Сьогодні зовсім випадково натрапив у неті на
ось таку сторінкуз переліком пам'яток архітектури місцевого значення. Вже сама по собі та сторінка має дуже потрібну для мене інформацію, а ще й до того виявилося, що на моїй вулиці є невідома мені пам'ятка архітектури
http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&dm=1&id=6505Адреса: вул.Чорновола, 25
Дата: 18 ст.
Статус: пам'ятка архітектури місцевого значення
Реєстр. номер:
600
Отож я вирішив поєднати приємне з корисним і спершу відвідав свою бабусю, а вже дорогою назад зробив невеличкий "захід на Калуський гак". Фотозвіт по тому заходу пропоную з невеликими коментарями вам
Отож почнемо з вулиці Банянської, котра є єдиним нормальним автошляхом для всіх жителів мікрорайону Баня.
Першим цікавим будинком є будинок з адресою Банянська 9
[smg id=2165]
На жаль нічого не знаю ні про його колишніх власників і будівничих, але зовні видно, що будинок доволі вже старий і його сміло можна датувати початком ХХ ст.
Відразу за ним йде будинок №11.
[smg id=2187]
Тут колись був клуб. Старожили ще пам'ятають, що там не лише просто сходилися люди, а була і художня самодіяльність. Зокрема брат моєї пра бабусі Володимир Дідошак, який добре грав на гітарі і не тільки
провадив там якийсь хор. Зверніть увагу на конструкцію на стовпі. Мабуть то була будка для телефоніста
у якій він мав сидіти поки шукав потрібний дротик
[smg id=2189]
Видно, що будинок у доброму стані і є надія, що теперішні його власники-жильці збережуть його ще й для своїх і наших нащадків. Одним для користування, а іншим просто для історії.
[smg id=2177]
Хоч будинок доволі великий, чесно кажучи я собі зараз важко уявляю, як там міг бути клуб. Мабуть кімнати зараз переплановано і колишній його інтерєр важко вже уявити.
Наступний будиночок - це яскравий і гарно доведений до сучасного вигляду приклад "фінських домиків"
[smg id=2186]
Поправте мене, якщо я помиляюся. Але такі будиночки не рідкість зокрема і на вулиці Зеленій (це там де ...ні-ні, не там де дідько добраніч каже, а де закінчується вулиця Коновальця
)
Праворуч будиночка бачимо місце де колись йшла вузкоколійка, від калійного комбінату і аж до "солянки" (тепер вул Хіміків).
[smg id=2190]
А навпроти ми можемо бачити колишні конюшні, де жили коні-ваговоззи, що тягали вагонетки у шахті. Тепер тут "Каретний двір".
Добре, що нові власники не руйнували будівлю (благо, польська цегла виявилася дуже якісною)
Правда про первісний вигляд будинка зараз можна здогадатися лише з частини фасаду, яку чудом не захляпали штукатуркою
[smg id=2179]
Спереду взагалі побудували ось це "архітектурне порно"
[smg id=2178]
але що зробиш, потрібно жити і заробляти гроші. Краще хай так вціліє старовина, ніж від безгосподарності і невикористання просто зігниє у всіх на очах. Крім того особливої архітектурної цінності будівля не являла.
Далі я покажу вам садок куди я колись (не довго правда) ходив
[smg id=2182]
Назву я довго не міг пригадати, але якось зміг - "Світлячок". Це будинок, де як кажуть жив директор копальні. Потім радянська влада зробила там садок.
Зараз при нашій владі - це монумент на честь якоїсь невідомої "ЛЯЛІ"
[smg id=2185]
а збоку написані мабуть імена її палких прихильників і тієї під чиїм впливом їх потягло на подвиг поклоніння
[smg id=2183]
До речі вдало підібрали колір для напису
А от напис білого кольору на бічній стіні будинку вже не такий пафосний. Він повідомляє, що сіє добро виявляється можна придбати.
[smg id=2167]
Цікаво лише, чому теперішній власник доводить його до руїни. Мабуть у всьому винна криза...
А так то виглядало за Польщі
[smg id=2198]
Трішки вище старого маєтку міститься капличка (точніше просто статуетка з накриттям) Св. Варвари.
[smg id=2171]
Це та сама Санта Барбара, чиїм іменем назвали місцину в Гамериці, де жили Сісі, Мейсон, Келлі та іншу Кепфели і не тільки. Старше покоління зараз мене розуміє, а от ті кому зараз ще нема 20-ти - навряд чи.
Ось рядки з Вікіпедії про неї
Свята Варвара – одна з християнських святих, покровителька гірників всього світу. Її художні і скульптурні зображення можна зустріти не тільки в численних храмах, але і в шахтах (рудниках) багатьох європейських країн, а також серед культурної спадщини предметів гірничого мистецтва. Св.Варвара народилася в Іліополі у часи правління римського імператора Максиміана (240-310 рр.), розумом і душею прийняла християнство, відмовившись від богів і багатств батька свого Діоскора. Перенесла важкі муки і жорстоку страту (306 р.), але не відреклася від своєї віри. У 4-му ст. мощі святої великомучениці Варвари були перенесені в Константинополь, де зберігалися як святиня протягом багатьох віків. Візантійський імператор Лев Мудрий (886-912 рр.) побудував на її честь знаменитий храм Св. Варвари. У 1108 р. дочку імператора Олексія Комніна (1048-1118 рр.) Варвара вийшла заміж за Київського Великого князя Святополка Ізяславовича (1050-1113 рр.). Вона перевезла святі мощі Св. Варвари з Константинополя в Київ в Золотоверхий Михайлівський монастир. Там вони зберігалися до руйнування храму більшовиками (1939 р.). Віруючі кияни врятували реліквію і перенесли її в Кафедральний Собор Святого Володимира, де вона покоїться нині. Разом з тим, католицька церква припускає, що святі мощі можуть знаходитися в Іспанії, куди потрапили після пограбування хрестоносцями Константинополя через Венецію (1202 р.). Св. Варвара в очах гірників є прикладом мужності, нескореності і твердості у вірі. Ці якості, які властиві і самим гірникам, зробили Св. Варвару їх покровителькою і захисницею. Щорічно 4 грудня (17 за новим стилем) в день пам'яті Св. Варвари гірники вшановують свою покровительку, посвячують молодих в свою професію.
[smg id=2174]
Наші гірники йдучи на роботу в шахту, щодня молилися до святої і просили її заступництва. Як відомо робота у шахті дуже небезпечна.
Цікаво, що проглянувши купу зображень Св. Варвари, я ніде не зустрів її дитям на руках. Всюди вона з чашею і мечем. Або ця статуетка вже нова і зображає когось іншого, або у Каалуші була саме така цікава і унікальна статуетка Св. Варвари.
Прямую далі, в бік магазину "Саліна".
Тут є, поки що є, місцева цікавинка. Чому поки що? Бо її вже почали зносити і розрівнювати бульдозером з метою зробити місце під нові гаражі.
Ось що я маю на увазі
[smg id=2176]
Виглядає, як якесь старе бомбосховище чи вхід до старої шахти.
Насправді там якийсь час дійсно можливо було бомбосховище, але перед тим це місце відігравало дуже важливу і цікаву роль у житті нашого міста. Так-так, як би це пафосно не звучало. Справа у тому, що у середині ХХ ст. ще не було (або були дуже дорогі) промислових холодильних установок. Та й така звична для нас річ, як домашній холодильник, що працює від електрики тоді була у домах у дещо іншому вигляді, у вигляді шафи з ємністю для льоду.
Так от, зимою, коли ріки замерзали, люди вирізали пилами брили льоду і звозили їх кіньми у льодовню, а та льодовня якраз і була в середині гори, насипаної з пустої шахтної породи, з якої вже забрали при переробці все цінне. На фото вхід (мабуть один з входів) до старої льодовні. І якщо вам цікаво це побачити своїми очима - поспішайте, бо скоро там будуть лише гаражі
Далі за курсом будівля КНІЛу,
[smg id=2175]
це по старому, або як гордо гласить табличка біля входу "Державний науково-дослідницький інститут галургії"
[smg id=2184]
Мало хто знає не лише, що означає оте заумне слово
Галургія (рос. галургия, англ. mineral salt production, нім. Halurgie f, "Salzgewinnung- und Verarbeitung f) – галузь науки та техніки по видобутку, збагаченню та комплексній переробці природних мінеральних солей.
але і про те, що зараз є у тому будинку. То така собі калуська "зона 51". Агенти Малдер і Скаллі не недьгуватимуть
А ці будинки я вже фотографував раніше, але роблю це знову, так як вони ровесники промислового видобутку і виробництва у Калуші калійних солей.
І коли першому з них, у якому зараз пекарня і магазин, нічого мабуть не загрожує
[smg id=2191]
[smg id=2193]
То другий вже роками дихає на ладан і от от завалиться, чи то від старості чи то від просідання шахти
[smg id=2180]
Ось як то було колись
[smg id=2194]
[smg id=2195]
"Акціонерне товариство з виробництва калійних солей"
[smg id=1615]
[smg id=1616]
Автор
Тема: Фото подорожі рідним містом (Прочитано 154644 раз)