Жити по-новому!
Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Петра Порошенка
Євромайдан повстав, коли тодішня влада в останній момент відмовилася підписати угоду з ЄС, але то був лише привід. Причина ж у тому, що в народу урвався терпець. На площі й вулиці вийшли люди, які не хочуть і далі так жити, як жили досі. «Так жити не можна!», - сказали вони. Докорінних змін потребують як країна в цілому, так і кожний громадянин окремо. Але ми не зможемо змінити Україну, якщо не змінимося самі, не поміняємо свого ставлення до власного життя і до життя цілої держави. У тому, що країна в такій кризі - є частка відповідальності кожного. Настав час дати чітку відповідь, що значить для нас «жити по-новому»?
Жити вільно!
Ми, українці, хочемо бути вільними. Тому, будь-які спроби поневолення, зовнішнього чи внутрішнього, отримують від нас гідну відсіч, що доведено Майданом та боротьбою проти російської агресії.
Свобода народу залежить від способу, у який він взаємодіє із владою. Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади. Елементом такого контролю є можливість для громадян отримати вичерпну інформацію про рішення державних органів та органів місцевого самоврядування. Такими ж відкритими мають бути кадрова політика і діяльність кожного чиновника і високопосадовця, його статки й доходи, витрати держслужбовців та їхніх сімей.
Для того, щоб все це забезпечити, потрібна низка змін у політичній системі. Мій план дій у цій сфері буде наступний.
Стану гарантом збереження щойно відновленої парламентсько-президентської форми правління, за якої Уряд формується коаліцією фракцій та депутатів. Не претендуватиму на повноваження більші, ніж ті, на які ви мене оберете.
Забезпечу повне перезавантаження влади. Докладу всіх зусиль у рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками.
Має відбутися децентралізація влади. Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень. Виконавча влада в областях належатиме не призначеним згори «губернаторам», а виконкомам, сформованих облрадами, обраними людьми. При обов’язковому збереженні та зміцненні єдиного гуманітарного українського простору в мовно-культурній сфері, в освіті, в політиці історичної пам’яті обов’язково враховуватиметься специфіка кожного регіону. Але Україна залишиться при цьому унітарною, соборною державою.
Міських голів пропонуватиму обирати в два тури, щоб на ці посади потрапляли не випадкові люди, а ті, які мають підтримку більшості громади.
У якості першочергового внесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію.
Структура власності ЗМІ стане прозорою, а конкурентне середовище в цій сфері – посилене. Створення суспільного телебачення є на порядку денному як невідкладне питання.
Окремо наголошую на неухильному дотриманні прав всіх національних меншин. Особливу увагу слід надавати захисту українців Криму та кримських татар як корінного народу Криму.
Жити вільно – значить і вільно користуватися рідною мовою. Керуватимуся статтею 10 Конституції, яка визначає українську мову як державну, але особливо наголошує на правах російської мови та гарантує вільний розвиток усіх мов. Вважаю за доцільне з метою забезпечення єдності української політичної нації зберегти існуючий статус-кво в мовному питанні.
Можливість вільно подорожувати до Європи дасть якнайшвидше запровадження безвізового режиму з ЄС протягом уже першого року мого президентства. До кінця ж терміну моїх повноважень розраховую добитися необхідних політичних рішень з боку ЄС та розпочати переговори про повноцінне членство України в Європейському Союзі, щоб жити в «сім’ї вольній, новій». ЄС для нас не ціль, а інструмент, щоб змінити країну і запровадити в ній європейські стандарти.
Жити безбідно!
Бідній людині важко бути вільною, тому що над нею постійно висить безвихідна потреба обміняти свободу на хліб насущний. Тому будувати демократію означає творити суспільство заможних людей.
Україна має все необхідне, щоб забезпечити добробут. Ми вміємо і хочемо жити власною працею, здатні бути творчими та інноваційними, вчимося не бути заздрісними і щиро радіти успіху сусіда чи колеги. Але ми втрачаємо можливості й досі пасемо задніх. Чому? Тому що на відміну від нас країни Центральної та Східної Європи будують економіку вільної конкуренції, нових ідей, ділової ініціативи, наполегливої праці і постійного самовдосконалення. В такій системі найрозумніші, найпрацьовитіші і найенергійніші не ховають свої гроші в подушку, а інвестують їх в нові бізнеси, даючи тим самим роботу і шанс на успіх тисячам і мільйонам своїх співвітчизників.
Керуючись заповітом «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», ретельно вивчив і обов’язково використаю позитивні досягнення країн Балтії, Польщі, Чехії, Словенії, Словаччини, Грузії. Маю і власний досвід в економіці як господарник, який свого часу створив чимало робочих місць. Добре знаю, як примножити наше національне багатство та наповнити бюджет.
Усі політичні програми, які ви досі читали, були про манну небесну, але вона так і не випала. Звичайно, я за збільшення зарплат, пенсій і стипендій. За збереження і примноження всіх соціальних виплат, передбачених чинним законодавством, «дітям війни», «афганцям», «чорнобильцям», інвалідам, одиноким мамам, сиротам. Я за потужні грошові вливання в освіту. За доступність кваліфікованої медичної допомоги для всіх громадян. На все це витрачатимемо гроші, щойно ми їх отримаємо, збудувавши нову економіку. І хоча управління економічними процесами належить до компетенції Уряду, Президент як гарант Конституції, прав і свобод зобов’язаний створити умови для вільної інноваційної економіки та соціальної справедливості. Що для цього треба?
Реформувати правоохоронну систему (суди, міліцію, СБУ, прокуратуру) – значить, створити передумови успішності всіх змін, в тому числі й в економіці. Тільки незалежний суд може забезпечити захист прав та свобод і недоторканість власності, що важливо для притоку в країну інвестицій.
Антимонопольний комітет має стати ключовим економічним регулятором. Поле його діяльності – від забезпечення вільної конкуренції у великому бізнесі до гарантій малому підприємництву. Так само це стосується якості та вартості послуг в житлово-комунальній сфері, де теж орудує жахлива монополія.
Зняти «корупційний податок» на економіку. Соціально відповідальний бізнес має платити податки до бюджету, а не хабарі окремим чиновникам. Кількість податків слід скоротити, ставки – зменшити, всі офшори - перекрити.
Ще на досить тривалий час зберегти систему спрощеного оподаткування для малого та середнього бізнесу. Створити свою справу, взяти відповідальність на себе – це теж жити по-новому.
Забезпечити доступ української продукції на світові ринки. Якнайшвидше підписати економічну частину Угоди з ЄС (про зону вільної торгівлі) та в стислі терміни реалізувати її положення, які по суті є цілісним планом економічних реформ в Україні.
Аграрна галузь може стати точкою прориву для української економіки.
Жити чесно!
В Україні мають восторжествувати принципи правової держави та справедливості. Ці принципи вимагають наявності прозорої і несуперечливої законодавчої бази, доступного, справедливого, неупередженого і змагального судочинства, невідворотності покарання за злочин, гарантій дотримання основних прав особи, обмеження втручання держави в приватне і громадське життя.
Пріоритетними завданнями на цьому шляху сьогодні є:
Антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових і митних органів.
Встановлення публічного контролю за призначенням і діяльністю суддів і створення системи їхнього автономного функціонування, незалежного від законодавчої та виконавчої гілок влади.
Формування професійного корпусу державних службовців, їх соціальний захист та посилення відповідальності.
Усвідомлення, що пропонувати та давати хабар так само аморально, як його вимагати та брати. Утвердження в якості свого роду національної ідеї нетерпимості до корупції.
Жити безпечно!
Для того, щоб громадяни жили безпечно, новий Президент повинен боронити країну від зовнішньої агресії. Не допустити в суспільстві чвар і провокацій на ґрунті мови, ідеології, релігії. Захистити кожну родину, місто, вулицю від насильства.
Пріоритетом стануть політична та дипломатична боротьба за повернення тимчасово окупованого Криму, збереження територіальної цілісності України, для чого глава держави повинен чути голос кожного регіону нашої соборної країни.
Уроки останніх місяців свідчать: Україна сама мусить забезпечити свою оборону. Планую істотне, в рази і порядки, збільшення витрат на відновлення, модернізацію та посилення Збройних Сил та інших структур, від яких залежить захист від зовнішньої агресії. Історія вчить: «хто не хоче годувати свою армію, той годує чужу» або «хочеш миру – готуйся до війни». Часи невиправданого пацифізму минули. Зміцнення обороноздатності країни має стати загальнонаціональною справою, ділом всіх та кожного. Наш ВПК здатний задовольнити більшість потреб армії і дати поштовх реіндустріалізації – відродженню промислового потенціалу України.
Майбутній вступ України до ЄС розглядаю в тому числі і як додаткову гарантію безпеки України в рамках єдиного європейського безпекового простору.
У той же час, громадяни України не зможуть почуватися у безпеці, поки ми не врегулюємо наші стосунки з Росією. Використаю повною мірою весь свій дипломатичний хист та політичний досвід, щоб забезпечити деескалацію конфлікту, уникнути війни та зберегти мир, знайти прийнятні способи співпраці з Росією, насамперед економічної – але з урахуванням незворотності нашого європейського вибору та територіальної цілісності України.
Окремої ваги питання – забезпечення енергетичної незалежності, диверсифікація поставок газу. Зниження споживання енергії – наша спільна справа, яка починається з такої простої дії, як, виходячи, вимкнути світло, а завершується модернізацією підприємств та виробництв із одночасним зниженням енергоємності.
***
Жити по-новому – це покладатися перш за все на власні сили. За нас нашу роботу ніхто не зробить!
Я вірю, що ми здатні почути й зрозуміти один одного. Здатні об’єднатися заради достойного майбутнього України, заради спільної перемоги.
Бажання і готовність українців жити по-новому - ось основний ресурс національного розвитку і головна запорука успіху.
Голосування
14 (25.9%)
Автор
Тема: Вибори Президента - 2014 (Прочитано 209726 раз)