оголошуючи пенсіонерів, що мешкають на її території, своїми громадянами. Тому логіка терористів виглядає дещо збоченою, коли пенсії жителям "незалежного Донбасу" має сплачувати інша держава до того ж ще й ворожа. Варто нагадати, що Молдова так нічого і не сплачує мешканцям Придністров’я, рівно як Грузія – мешканцям Абхазії та Південної Осетії.
Безумовно, „керівництву” самопроголошеної республіки дуже хотілось би, аби гроші на пенсії – бажано у великих мішках і на броньовиках „Привату”, які так добре захоплювати і переобладнувати для військових потреб, весело і безперебійно котились до ДНРу. Але так добре, здається, не буде. І винний у цьому не Київ, Вашингтон чи Брюссель, а бандити, що з депресивного, але живого регіону зробили постапокаліптичні „дикі землі”.
Міф другий. ДНР та ЛНР користуються (або користуватиметься в найближчому майбутньому) російським, а не українським газом
Це неможливо, як з логістичних, так і з економічних причин. Газ – не дрова, для його доставки і розподілу потрібна інфраструктура багатомільярдної вартості. І якщо пошкоджені під час бойових дій місцеві газорозподільчі станції теоретично можна полагодити, то збудувати власний газопровід – чи відремонтувати покинутий „Таганрог-Маріуполь” (спроба чого, здається, з тріском провалилася) ДНР-івці не зможуть. А будувати для них окремий газогін – для того, щоб потім поставляти по ньому безкоштовний газ – Кремль явно не буде. Ресурси йдуть на „Силу Сибіру” – для „Сили Донбасу” їх не вистарчить.
Тому газ у невизнаних республіках може бути тільки двох видів – український або ніякий. Поки що Донбас отримує український газ до того ж безкоштовний.
Міф третій. Самопроголошені республіки будуть інтегровані в російські промислові ланцюжки і „запустять” виробництво з російськими зарплатами
Цим міфом заманювали мешканців Донбасу на референдум. Та й до сьогодні він залишається у свідомості тільки закоренілих „романтиків”.
Абсолютно всі дії Росії свідчать про прямо протилежні наміри. Якби хтось планував якусь інтеграцію, то з Росії йшли б інженерні війська, а не банди „отамана Козіцина” і йому подібних. Якби хтось планував щось інтегрувати, то обладнання на підприємствах ВПК ніхто б не демонтовував і не вивозив. Якби Росія збиралась використовувати шахти – російські військові не дивились би спокійно, як їх затоплюють, і так далі. Росія планувала знищити інфраструктуру територій, які рано чи пізно, в тому чи іншому вигляді буде змушений відбудовувати Київ. І Росія з цим завданням блискуче впоралась.
Міф четвертий. „Керівництву” ДНР з ЛНР вдасться підготувати інфраструктуру до зими
Інфраструктура, ступінь зношеності якої перевищує 70%, і яка підтримується людьми, не зацікавленими у якості її роботи, не може бути адекватно підготована до зими в принципі – і якість комунальних послуг по всій території України тому яскраве підтвердження.
Проте, маючи навіть певні переваги у можливості мотивувати комунальників за допомогою зброї, ДНР з ЛНРом явно рухаються у бік інфраструктурного колапсу. Брак енергоносіїв внаслідок зупинки роботи шахт, відсутність чіткої координації роботи комунальних служб, врешті-решт, жахливі збитки, завдані війною, все це не залишає мешканцям регіону жодних шансів на те, що взимку в квартирах буде тепло, світло і ситно.
Міф п’ятий. Київ буде змушений піти на переговори та погодитись на економічну співпрацю з ДНР та ЛНР, щоб отримати вугілля з донецьких шахт
Цей міф і дотепер вряди-годи з’являється на сторінках місцевих ЗМІ в якості аргументу на користь того, що „все буде добре”. Але якщо зважити на той факт, що в мирний час, в період з 2009 по 2014 рік Києву довелось виділити дотації для вугільної промисловості у розмірі 60 мільярдів гривень (без малого 1,5 тисячі з кишені кожного українця – включно з немовлятами), то тепер, коли шахти затоплені, обладнання зруйновано і частково здано на металобрухт, можна сміливо припустити, що Київ фінансово просто не потягне „вітчизняного вугілля”. Дешевше буде купувати не лише в Польщі чи ПАР, як то робиться сьогодні, а возити хоч з Нової Зеландії. А відсутність зауважень з боку поставників на тему „Ми вас годуємо” можна буде зарахувати у якості додаткового бонусу.
Власне, огляд міфології ДНР-ЛНР можна продовжувати майже до безконечності, оскільки кричущий розрив між доктринами „Новоросії” і реальністю довелося заповнювати безліччю вигадок.
В той же час, попри усі міфи, які є результатом масованої антиукраїнської пропаганди на Донбасі, Київ не відповив жителям окупованих районів у праві залишатися громадянами України. У столиці розуміють, що велика кількість людей не зі своєї волі опинилися в заручниках у терористів і окупантів. Тому кожен донецький чи луганський пенсіонер може як і раніше отримувати українську пенсію, але це можливо лише на території підконтрольній українській державі. Наразі пенсіонери Донбасу уже масово їздять за пенсіями в сусідні неокуповані райони.
З тієї ж причини Україна не перекриває подачу на окуповані райони електрики, газу і води, хоча технічно могла б це організувати.
Власне мешканцям Донбасу варто не вірити в міфи, а зрозуміти одну просту річ - Путін годувати Донбас не збирається, а щоб Київ міг повністю виконувати свої зобов'язання перед громадянами, необхідно повернутися в правове поле України.