздять на дорогих машинах, живуть в красивих будинках, вчать своїх дітей української мови, підтримують українські традиції та національні обряди...

моє переконання - проблема якраз у вуйках. а не їхньому місці проживання.
Я впевнений, що якщо б той вуйко не виїхав, а залишився він би жив гідно, можливо чуть гірше ніж в Канаді, проте ...
нам якраз не вистачає тих виїхавших вуйків, щоб побудувати нормальне суспільство.

Повністю погоджуюсь з тим, що проблема у вуйках... Та чи жив би він гідно? І ким би став на сьогодні у нашому суспільстві?
 Чому людина, яка все життя працює на державу в результаті немає нічого крім елеменарних засобів для існування? Скажімо, вчитель, соціальний службовець......? А умови для розвитку бізнесу? Враховуючи наші податки + незмінну традицію кожному куку-в-руку... На мою думку, жити легально і гідно - це речі які поєднати, на жаль, неможливо... (винятки бувають, але в порівнянні з загальною картиною рівняються до нуля) (ІМХО)

[romashkin]

Питання в наступному: якщо б Вам дали можливість виїхати в будь-яку країну, забезпечили житлом, роботою та умовами, ви б відмовились і з почуттям національного героїзму продовжили своє перебування на теренах "матінки", чи з радістю прийняли б пропозицію з перспективою любити рідну батьківщину десь з дуже далека?

З одного боку, любити Батьківщину можна будь де. З другого боку, чи достатньо Батьківщині нашої любові "зі сторони".
Наприклад, як можна любити жінку на відстані і наскільки така любов гармонійна і сприяє розвитку стосунків (в даному випадку нашої держави).
Звичайно, ми живемо у жорстокому світі і я  не засуджую тих що захочуть виїхати, але тікаючи від своїх проблем ми не вирішимо проблеми державні. І може настати такий момент, що більшість наших "вуйків" будуть жити в Канаді і любити Україну, а Україна буде уже не їхня... Зрештою ми маємо змогу частково спостерігати це уже сьогодні...

Особисто я не би поїхав і навіть не тому що я такий свідомий патріот, насамперед тому, що я погано адаптовуюсь у незнайомому місці   і мені  морально було б трудно. Зрештою я і тут маю житло, роботу і такі-сякі умови.

[yurko]

Я навпаки адаптуюся з легкістю яка мене самого дивує. За  тижні, я ніби там завжди жив. Але коли проходить місяць, другий, третій виникає дивне відчуття, чи скоріше стан. Починає підсвідомо хотітися на батьківщину. Чому підсвідомо? Тому, що проявляється та туга не явно, а просто починає кумарити все, що ще недавно подобалося. Хоч всі люди ніби і однакові, але традиції, виховання, норов все це робить нас трохи різними і от в умовах коли ти не на Батьківщині все це починає різати око і вухо і все решта. Але досить переїхати наш кордон (побувавши у туалеті на нашій митниці і поспілкувавшись з митниками, нашими  ) і вже знов хочеться втікати. От таке то наше...

[IxIXIxI]

Звичайно, ми живемо у жорстокому світі і я  не засуджую тих що захочуть виїхати, але тікаючи від своїх проблем ми не вирішимо проблеми державні.

Це всього лиш моя думка, та враховуючи низку обставин, я сумніваюсь, що ми їх тут взагалі колись матимемо змогу вирішити. Але - будьмо оптимістами;)

[syddia]

Особисто я не би поїхав і навіть не тому що я такий свідомий патріот, насамперед тому, що я погано адаптовуюсь у незнайомому місці   і мені  морально було б трудно. Зрештою я і тут маю житло, роботу і такі-сякі умови.

Моя думка і позиція в даному питанні чимось копіює позицію Ромашкіна. Навіть навчаючись в Чернівцях мене тягнуло у рідні края, а про виїзд за кордон я і не хочу думати.

Скажу так - я родився на цій землі, я тут виріс, я тут живу, я тут працюю і най мене зжеруть НАШІ - не іносранні хробаки!!!

[advokat]

Залежить все від обставин які б змусили покинути країну. В пошуках кращого життя точно не виїхала б. Хоча зарікатись не буду в житті всяке трапляється, але за існуючих на даний момент обставин звичайно ж ні (хіба що коханому по роботі довелося б їхати за кордон звичайно ж з ним би поїхала). А так, я люблю свою Батьківщину, я її частина, батьків не вибирають, ця любов у тебе в крові.

[gaar]

Живу закордоном і неможу сказати що люблю Україну і особливо Калуш менше від вас.А

[yurko]

Живу закордоном і неможу сказати що люблю Україну і особливо Калуш менше від вас.А

Або тут є помилки в тексті, або я щось не доганяю....

[doktor-maks]

Живу закордоном і неможу сказати що люблю Україну і особливо Калуш менше від вас.А

Або тут є помилки в тексті, або я щось не доганяю....

Це англо-саксонсько-нордичний тип мислення. По-нашому це буде так -
"мушу сказати, що люблю Україну і особливо Калуш не менше від вас"