Так я несподівано дізнався, що у росіян були оселедці, але з покаранням трапився казус – британські острови були покриті льодом 12 тисяч років тому. Світлана Жарникова чомусь не стала зупинятися на подробицях російської історії 1 тисячоліття до нашої ери, хоча інші російські «історики» стверджують, що насправді древніми русами були індоєвропейці, які перекочували в 4000 –1000 століттях до нашої ери, запевняє президент Академії фундаментальних наук Андрій Тюняєв у своїй книзі «Російський Китай».
Академія фундаментальних наук – некомерційна організація, до якої входить ще один інститут – давньослов’янської і давньоєвразійської цивілізації. Керівник інституту Валерій Чудінов – автор феноменального відкриття, він пояснив, розглядаючи зображення на етруських дзеркалах, що Грузія – це історично частина Росії: «Останній персонаж представлений волохатим обличчям. На його голові можна прочитати слова: ГОРУЗІЯ ЛАСКАВА, а на бороді – І ПРИВІТНА. Під словом ГОРУЗІЯ розуміється, звичайно ж, ГРУЗІЯ, чиє ім’я утворене від російського слова ГОРА. Іншими словами, Кавказ в античну епоху був населений російськими горцями. Але з очей і носа цієї особи можна утворити слово РУСЬ, тоді як крила голуба зліва можуть бути прочитані як слова НА ПУНТІ. Таким чином, підкреслюється, що ГОРУЗІЯ – це РУСЬ НА ЧОРНОМУ МОРІ. Тепер стає зрозумілим, що пізніше картвельські племена поступово зайняли Горузію, і країна Сакартвело (тобто, Со-картвелі) для російських і раніше називалася Грузією, хоча етнічний склад її став іншим. Але тоді стає зрозумілим, чому греки плавали в Грузію (Колхіду) за золотим руном («золотими рунами», древніми письменами). Там перебувала, мабуть, одна з найдавніших бібліотек Русі».
Етруски жили на північному заході Італії в I тисячолітті до нашої ери, але Валерій Чудінов і їх вважає «русскими», стверджуючи, що Русь виникла в II тисячолітті до нашої ери. Читати Чудінова так само цікаво, як читати психоаналіз Зигмунда Фрейда. Ось спробуйте усвідомити висновок про походження Риму: «етруски були слов’янами, а потім зрозумів, що вони були східними слов’янами зі Смоленщини, то пізніше стало з’ясовуватися, що вони не тільки створили Рим, але й були першими його мешканцями, тобто, в Римі звучала слов’янська мова».
А тепер найцікавіше. Можна скільки завгодно сміятися над подібними опусами, якби не державна підтримка «досліджень». Чудінов отримує гранти Міністерства освіти і науки Російської Федерації, викладає в Російському державному університеті туризму та сервісу, професор кафедри культурології та менеджменту Державного університету управління. Серед останніх «відкриттів» – знаходження написів на поверхні Місяця, Марса і в плямах на Сонці. Його колега Андрій Тюняєв видає газету «Президент», яка прославляє Путіна, його часто запрошує російське телебачення, даючи можливість нести всю цю нісенітницю, яка виходить величезними тиражами. Одне з відкриттів Тюняєва – «близько 50 тис.р.т. в районі майбутньої Москви зазнала катастрофу міжзоряна експедиція русів, що дала початок праетносу і почасти змішалася з місцевим мавпоподібним земним населенням».
Офіційна або академічна історична наука не в пошані у російської влади. Навіщо потрібні люди, які знають правду про походження «русского этноса» або звірства більшовиків? Вони тільки заважають владі, яка не бажає знати неприємну історію. Але владі потрібні псевдоісторики, які допомагають пропаганді виростити «патріотів», абсолютно переконаних, що «росіяни – велика нація» і навіть Ісус був «русским». Контрольоване владою телебачення надає казкарям ефір, патріотичні організації нагороджують їх дипломами, медалями та орденами, уряд видає гранти, і щодо фінансового забезпечення псевдонаука в Росії забезпечена краще, ніж академічна.
Я давно переконаний, якщо і говорити про Росію як про «пуп Землі», то саме в Росії сконцентрована вся брехня планети. У Росії завжди була цензура, починаючи з 1702 року, коли почала виходити перша російська газета «Відомості про військові та інші справи, гідні знання і пам’яті, що трапилися в Московській державі й інших навколишніх країнах». Головним редактором, автором і цензором був сам Петро Перший, який вирішив, що Російська імперія має бути схожа на Європу. Саме – схожа, але так і не стала країною, яку перший російський диктатор хотів насильно перетворити з убогої феодальної території в квітучу державу.
Звичайно, Петро Перший старався – проектував, будував, створював, стриг бороди у стовпових дворян і змінював зовнішній вигляд, змушуючи носити камзоли і башмаки. Петро прорахувався, як і всі наступні імператори – можна змінити зовнішній вигляд, але, як виявилося, неможливо змінити складений за кілька століть менталітет. Експеримент Петра Першого ні до чого не призвів – через 50 років після смерті основоположника Російської імперії Микола Карамзін вимовив: «Ну, як там, в Росії? – Крадуть…»
Злодійства без брехні не буває. Рано чи пізно злодія ловлять, а він починає вигадувати історію про те, що насправді поцуплене – це його. Якщо вистачить фантазії, то можна почути, що крадене належало його дідові або прапрадідові. Злодія, звичайно, можуть посадити, якщо його розповідь не вразить і якщо у нього раптом не виявиться високих покровителів. Складніше, коли краде держава. Краде масштабно – території, народи, культуру, історію, видаючи за своє. В бездонній свідомості росіянина головне місце займає переконання, що борщ – російська їжа (не українська), що пельмені придумали росіяни (не китайці), або таке дивне поєднання як «російський балет» (не французький) або «російська опера» (не італійська). Все підганяється під «російський стандарт», щоб росіяни навіть не замислювалися про походження. Як у радянській пісні – «все вокруг колхозное, все вокруг мое».
Коли я в перше приїхав до Голландії, мої друзі чомусь вирішили, що мені буде цікаво відвідати будиночок Петра Першого в Заандамі. Друзі показували і розповідали, як жив майбутній імператор, де він спав, стіл, за яким він вивчав креслення і читав книги. «І взагалі, – сказали голландці, російський прапор утворений від голландського». На стіні музею висить карта Московії початку 17 століття. «Це добре, – відповів я, – що ви, голландці навчили Петра Першого читати і теслювати, але чому ви йому не пояснили, що нормальною країною може бути тільки маленька країна, як ваша, а він повернувся з Голландії та почав захоплювати». І що ж ви прочитаєте в підручниках російської історії? «Петро – великий, «Петро – геніальний реформатор». І мало хто знає, що на каторжних роботах під час будівництва Санкт-Петербурга загинуло близько 100 тисяч осіб.
Шість років тому, під час окупації Грузії, журналіст запитав російського офіцера, навіщо вони прийшли. Над його відповіддю реготала вся Грузія: «Ви – мусульмани і вас 40 мільйонів». Такі пізнання історії Росії та сусідніх держав – результат копіткої праці пропагандистів і псевдоісториків. За останні майже сто років з’явився абсолютно новий тип радянської, потім російської людини, вихований цензурою і пропагандою – він вірить в казки, у вигадану історію. Насправді, приємно ж себе відчувати підкорювачем Китаю в 1 тисячолітті до нашої ери або вважати себе родичем італійців. Можливо, в цьому криється хамство російських туристів, які гидливо роздивляються венеціанські канали або палаццо Веккьо у Флоренції?
Ще трохи і ми зможемо дізнатися не тільки давно написану біографію Путіна, в якій йдеться про його дворянське походження, яке сходить до роду Рюриковичів, але й ще більш таємничу історію про те, що його предки були в тому самому космічному кораблі, який розбився над Кремлем 50 тисяч років тому. Адже більшість росіян упевнені в тому, що «Крим – наш», то чому не повірити тому, що у Путіна збереглися на голові відростки, як атавізм – антени інопланетян. Росіяни не повірять? Вигадають іншу історію.
Олег Панфілов, професор Державного університету Ілії (Грузія), засновник і директор московського Центру екстремальної журналістики (2000-2010)
Автор
Тема: В отстой (Прочитано 404951 раз)