Яка частина Київської держави називалася Руссю?
Яка ж частина цієї великої держави називалася Руссю? Відповідь на це запитання можна знайти в літописах. У Новгородському літописі записано: «Літо 1149. Іде єпископ Ніфонт із Новгорода в Русь»; «Літо 1165. Ходив ігумен Юріївський в Русь, в Київград». Із цього видно, що в другій половині ХІІ ст. новгородці, де багато років князювали київські князі, не вважали себе частиною Русі. Суздальці, які, як відомо, стали основою майбутньої Московської держави, також не називали свої землі Руссю. Суздальський літописець пише: «Літо 1180. Іде князь Святослав з половцями і черніговцями із Русі на Суздаль раттю»; також в Іпатіївському літописному зводі читаємо: «Літо 1155. Юрій іде із Суздаля на Русь і приходить до Києва». Тому, коли Нестор Літописець пише: «Откуда єсть пошла Русская земля», він має на увазі не територію нинішньої Росії, а Україну.
Російський історик В. Ключевський так пише про Ростово-Суздальське князівство: «Это была страна, лежащая вне старой коренной Руси, и в ХІ веке была более чужеродной, нежели русской страной. Населяли ее мурома, мыря, весь» ( Ключевський В. О. Курс русской истории Т. 2. – М., 1952. – С. 362). Московську державу ще й у ХVІІ ст. Руссю ніхто не називав. У той час ті землі, які пізніше будуть називатися «Государством Российским», а не Руським, іменувалися Московським князівством або просто Московією. Поняття «Московская Русь» з’явилося в ХVІ ст., за часів Івана Грозного. А на початку ХVІІІ ст. Петро І назвав свою державу Російською імперією, а не Руссю.
Таким чином, літописи називають Руссю територію сучасної України. Назва «Україна» вперше згадується в літописах ХІІ ст., але вона твердо закріпилася за нею лише в ХVІІ ст. Великий князь Володимир, звичайно, хрестив не Україну, бо його держава тоді називалася Руссю, або Київською Руссю. Отже, 988 року відбулося хрещення саме Русі. Те, що землі майбутньої Росії в поняття «Русь» не входили, засвідчили і літописи, і історики. Тому Московія за князювання Володимира Великого не могла бути охрещеною, бо в ті часи її просто не існувало. Перша літописна згадка про Москву – не як про місто, а лише як про населений пункт – з’являється під 1147 роком, тобто більш ніж через півтора століття після Володимирового Хрещення. А охрестити те, чого немає в природі, неможливо. 1948 роком Москва урочисто відзначала своє 800-ліття і 500-ліття актокефалії Російської Церкви
З доповіді Патріарха Філарета