Увага для ласунів! Цукор в " ворожильний" чай не кладуть! Результат ворожіння постраждає. Чай заварювати треба не в маленькому заварному чайничку, як багато хто звик, а в розігрітому великому фарфоровому чайнику з розрахунку дві чайні ложки чаю на чашку. Окропом не розбавляємо, відразу розливаємо по "фарфорових красунях".
"Якщо ти повертаєш чайник носиком до каміна або стіни, ти ризикуєш залишитися старою дівою". Абсолютно очевидна прикмета, якщо розглядати чайник як втілення чоловіка. Рідко якому чоловіку сподобається у присутності жінки стояти носиком до каміна.
"Якщо двоє п'ють чай з одного чайника - бути біді".
Це кентська прикмета. Але, враховуючи, що у нас з одного чайника часто п'ють не лише двоє, але і троє(числовий ряд можна продовжити), саме ця прикмета пояснює усі українські негаразди.(ДДК готуйся - я нам наливаю з одного заварничка
)
"Той, хто спершу наливає в чай молоко або вершки, а потім кладе цукор, ризикує втратити свою кохану". Прикмета в наших широтах абсолютно не актуальна, оскільки чай з молоком і вершками п'ють у нас небагато, і їх доля в суспільстві менша, ніж доля коханих, яких втратили. (хоча, коли мене починає мучити гастріт, я таки переходжу на чай з молоком)
"Збовтувати чай в чайнику - накликати сварку". Ця прикмета, звісно, залежить від сили збовтування.
"Бульбашки на поверхні чаю - передвісники швидких поцілунків".Ось ця прикмета - дуже приємна. Її можна чудово використати в процесі спокушання жінок. Просто показувати бульбашки на поверхні чаю, повідомляти прикмету і говорити, що положення безвихідне, і діватися їй нікуди - доведеться цілуватися.
"Якщо чоловік і жінка разом наливають чай, у них буде дитина". Дуже фатальна прикмета.
Уявіть собі таку картину - чоловік і жінка, піддавшись хвилинній слабкості, разом налили чай(технічні деталі цього процесу я, до речі, представляю не дуже добре). І раптом вона блідне і упускає чайну ложечку. А на обличчі чоловіка з"являється мужня складка і він, покірний одвічній чоловічій долі, говорить ледь суховатим голосом: "Мила, тепер, як чесна людина, я зобов"язаний зробити тобі дитину" ...
"Чаїнка, яка плаває в чашці, провіщає візит незнайомця. Чаїнку треба вилучити з чашки, покласти на тильну сторону лівої долоні і ляскати по ній іншою рукою, поки чаїнка до долоні іншої руки не пристане. Скільки разів довелося хлопнути - через стільки днів і незнайомець з'явиться". Це вже вудуізм якийсь. Так от хлопнеш сім разів по чаїнці, а через тиждень до тебе прийде кульгавий кривий горбатий незнайомець, без ноги, без руки, з перев'язаною головою, кастрований і з прізвищем Щасливець. І слабким голосом скаже: "Що ж ти, зараза, так сильно по чаїнці ляскав\ла". А взагалі - я слабо собі уявляю (без здивування чи сміху) як хтось при чаєпитті буде виловлювати чаїнку, а потім ляскати по ній руками у всіх на очах.
Вже навіть і не знаю, чому. Але бульбашки, які плавають на поверхні чаю, треба обов'язково виловити, а потім з'їсти або втерти в голову.
На собі не перевіряла, але кажуть, що, якщо бульбашки втирати в голову, то не тільки буде багато грошей, але і волосся стане красивим і шовковистим…
Автор
Тема: Про чай+) (Прочитано 60197 раз)