Ольга Богомолець
3 ч ·
Епідемія суїцидів серед бійців АТО продовжується
За даними військової прокуратури щотижня в зоні бойових дій вчиняють самогубство 2-3 військовослужбовці. Ця статистика — свідчення неефективної роботи держави з підготовки особового складу Збройних Сил до війни та відсутності оптимального для психологічного стану солдат режиму ротацій та відпочинку.
Загалом з початку війни наклали на себе руки вже близько 600 ветеранів АТО. Самогубства серед колишніх комбатантів — загальносвітова проблема і за відсутності державної політики, спрямованої на захист життя і здоров'я захисників батьківщини, кількість суїцидів буде стрімко зростати.
Враховуючи, що крім сотень тисяч українців, які пройшли АТО, є ще і сотні тисяч цивільних осіб, які живуть в умовах військових дій, та внутрішньо переміщених осіб, які мають ті чи інші ознаки посттравматичних стресових розладів, — ситуація буде лише погіршуватися. Це призведе не тільки до збільшення кількості суїцидів, а і до зростання злочинності, алкоголізму, насильства в родинах.
Головна причина такого морально-психологічного стану багатьох наших бійців — відсутність системної роботи з нормалізації психічного здоров'я нації.
Я неодноразово наголошувала — і це зафіксовано у рішенні парламентських слухань по військово-медичній доктрині — що психологічна підготовка майбутніх захисників держави повинна розпочинатися задовго до їхньої участі у бойових діях.
Майбутні солдати й офіцери повинні бути фізично і морально готовими до всіх стресових ситуацій, які їм доведеться пережити і побачити на фронті. Людина, що підписує контракт, має чітко розуміти, на що вона йде, щоб звести до мінімуму негативні наслідки для її психіки.
Процес підготовки майбутніх відповідальних громадян своєї держави має розпочинатися ще у школі у вигляді військово-патріотичного виховання, до якого вже сьогодні можуть бути активно залучені ветерани АТО.
Крім того, повноцінна робота з особовим складом має бути організована і у фронтовій зоні. Ротації та можливість повертатися додому має бути обов'язковим і регулярним елементом боротьби з негативними наслідками поссттравматичних стресових розладів.
Після повернення з війни реабілітацією ветеранів мають займатися не тільки їхні родини, психологи, волонтери і медпрацівники, але й все суспільство. Ефективна психологічна реабілітація ветеранів — це не кількатижневе перебування під наглядом психолога чи малювання зайчиків з художниками, а тривалий системний процес.
Тому для системної організації роботи нам потрібно створити Міністерство у справах ветеранів та мережу ветеранських центрів по всій Україні. Працювати у міністерстві та регіональних центрах мають виключно самі ветерани АТО, які розуміють своїх бойових побратимів, їхній психологічний стан і знають, яка допомога їм потрібна. Вони не будуть байдужими і стануть відстоювати як свої права, так і права родин загиблих та зниклих безвісти.
Міністерство у справах ветеранів має займатися повним супроводом колишніх бійців, починаючи з організації медичного обстеження при поверненні додому, санаторно-курортного лікування і закінчуючи питаннями працевлаштування та реінтеграції захисника Вітчизни у мирне життя.
Відповідне рішення профільного Комітету Верховної Ради у справах ветеранів вже є, Комітет з питань охорони здоров'я його цілком підтримав, — тепер слово за прем’єр-міністром України та Кабміном.
Коштів на роботу з ветеранами сьогодні вистачає, але використовуються вони вкрай неефективно через розпорошеність між різними міністерствами та відомствами. Ціна неефективності — нові жертви і суїциди, які ми можемо не допустити, якщо приймемо правильні рішення.
Всі ми в боргу перед захисниками Вітчизни, і настав час ці борги віддавати.