Памяти павшим за Майдан посвящается.
Довольно мы терпели гнет,
Прощали дерибан,
Чтоб нам не затыкали рот,
Я вышел на Майдан.
Кольцом нас Беркут окружил,
Глядит в упор в прицел.
Вчера ему, как брат ты был,
Сегодня ты, как цель.
Народу Беркут присягал
От всех бед хранить всех нас.
Но стал трусливым, как шакал,
И защищает власть.
Титушка-крыса обнаглел,
Нас бьет из-за угла.
Крысиный этот беспредел
Нам власть изобрела.
За драч последний наркоты
Родную мать убьет.
Его достали из тюрьмы,
Чтоб бросить на народ.
Как гвоздь, я намертво упрусь,
Как дуб, вросту в Майдан.
Ни пядь, ни Киев, ни страну
Бандитам не отдам.
Виктор Люханов
Відповідь від: 23 Лютого 2014, 15:12:29
Сергей Кириченко
Этот стих написала моя мама:
Героям Майдану
На Майдані нікого не знаю,
Та чому моє серце болить?
Не вмирайте, вас, хлопці, благаю!
Нам так боляче вас хоронить.
І, хоч я із Донецького краю,
Та думками я з вами живу,
Із Майданом я спати лягаю,
Із Майданом я вранці встаю.
Вже безцінною кров*ю своєю
Окропили ви землю свою
І ніщо, у зрівнянні із нею,
Сльози ті, що за вами я ллю.
Сльози ллються, та біль не минає,
Як за рідними, серце болить.
"Слава вам!",-над країной лунає.
Не забудемо вас ні на мить.
Вірю, що розцвіте Україна,
Перемогою кров проросте,
Сподіваюсь, що ви не даремно
Пролили кров на місце святе.
Зірочками на небі засяйте,
Заспівайте пташками в гаю,
Щоб ніхто не забув, нагадайте,
За що кров пролили ви свою.