Нарешті почув від Данілова дуже тверезу й засадничо правильну думку. Відео публікувати не буду, бо там питання ставить медіахвойда, яка в багатьох викликає блювотний рефлекс. Отже, вона запитує секретаря РНБО: як нам порозумітися з жителями ОРДЛО, коли ми туди повернемося, як з ними починати налагоджувати відносини й усяке інше сюсюкання. А він дуже вірно відповів. Перебив її шморгання про відновлення довіри в жителів ОРДЛО й чітко відрубав: "Не ми до них, а вони до нас. Нехай пристосовуються. У нас є свої кордони, свої закони. Їм жити за ними. А як не хочуть, то дорога відкрита". Хоч у Штати (хто б їх там чекав), хоч у Якутію та Воркуту (там очікують).
А я ще з 2014 року повторював, що треба забути назавжди фразу: "Треба повертати людей, а не території". Бо з цього починається давня рашистська пастка. Вони ж від початку не планували анексувати ОРДЛО й мали намір його впихнути нам на своїх умовах. А умови ці починалися із отого смердючого "Услышьте Данбасс!", а далі ціла серія поступок, кінцева мета яких: не ці динири-линири мають стати знову Україною, а вся велика Україна мусить перетворитися на їхню лугандонію. І в цю пастку Україну заганяли не лише з рашистану, але й море своїх доморощених "гуманістів".
А має бути все просто: звільнення, коли б воно не відбулося; створення військових адміністрацій; вибори лише в територіальних громадах (жодних обласних, районних, а тим більше до Верховної Ради) років на 5-10. Колаборантів і зрадників у тюрму, іншим - холодна толерантність щодо минулого й відкриті перспективи на майбутнє. Але лише при неухильному виконанні всіх законів України. А інакше за ці території і воювати не слід було.
https://t.me/Chornovil_official/8205